Рішення

від 22.12.2008 по справі 43/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/122

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.12.08 р.                                                                                                       Справа № 43/122                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Зубченко І.В.

Присекретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”,                          м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 238 684, 64 грн., реальних збитків у сумі 613 834, 63 грн., інфляційних у сумі 213 137, 35 грн., 3% річних у сумі 33 501, 02 грн., пені у сумі 154 156, 46 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”,                    м. Макіївка  

про припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн., стягнення збитків у сумі 23 286, 62 грн., пені у сумі 416 530, 93 грн., штрафу у сумі 71 607, 86 грн.

за участю представників сторін:

від Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”: Доманов Л.І. на підставі рішення №1 від 09.09.1994р. /т. 5 арк.спр. 66/.

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”: Жолус А.В. за довіреністю б/н від 07.10.2008р. /т. 5 арк. спр. 69/, Курач О.А. за довіреністю б/н від 19.11.2008р. /т. 7 арк. спр. 62/.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 09.12. по 22.12.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”, м. Макіївка (далі – “підприємство”), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк (далі – “товариство”) про стягнення заборгованості у сумі 238 684, 64 грн., реальних збитків у сумі 613 834, 63 грн., інфляційних у сумі 213 137, 35 грн., 3% річних у сумі 33 501, 02 грн., пені у сумі 154 156, 46 грн. /т. 1 арк. спр. 2-7/.

Ухвалою суду від 23.09.2008р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №43/122 /т. 1 арк. спр. 1/.

В обґрунтування позовних вимог „підприємство” посилається на договори, додаткові угоди, кошториси, акти прийому виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, замовлення, листи, претензію, акти звірок взаємних розрахунків, власні розрахунки суми позову, правоустановчі документи.

          Листом №44/10/08 від 07.10.2008р. “підприємство” повідомило про своє скрутне фінансове становище, надання йому додаткової поворотної фінансової допомоги у сумі 14 000 грн. та просило суд прийняти до уваги фінансовий стан “підприємства” при розгляді справи №43/122 /т. 5 арк. спр. 34/.

„Товариство” проти позовних вимог заперечило з підстав, викладених у відзиві б/н від 25.11.2008р. /т. 7 арк. спр. 53-59/.

В свою чергу, згідно до пояснень №71/08 від 24.11.2008р. /т. 6 арк. спр. 38-41/, заперечень №73 від 27.11.2008р. /т. 8 арк. спр. 43-45/ та доповнень до заперечень №81/08 від 08.12.2008р. /т. 8 арк. спр. 60/ “підприємство” наполягало на задоволенні позовних вимог .

14.10.2008р. „товариством” подано зустрічний позов про зменшення заборгованості ТОВ “Донецькенергоремонт” перед ПП “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” у сумі 48 556, 80 грн., стягнення з Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” витрат у сумі 23 286, 62 грн., пені у розмірі 655 215, 57 грн., штрафу у розмірі 10% від договірної вартості невиконаних робіт за порушення строків виконання робіт у сумі 71 607, 86 грн.; витребування у відповідача повного комплекту ремонтної документації (у тому числі, актів на скриті роботи) на об'єм робіт у відповідності з п.1.1. (на підставі п.7.4.4. договору №117-07 від 12.04.2007р.), інформації про залучених відповідачем субпідрядників, видах робіт, для яких вони залучались, строках участі кожного із субпідрядників у виконанні робіт, а також переліку робітників відповідача та залучених субпідрядників, із зазначенням часу виконання та об'єкту робіт, нотаріально засвідчених копій: дозволу на початок робіт, ліцензії на будівельну діяльність, довідки про включення в Єдиний державний реєстр України, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ /т. 5 арк. спр. 74-77/.

Ухвалою від 14.10.2008р. порушено провадження у справі №43/122 за зустрічним позовом /т. 5 арк. спр. 73/.

В обґрунтування позовних вимог „товариство” посилається на договори, додаткові угоди, кошториси, акти прийому виконаних робіт, рахунки, податкові накладні, листи, акти звірок взаємних розрахунків, акти руху дебіторсько-кредиторської заборгованості за договорами, правоустановчі документи.

Уточненнями позовних вимог по зустрічній позовній заяві б/н від 25.11.2008р. “підприємство” уточнило позовні вимоги та просило зменшити заборгованість ТОВ “Донецькенергоремонт” перед ПП “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” у сумі 190 127, 84 грн.; витребувати у ПП “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” повний комплект ремонтної документації (у тому числі, акти на скриті роботи) на об'єм робіт у відповідності з п.1.1. (на підставі п.7.4.4. договору №117-07 від 12.04.2007р.), інформацію про залучених відповідачем субпідрядників, видах робіт, для яких вони залучались, строках участі кожного із субпідрядників у виконанні робіт, а також перелік робітників відповідача та залучених субпідрядників, із зазначенням часу виконання та об'єкту робіт, нотаріально засвідчених копій: дозволу на початок робіт, ліцензії на будівельну діяльність, довідки про включення в Єдиний державний реєстр України, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ /т. 7 арк. спр. 60-61/.

Відповідно до уточнень зустрічних позовних вимог по справі №43/122, б/н від 22.12.2008р. “товариство” просило суд припинити зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн. та стягнути з “підприємства” збитки у сумі 23 286, 62 грн., пеню у сумі 416 530, 93 грн., штраф у сумі 71 607, 86 грн. /т. 8 арк. спр. 70-72/.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому уточнення “товариства” приймаються судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених зустрічних позовних вимог.

