Рішення

від 18.09.2012 по справі 5011-73/8630-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/8630-2012 18.09.12

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції

до відповідача 1: Приватного підприємства "Легіон-2004"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: Зайцева І.В.

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.09.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Легіон-2004", ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", третя особа: ТОВ "Укрбізнесвіза" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що між ним та третьою особою було укладено договір кредиту. Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором між позивачем та третьою особою було укладено договір іпотеки на підставі якого банку передано в заставу нежилі приміщення. Рішенням Господарського суду міста Києва було визнано за відповідачем 1 право власності на 9/10 частин нежилих приміщень, які були предметом договору іпотеки та зареєстровано право власності. В подальшому відповідач 1 за договором купівлі-продажу продав частини нежилих приміщень відповідачу 2. Постановою Київського апеляційного господарського суду скасовано рішення, яким було визнано за відповідачем 1 право власності на 9/10 частин нежилих приміщень. Позивач вважає, що майно, яке було передано йому за договором іпотеки, вибуло з його власності поза його волею, а тому вважає, що укладені між відповідачами договори є недійсними.

Відповідач 1 у відзиві просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду скасовано рішення, яким було визнано за відповідачем 1 право власності на 9/10 частин нежилих приміщень, у зв'язку із чим відповідач 1 не являється власником нежилих приміщень, а тому вважає позовні вимоги безпідставними.

Відповідач 2 проти позову заперечив, оскільки укладаючи оспорювані договори купівлі-продажу він не знав та не міг знати про обмеження чи обтяження на нерухоме майно через те, що їх і не було. Нотаріусом перед укладанням даних договорів було перевірено інформацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з приводу відсутності записів про обтяження на це майно. Тому, укладаючи оспорюванні договори купівлі-продажу він добросовісно набув права власності на вищезгадані групи приміщень.

Третя особа, у поясненнях позов не визнала, та зазначила, що посилання позивача на нікчемність правочину, на тій підставі, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є неправомірним, оскільки майно вибуло з володіння іпотекодавця не в силу укладення правочину, а у зв'язку із прийняттям рішення суду. Тому позивач помилково вказує на недійсність укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу.

Розгляд справи відкладався з 07.08.2012р. на 28.08.2012р. у зв'язку з неявкою відповідачів, з 28.08.2012р. на 13.09.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з витребуванням додаткових доказів та до 18.09.2012р. у зв'язку з неявкою відповідача 1.

18.09.2012р. представники відповідачів в судову засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2006 р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (який в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (кредитор) і ТОВ "Укрбізнесвіза" (позичальник) було укладено кредитний договір №012/21-02/123, згідно з яким ТОВ "Укрбізнесвіза" надано кредит в сумі 700 000 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та придбання нерухомого майна, під 13% річних строком до 26.10.2016р.

10.07.2007р. між ТОВ "Укрбізнесвіза" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду №012/21-02/123/14 до кредитного договору №012/21-02/123 від 26.10.2006р., згідно з якою позичальнику збільшено суму кредиту до 1 094 929,07 дол. США та знижено відсоткову ставку до 12%.

30.12.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №012/21-02/123 від 26.10.2006р., згідно з якою змінено Графік сплати процентів та повернення кредиту.

26.10.2006р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено кредитний договір №014/21-02/124, згідно з яким Балабану І.К. надано кредит в сумі 300 000 дол. США для рефінансування поточної заборгованості за кредитом у ВАТ "Промінвестбанк" та на споживчі цілі, під 13% річних строком до 26.10.2016р.

15.06.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/2 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006р., якою збільшено суму кредиту до 600 000 дол. США.

25.06.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/2 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006р., якою зменшено фіксовану проценту ставку до 12% річних.

09.07.2007р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №014/21-02/124/13 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006р., якою збільшено суму кредиту до 689 260,30 дол. США.

30.10.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та гр. Балабаном І.К. укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/21-02/124 від 26.10.2006 р., якою змінено графік сплати процентів та повернення кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальників за вказаними кредитними договорами та додатковими угодами до них, що можуть бути укладені в майбутньому, 27.10.2006р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Укрбізнесвіза" було укладено договір іпотеки за реєстровим №5993, на підставі якого ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" передано в заставу належні нежилі приміщення ТОВ "Укрбізнесвіза", а саме з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, №9, №11, з №13 по №20, з №23 по №34 (групи приміщень №58), (літера А) загальною площею 1 133 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50.

Відповідно до п. 4.1.4 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язанням з боку третіх осіб, не видавати довіреності на користування та розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди не від іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку»у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Право власності ТОВ "Укрбізнесвіза" на предмет іпотеки підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного 15.12.2005р. з Фондом приватизації комунального майна Солом'янського району м. Києва. (реєстраційний №1039865).

15.06.2007р. між ТОВ "Укрбізнесвіза" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору іпотеки від 27.10.2006р., якою збільшено забезпечене зобов'язання, у зв'язку зі зміною розміру кредитів, а також збільшено заставну вартість предмету іпотеки до 14 556 000 грн.

