Рішення

від 26.11.2008 по справі 42/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  42/287

26.11.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 42/287

за позовом Міністерства оборони України

доТовариства з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС"

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс"

простягнення 32728,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Боришкевич В.О.

від відповідача - Сичов О.О.

від третьої особи - Токаренко І.Г.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" про стягнення 2489,70 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання з поставки за договором № 247/1/07/137 від 21.11.2007 р.

Ухвалою від 23.06.2008 р. порушено провадження у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва № 01-1/364 від 07.08.2008 р. справу № 42/287 передано на розгляд судді Нарольському М.М. у зв'язку із закінченням повноважень судді Паламаря П.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2008 р. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Представник позивача 20.08.2008 р. через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 12692,34 грн. пені та 20036,10 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2008 р. залучено до участі в розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс" як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.08.2008 р. та від 29.10.2008 р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях 17.09.2008 р., 01.10.2008 р., 10.10.2008 р., 17.10.2008 р. оголошувалась перерва.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів неналежного виконання зобов'язання з поставки у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин.

Представник третьої особи подав в судовому засіданні пояснення на позовну заяву, в якому зазначає що відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати свої зобов'язання перед позивачем внаслідок дії непереборної сили.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2007 р. між Міністерством оборони України (замовних) та Товариством з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № 247/1/07/137 (надалі –Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2007 році поставити замовнику продукцію (засоби автоматизації) у кількості, комплектності та термін, які зазначені у специфікації поставки, а замовник зобов'язався прийняти товар та його оплатити.

Згідно п. 1.2 Договору поставки останній укладено на виконання "Річного плану закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України за КПКВ 2101150 у 2007 році", затвердженого заступником Міністра оборони України 25 січня 2007 року.

Сторони встановили, що поставка повного обсягу продукції здійснюється у термін до 21.12.2007 р. (пункт 2.1 Договору поставки).

Укладений Договір поставки є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов Договору поставки та вимог чинного законодавства відповідач виконав зобов'язання з простроченням терміну поставки, що підтверджується актами прийому №№ 54, 60 від 01.02.2008 р., № 136 від 19.02.2008 р.

Згідно з п. 5.1 Договору поставки за порушення строку поставки товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення, а за порушення строку поставки понад 30 діб з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої продукції.

14 березня 2008 року позивач надіслав відповідачу претензію № 247/7/1443, запропонувавши перерахувати на його рахунок штрафні санкції на загальну суму 32728,44 грн.

Відповідач надіслав відповідь від 27.03.2008 р. на зазначену претензію позивача, в якій відмовився сплатити позивачу штрафні санкції посилаючись на форс-мажорні обставини, що завадили виконанню відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки.

Згідно з п. 6.1 Договору поставки сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань, що випливають з договору, якщо невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин), у тому числі стихійних лих, пожеж, тощо, за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на виконання умов договору та їх неможливо було передбачити на момент укладення договору і тільки у випадку настання умов та виконання всіх дій зазначених у пунктах 6.2-6.6 договору.

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс" (постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" (покупець) укладено договір поставки.

Відповідно до договору від 03.01.2007 р. відповідачем, для виконання зобов'язань за Договором поставки, було замовлено товар у третьої особи за допомогою електронного зв'язку (електронної пошти), що передбачено пунктом 4.3 договору від 03.01.2007 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс" укладено договір зберігання № ДД 03/01-3 від 03.01.2007 р. із Товариством з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн".

Згідно з актом приймання-передачі товару за договором зберігання Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс" передало 13.12.2007 р. на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" товари для зберігання.

13 грудня 2007 року на складі сталася пожежа, внаслідок якої були знищені товарно-матеріальні цінності, що належали, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс".

Про неможливість виконання зобов'язань внаслідок пожежі Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс" повідомило відповідача з наданням висновку про форс-мажорні обставини, виданого Київською торгово-промисловою палатою від 29.12.2007 р.

14 грудня 2007 року відповідач звернувся до позивача з листом про виникнення форс-мажорних обставин та поясненнями, що поставка повного обсягу товару у передбачений Договором поставки строк до 21.12.2007 р. неможлива.

Станом на 13.12.2007 р. відповідач свої зобов'язання перед позивачем за Договором поставки виконав частково: не було поставлено принтер А3 НР Colоr LJ 5550 dn у кількості 1 шт. та копір-принтер-сканер-факс Xerox Work Centr PE220 у кількості 140 шт. (загальною вартістю 286230 грн.).

Вищевказані обставини відповідач вважає такими, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Проте, з вказаним твердженням погодитись не можна.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, тобто коли виконанню зобов'язання перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до п. 4.4 договору поставки від 03.01.2007 р., укладеного між відповідачем та третьою особою, сторони встановили термін поставки –протягом 30-ти календарних днів від дати погодження заявки на поставку товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач та третя особа погодили заявку на поставку товару 05.11.2007 року., що підтверджується поясненнями сторін, роздруківками листів електронної пошти, тощо.

Таким чином, поставка партії товару в рамках договору від 03.01.2007 р. згідно погодженої сторонами заявки від 05.11.2007 р. повинна була бути здійснена до 05.12.2007 р.

В свою чергу, пожежа сталася 13.12.2007 р.

На склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" товари для зберігання передало Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-люкс", а не відповідач.

Тобто, станом на 13.12.2007 р. зобов'язання третьої особи перед відповідачем не були виконані.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги положення ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання за Договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором поставки виконання зобов'язання забезпечено сплатою неустойки у вигляді пені та штрафу (п. 5.1 Договору поставки).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення штрафу та пені у розмірі 32728,44 грн. суд враховує положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що Товариство з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" з метою повного виконання Договору поставки та зменшення негативних наслідків здійснило невідкладні заходи для повторного замовлення техніки.

Приймаючи до уваги обсяг непоставленого відповідачем у строк передбачений Договором поставки товару, ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір відсотків стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню, в два рази та стягнути з відповідача 6346,17 грн. пені та 10018,05 грн. штрафу.

Враховуючи звільнення позивача від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 9 Закону України "Про державне оборонне замовлення", п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито", постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 41, код 22906244) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 00034022) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6346,17 грн. пені, 10018,05 грн. штрафу.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 41, код 22906244) на користь Державного бюджету України 163,64 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення:  12.12.2008 р.