У поясненнях (відзиву) №46/08 від 21.10.2008р. /т.6 арк. спр. 1-6/, поясненнях №80/08 від 08.12.2008р. /т. 8 арк. спр. 56-57/, доповненнях №88 від 15.12.2008р. /т.8 арк. спр. 63-66/ „підприємство” зустрічний позов „товариства” та уточнення до нього не визнало по викладеним у поясненнях обставинам.

Окрім того, 15.10.2008р. “товариством” надано клопотання, в якому останній просить суд направляти ухвали та рішення по справі №43/122 за адресою: 83050,               м. Донецьк, а/с 432 /т.5 арк. спр. 82/.

Судом клопотання прийнято до уваги.

23.10.2008р. “товариством” заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для надання документів, витребуваних судом /т.6 арк. спр. 22/.

Судом клопотання задоволено.

В порядку ст.69 ГПК України, сторони заявили клопотання б/н від 23.10.2008р. щодо продовження строку розгляду справи терміном на 2 місяці /т. 6 арк. спр. 23/.

Судом клопотання задоволено та ухвалою суду від 23.10.2008р. строк розгляду справи продовжено на два місяці /т. 6 арк. спр. 25/.

27.10.2008р. “підприємством” заявлено клопотання №52/08 щодо витребування документів, які, на думку “підприємства”, є безпосередніми доказами по справі №43/122 /т.6 арк. спр. 26/.

Судом клопотання залишено без задоволення, оскільки останнє ґрунтуються на міркуваннях позивача, проте як свої висновки суд щодо певних дій сторін, виходячи з приписів ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може викласти лише у рішенні, за результатом розгляду справи.

24.11.2008р. представником “товариства” заявлено клопотання про надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи №43/122 /т. 6 арк. спр. 37/.

Судом клопотання задоволено.

Листом №74 від 27.11.2008р. “підприємство” повідомило про зміну власних банківських реквізитів /т. 8 арк. спр. 41/.

Лист прийнятий судом до уваги.

В судовому засіданні представник „підприємства” підтримав позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечував.

Представники „товариства” у судовому засіданні визнали позов частково, а саме заборгованість за договором №4/04/06 від 01.04.2006р. у сумі 2 503, 42 грн. та заборгованість за договором №233-06 від 01.09.2006р. у сумі 56 155, 78 грн.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

В задоволені інших частин позовних вимог представники “товариства” заперечували, наполягали на задоволенні зустрічного позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

                  Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення „підприємства”, „товариства”, господарський суд

ВСТАНОВИВ:  

1.

01.04.2006р. між “підприємством” (за договором – виконавець) та “товариством” (за договором – замовник) було укладено договір на надання послуг №4/04/06 / т. 1 арк. спр. 25/.

За умовами договору №4/04/06 замовник замовляє, а виконавець приймає до виконання замовлені послуги, згідно з додатками, які є невід'ємною частиною договору. Замовлені послуги оформлюються в замовленні із зазначенням найменування послуги, ціни та умов оплати. Виконані послуги оформлюються актом прийомки послуг із зазначенням об'єму та вартості наданих послуг. Ціна за послуги обумовлюється у замовленні, який є невід'ємною частиною договору (п.п.1.1., 2.1., 2.2., 3.1. договору).

Згідно з п. 8.2. договору №4/04/06 всі зміни та доповнення до договору дійсні при умові, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

03.01.2007р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №4/04/06 від 01.04.2006р. /т. 1 арк. спр. 26/, у якій останні дійшли згоди, зокрема, внести зміни до п.3.2. договору.

Від так, відповідно до п.3.2. договору №4/04/06 замовник, на підставі рахунків виконавця здійснює оплату за договором, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний банківський рахунок виконавця, протягом 3 банківських операційних днів з моменту підписання відповідного акту прийомки виконаних робіт. Виконавець зобов'язаний на момент підписання акту прийомки виконаних робіт представити замовнику відповідний рахунок та податкову накладну.

Окрім того, пунктом 4.1. договору №4/04/06 встановлено, що за порушення умов договору винна сторона несе відповідальність за спричинені збитки у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Строк дії договору №4/04/06 до 31.12.2007р. (п.1 додаткова угода №1). Розірвання договору або закінчення строку його дії не є підставою для не проведення повного взаєморозрахунку між сторонами (п.8.4. договору).

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №4/04/06 від 01.04.2006р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” заборгованості у сумі 2 503, 42 грн., реальних збитків у сумі 89 882, 63 грн., інфляційних у сумі 40 332, 84 грн., 3% річних у сумі 7 114, 77 грн. та пені у сумі 13 712, 90 грн.

На виконання умов договору “підприємство” надало “товариству” послуги у загальній сумі 369 429, 37 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних робіт №1 від 30.04.2006р., №2 від 13.06.2006р., №4 від 19.06.2006р., №21 від 31.08.2006р., №22 від 31.08.2006р., №23 від 31.08.2006р., №25 від 13.09.2006р., №26 від 14.09.2006р., №32 від 25.12.2006р., №33 від 25.12.2006р., №3/02/07 від 16.02.2007р., №4/02/07 від 16.02.2007р., №5/02/07 від 16.02.2007р., №301 за березень 2007р., №302 за березень 2007р., №2/06/07 від 15.06.2007р., №010907 за вересень 2007р., №020907 за вересень 2007р., №030907 за вересень 2007р., №021007 за жовтень 2007р., №1201 за грудень 2007р., №1202 за грудень 2007р. /т.1 арк. спр. 33-35, 38-40, 43-50, 53-56, 59-60/, підписаними обома сторонами та засвідченими фірмовими печатками юридичних осіб.

