Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-7503/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2012 року 08:43 № 2а-7503/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРІ»

до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 року № 0003692208 та № 0003682208

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Мороз Ю.М.

представники сторін:

від позивача: Гурез І.О. (довіреність № б/н від 30.05.2012 р.)

від відповідача : не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТРІ»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 року № 0003692208 та № 0003682208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-7503/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.09.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року № 0003692208 та № 0003682208;

- стягнути з Державного бюджету України кошти, пов'язані з розглядом даної справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток за 9 місяців 2010 року на суму 380 578,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 304 462,16 грн., в тому числі: за серпень 2010 року на суму 155 273,93 грн., за вересень 2010 року на суму 149 188,23 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРІ»(код ЄДРПОУ 32491651) з питань дотримання вимог діючого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток за 9 місяців 2010 року на суму 380 578,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 462,16 грн., в тому числі: за серпень 2010 року на суму 155 273,93 грн., за вересень 2010 року на суму 149 188,23 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в контрагента позивача, за результатами правовідносин із яким позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит в перевіряємому періоді, а саме ТОВ «Ю Ей Девелопмент», контролюючим органом було встановлено відсутність будь-яких основних засобів, а також складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, що відповідно унеможливлює здійснення такої господарської діяльності; також згідно пояснень ОСОБА_5 (засновника та директора контрагента позивача ТОВ Ю Ей Девелопмент»), наданих в якості свідка по кримінальній справі № 49-3127, останній реєстраційних та фінансових документів вказаного підприємства не підписував, господарської діяльності не вів та ніколи не чув про таке підприємство; та крім того, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ю Ей Девелопмент»було анульовано 15.04.2011 р., у зв'язку з внесенням запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням, та відповідно до відомостей з ЄДР від 04.05.2011 р. ТОВ «Ю Ей Девелопмент»ліквідовано за рішенням суду, що підтверджує факт саме тимчасової діяльності такого товариства з метою надання податкової вигоди третім особам, та уникнення від сплати податків. А отже правочини позивача із вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З 12.04.2012 року по 19.04.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТРІ»(код ЄДРПОУ 32491651) з питань дотримання вимог діючого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт перевірки № 219/22-08/32491651 від 26.04.2012 року, в якому відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток за 9 місяців 2010 року на суму 380 578,00 грн., та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 304 462,16 грн., в тому числі: за серпень 2010 року на суму 155 273,93 грн., за вересень 2010 року на суму 149 188,23 грн.

Висновки Акта перевірки були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Так, 10 травня 2012 року ТОВ «СІТРІ»до канцелярії ДПІ у Печерському районі м. Києва було подано заперечення на Акт перевірки № 219/22-08/32491651 від 26.04.2012 року за номером 14496.

За результатами розгляду заперечення на Акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було надано відповідь на заперечення до Акта перевірки № 219/22-08/32491651 від 26.04.2012 року № 13454/10/22810, зі змісту якої вбачається, що відповідач вважає висновки в Акті перевірки цілком правомірними.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року:

- № 0003692208, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 380 578 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 95 145 грн.;

- № 0003682208, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 304 462 грн. за основним платежем, та штрафні санкції в сумі 76 116 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 21.05.2012 року № 0003692208 та № 0003682208, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як свідчать обставини справи, позапланова виїзна перевірка проводилась відповідачем з питань встановлення дотримання позивачем вимог діючого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року.

Так, в ході перевірки перевіряючий ОСОБА_6, у зв'язку з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІТРІ», згідно з п. 85.2 Ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ (із змінами та доповненнями), звернувся з листом від 19.04.2012 року до директора ТОВ «СІТРІ»ОСОБА_7 з проханням надати в строк до 17 години 19.04.2012 року всі первинні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року, а саме:

- договори (угоди, контракти) купівлі-продажу та інші, які укладені з вищезазначеним підприємством; податкові накладні, відповідні до них видаткові накладні (або акти приймання-передачі) та довіреності, інші документи, які підтверджують наявність фінансово-господарських взаємовідносин з вищезазначеним підприємством;

- розрахункові документи (банківські виписки, розрахункові касові документи) за отриманий та або відвантажений товар (надані роботи, послуги);

- оборотно-сальдові відомості та журнали-ордери по рахунках (картки рахунків), в яких відображено господарські операції по взаємовідносинах з вищезазначеним підприємством, в тому числі по рахунках №№ 10, 15, 20, 22, 23, 28, 30, 31, 36, 37, 63, 64, 68, 70, 90, в тому числі картки бухгалтерського обліку по рахунках № 631, 685 по вищевказаному контрагенту;

г) реєстри отриманих та виданих податкових накладних за перевіряємий період.

