Постанова

від 20.09.2012 по справі 21/230-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 21/230-А Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Е.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Савчуку Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»на постанову Господарського суду міста Києва від 26 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року позивач Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Бінтан»на підставі рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва №322-181-790 від 20.03.2007 року також до активів, які перебувають на р/р № 2600230126912 в Відкритому акціонерному товаристві «Універсальний банк розвитку та партнерства»МФО 320995, та на розрахунковий рахунок 260011030101 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Партнер банк»МФО 339339, та продовжити повний адміністративний арешт активів Товариства обмеженою відповідальністю «Бінтан»на строк до 5040 (п'ять тисяч сорок) годин.

Постановою Господарського суду міста Києва від 26 березня 2007 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що не надання позивачу фінансово-господарських документів є підставою для проведення перевірки відповідача, до проведення якої не було допущено посадових осіб податкового орган, невиконання відповідачем вимог органу державної податкової служби, відмова від проведення перевірки у своїй сукупності дають підстави вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, у зв'язку з чим обґрунтованими є вимоги про накладення арешту на грошові кошти.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2007 року позивачем, з метою отримання фінансово-господарських документів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»були надіслані листи-запити.

Згідно акту від 15.03.2007 року, з метою проведення перевірки було здійснено виїзд на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»м. Київ, вул. Братиславська, 14-б, але провести перевірку не представилося можливим так як посадові особи відмовили від проведення перевірки та допуску посадових осіб до приміщення.

На підставі подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 20.03.3007 року першим заступником Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва 20.03.2007 року в 14 год. 30 хв. прийнято рішення №322-181-790 про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Пункти 1, 4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не надають право органам державної податкової служби витребувати у платника податків документи в разі, якщо не проводиться перевірка такого платника податків.

Надання відповідних документів підприємства (платника податку) передбачено пунктом 9 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», лише при проведенні документальної перевірки.

Згідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби вправі витребувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають лише під час перевірок та стосується реалізації повноважень органів державної податкової служби, а тому поза межами здійснення перевірок такі пояснення податковий орган не вправі одержувати від суб'єктів господарювання.

З метою отримання фінансово-господарських документів 26.02.2007 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Бінтан»були надіслані листи - запити.

У матеріалах справи наявний лише один запит Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 26.02.2007 року за № 1666/10/23-202 не про витребування документів, а про надання пояснення, в якому відповідно до п. 1 п.4 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»пропонував Товариству з обмеженою відповідальністю «Бінтан»надати необхідні пояснення та їх документальне підтвердження з питань, зазначених у запиті, на протязі десяти робочих днів з дня його отримання.

Вимоги податкового органу в зазначеній частині не заслуговують на увагу, оскільки положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не надають право органам державної податкової служби витребувати у платника податків документи в разі, якщо не проводиться перевірка такого платника податків.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що керівником Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва було прийнято рішення (наказ) про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан».

З урахуванням вище викладеного, слід зазначити, що у зв'язку з тим, що у податкового органу відсутні законні підстави проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан», то відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт не міг бути застосований контролюючим органом до платника податків.

Порядок погашення податкового боргу регламентується Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повноваження посадових осіб при цьому визначаються Законом України «Про державну податкову службу».

Згідно п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 20.08.2007 року за №06-4/943 «Про деякі питання розгляду господарськими судами подань органів державної податкової служби про продовження строку адмінарешту активів платника податків»господарський суд повинен враховувати, що подання органу державної податкової служби щодо адмінарешту активів платників податків повинно містити як достатні відомості для вирішення питання про продовження адмінарешту, так, зокрема, і відомості про підстави застосування адмінарешту активів платника податків, відомості про розмір податкового боргу.

В матеріалах справи відсутні докази наявності податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан», а тому застосування адміністративного арешту активів товариства відбулося з порушенням вимог п.п. 9.1.1. п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відсутність платника податків за юридичною адресою не входить до переліку обставин, визначених підпунктом 9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено обставини, за наявності яких застосовується адміністративний арешт активів платників податків.

Незнаходження суб'єкта господарювання за юридичною адресою може потягнути лише застосування, у передбаченому законом порядку, адміністративного-господарських санкцій, передбачених ст.239 Господарського кодексу України.

Якщо платник податків не знаходиться за юридичною адресою, відсутні законні підстави для застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної перевірки у зв'язку з відсутністю у контролюючого органу підстав для її проведення.

Колегією суддів також береться до уваги, що термін дії судового рішення від 26 березня 2007 року про продовження строку повному адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан», застосованого на підставі рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 20 березня 2007 року №322-181-790 до 5 040 годин з моменту його прийняття, сплинув, тому оспорюване рішення на цей час не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Господарського суду міста Києва від 26 березня 2007 року та постановлення нової постанови про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан» - задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 26 березня 2007 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бінтан»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 26.09.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.