Постанова

від 25.09.2012 по справі 5010/415/2012-17/40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа № 5010/415/2012-17/40

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Данко Л.С.

Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс", б/н від 29.06.2012р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2012 року

у справі № 5010/415/2012-17/40

за позовом: приватного підприємства "Доліакт", м. Івано-Франківськ

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс", с. Ямниця Івано-Франківської області

про стягнення 129851,26 грн., в тому числі 98876,09 грн. -боргу, 22 246,99 грн. інфляційних втрат, 8728,18 -3% річних.

За участю представників:

від позивача: Микитюк А.І. - ліквідатор ;

від відповідача: Зеркевич А.В. - представник (довіреність в матеріалах справи)

Згідно проведеного 11.07.2012р. автоматизованого розподілу справа № 5010/415/2012-17/40 визначена судді-доповідачу Хабіб М.І., в складі колегії суддів: Зварич О.В. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2012р. року апеляційна скарга прийнята до провадження, призначена до розгляду 31.07.2012р..

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зварич О.В. та щорічною відпусткою судді Якімець Г.Г., розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р., у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г. введено суддів Гриців В.М. та Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.08.12р. у зв'язку із щорічною відпусткою судді Гриців В.М. у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Гриців В.М. введено суддю Зварич О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2012 року у справі №5010/415/2012-17/40 (суддя Неверовська Л.М.) позов Приватного підприємства фірма "Доліакт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс" про стягнення 129851, 26 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ТзОВ "Падана Кемікал Компаундс" на користь ПП фірми "Доліакт" 98 876, 09грн. боргу, 20497,01 грн. інфляційних втрат, 8 728, 18 грн. - 3 % річних, 2 562, 03грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення решти інфляційних втрат відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано положеннями ст.ст. 11, 16, 509, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 175, 193 Господарського кодексу України. Зокрема, місцевий суд виходив з того, що на момент проведення коригування -29.01.2009р. відповідач не оплатив поставленого товару, а також з того, що відповідач включив суми, на які була скоригована. вартість товару, поставленого по видаткових накладних від 04.07.2008р., до декларацій з ПДВ за січень 20009р. Крім того, на думку місцевого суду, строк позовної давності позивачем не пропущений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що станом на 29 жовтня 2008 року він повністю оплатив товар, поставлений по видаткових накладних від 04 липня 2008р., тому висновок місцевого суду, що сторони у двосторонньому порядку погодили зміну суми компенсації вартості товару у сторону збільшення після поставки товару, але до його оплати, не відповідає обставинам справи. Апелянт зазначає, що позивач всупереч нормам ст. ст. 525, 651 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та умовам договору 29 січня 2009 року зробив коригування ціни та вартості товару в односторонньому порядку, збільшив ціну на поставлений товар. Відповідач вважає, що включення ним відповідних сум до податкового кредиту є відносинами по поверненню ПДВ, які виникли між відповідачем та податковим органом. Звертає увагу суду, що позивач після проведення коригування (29 січня 2009 року) жодного разу не звертався з вимогою про доплату за поставлений товар. Крім того, вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки умова платежу з відстрочкою на 90 календарних днів стосується виключно оплати за поставлений товар і не може застосовуватись до корегованих сум.

28.08.2012р. відповідач надіслав заяву про відмову від апеляційної скарги в частині матеріальних підстав, в якій вказує, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення, тому він відмовляється від підстав, зазначених в п.1 апеляційної скарги, однак, просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача, який, на думку відповідача, пропущений.

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні 25.09.2012 року представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав звернення позивачем з позовом після спливу позовної давності.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.06.08р. ПП фірмою "Доліакт" та ТзОВ "Падана Кемікал Компаундс" укладено договір

№ 2008-61, відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує товар - напівфабрикат Вет-блу із шкур ВРХ.

Згідно з умовами договору товар поставляється по видаткових накладних окремими партіями. Ціна встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній та засвідчується підписами представників обох сторін.

Оплата товару здійснюється шляхом відстрочення платежу на 90 календарних днів.

Відповідно до загальних умов договору, він набуває чинності з дати підписання договору обома сторонами і є чинним до 31 грудня 2009р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар - напівфабрикат Вет-блу із шкур ВРХ на загальну суму 1 128 053 грн. 53 коп.( в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковими накладними, підписаними двома сторонами, а саме:

- № РН-0150 від 27.06.08р. в кількості 1667,0 м.кв. по ціні 120,00грн. на суму 240 048,00грн.