В свою чергу директор ТОВ «СІТРІ»листом від 19.04.2012 р. року за № 4 повідомив ДПІ у Печерському районі м. Києва стосовно взаємовідносин з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року, а саме наступне:

- відносини з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) проводилися у періоді: серпень-вересень 2010 р.;

- ТОВ «СІТРІ»отримано від ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) послуги загальну суму 1 826 773,00 грн., за які ТОВ «СІТРІ»повністю розрахувалося до грудня 2010 року, що було відображено в деклараціях з податку на додану вартість та деклараціях з податку на прибуток.

- всі розрахунки проведено через банківські рахунки у повному обсязі.

Стосовно надання документів ТОВ «СІТРІ»повідомило, що первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»до перевірки надати не має можливості у зв'язку з тим, що вони були вкрадені разом з іншими речами, про що підтверджено протоколом про порушення кримінальної справи від 18.02.2011 року.

Так, ТОВ «СІТРІ»у періоді лютий-квітень 2011 року намагаюся відновити викрадені документи, однак встановити контакт з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»не вдалося, а в подальшому позивачу стало відомо що ТОВ «Ю Девелопмент»за рішенням суду було ліквідовано».

Крім того, до ДПІ у Печерському районі м. Києва стосовно втрати первинних документів підприємство (позивач) не зверталося.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем в ході перевірки було використано:

- податкові декларації з податку на прибуток за період з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року;

- дані податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «СІТРІ»згідно інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкові зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за період 01.08.2010 року по 30.09.2010 року;

- інформацію, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», АРМ «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктом господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків АІС «Облік», АІС «Податки», база даних ТАХ Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В ході аналізу декларацій з податку на додану вартість підприємства ТОВ «СІТРІ», поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме додатків № 5 в частині формування податкового кредиту, було встановлено включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок ТОВ «Ю Ей Девелопмент»на загальну суму 304 462,16 грн.

Однак, жодної інформації стосовно розрахунків між підприємствами (позивачем та контрагентом ТОВ «Ю Ей Девелопмент») під час перевірки надано не було, внаслідок чого встановити дебіторську (кредиторську) заборгованість по взаємовідносинах ТОВ «СІТРІ»з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»також не було можливим.

Крім того, в ході перевірки відповідачем було використано матеріали кримінальної справи № 49-3127, а саме: копію протоколу допиту свідка ОСОБА_5, директора та засновника ТОВ «Ю Ей Девелопмент», отриманого в м. Черкаси в приміщенні СВПМ ДПА в Черкаській області від 15.11.2011 року старшим слідчим СВПМ ДПА в Черкаській області лейтенантом податкової міліції Старовойтовим А.В.

Також, перевіркою було встановлено наступне.

ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(код ЄДРПОУ 34808295) зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000024522 від 12.12.2006 року.

Взято на податковий облік в Васильківській ОДПІ за № 43242 від 14.12.2006 року.

Згідно даних бази АІС «Податки», керівником та засновником підприємства є ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_1).

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ю Ей Девелопмент», що видане Васильківською ОДПІ від 23.06.2009 року № 100232331, було анульовано від 15.04.2011 р., у зв'язку з внесенням запису до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно інформації, вказаної в АІС «Податки», стан платника ТОВ «Ю Ей Девелопмент»- припинено (ліквідовано, закрито), відповідно відомості з ЄДР за № 13561390011001296 від 04.05.2011 року.

Також, в ході аналізу податкової звітності було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток, також вбачається відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток.

Крім того, в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування»- відсутні будь-які нарахування.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічнадіяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва, випуском продукції.

Фактично, згідно податкової звітності, у ТОВ «Ю Ей Девелопмент» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також, позивачем жодними допустимими доказами не було доведено суду наявності в контрагента ТОВ «Ю Ей Девелопмент»трудових та матеріальних ресурсів (складських приміщень, вантажного транспорту, устаткування), що були необхідні для реалізації відповідної господарської діяльності.