“Товариство”, в свою чергу, розрахувалося з “підприємством” частково у загальній сумі 366 925, 95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями /т. 1 арк. спр. 61-81/, актом звірки взаємних розрахунків станом на 26.06.2008р. /т. 1 арк. спр. 106/, та сторонами не спростовується.

Таким чином у “товариства” перед “підприємством” виникла заборгованість у сумі 2 503, 42 грн., яка до теперішнього часу “товариством” не сплачена.

З огляду на викладене, „підприємство” звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з “товариства” заборгованості за договором №4/04/06 від 01.04.2006р. у сумі 2 503, 42 грн.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Свої зобов`язання щодо належного виконання всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України “товариство” не виконало.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 26.06.2008р., підписаного уповноваженими особами обох сторін з прикладанням фірмових печаток юридичних осіб, акту руху дебіторсько-кредиторської заборгованості за договором №4/04/06 від 01.04.2006р. станом на 26.06.2008р. /т. 1 арк. спр. 27/, усним поясненням, наданим, 09.12.2008р., у судовому засіданні представниками “товариства”, ТОВ “Донецькенергоремонт” визнало заборгованість за договором №4/04/06 від 01.04.2006р. у сумі 2 503, 42 грн.

Згідно зі ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

“Підприємством” з посиланням на п.3.2. договору №4/04/06, ст.ст.526, 530, 610-612, 624, 625 ЦК України та ст.ст.193, 199, 216, 217, 230 ГК України нараховано “товариству” інфляційні в сумі 14 650, 66 грн., 3% річних в сумі 3 435, 63 грн., пеню у сумі 2 861, 18 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором (розрахунок №9 /т. 6 арк. спр. 61/).

Згідно із ст.4-3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Враховуючи п.п. 3.2., 4.1. договору №4/04/06 від 01.04.2006р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

          Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункт 3.2. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

          Одночасно, “підприємством” заявлено вимоги про стягнення з “товариства” реальних збитків у сумі 89 882, 63 грн., інфляційних в сумі 25 682, 18 грн., 3% річних в сумі 3 679, 14 грн., пені у сумі 10 851, 72 грн.

Позовні вимоги в цій частині мотивовані тим, що на підставі замовлень №3 /т. 1 арк. спр. 28/, №8 /т. 1 арк. спр. 31/, №9, №31 /т. 1 арк. спр. 32/ “підприємством” підготовлена документація на капремонт ТВД №4, підвід природного газу до ДП №1, додаткові роботи по СИО ДП №1, теплоізоляцію котла ТП 150 №2. Кошториси та акти виконання замовлень №5 у сумі 8 994, 16 грн., №31 у сумі 4 094, 47 грн., №1/08/07 у сумі 68 297, 32 грн., №2/11/07 у сумі 11 000, 00 грн. направлені “підприємством” на адресу “товариства”.

“Підприємство” листами №1/09/07 від 03.09.2007р. /т. 4 арк. спр. 92-93/, №1/10/07 від 08.10.2007р. /т. 1 арк. спр. 82-83/ зверталось до “товариства” з вимогою підписати акти №5, №31, №1/08/07 та оплатити - 81 385, 95 грн.

Як зазначає “підприємство”, “товариство” визнало факт передачі кошторисів по актам №№5, 31, 1/08/07, №2/11/07, що підтверджено листом №1231 від 08.10.2007р. /т. 1 арк. спр. 84/, проте навмисно занизило об'єм наданої послуги. “Підприємство” з означеними діями “товариства” не погодилось, та листами №2/10/07 від 11.10.2007р /т. 4 арк. спр. 94/., №3/11/07 від 22.11.2007р. /т. 4 арк. спр. 96/, №12/11/07 від 28.11.2007р. /т. 4 арк. спр. 100/, №1/12/07 від 03.12.2007р. /т. 4 арк. спр. 102-103/, №2/12/07 від 07.12.2007р. /т. 4 арк. спр. 104/, №6/12/07 від 13.12.2007р. /т. 4 арк. спр. 105/ запропонувало “товариству” підписати акти №№5, 31 та сплатити вартість наданих послуг у повному обсязі. Однак, “товариство” відповіді на листи не надало, акти №№5, 31 не підписало, вартість наданих послуг не сплатило. Лише 14.08.2008р. листом №52 від 13.08.2008р. /т. 1 арк. спр. 85/ “підприємство” пред'явило “товариству” до сплати занижені акти на загальну суму 2 503, 42 грн.

На неодноразові вимоги оформити та сплатити кошти за актами №1/08/07, №2/11/07 (листи №1/09/07 від 03.09.2007р., №1/10/07 від 08.10.2007р., №3/11/07 від 22.11.2007р., №12/11/07 від 28.11.2007р., №1/12/07 від 03.12.2007р., №2/12/07 від 07.12.2007р., №6/12/07 від 13.12.2007р.) “товариство” відповіді не надало, акти не повернуло та не сплатило суму заборгованості.

З огляду на викладене, відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.

За приписом ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Чинне законодавство, зокрема ст.614 Цивільного кодексу України виходить з принципу вини (умислу або необережності) контрагента. Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Стаття 623 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За приписом ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, у розумінні ст.33 ГПК України, на позивачеві (“підприємстві”) лежить тягар доказування:

1)          факту заподіяння йому збитків;

2)          розмір зазнаних збитків;

3)          причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача (“товариства”) та завданими збитками.

