Постанова

від 03.12.2008 по справі 8/97-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/97-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 грудня 2008 р.                                                                                    № 8/97-08  

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Дерепи В.І.,

Разводової С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Внєшсервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 в справі господарського суду Дніпропетровської області № 8/97-08 за позовом приватного підприємства "Внєшсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Маншиліної Г.О.,

від відповідача: не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –приватне підприємство "Внєшсервіс" у березні 2008 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" про стягнення помилково перерахованих на поточний рахунок відповідача платіжним доручення № 30 від 11.03.2005 коштів в сумі 10000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2008 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволено позов  приватного підприємства "Внєшсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" про стягнення 10000 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України: стягнуто з відповідача на користь позивача 10000 грн.  

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 (судді: Логвиненко А.О. –головуючий, Головко В.Г., Стрелець Т.Г.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2008 скасовано, в задоволенні позову відмовлено, посилаючись на те, що при розгляді справи № 2/61 господарським судом Донецької області встановлено, що отримані за платіжним дорученням № 30 від 16.03.2005 10000 грн. відповідач відніс як оплату за інші партії нафтопродуктів, поставлених приватному підприємству "Внєшсервіс", тому відсутні підстави вважати, що спірна сума отримана ТОВ "Всесвіт" без достатньо правових підстав.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2008, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2008 залишити в силі.   

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено, що позивач платіжним дорученням № 30 від 16.03.2005 перерахував відповідачу 10000 грн., зазначивши в якості підстави платежу оплату за бензин і дизпаливо, відповідно до акту звірки № 13 від 11.03.2005.               

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду виходив з того, що під час розгляду справи № 2/61 господарським судом Донецької області  було встановлено,  що отримані за платіжним дорученням № 30 від 16.03.2005 грошові кошти в сумі 10000 грн. відповідач відніс як оплату за інші партії нафтопродуктів, поставлені приватному підприємству “Внєшсервіс”, і тому відсутні підстави вважати, що спірна сума була отримана товариством з обмеженою відповідальністю “Всесвіт” без достатніх правових підстав.

Однак  з висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду не погоджується погодитися не можна, оскільки суди визнали в якості доказу платіжне доручення № 30 від 16.03.2005, а  позивач в обґрунтування позовних вимог  посилається  на платіжне доручення № 30 від 11.03.2005 як підставу здійснення помилкового перерахування грошових коштів.

Судами обох інстанцій не досліджено платіжне доручення № 30 від 11.03.2005 відповідно до якого позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача 10000 грн.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином  рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства  вирішити спір.

Згідно частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Внєшсервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2008 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2008 в справі № 8/97-08 скасувати.

Справу передати на новий розгляд в іншому складі суду до суду першої інстанції.

Головуючий, суддя:Ж. Бернацька

Судді:В. Дерепа

С. Разводова