Доказів, щодо укладення ТОВ «Ю Ей Девелопмент»субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності основних фондів, а також устаткування, транспорту та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Крім того, що підтверджується наявними матеріалами справи, в провадженні СВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 49-3127 за фактом замаху на заволодіння майном в особливо великих розмірах та умисне ухилення від сплати податків, тобто злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 191 ч.2, 212 ч.3 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_5, директора засновника ТОВ «Ю Ей Девелопмент», отриманого в м. Черкаси в приміщенні СВПМ ДПА в Черкаській області від 15.11.2011 року старшим слідчим СВПМ ДПА в Черкаській області лейтенантом податкової міліції Старовойтовим А.В, допитаний по суті заданих питань повідомив, що він, ОСОБА_5, не являється засновником та директором ТОВ «Ю Ей Девелопмент», реєстраційних документів вказаного підприємства не підписував. Взагалі вперше почув про даний факт від працівників правоохоронних органів. В ході здійснення своєї підприємницької діяльності гр. ОСОБА_5 є приватним підприємцем та зі службовими особами ТОВ «Ю Ей Девелопмент»не зустрічався та ніяких розрахунків не проводив.

Враховуючи вищевикладене, та те, що ОСОБА_5 формально є засновником та директором ТОВ «Ю Ей Девелопмент»та ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені ТОВ «Ю Ей Девелопмент»він не підписував, а саме не підписував жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт, то первинні документи, виписані від імені ТОВ «Ю Ей Девелопмент», зокрема на адресу позивача, - підписані невідомою особою.

Зважаючи на вищевикладені факти, контролюючим органом було зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ю Ей Девелопмент»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-діездатності ТОВ «Ю Ей Девелопмент», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Ю Ей Девелопмент»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Отже, як підтверджується наявними матеріалами справи, метою реєстрації зазначеного підприємства ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(контрагента позивача) була його незаконна діяльність, що відповідно не може породжувати жодних правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, в ході аналізу податкової звітності контрагента позивача ТОВ «Ю Ей Девелопмент», було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування та трудових ресурсів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, зазначені операції між позивачем та ТОВ «Ю Ей Девелопмент»не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, наслідком діяльності ТОВ «Ю Ей Девелопмент»було виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, задекларовані показники ТОВ «Ю Ей Девелопмент»від постачальників та покупців не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Ю Ей Девелопмент»носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч.1 ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно абз.4 п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих фондів.

Враховуючи те, що дійсність взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Ю Ей Девелопмент»не підтверджена жодними допустимими доказами у справі, та керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), договори, видаткові та податкові накладні ТОВ «Ю Ей Девелопмент», що є підписаними невстановленими особами, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу про те, що позивачем було порушено вимоги п.п.5.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на суму 380 578,00 грн.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №167/98-ВР із змінами та доповненнями (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного період) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами п.9.1, п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 2333/2037 (із змінами та доповненням) (далі - Порядок № 165), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи..

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено фіктивність взаємовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «Ю Ей Девелопмент»(що вчинені виключно в паперовому виді), то відповідно суд погоджується із позицією податкового органу, що до уваги не можуть бути прийняті податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Ю Ей Девелопмент», які в свою чергу підписані невідомою особою.

Відповідно до положень п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. №1 65, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Зважаючи на викладене вище в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується з висновком відповідача про те, що в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 462,16 грн., в тому числі: за серпень 2010 року на суму 155 273,93 грн., за вересень 2010 року на суму 149 188,23 грн.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, та власністю держави.

В ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Ю Ей Девелопмент»не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів.

Отже, позивачем перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Посилання позивача на те, що в подальшому первинні документи та декларації ТОВ «Ю Ей Девелопмент»підписувалися іншою особою (іншим директором), а не ОСОБА_5, суд до уваги прийняти не може, оскільки жодних доказів того, що на момент здійснення таких правовідносин позивача із контрагентом ТОВ «Ю Ей Девелопмент», директором контрагента був не ОСОБА_5, а інша особа - позивачем до матеріалів справи надано не було.

Таким чином, договори відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Це також означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як валові доходи, так і валові витрати з податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що договори укладені між позивачем та ТОВ «Ю Ей Девелопмент», були укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства (оскільки особа, на яку було зареєстроване вказане підприємство, в ході допиту по кримінальній справі в якості свідка пояснила, що жодного відношення до діяльності такого підприємства не мала), а отже позивачем було порушено вимоги ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, сторони таких правовідносин не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства, а відповідно прагнули настання протиправних наслідків у вигляді ненадходження сум податків до державного бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «Ю Ей Девелопмент»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 02.10.2012 р.