Постанова

від 16.12.2008 по справі 34/454

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

34/454

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 грудня 2008 р.                                                                                    № 34/454  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Давай відпочивай”, м. Київ (далі –ТОВ “Давай відпочивай”)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008

зі справи № 34/454

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Норд Тревел”,                     м. Київ (далі –ТОВ “Норд Тревел”)

до ТОВ “Давай відпочивай”

про стягнення 44 458,53 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ “Норд Тревел” –не з'яв.,

ТОВ “Давай відпочивай” –Євстратова В.В., Пілояна О.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Норд Тревел” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з  ТОВ “Давай відпочивай” штрафу за несвоєчасну оплату туристичного продукту в сумі, еквівалентній 7 610 доларам США                (38 430, 50 грн. за курсом Національного банку України (НБУ) на 01.03.2007), штрафу за анулювання замовлення туристичного продукту в сумі, еквівалентній 680 доларам США (3 434 грн. за курсом НБУ на 01.03.2007), та пені в сумі, еквівалентній 513, 67 долара США (2 594,03 грн. за курсом НБУ на 01.03.2007), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов “агентського договору по реалізації туристичних продуктів” від 18.01.2007             № 123/42 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2008 (суддя        Сташків Р.Б.) позов задоволено з мотивів порушення відповідачем умов  Договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 (колегія суддів у складі: суддя Кондес Л.О. –головуючий, судді Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) зазначене рішення місцевого господарського суду змінено: стягнуто з ТОВ “Давай відпочивай”  на користь позивача 38 430, 50 грн.  за несвоєчасну оплату туристичного продукту та 53,70 грн. пені; в іншій частині позову відмовлено. В обґрунтування даної постанови, зокрема, зазначено, що: штраф у сумі, еквівалентній 680 доларам США, за анулювання замовлення туристичних послуг не підлягає стягненню, оскільки Договором передбачено, що цей штраф стягується лише в зв'язку з анулюванням замовлення  у термін за 14 днів і менше до початку туру.

ТОВ “Давай відпочивай” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на  неповне з'ясування названими судовими інстанціями обставин, що мають значення для вирішення даного спору, та невірне застосування ними норм матеріального права, зокрема, статті 525 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). При цьому скаржник зазначає, що умови Договору не виключають односторонньої відмови від його виконання, у тому числі шляхом анулювання замовлення, тому штраф за неналежне виконання ТОВ “Давай відпочивай” грошового зобов'язання (несвоєчасну оплату туристичного продукту) не підлягає стягненню.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав  для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ “Норд Тревел” (туроператор) та ТОВ “Давай відпочивай” (турагент) уклали Договір, згідно з яким турагент здійснює посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора на умовах цього Договору;

- Договором, зокрема, передбачено таке:

турагент від імені туроператора має право укладати договори на туристичне обслуговування, а також агентські договори з реалізації туристичного продукту туроператора (підпункт 2.1 пункту 2);

туроператор у зв'язку з бронюванням послуг турагента протягом двох днів з дня такого бронювання підтверджує замовлення послуг шляхом надіслання рахунку про оплату послуг вартості туристичного продукту (підпункт 2.2.9 пункту 2);

турагент зобов'язаний сплатити туроператору вартість туристичного продукту в строк визначений підпунктом 4.1 пункту 4 Договору незалежно  від розміру та строку оплати цих послуг туристом (підпункт 3.3.9 пункту 2);

турагент зобов'язаний негайно у письмовій формі повідомити туроператора про зміни в замовленні чи відмову від замовлення (анулювання замовлення); заявки турагента на бронювання надіслані електронною поштою, факсимільним зв'язком або “інтернет бронювання” мають чинність заявок, відправлених письмово; відповідальність за відмову від заявок або за зміну заявок, надісланих електронною поштою або факсимільним зв'язком, настає відповідно до пункту 6 Договору (підпункт 3.3.11 пункту 2);

