Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-1076/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1076/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишневеміськреконструкція»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Вишневеміськреконструкція»до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Вишневеміськреконструкція»зареєстроване 15 листопада 2007 року у Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області, взято на податковий облік в ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області 16 листопада 2007 року за № 14737.

З 24 жовтня 2011 року по 28 жовтня 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну позапланову перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Рекламне агентство «Фаворит»щодо дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області складено акт «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки»за № 1140/23-2/35519208 від 04 листопада 2011 року.

В результаті проведеної перевірки та на підставі Акту перевірки відповідачем 22 листопада 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001712300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 80 146, 13 грн., де 72 477, 61 грн. - за основним платежем та 7 668, 52 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0001722300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35 009, 78 грн., де 28 007, 83 грн. - основний платіж та 7 001, 95 грн. - штрафні санкції; № 0001732300 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 21 220, 33 грн., де 21 220, 33 грн. - власне зменшення та 2, 00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Київській області.

Рішенням про результати розгляду первинних скарг від 25 січня 2012 року № 193/10/25-017/411, 412, 413-175 Державна податкова служба в Київській області залишила без змін рішення № 0001722300 та скасувала рішення № 0001712300, № 0001732300 у частинах застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1, 00 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 22 лютого 2012 року за № 3185/6/102115 скарга позивача на податкові повідомлення-рішення та на рішення Державної податкової служби в Київській області залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Відповідач на підставі Акту перевірки та рішення Державної податкової служби в Київській області від 25 січня 2012 року № 193/10/25-017/411, 412, 413-175 прийняв нові податкові повідомлення рішення щодо позивача, зокрема, від 25 січня 2012 року № 0000292300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 80 145, 13 грн., де 72 477, 61 грн. - за основним платежем та 7 667, 52 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та від 25 січня 2012 року № 0000322300 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 21 220, 33 грн., де 21 220, 33 грн. - власне зменшення та 1, 00 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача за №№ 0001712300, 0001732300, 0001722300, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Вишневеміськреконструкція»(Замовник) та ТОВ «Рекламне агентство Фаворит»(Виконавець) укладено договори про надання рекламних послуг від 02 листопада 2010 року № 87 та від 02 грудня 2010 року № 112.

Предмет договорів: Виконавець надає Замовнику рекламні та інформаційні послуги у відповідності з умовами даного договору та на основі замовлення. Замовник зобов'язується передати виконавцю замовлення, оплатити та прийняти послуги в порядку, встановленим даним договором. Загальна сума послуг по договору визначається як сума вартості послуг по кожному замовленню. Замовник зобов'язаний здійснити передоплату вартості послуг виконавця по кожному замовленню в повному об'ємі після отримання від виконавця рахунка-фактури на оплату послуг. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в сумі, що зазначається в рахунку-фактурі на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень п. 1.7 статті 1, п.п. 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 ПК України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Колегія суддів зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «РА «Фаворит» підтверджується наступними доказами у справі: укладеними відповідно до вимог чинного законодавства договорами про надання рекламних послуг, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаних угод, а саме: рахунками-фактурами, додатковими угодами, податковими накладними, платіжними дорученнями, фактом оплати отриманих послуг, доказами розміщення реклами у друкованих засобах масової інформації.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «РА «Фаворит»та включення до валових витрат коштів, сплачених в ціні отриманих послуг.

Крім того, вірною є позиція суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

Таким чином вірним є висновок суду про часткове задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.