Постанова

від 10.12.2008 по справі 21/39-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

21/39-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 грудня 2008 р.                                                                                    № 21/39-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиВідкритого акціонерного товаристваЗавод "Павлоградхіммаш" таПриватного підприємства "Торговий Дім Мітас"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р.

у справі№ 21/39-08

господарського судуДніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш"

доПриватного підприємства "Торговий Дім Мітас"

простягнення 29 525,42 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:Маслов Д.В., дов. № 19 від 24.03.2008 р.;

відповідача:— не з'явились;

У грудні 2007 р. Відкрите акціонерне товариство Завод "Павлоградхіммаш" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного підприємства "Торговий Дім Мітас" (далі –Підприємство) грошові кошти у розмірі 23 184,02 грн. за поставлений неякісний товар, 579,60 грн. пені за порушення строку повернення грошових коштів, 4 636,80 грн. штрафу за поставку неякісного товару та 1 125,00 грн. збитків.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Підприємство на виконання укладеного з ним договору № 07-15-0728 від 05.11.2007 р. поставило йому товар –листи сталі, проте у цьому товарі було виявлено недоліки, у зв'язку з чим Підприємство, виходячи з умов зазначеного договору, повинно було повернути сплачені за товар грошові кошти, проте не повернуло їх, у зв'язку з чим має сплатити передбачені договором штраф і пеню, та, крім того, відшкодувати збитки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. (суддя Алмазова І.В.) у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено. Рішення мотивовано тим, що:

– відсутність маркування товару, поставленому Підприємством за договором № 07-15-0728 від 05.11.2007 р., не є доказом неналежної якості такого товару;

– Товариство не надало доказів в обґрунтування причин виникнення дефектів у поставленому Підприємством за договором № 07-15-0728 від 05.11.2007 р. товарі, та не надало доказів, які б свідчили про неможливість використання вказаного товару у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р. (колегія суддів: Прудніков В.В., Білецька Л.М., Ясир Л.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. змінено та позовні вимоги Товариства задоволено частково: з Підприємства стягнуто 12 364,80 грн. вартості неякісного товару, 309,60 грн. пені та 2 472,96 грн. штрафу, а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постанова мотивована тим, що Товариство довело факт часткової поставки Підприємством за договором № 07-15-0728 від 05.11.2007 р. неякісного товару та не довело розміру понесених ним збитків.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р. і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, які оскаржуються, порушили ст. 268 Господарського кодексу України, ст. 673 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Підприємство також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р. у частині стягнення з нього грошових коштів скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових актів було порушено правила Інкотермс-2000 (умови FCA), п. 29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджену постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (далі –Інструкція № П-7).

Товариство та Підприємство не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційні скарги один одного до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Товариства та Підприємства підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства повністю та частково, відповідно місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що відсутність маркування на металопродукції, поставленої Підприємством Товариству за договором № 07-15-0728 від 05.11.2007 р., не може бути доказом неналежної якості такої продукції, оскільки Підприємство одержало вказану металопродукцію з Казахстану, при цьому ця продукція була упакована в пачки, на які нанесено маркування, про що зазначено у сертифікаті відповідності, а доказів невідповідності продукції сертифікату Товариство не надало.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказаний висновок зроблено з порушенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, господарськими судами першої та другої інстанції не було дано оцінки тому, що відповідно до сертифікату відповідності (т. 1, а. с. 54) вантажоодержувачем металопродукції з Казахстану, на яку видано сертифікат, виступало не Підприємство, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтекс".

Крім того, у вказаному сертифікаті відповідності зазначено, що його видано на таку марку металопродукції як сталь ст3сп5. Між тим, з договору № 07-15-0728 від 05.11.2007 р. та специфікації № 1 від 05.11.2007 р. до вказаного договору вбачається, що Підприємство повинно було поставити Товариству металопродукцію –сталь марки ст3сп4.

Вказаному також не було дано оцінки Дніпропетровським апеляційним господарським судом та господарським судом Дніпропетровської області.

Тобто, твердження господарських судів першої та другої інстанцій про те, що сертифікат відповідності (т. 1, а. с. 54) стосується саме металопродукції, поставленої Підприємством Товариству за договором № 07-15-0728 від 05.11.2007 р., є передчасним.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства Завод "Павлоградхіммаш" та Приватного підприємства "Торговий Дім Мітас" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2008 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2008 р. у справі № 21/39-08 скасувати, вказану справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя                                                            Г.А. Кравчук

Суддя                                                                              Г.М. Мачульський

Суддя                                                                              В.І. Шаргало