турагент здійснює повну оплату замовленого туристичного продукту, згідно з виставленим туроператором рахунком протягом трьох банківських днів  з моменту його отримання, але не пізніше ніж  за один день до початку подорожі; оплата здійснюється шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок туроператора; якщо турагент одержав рахунок про оплату за одну чи дві доби до початку подорожі, строк оплати складає три банківські дні, при цьому турагент підтверджує оплату гарантійним листом; у разі несплати коштів, зазначених у гарантійному листі, турагент сплачує штраф у розмірі            100 % від вартості туристичного продукту  (підпункт 4.1 пункту 4);

сторони за порушення (невиконання чи неналежне виконання) зобов'язань несуть відповідальність згідно з чинним законодавством  та на підставі підпунктів 6.2.2, 6.2.3 та 6.3.1(підпункт 6.1 пункту 6);

під невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань турагента розуміється, зокрема: несвоєчасна чи неповна оплата рахунків туроператора; несвоєчасне анулювання, внесення змін у замовлення турагента; інше невиконання або неналежне виконання умов Договору (підпункт 6.2.1            пункту 6);

за невиконання турагентом зобов'язання з оплати туристичного продукту за кожен день прострочення нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення (підпункт 6.2.2  пункту 6);

за анулювання турагентом раніше поданого замовлення стягується штраф: якщо замовлення скасовано в строк від чотирнадцяти до семи днів  до початку туру –20 % від вартості туристичного продукту;  якщо замовлення скасовано в строк від шести до чотирьох днів до початку туру –40 % від вартості туристичного продукту;  якщо замовлення скасовано в строк три дні і менше до початку туру –100 % від вартості  туристичного продукту. Штрафні санкції сплачуються на підставі рахунка, виставленого туроператором (підпункт 6.2.3 пункту 6);

документи, що передаються сторонами факсимільними чи електронними засобами зв'язку, вважаються прирівняними до оригіналу (підпункт 10.3 пункту 10);

- 21.02.2007 відповідач направив позивачеві заявку на бронювання в готелі Hilton Dubai Jumeirah двох трьохмісних стандартних номерів на строк з 19.03.2007 до 27.03.2007  для  визначеної групи туристів;

- 22.02.2007 відповідач надіслав позивачеві листа щодо зміни дати туристичної подорожі для визначеної групи туристів;

- 22.02.2007 позивач виставив відповідачеві рахунки-підтвердження              на оплату замовленого турпродукту № DXB70316A0 на суму, еквівалентну                3 805 доларам США, та № DXB70316A1 на суму, еквівалентну 3 805 доларам США, а  всього на суму, еквівалентну 7 610 доларам США;

- 22.02.2007 відповідач надіслав позивачеві листа, в якому просить надати документи, що підтверджують наявність у позивача броні на поселення  визначеної групи туристів в готелі, а також броні на квитки за маршрутом Київ-Дубай-Київ;

- 26.02.2007 відповідач надіслав позивачеві гарантійного листа щодо оплати згаданих рахунків-підтверджень від 22.07.2007 №№ DXB70316А0, DXB70316А1;

- 27.02.2007 відповідач надіслав позивачеві листа з проханням надати належним чином оформлену броню авіакомпанії з зазначенням номеру броні, яка підтверджує наявність квитків на прямий безпосадковий переліт Київ-Дубай-Київ на 16.03.2007 та 23.03.2007  для визначеної групи туристів;

- 28.02.2007 позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру                                № СФ-000050 на суму 38 814 грн.;

- 02.03.2007 відповідач надіслав  позивачеві листа про анулювання туру в ОАЕ до готелю Hilton Dubai Jumeirah з 16.03.2007 до 23.03.2007 для визначеної групи туристів;

