Рішення

від 16.08.2012 по справі 2-6370/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-6370/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"16" серпня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді Шевченко Н.М.,

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.08.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за №1274, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, оскільки виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 35 Закону України «Про іпотеку», п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме дана інструкція встановлює, що вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, якої позивач не отримував. На думку позивача, вчинивши виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушення, наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги про безспірність заборгованості. Крім того, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом, пені та штрафних санкцій у виконавчому написі зроблено банком одноособово, без урахування думки позичальника та не відповідає дійсній сумі заборгованості , що дає підстави вважати, що вчинений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, пояснив, що дійсно 27 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі, за умовами договору позивачу були надані грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 190000,00 дол. США, на забезпечення виконання умов договору, в той же день, було укладеного договір іпотеки, предметом якого є трьохкімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу на праві приватної власності. 15.08.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис на звернення стягнення на зазначену квартиру, а 21.10.2011 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, однак позивач вважає його таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з грубим порушенням норм діючого законодавства та процедури звернення стягнення шляхом вчинення виконавчого напису, про намір вчинення виконавчого напису банк мав повідомити позивача за тридцять днів, що зроблено не було, крім того вважає, що розрахунок заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі не відповідає дійсній сумі заборгованості, що дає підстави вважати, що вчинений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача Агапов Д.А. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив в позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднано до матеріалів справи. (а.с.28-29, 70-71)

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, однак від її представника -ОСОБА_5 надійшли заперечення на позовну заяву, які приєднані до матеріалів справи. (а.с.33-34)

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені сторонами доводи та заперечення, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27 грудня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі, відповідно до якого банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 190000,00 дол. США, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит 26 грудня 2021 року, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,50% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. (а.с.6-10)

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», що підтверджується статутом, яке змінено у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи. (а.с.72-81)

З метою забезпечення виконання зобов'язання за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі, 27 грудня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 Договору іпотеки, передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання, а також в інших випадках передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, між сторонами погодженні п.п. 4.5, 4.5.2 іпотечного договору, за якими іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як убачається з матеріалів справи, 25 листопада 2010 року відповідачем направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості, яка виникла по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі та станом на 23 листопада 2010 року складала 203047,10 дол. США та 94522,61 грн. та повідомлено, що у разі невиконання даних вимог, стягнення буде звернено на заставлено майно, цю вимогу позивач отримав 29.11.2010 року, про що свідчить його особистий підпис. (а.с.30-31,32)

Після чого Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки від 27 грудня 2006 року, який укладено між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_1. (а.с.38-39)

15 серпня 2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 видала виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1274, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»у розмірі 229370,22 дол. США, що є еквівалентом -1828424,70 грн. (а.с.15)

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 1 даного Переліку визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.

При цьому, банк для вчинення виконавчого напису надав всі необхідні документи, що не заперечується сторонами по справі.

Безспірний борг -це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника -вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус здійснює виконавчий напис.

Разом з тим, чинне законодавство не зобов'язує нотаріуса викликати боржника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимоги стягувача (кредитора).

Відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як встановлено при розгляді справи, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому кредитором повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що і було зроблено банком, що підтверджується копію листа банку від 25.11.2010 року, а також поштовим повідомленням про отримання ОСОБА_1 29.11.2010 року письмової вимоги банку, а тому суд критично ставиться до твердження сторони позивача про неотримання даної вимоги та порушення вимоги про безспірності заборгованості .

Відповідно до п. 289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог ст. 1050 ЦК України.

Під час розгляду судової справи, стороною позивача не спростовано факт існування заборгованості перед відповідачем, а посилання позивача на недостовірність існуючої заборгованості в тому числі неустойки (штрафу, пені), що виникли при порушенні умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 380/1558/06-Пі ніякими доказами не підтверджується, спростування щодо розрахунків відповідача суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у виконавчому написі нотаріуса містяться всі необхідні реквізити, визначені нормами Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису, відповідають положенням кредитного та іпотечного договору, укладеного між сторонами у справі, а тому доводи сторони позивача про те, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм діючого законодавства не впливають на висновки суду щодо законності вчиненого виконавчого напису.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

Ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»не визначено окремо строк пред`явлення до виконання виконавчого напису нотаріуса. П. 2 ч. 1 цієї статті визначено, що інші виконавчі документи пред`являються до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Так, за постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва Макаренка С.В., 21.10.2011 року відкрито виконавче провадження на примусове виконання виконавчого напису №1274 від 15.08.2011 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», п. п. 282-289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, ст. 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 60, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я :