Рішення

від 24.11.2008 по справі 53/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/31

24.11.08

За позовом Приватного підприємства «Промоутерський центр «Пересвіт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітград»

про стягнення 36 648,05 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Росохатий М.В. –представник по довіреності від 05.05.2008р.

Від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітград» заборгованості за поставлений товар в розмірі 36 648,05 грн., а саме: 34 449,00 грн. –основний борг, 1 584,64 грн. –збитки від інфляції, 614,41 грн. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/31, розгляд справи призначено на 10.11.2008р.

Представник відповідача 10.11.2008р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 24.11.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 36 648,05 грн. в тому числі: 34 449,00 грн. –основний борг, 1 584,64 грн. –збитки від інфляції, 614,41 грн. –3 % річних

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 22.10.2008р. та            10.11.2008р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з  Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-5618/1 від 10.11.2008р., про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітград»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому суд вважає матеріали справи достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Заява позивача, додана до позовної заяви, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу в обсягах заявлених позовних вимог, задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач на підставі рахунків-фактур № СФ-0000199 від 25.02.2008р., № СФ-0000214 від 26.02.2008р., № СФ-0000238 від 03.03.2008р. поставив відповідачу Товар (фанера ФОФ 1250*2500*21мм лам.; тринога опалубки стандартна) на загальну суму 109 449,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН-0000133 від 25.02.2008р., № РН-0000136 від 26.02.2008р., № РН-0000137 від 26.02.2008р., № РН-0000154 від 03.03.2008р. (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Товар було прийнято відповідачем за довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей Серії ЯОФ № 004314 від 25.02.2008р., Серії ЯОФ № 004328 від 03.03.2008р. копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за отриманий Товар частково розрахувався на суму 75 000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача від 27.02.2008р. та від 20.05.2008р.

Таким чином несплаченим залишився Товар на суму 34 449,00 грн.

Матеріли справи також свідчать, що 22.07.2008р. та  02.09.2008р. позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість в сумі  34 449,00 грн. або повернути Товар на вказану суму. Про факт отримання відповідачем вказаних листів свідчить відмітки відповідача на них.

Відповідач на вказані листи не відповів, заборгованість не погасив та Товар не повернув.

Враховуючи викладене судом також встановлено, що договір між сторонами у письмовій формі не укладався, права та обов'язки виникли у сторін безпосередньо із вчинення взаємних правочинів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку такими діями, спрямованими на набуття цивільних прав та обов'язків, є поставка позивачем Товару відповідачу та дії останнього, які свідчать про його прийняття та часткову оплату.

Отже, факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ст. 538 ЦК України).

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних  заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті придбаного Товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 34 449,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 34 449,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 614,41 грн. та збитків від інфляції в сумі 1 584,64 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітград»(02105, м. Київ, вул. Тампере, 11 –А, ідентифікаційний код 34876103, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Промоутерський центр «Пересвіт» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, ідентифікаційний код 31608634) основний борг в сумі 34 449 (тридцять чотири тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 00 коп., збитки від інфляції в сумі 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 64 коп., 3 % річних в сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 48 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 28.11.2008р.