При цьому, принцип вини являє собою цивільно-правову презумпцію, яку слід розуміти, як закріплене в цивільно-правовій нормі ймовірне припущення щодо обставин, які мають правове значення, і таких що мають правові наслідки його застосування за умови, що не буде доведено наявність протилежного припущення.

Отже, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Як встановлено судом, зібрані у справі докази належним чином не підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення “товариства” до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків.

Окрім того, власне обопільне волевиявлення (погодження) сторін, щодо зменшення вартості наданих послуг взагалі не є збитками у розумінні викладених вище норм законодавства.

Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку “підприємства” факту заподіяння йому збитків, тобто за відсутності доказів невиконання або неналежного виконання “товариством” своїх зобов'язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” суми санкцій, а саме інфляційних у сумі 25 682, 18 грн., 3% річних у сумі 3 679, 14 грн., пені у сумі 10 851, 72 грн., підлягають залишенню без задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги “підприємства”, до “товариства” про стягнення заборгованості у сумі 2 503, 42 грн., реальних збитків у сумі 89 882, 63 грн., інфляційних у сумі 40 332, 84 грн., 3% річних у сумі 7 114, 77 грн. та пені у сумі 13 712, 90 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 2 503, 42 грн.

2.

17.04.2006р. між “товариством” (за договором – замовник) та “підприємством” (за договором – субпідрядник) було укладено договір субпідряду №083/06 / т. 1 арк. спр. 118/.

Згідно з даним договором субпідрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту КУ-125 та ГО№4 (без інвентарного номеру) ЗАТ “ММЗ”, у відповідності з додатками та додатковими угодами до даного договору, які є невід'ємною частиною договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний створити субпідряднику всі необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно договору (пункт 1.1. договору).

Фактична вартість робіт за договором вказується в актах здачі-прийомки виконаних робіт і не повинна перевищувати вартість, вказану в обумовленій сторонами специфікації на виконувані об'єми робіт (пункт 3.1.2. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється по мірі підписання актів здачі-прийомки виконаних робіт, які надаються субпідрядником у строки, встановлені умовами даного договору, протягом 20 днів після підписання кожного акту здачі-прийомки виконаних робіт.

Рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийомки виконаних робіт, на підставі яких буде здійснюватись оплата фактично виконаних робіт за місяць виконання робіт, повинні бути підписані у двохсторонньому порядку за три робочих дні до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт (пункт 3.5. договору).

У відповідності з пунктом 8.1. договору за порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Пунктом 8.2. обумовлено, що замовник, у разі прострочки оплати робіт субпідрядника, сплачує останньому пеню в розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені та не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно з пунктом 11.1. договору, даний договір укладений на строк до 31.12.2006р., вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №083-06 від 17.04.2006р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 665, 02 грн. та 3% річних у сумі 341, 49 грн.

Враховуючи п.п. 3.4., 3.5. договору №083-06 від 17.04.2006р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

          Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункт 3.5. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 665, 02 грн. та 3% річних у сумі 341, 49 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

3.

01.09.2006р. між “товариством” (за договором – замовник) та “підприємством” (за договором – підрядник) було укладено договір підряду (на надання послуг підрядних організацій, зв'язаних з забезпеченням виробничого процесу) №233-06 /т. 2 арк. спр. 2-9/.

03.01.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №233-06 від 01.09.2006р. /т. 2 арк. спр. 16/. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по поточному ремонту повітроводу 1520мм від ЦЕВСу до ДП №1 комплексу доменної печі №1 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди вартість робіт за зазначеною додатковою угодою визначається на підставі, підписаного сторонами даного договору, кошторису №1188Т/16, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Строк дії договору з моменту підписання додаткової угоди – до 31.01.2008р., а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 3 додаткової угоди).

У відповідності до пункту 4 у всьому іншому, що не передбачено додатковою угодою сторони керуються умовами договору №233-06 від 01.09.2006р.

Від так, оплата виконаних робіт здійснюється замовником поетапно (щомісячно), протягом 45 днів від дати підписання сторонами кожного акту КБ-2в, підтвердженого довідкою КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних (пункт 4.1. договору).

Згідно з пунктом 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

У разі порушення строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0, 01 % від загальної кошторисної вартості за кожен день прострочки, та не звільняється від виконання зобов'язання в натурі (пункт 10.2. договору).

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №083-06 від 17.04.2006р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” заборгованості 56 155, 78 грн., інфляційних у сумі 16 612, 92 грн., 3% річних у сумі 3 393, 33 грн., пені у сумі 6 738, 69 грн.

“Підприємством” було виконано підрядні роботи на загальну суму 148 424, 09 грн., а “товариством”, в свою чергу, прийнято означені роботи, що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт №010906 від 30.09.2006р., №021006 від 31.10.2006р., №010108 від 28.01.2008р. /т.2 арк. спр. 26-53/.

Відповідно до платіжних доручень №4461 від 15.11.2006р., №28 від 04.01.2007р., №154 від 12.01.2007р., №431 від 12.02.2007р., №679 від 28.02.2007р. /т. 2 арк. спр. 80-84/, “товариство” частково сплатило вартість наданих послуг у загальній сумі 92 268, 31 грн.

Таким чином у “товариства” перед “підприємством” виникла заборгованість у сумі 56 155, 78 грн., яка до теперішнього часу “товариством” не погашена.