( 200040,00 + ПДВ 40 008,00грн.), податкова накладна №0000000104 від 27.06.08р.;

- № РН-0158 від 04.07.08р. в кількості 1984, 3 м.кв. по ціні 109,17 грн. на суму 259 952,00 грн.(216 626,67 +. ПДВ 43 325,33грн.), податкова накладна № 0000000113 від 04.07.08р.;

- № РН-0159 від 04.07.08р. в кількості 304,38 м.кв. по ціні 109,17 грн. на суму 39 875,54 грн.

(33 229,62 +. ПДВ 6 645,92грн.), податкова накладна № 0000000114 від 04.07.08р.;

-№ РН-0211 від 28.10.08р. в кількості 2849, 0 м.кв. по ціні 146,25 грн. на суму 500 000,00 грн.( 416 666,67 +. ПДВ 83 333,33грн.), податкова накладна № 0000000155 від 28.10.08р.;

-№ РН - 0212 від 29.10.08р. в кількості 502,37 м.кв. по ціні 146,27 грн. на суму 88 177, 99 грн.(73 481,66 +. ПДВ 14 696,33грн.), податкова накладна № 0000000156 від 29.10.08р.

Відповідач повністю оплатив товар, поставлений по накладних від 27.06.08р. та від 04.07.2008р., сплативши позивачеві 04.07.2008р. - 41 000,00грн.та 29.10.2008р. -500 000,00грн( п/д від 04.07.2008р. та виписка банку за 29.10.2008р. в матеріалах справи, т.1, а.с.63,64).

Однак, 29.01.09р. позивач зробив коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 04.07.2008р. № 000000113 та № 0000000114, про що надав відповідачу розрахунки № 3/113 та № 2/114 з додатками до названих податкових накладних.

Відповідно до розрахунків коригування кількість поставленого товару залишилась незмінною, змінена ціна поставленого товару в сторону збільшення а саме: :

- по видатковій накладній № РН-0158 від 04.07.08р., податковій накладній №0000000113, ціна товару збільшена на 36.41 грн. Внаслідок чого вартість поставленого товару збільшена на 72 248,36грн.(1984,3м.кв. х 36,41) та збільшена сума ПДВ на

14 449,67грн.( 72 248,36грн х 20%);

- по видатковій накладній № РН-0159 від 04.07.08р., податковій накладній №0000000114, ціна товару збільшена на 36.42 грн. Внаслідок чого вартість поставленого товару збільшена на 11 085,52грн (304,38 м.кв. х 36,42), та збільшена сума ПДВ на 2217,10грн.( 11085,52грн х 20%).

Згідно з інформацією, наданою місцевому суду Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією, ТзОВ "Падана Кемікал Компаундс" до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року включено від товариства "Доліакт" по податкових накладних від 04.07.08р. №0000000113 суму 259 952 грн. та від 04.07.08р. №0000000114 суму 39 875,54 грн., до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року включено від товариства "Доліакт" по розрахунках коригування до податкових накладних від 29.01.09р. №3/113 суму 86698,03 грн. та від 29.01.09р. №2/114 суму 13302,62 грн.

Щодо оплати товару, поставленого по видаткових накладних від 28.10.2008р. та 29.10.2008р.на загальну суму 588 177,99грн., то 04.11.2008р. відповідач сплатив позивачеві 100 000,00грн. за товар, поставлений по накладній № РН-0211 від 28.10.08р., що підтверджено платіжним дорученням № 760 від 04.11.2008р.( т.1, а.с. 65).Решту коштів відповідач не сплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2011 р., укладеним позивачем та ТОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи», позивач відступив ТзОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»право вимоги до відповідача - ТзОВ "Падана Кемікал Компаундс" про стягнення заборгованості за поставлений відповідачу товар по видаткових накладних № РН-0211 від 28.10.2008 р. та

№ РН-0212 від 29.10.2008 р. (податкові накладні № 0000000155 від 28.10.2008 р., № 0000000156 від 29.10.2008 р. ).