- у зв'язку зі скасуванням  відповідачем зазначеного туру позивач відповідно до пункту 6.2.3 Договору виставив відповідачеві рахунок-фактуру від  02.03.2007 № СФ-000052 на суму 3 434 грн. та “рахунок-ануляцію”                        № DXB70316A1 від 03.03.2007 на суму, еквівалентну 680 доларам США, зі строком оплати до 05.03.2007;

- 01.06.2007 позивач направив відповідачеві претензію щодо сплати штрафних санкцій за Договором на суму, еквівалентну 8 647, 67 долара США;

- відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимогу позивача –без задоволення;

- згідно з повідомленням ЗАТ “Київське агентство повітряних сполучень “Кий Авіа” від 17.10.2007 позивачем для  визначеної групи туристів було заброньовано авіаквитки для польоту чартерним рейсом авіакомпанії “Аеросвіт” за маршрутом Київ-Дубай-Київ з 16.03.2007 по 24.03.2007, а 24.02.2007 заброньовані авіаквитки на рейси авіакомпанії “Міжнародні авіалінії України” з 16.03.2007  по 23.03.2007.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

-  умовами Договору передбачено односторонню відмову турагента від зобов'язань шляхом анулювання замовлення туристичного продукту, тому з моменту анулювання відповідачем даного замовлення Договір припиняється;

- пунктом 6.2.3 Договору передбачено стягнення штрафу за скасування турагентом замовлення на туристичний продукт лише у випадку, коли таке скасування було здійснено в термін за 14 днів і менше до початку туру.

Причиною виникнення спору у справі є питання про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки (штрафу) за несплату вартості туристичного продукту та за анулювання замовлення на нього, а також пені у зв'язку простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 598 ЦК України встановлено, що: зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, у разі припинення зобов'язань на вимогу однієї з сторін, якщо така вимога передбачена договором або законом, права та обов'язки сторін припиняються, зокрема, кредитор не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги, що випливають  із зобов'язання боржника.

З огляду на викладене та враховуючи встановлений апеляційним господарським судом факт наявності у відповідача права в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання шляхом анулювання раніше поданого замовлення на туристичний продукт, попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язання з оплати туристичного продукту, а також  про наявність підстав для нарахування пені у зв'язку з невиконанням цього зобов'язання.

Разом з тим, господарськими судами у справі встановлено, що за анулювання турагентом замовлення Договором передбачено стягнення штрафу.

Зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду вбачається, що висновок  цієї судової інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу за анулювання ним замовлення на туристичний продукт ґрунтується, зокрема, на  тому, що відповідач замовив туристичну подорож для визначеної групи туристів з 19.03.2007. Місцевий господарський суд так само зазначив вказану дату як дату початку туру. Проте з установлених господарськими судами у справі обставин вбачається, що відповідач звертався до позивача з заявою про зміну терміну цієї туристичної подорожі, а листом від 02.03.2007  він анулював тур для визначеної групи туристів в ОАЕ до готелю Hilton Dubai Jumeirah з 16.03.2007 до 23.03.2007. Отже, зазначений висновок апеляційного господарського суду не узгоджується з фактичними даними, дослідженими попередніми судовими інстанціями у справі.

За наведених обставин для вирішення даного спору в частині стягнення з відповідача неустойки (штрафу) за анулювання замовлення туристичного продукту необхідно встановити погоджену сторонами дату початку відповідної туристичної подорожі. У тому числі необхідно дослідити  виставлені позивачем рахунки-підтвердження на оплату замовленого туристичного продукту від 22.02.2007 №№ DXB70316A0, DXB70316A1 та інші наявні у справі докази, а також врахувати припис статті 253 ЦК України, згідно з яким перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Не встановивши повного кола обставин, які є складовими предмету доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з цим рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню.

У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з'ясувати обставини, зазначені в цій постанові, і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 1117 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Давай відпочивай” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 зі справи  № 34/454 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя                                                                                                   В. Селіваненко

Суддя                                                                                                   І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                   Б. Львов