Відповідно до акту руху дебіторсько-кредиторської заборгованості за договором №233-06 від 01.09.2006р. станом на 16.07.2008р. /т. 2 арк. спр. 1/, усним поясненням, наданим, 09.12.2008р., у судовому засіданні представниками “товариства”, ТОВ “Донецькенергоремонт” визнало заборгованість за договором №233-06 від 01.09.2006р. у сумі 56 155, 78 грн.

Враховуючи пункт 4.1. договору №233-06 від 01.09.2006р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

          Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункт 4.1. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

          За таких обставин, позовні вимоги “підприємства”, до “товариства” про стягнення заборгованості 56 155, 78 грн., інфляційних у сумі 16 612, 92 грн., 3% річних у сумі 3 393, 33 грн., пені у сумі 6 738, 69 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 56 155, 78 грн.

4.

11.09.2006р. між “товариством” (за договором – замовник) та “підприємством” (за договором – підрядник) було укладено договір підряду №211-06 /т. 2 арк. спр. 107-113/.

В порядку та на умовах, передбачених зазначеним договором, підрядник зобов'язується своїми силами, на свій ризик та в строк, визначений сторонами, виконати роботи з капітального ремонту котла типу ПТВМ-100, ст.№2 котельної №11 ПЕ “Харцизьктепломережа” ОКП “Донецьктеплокомуненрго”, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. Результатом виконання робіт за даним договором є поетапна здача замовнику відремонтованого котлоагрегату типа ПТВМ-100 ст.№2 в об'ємах робіт та за цінами згідно 2 розділу локального кошторису №04/08-80 (додаток №1 до договору) та договірної ціни на ремонт (додаток №2 до даного договору), у строки передбачені даним договором (пункти 1.1., 1.4. договору).

Відповідно до пункту 2.3. договору замовник здійснює оплату вартості виконаних робіт за договором в наступному порядку: замовник на підставі рахунка підрядника здійснює протягом 5 банківських операційних днів попередню оплату в розмірі 65% від вартості робіт (пункт 2.3.1. договору); протягом 10 банківських операційних днів з дати підписання акту здачі-прийомки виконаних робіт без заперечень, замовник на підставі рахунка підрядника здійснює оплату вартості виконаних підрядником робіт з відрахуванням суми попередньої оплати (пункт 2.3.2. договору).

Пунктом 13.2. договору встановлено, що будь-які доповнення та зміни до договору вносяться та оформлюються додатковою угодою.

19.10.2006р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 /т. 2 арк. спр. 118/, відповідно до якої сторони дійшли згоди, зокрема, про наступне:

- пункт 1, “підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи з капітального ремонту котла типу ПТВМ-100, ст.№2 котельної №11 ПЕ “Харцизьктепломережа” ОКП “Донецьктеплокомуненерго”, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.”;

- пункт 4, “з моменту підписання даної додаткової угоди сума договору складатиме 107 994, 88 грн., у т. м. ПДВ – 17 999, 15 грн. У вартість робіт входять всі витрати підрядника зв'язані з виконанням робіт за даним договором. Вартість робіт за договором є динамічною та може бути змінена на підставі протоколу узгодження основних показників для розрахунку вартості виконаних робіт.”;

- пункт 6, “у всьому іншому, що не передбачено даною додатковою угодою, сторони керуються умовами договору №211-06 від 11.09.2006р.”;

- пункт 8, “додаткова угода набуває чинності після підписання її сторонами та є невід'ємною частиною договору №211-06 від 11.09.2006р.”

Разом з тим, пунктом 9.1. договору встановлено, що правові наслідки порушення сторонами умов договору визначаються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України, а також умовами договору.

При порушенні строків оплати згідно з пунктом 3.2. даного договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки. При розрахунку пені (неустойки) приймається розмір облікової ставки НБУ, діючої в період здійснення порушення (пункти 9.3., 9.4. договору).

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №211-06 від 11.09.2006р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 3 759, 33 грн., 3% річних у сумі 506, 78 грн., пені у сумі 923, 13 грн.

Враховуючи пункти 2.3., 2.3.1., 2.3.2. договору №211-06 від 11.09.2006р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

          Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункти 2.3., 2.3.2. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

Окрім того, діючим законодавством України не передбачено нарахування санкцій на прострочку у оформленні виконавчої документації.

Також суд зазначає, оскільки, “підприємство” почало виконувати роботи без перерахування “товариством” передплати, то фактично змінило умови договору та додаткової угоди, а також підтвердило своїми конклюдентними діями.

Таким чином позовні вимоги, про стягнення санкцій за прострочення оплати залишку передплати та за несвоєчасне оформлення виконавчої документації є необґрунтованими та такими, що суперечать наданим доказам.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 3 759, 33 грн., 3% річних у сумі 506, 78 грн., пені у сумі 923, 13 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

5.

21.09.2006р. між “товариством” (за договором – замовник) та “підприємством” (за договором – підрядник) було укладено договір на надання послуг підрядних організацій, №230-06 /т. 3 арк. спр. 1-6/.

За умовами договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи з розробки проекту системи автоматизації та електрообладнання ТВД №4 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”. Замовник зобов'язується надати підряднику технічне завдання та допуск на об'єкт для проведення робіт, прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором (пункти 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість робіт, виходячи із специфікації та способу їх (робіт) виконання, визначається на підставі узгодженого сторонами кошторису №08/09-80.