На підставі цього договору ТзОВ «Івано-Франківські геоінформаційні системи»звернулось з позовом до ТзОВ "Падана Кемікал Компаундс" про стягнення 783 336,92 грн., в т.ч. 588 177,99грн. основного боргу, 148 220,79грн. інфляційних втрат, 46 938,14грн. -3% річних. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.12р. у справі № 5010/2016/2011-20/98, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06.03.2012р., позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Падана Кемікал Компаундс»на користь позивача - 488 177, 99 грн. основної заборгованості, 123 020, 81 грн. інфляційних втрат, 38 960, 62 грн. 3 % річних. В задоволенні решти вимог відмовлено, зокрема, з тих підстав, що платіжним дорученням № 760 від 04.11.2008р. сплачено 100 000,00грн. за товар, поставлений по накладній № РН-0211 від 28.10.08р.

Крім того, судом встановлено, що постановою господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2012р. у справі № 5010/ 374/2012 -Б-23/13 про банкрутство Приватного підприємства фірми "Доліакт", назване підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Микитюка А.І.( т.1, а.с.105,106).

На день розгляду апеляційної скарги запис про припинення позивача до ЄДР не внесений.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення ними договору.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод.

Відповідно до ст.ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору ( ч.2 ст.189 ГК).

Відповідно до ст.691 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 692 ЦК України встановлений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами був укладений договір № 2008-61 від 16 червня 2008 року на поставку товару, за умовами якого товар поставляється по видаткових накладних окремими партіями. Ціна встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній, засвідчується підписами представників обох сторін.

Видатковими накладними, підписаними двома сторонами, підтверджено, що позивач поставив відповідачу товар по 5-ти видаткових накладних на загальну суму 1 128 053, 53грн., в т.ч.: по видатковій накладній № РН-0150 від 27.06.08р. . в кількості 1667,0 м.кв. по ціні 120,00грн. на суму 240 048,00грн., № РН-0158 від 04.07.08р. в кількості 1984, 3 м.кв. по ціні 109,17 грн. на суму 259 952,00 грн. та № РН-0159 від 04.07.08р. . в кількості 304,38 м.кв. по ціні 109,17 грн. на суму 39 875,54 грн. Разом по названих 3-х накладних товар поставлений на суму 539 875,54грн.( з ПДВ).

За поставлений по цих 3-х видаткових накладних товар відповідач сплатив 541 000,00грн. (04.07.2008р. - 41 000,00грн.та 29.10.2008р. -500 000,00грн), тобто, оплатив повністю.

Після поставки товару по накладних від 04.07.2008р. та його оплати, позивач 29.01.09р. зробив коригування вартісних показників товару по 2х видаткових накладних № РН-0158 від 04.07.08р. та № РН-0159 від 04.07.08р., шляхом збільшення ціни товару, про що виписав та надав відповідачу розрахунки коригування № 3/113 та № 2/114 з додатками до податкових накладних від 04.07.2008р. № 000000113 та № 0000000114.

Доказів того, що після поставки товару та до його оплати сторонами була змінена ціна чи вартість товару, поставленого по видаткових накладних від 04.07.08р., суду не надано. Не надано також видаткової накладної чи видаткових накладних, підписаних двома сторонами, де б значилась ціна і вартість товару така, яка вказана в розрахунках коригування № 3/113 та № 2/114 від 29.01.2009р. та додатках від 29.01.2009р. до податкових накладних від 04.07.2008р. № 000000113 та № 0000000114.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає висновок місцевого суду про те, що коригування було здійснене до проведення відповідачем оплати одержаного товару та у двосторонньому порядку таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Закон України «Про податок на додану вартість»(втратив чинність з 01.01.2011р.) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця( п/п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону), а датою виникнення податкових зобов'язань є, зокрема, дата відвантаження товарів ( п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону).

Доказом поставки (відвантаження) товарів у даних спірних правовідносинах є видаткові накладні № РН-0158 від 04.07.08р. та № РН-0159 від 04.07.08р., які підтверджують поставку товарів по ціні 109,17 грн. на суму 259 952,00 грн.( з ПДВ) та. на суму 39 875,54 грн.( з ПДВ). На ці поставки позивачем виписані та надані відповідачу податкові накладні від 04.07.2008р. № 000000113 та № 0000000114. Відповідач повністю оплатив товар з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

З аналізу названих вище норм випливає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі за домовленістю сторін, зміна ціни на поставлений товар, чи вартості товару, яка підлягає компенсації за цей товар, можлива у встановленому порядку до його оплати, а коригування відбувається тільки після зміни ціни на поставлений товар, чи його вартості, яка підлягає компенсації, тобто, є наслідком такої зміни.