10.07.2007р. між ТОВ "Укрбізнесвіза" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору іпотеки від 27.10.2006р., якою викладено п. 1.1. договору іпотеки в новій редакції, відповідно до якої забезпеченню підлягають вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №014/21-02/124 від 26.10.2006р. на суму 677 086,71 дол. США та кредитним договором №012/21/-02/123 від 26.10.2006р. на суму 1 094 929 дол. США.

15.02.2010р. рішенням господарського суду міста Києва у справі №53/48 за позовом ПП "Легіон-2004" до ТОВ "Укрбізнесвіза" визнано за ПП "Легіон-2004" право власності на 9/10 частин нежилих приміщень з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, № № 9, 11, з №13 по №20, що становить 544,90 м 2 , та з №23 по №34 (групи приміщень №58), що становить 659,70 м 2 , які знаходяться по бульв. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1204,60 м 2 ; виділено в натурі ПП "Легіон-2004" як окремі об'єкти нерухомого майна 9/10 частин груп нежилих приміщень №57 та №58, що знаходяться за адресою: місто Київ, бул. Івана Лепсе, 50, а саме: з групи приміщень №57 -групу приміщень №59, загальною площею 544,9 м 2 та з групи приміщень №58 -групу приміщень №60 загальною площею 659,70 м 2 .

Як стверджує позивач, на підставі вказаного рішення господарського суду міста Києва ПП "Легіон-2004" зареєструвало право власності на частину нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, б-р. І.Лепсе, 50.

При цьому, внаслідок технічної помилки, у зв'язку з неточностями в тексті рішення, яке надавалось до органу реєстрації, на користь ПП "Легіон-2004" КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" було виділено з груп приміщень №57 та №58 групи приміщень №60 та №61, а не №59 та №60, як про це вказано в рішенні господарського суду міста Києва від у справі №53/48.

03.11.2010р. між ПП "Легіон-2004" (продавець) та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень №61 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 544, 90 м 2 та належить продавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010р. у справі №53/48.

Також, 03.11.2010р. між ПП "Легіон-2004" (продавець) та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень, згідно з п. 1 якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність групу нежилих приміщень №60 (літ. А), що заходиться за адресою: м. Київ, б-р. І. Лепсе, 50 загальною площею 659,70 м 2 та належить продавцю на підставі рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2010р. у справі №53/48.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у справі №53/48 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", рішення Господарського суду міста Києві від 15.02.2010р. скасовано, в задоволенні позовних вимог ПП "Легіон-2004" відмовлено повністю. Рішенням суду встановлено, підстави для визнання права власності на спірні приміщення за ПП «Легіон-2004»відсутні.

Позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. У зв'язку з наведеним просить визнати укладені між відповідачами договори купівлі-продажу недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З врахуванням того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у справі №53/48 скасовано рішення Господарського суду міста Києві від 15.02.2010р., яким визнано за ПП "Легіон-2004" право власності 9/10 частин нежилих приміщень з №1 по №22, вітрини (групи приміщень №57), з №1 по №7, № № 9, 11, з №13 по №20, що становить 544,90 м 2 , та з №23 по №34 (групи приміщень №58), що становить 659,70 м 2 , які знаходяться по бульв. Івана Лепсе, 50, (літера А) в м. Києві, загальною площею 1204,60 м 2 , суд приходить до висновку, що у відповідача 1 відсутнє право власності на зазначені об'єкти нерухомості. Будь-яких інших доказів наявності права власності на зазначене нерухоме майно не надано.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р. у справі №5/254 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ПП «Легіон-2004», ТОВ «Акрополіс Реаліті Груп», ТОВ «Еліт Менеджмент Груп», КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Познякової С.В. про зобов'язання вчинити дії суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав іпотекодержателя у випадку, коли іпотекодавець самостійно не вчиняє дії, спрямовані на повернення предмету іпотеки, що незаконно вибув з його володіння, є позов про визнання недійсними правочинів щодо відчуження особами, які не мали на те відповідних правових підстав, переданого в іпотеку майна.

З врахуванням того, що при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу ПП "Легіон-2004" не являлось власником нерухомого майна, що було предметом договорів, тобто розпорядилось майном на власний розсуд, без наявності на це права, чим порушило права позивача, як заставодержателя, суд дійшов висновку про недійсність договорів купівлі-продажу від 03.11.2010р. укладених між ПП "Легіон-2004" та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп".

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень №61 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, загальною площею 544,90 м 2 укладений 03.11.2010р. між ПП «Легіон-2004»та ТОВ «Акрополіс Реаліті Груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозняковою С.В., зареєстрований за № 3193.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень №60 (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. І. Лепсе, 50, загальною площею 659,70 м 2 , укладений 03.11.2010р. між ПП «Легіон-2004»та ТОВ «Акрополіс Реаліті Груп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лозняковою С.В., зареєстрований за №3196.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Легіон-2004»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, ідентифікаційний код 33007778) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, ідентифікаційний код 23494105) 1073 грн. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрополіс Реаліті Груп»(04116, м. Київ, вул. В. Василевської, 15/1, кв. 19, ідентифікаційний код 36001098) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, ідентифікаційний код 23494105) 1073 грн. судового збору.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.09.2012р.