Пунктом 5.1. встановлено, що замовник на підставі рахунку підрядника (за умовами тендеру) здійснює попередню оплату у розмірі 25 000, 00 грн.

Оплата замовником виконаних робіт здійснюється щомісячно, за відрахуванням суми попередньої оплати, протягом 20 днів від дати підписання сторонами кожного акту здачі-прийомки виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) на підставі представлених підрядником рахунків та податкових накладних (пункт 5.2. договору).

Згідно з пунктом 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. У разі порушення строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0, 01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня та не звільняється від виконання зобов'язання в натурі (пункт 10.2. договору).

Означений договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2006р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань за даним договором (пункт 15.3. договору).

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №230-06 від 21.09.2006р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 1 258, 40 грн., 3% річних у сумі 414, 57 грн.

Враховуючи пункт 5.2. договору №230-06 від 21.09.2006р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

          Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункт 5.2. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 1 258, 40 грн., 3% річних у сумі 414, 57 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

6.

12.04.2007р. між “товариством” (за договором – замовник) та “підприємством” (за договором – підрядник) було укладено договір підряду №117-07 /т. 3 арк. спр. 65-72/.

За умовами договору замовник доручає, підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи з реконструкції котлоагрегату ТП-150ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, а саме: виконати роботи обмуровування у відповідності з ”Переліком робіт з відновлювального ремонту котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС” (додаток №1) та розробленими проектними рішеннями з реконструкції котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені договором (пункти 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до пункту 15.9. договору, означений договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Уклавши, 28.12.2007р., додаткову угоду №2 сторони дійшли згоди у наступному:

Змінити пункт 2.3. договору, а саме: “дата закінчення робіт – не пізніше 10.02.2008р. Закінченням робіт сторони вважають безперебійну роботу котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ” протягом не менше 72 годин з технічними параметрами у відповідності з проектом в частині обмурування котла.”

Змінити пункт 3.1. договору, а саме: “вартість робіт з демонтажу ізоляції та обмурівки, робіт з устрою обмурівки котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, включаючи вартість матеріалів підрядника, складатиме 1 200 028, 50 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 200 004, 75 грн.”

Змінити пункт 3.3. договору, а саме: “договірні ціни на демонтаж обмурівки та ізоляції , та на роботи з обмурування, підписані сторонами, є невід'ємними додатками до договору. Підписання актів прийомки виконаних робіт здійснюється на принципах формування підписаних сторонами договірних цін. Підписані раніше акти прийомки виконаних робіт підлягають коректуванню у відповідності з даною додатковою угодою.”

Змінити пункт 15.3. договору, а саме: “даний договір набирає чинності з 02.04.2007р. та діє по 30.03.2009р. Закінчення строку діє договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов'язань за даним договором.”

У всьому іншому, що не передбачено означеною додатковою угодою, сторони керуються умовами договору №117-07 від 12.04.2007р. Додаткова угода набуває чинності після підписання її сторонами та є невід'ємною частиною договору №117-07 від 12.04.2007р.

Відтак, оплата замовником виконаних робіт здійснюється протягом 20 календарних днів від дати підписання сторонами акту КБ-2в прийомки виконаних підрядних робіт, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних (пункт 4.2. договору).

Пунктом 10.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторін від виконання зобов'язання в натурі.

У разі порушенні строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної обліком ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня (пункт 10.2. договору).

Разом з тим, пунктами 10.3., 10.3.1., 10.3.2., договору передбачено, що у разі неякісного виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від договірної вартості неякісно виконаних робіт (з урахуванням ПДВ), а також, в узгоджений у письмовій формі строк, зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти; у разі порушення строків виконання договірних об'ємів робіт з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної у пункті 3.1. договору за кожен день прострочки, а також сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від договірної вартості невиконаних робіт.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

“Підприємством” у рамках договору №117-07 від 12.04.2007р. заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” заборгованості у сумі 180 025, 44 грн., реальних збитків у сумі 874 988, 67 грн., інфляційних у сумі 174 448, 10 грн., 3% річних у сумі 32 994, 40 грн., пені у сумі 135 759, 61 грн.

На виконання умов договору “підприємство” виконало “товариству” роботи у загальній сумі 1 385 026, 31 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних робіт №020507 від 31.05.2007р., №010607 від 27.06.2007р., №031207 від 28.12.2007р., №021207 від 28.12.2007р., №010108 від 31.01.2008р., №020408 від 28.02.2008р., №010308 від 31.03.2008р. /т. 3 арк. спр. 101-104, 124-131, т. 4 арк. спр. 8-24, 28-46, 50-59/, підписаними обома сторонами та засвідченими фірмовими печатками юридичних осіб.

“Товариство”, в свою чергу, розрахувалося з “підприємством” частково у загальній сумі 1 205 000, 87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями /т. 3 арк. спр. 81-99/ та сторонами не спростовується.

Таким чином у “товариства” перед “підприємством” виникла заборгованість у сумі 180 025, 44 грн., яка до теперішнього часу “товариством” не погашена.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Свої зобов`язання щодо належного виконання всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України “товариство” не виконало.

Відповідно до акту руху дебіторсько-кредиторської заборгованості за договором №117-07 від 12.04.2007р. станом на 26.06.2008р. /т. 4 арк. спр. 82/, усним поясненням, наданим, 22.12.2008р., у судовому засіданні представниками “товариства”, ТОВ “Донецькенергоремонт” визнало заборгованість за договором №117-07 від 12.04.2007р. у сумі 180 025, 44 грн.