Як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні будь-які докази збільшення сторонами ціни чи вартості товару, поставленого по видаткових накладних від 04.07.2008р., до його оплати відповідачем, у встановленому нормами цивільного та господарського законодавства порядку ( обмін листами, укладення додаткового угоди чи змін до договору, підписання сторонами видаткових накладних з новою ціною та вартістю товару тощо)

Отже, проведене позивачем коригування вартісних показників поставленого товару шляхом зміни ціни на цей товар є безпідставним та протиправним, оскільки на момент проведення коригування жодної зміни ціни чи вартості товару, поставленого по видаткових накладних № РН-0158 від 04.07.08р. та № РН-0159 від 04.07.08р., сторони не здійснювали, їхні договірні зобов'язання щодо цього товару, були вже виконані, товар був поставлений та повністю оплачений по тих цінах та за тією вартістю, які вказані у цих накладних.

Щодо посилань місцевого суду на те, що розрахунки коригування від 29.01.2009р. підписані головним бухгалтером відповідача і скориговані суми включені відповідачем до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, слід зазначити наступне.

В позовній заяві не вказано, з матеріалів справи не вбачається, доказів не подано, що внаслідок проведеного коригування позивач збільшив суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, як це встановлено п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, в силу ст. 1 ЦК України, ст.1 ГК України взаємовідносини між суб'єктами господарювання в процесі здійснення господарської діяльності регулюються цивільним та господарським законодавством. До податкових відносин назване законодавство не застосовується.

Отже, правовідносини позивача та відповідача щодо договору на поставку товару, його умов, зокрема, ціни на товар , порядку оплати, змін умов договору регулюються нормами господарського та цивільного законодавства. Згідно з названими нормами та умовами укладеного сторонами договору ціна встановлюється за домовленістю сторін на кожну окрему партію товару, вказується у видатковій накладній, засвідчується підписами представників обох сторін; покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Документами, які підтверджують поставку товару за певною ціною та вартістю у даних спірних правовідносинах є видаткові накладні. Зміна сторонами ціни чи вартості поставленого товару можлива шляхом обміну листами, укладення додаткового угоди чи змін до договору, підписання сторонами накладних з новою ціною та вартістю товару тощо.

Таким чином, за відсутності вказаних документів, податкові накладні та розрахунки коригування не можуть бути належними доказами поставки товару за узгодженою сторонами ціною та вартістю чи подальшу, після поставки та оплати товару, зміну цін на цей товар чи його вартості, оскільки податкові накладні, розрахунки коригування складаються на підставі. названих вище документів, тобто, є похідними від них.

Більш того, не можуть бути підставою для зміни вже виконаних відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати товару, а відтак, підставою виникнення у відповідача зобов'язань оплатити позивачу товар по збільшеній ціні..

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 98 876, 09грн. боргу, 20497,01 грн. інфляційних втрат та 8 728, 18 грн. - 3 % річних.

З огляду на те, що строк оплати товару за умовами договору становить 90 календарних днів, товар, який був поставлений 27.06.08р. та 04.07. 2008р., був повністю оплачений 29.10.2008р., а позов подано в квітні 2012р., апеляційний суд вважає , що позов подано після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, а висновок місцевого суду про те, що на момент звернення з позовом строк позовної давності не сплив, помилковим.

Про застосування позовної давності відповідач заявив у відзиві від 22.05.2012р (Т.1, а.с. 60.61). Наслідком спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є відмова у позові ( п.4 ст.267 ЦК України).

Однак, з огляду на протиправність проведеного позивачем коригування ціни та вартості товару, поставленого по видаткових накладних від 04.07.2008р., апеляційний суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити за безпідставністю.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що висновки місцевого суду не відповідають обставинам справи, що привело до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відтак, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю..

Враховуючи викладені вище підстави скасування рішення місцевого суду, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони порівно.

Керуючись ст.ст.43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.06.2012 року

у справі № 5010/415/2012-17/40 скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства фірма "Доліакт", ідентифікаційний код 23801576, місцезнаходження: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 12, поштова адреса: 77633, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Камінь, вул. Щорса, 7 (ліквідатору Микитюку А.І.), -на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Падана Кемікал Компаундс", ідентифікаційний код 30408081, місцезнаходження: 77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця, вул. Галицька, 58 А, -640,51 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4 . Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

суддя Данко Л.С.

суддя Зварич О.В.