Згідно зі ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Враховуючи пункт 4.2. договору №117-07 від 12.04.2007р., застосовуючи положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, судом надано належну оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи.

Разом з тим, суд вважає, що встановити остаточну дату з якої “підприємством” були виставлені “товариству” (надіслані та отримані) рахунки, на підставі яких (пункт 4.2. договору) у “підприємства” виникло грошове зобов'язання не є можливим.

Таким чином “підприємством” не доведено суду факту відсутності прострочки виконання зобов'язання.

Також суд зазначає, оскільки, “підприємство” почало виконувати роботи без перерахування “товариством” передплати, то фактично змінило умови договору та додаткової угоди, а також підтвердило своїми конклюдентними діями.

Таким чином позовні вимоги, про стягнення санкцій за прострочення оплати залишку передплати є необґрунтованими та такими, що суперечать наданим доказам.

Стосовно стягнення реальних збитків, то на думку суду, зібрані у справі докази належним чином не підтверджують наявність сукупності всіх елементів, необхідних для притягнення “товариства” до цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків.

Окрім того, власне обопільне волевиявлення (погодження) сторін щодо зменшення вартості наданих послуг взагалі не є збитками у розумінні викладених вище норм законодавства.

Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку “підприємства” факту заподіяння йому збитків, тобто за відсутності доказів невиконання або неналежного виконання “товариством” своїх зобов'язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” суми санкцій, підлягають залишенню без задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги “підприємства”, до “товариства” про стягнення заборгованості у сумі 180 025, 44 грн., реальних збитків у сумі 874 988, 67 грн., інфляційних у сумі 174 448, 10 грн., 3% річних у сумі 32 994, 40 грн., пені у сумі 135 759, 61 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 180 025, 44 грн.

7.

“Підприємством” у рамках договору №104-07 заявлено позовні вимоги про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 1 540, 52 грн., 3% річних у сумі 245, 38 грн., пені у сумі 369, 39 грн.

Згідно із ст.4-3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді позовної заяви “підприємства” та дослідженні наданих до неї документів, суд ухвалою від 14.10.2008р. /т. 5 арк. спр. 71-72/ зобов'язав “підприємство”, зокрема: письмово вказати з яких саме договорів та норм цих договорів виникли зобов'язання у сторін, у разі відсутності у матеріалах справи належним чином засвідчених копій договорів представити такі копії до матеріалів справи.

Проте “підприємством” вимоги ухвали суду не виконано договору №104-07 до матеріалів справи на надано.

За висновками суду, розгляд позовних вимог про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 1 540, 52 грн., 3% річних у сумі 245, 38 грн., пені у сумі 369, 39 грн. не припускається можливим, оскільки у матеріалах справи відсутній договір, яким встановлено зобов'язання сторін, у разі порушення яких, сторони несуть відповідальність, відповідно до договору №104-07 та законодавства України.

З огляду на викладене, суд вважає недоведеними вимоги “підприємства” про стягнення з “товариства” інфляційних у сумі 1 540, 52 грн., 3% річних у сумі 245, 38 грн., пені у сумі 369, 39 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Заявлені „підприємством” зустрічні позовні вимоги про припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн., стягнення збитків у сумі 23 286, 62 грн., пені у сумі 416 530, 93 грн., штрафу у сумі 71 607, 86 грн.

Як зазначено вище судом, дата закінчення робіт за договором №117-07 від 12.04.2007р. – не пізніше 10.02.2008р. (пункт 2.3. договору, пункт 3 додаткової угоди).

Проте роботи з обмурування за договором фактично виконувались у лютому та березні 2008р., що підтверджено актами прийомки виконаних робіт №020408 від 28.02.2008р., №010308 від 31.03.2008р., тобто роботи виконані з порушенням строків, встановлених у договорі (додатковій угоді).

Внаслідок, порушення строків виконання договірних зобов'язань “товариством” нараховано пеню у сумі 416 530, 93 грн., як то передбачено пунктом 10.3.2. договору.

“Підприємство” не погоджується з наявністю порушення зі свого боку, оскільки вважає, що передплата була сплачена несвоєчасно та несвоєчасно був наданий фронт робіт.

Суд заперечення “підприємства” не приймає, оскільки, “підприємство” почало виконувати роботи без перерахування “товариством” передплати, то фактично змінило умови договору та додаткової угоди, а також підтвердило своїми конклюдентними діями.

Стосовно посилання на представлення фронту робіт несвоєчасно, то у підтвердження таких заперечень належних доказів суду не надано.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Разом з тим, судом встановлено, що “товариством” наданий невірний розрахунок пені. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір пені, який є арифметично вірним складає (1 200 028, 50 грн. х 66 днів Х 0,3%) 237 605, 64 грн.

При цьому, під час планової зупинки котла в період з 07.04.2008р. по 10.04.2008р. комісією у складі представників ТОВ “Донецькенергоремонт”, ПВКФ “Триплекс” АТ НТВ “Укрпроменерго” були виявлені зауваження, дефекти та недоробки обмурування котлу ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, про що складений акт дефектації обмурування котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, від 08.04.2008р. (т.5 арк. спр. 110).

“Підприємство” від підпису акту дефектації відмовилось, про що 08.04.2008р. був складений акт відмови від підпису (т. 5 арк. спр. 111).

23.07.2008р. комісія у складі представників ТОВ “Донецькенергоремонт” повторно здійснила дослідження технічного стану обмурування котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, про що складений акт дефектації обмурування від 23.07.2008р. /т. 5 арк. спр.109/. Означений акт був направлений “підприємству” разом з листом №965 від 23.07.2008р. /т. 5 арк. спр. 107-108/.

Листом №973 від 25.07.2008р. /т.5 арк. спр.105-106/ “товариство” повторно звернулось з вимогою до “підприємства” усунути зауваження по обмуруванню котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”.

Натомість, у листі №34 від 26.07.2008р. /т. 5 арк. спр. 104/ “підприємство” відмовилось від виконання робіт з усунення недоліків.

31.07.2008. та 01.08.2008р. у складі представників ТОВ “Донецькенергоремонт”, ПВКФ “Триплекс” АТ НТВ “Укрпроменерго” були виявлені додаткові дефекти обмурування котлу ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, про що складені акти візуального огляду від 31.07.2008р., від 01.08.2008р. (т.5 арк. спр. 102-103).

Таким чином, в зв'язку з тим, що “підприємство” не виконало свої зобов'язання за договором підряду №117-07 від 12.04.2007р., “товариство” уклало договір з ПВКФ “Триплекс” на виконання робіт з усунення недоліків та дефектів обмурування котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”, за №139 від 28.07.2008р. /т. 5 арк. спр. 85-89/.

ПВКФ “Триплекс” обумовлені договором роботи були виконані, на загальну суму 23 286, 62 грн., що підтверджено актами прийомки виконаних робіт №040808, №010708 за липень 2008р. (т. 5 арк. спр. 114-127).

Таким чином, на думку суду, грошові кошти у сумі 23 286, 62 грн. є збитками “товариства”, яке останнє понесло внаслідок неналежного виконання “підприємством” умов договору №117-07 від 12.04.2007р. щодо обмурування котлоагрегату ТП-150 ст.№2 ЦЕВС ЗАТ “ММЗ”.

Разом з тим, внаслідок неякісного виконання робіт “товариством” нараховано “підприємству” штраф у сумі 71 607, 86 грн., як то обумовлено пунктом 10.3.1. договору №117-07 від 12.04.2007р.

Розрахунок штрафу є арифметично вірним /(188 121, 01 грн. + 527 957, 59 грн.) х 10%/, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

Водночас, згідно пунктом 10.8. договору №117-07 від 12.04.2007р. “товариство” має право застосовувати до “підприємства” оперативно-господарську санкцію, виражену в утриманні сум пред'явлених “підприємству” штрафних санкцій та розрахованих збитків із сум, що підлягають сплаті, у тому числі за виконані роботи та поставлені матеріали.

Між тим, відповідно до пункту 10.9. договору, у разі, якщо сума, що підлягає утриманню, перебільшить суму, що підлягає оплаті за договором, оперативно-господарська санкція, передбачена пунктом 10.8. договору, поширюється також на інші договори, укладені між “товариством” та “підприємством”.

Згідно ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк яких настав або строк яких не зазначений або визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу зобов'язання припиняються заліком зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтями глави 50 Цивільного кодексу України не передбачено правової основи зобов'язання, запропонованих до заліку, отже запропоновані до заліку вимоги можуть мати різні правові підстави, при цьому однорідність вимог полягає – у грошових коштах.

За приписами ст.601 Цивільного кодексу України залік можливий за рішенням господарського суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги “підприємства”, до “товариства” про припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн., стягнення збитків у сумі 23 286, 62 грн., пені у сумі 416 530, 93 грн., штрафу у сумі 71 607, 86 грн., підлягають задоволенню частково у сумі 332 500, 12 грн. та в частині припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за поданими позовами розподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 238 684, 64 грн., реальних збитків у сумі 613 834, 63 грн., інфляційних у сумі 213 137, 35 грн., 3% річних у сумі 33 501, 02 грн., пені у сумі 154 156, 46 грн., задовольнити частково у сумі 238 684, 64 грн.

В решті первісного позову відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ”, м. Макіївка про припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн., стягнення збитків у сумі 23 286, 62 грн., пені у сумі 416 530, 93 грн., штрафу у сумі 71 607, 86 грн., задовольнити частково у сумі 332 500, 12 грн. та в частині припинення зобов'язання ТОВ “Донецькенергоремонт” по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн.

В решті зустрічного позову відмовити.

Припинити зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт”, м. Донецьк по оплаті заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 238 684, 64 грн.

Стягнути з Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. 301-ї Донецької дивізії, 8-7, код ОКПО 21994743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт” (83054,   м. Донецьк, вул. Економічна,24; код ОКПО 30341775) збитки у сумі 23 286, 62 грн., штраф у сумі 70 528, 86 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5 711, 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 66, 60 грн.

Стягнути з Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. 301-ї Донецької дивізії, 8-7, код ОКПО 21994743) на користь державного бюджету України (р/р 31111095700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001) державне мито в сумі 2 134, 15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькенергоремонт” (83054, м. Донецьк, вул. Економічна,24; код ОКПО 30341775) на користь Приватного підприємства “Багатогалузеве об'єднання “ДОМ” (86106, Донецька обл., м. Макіївка, вул. 301-ї Донецької дивізії, 8-7, код ОКПО 21994743) витрати по сплаті державного мита у сумі 2 386, 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 22, 47 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. ПС Максимова В.В.

Надруковано 4 прим.

позивачу -1,

відповідачу-2,

у справу-1.