Рішення

від 17.12.2008 по справі 7/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/229

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.12.08 р.                                                                                                       Справа № 7/229                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон Сервіс” смт.Тельманово

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію – 408 грн. 58 коп., інфляційних – 216 грн. 54 коп., 3% річних – 35 грн. 10 коп., пені – 38 грн. 24 коп.

За участю представників:

від позивача: Кабанова Л.О. - дов. №298-08 від 31 березня 2008р.

від відповідача: не з "явився.

СУТЬ СПОРУ:                            

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі СО Приазовських електричних мереж м.Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон Сервіс” смт.Тельманово про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 408 грн. 58 коп., інфляційних – 216 грн. 54 коп., 3% річних – 35 грн. 10 коп., пені – 38 грн. 24 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №259 від 06.04.2004р. з додатками; постанову №1057 від 23.11.2005р.; рахунок №15/259 за грудень 2005р.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, у тому числі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням  про вручення поштового відправлення.

Згідно довідки головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/2588 від 05.12.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Еталон-Сервіс”станом на 05.12.2008р. значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою:87100, Донецька область, смт.Тельманове, вул.Леніна, 307.

У зв'язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії 259 від 06.04.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами додатку „Порядок розрахунків за електроенергію” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Додатком до договору „Порядок розрахунків за електроенергію” передбачено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів (п.3 додатку).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором у грудні 2005р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію на суму 408,58 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі за грудень 2005р., підписаним обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств.

У зв'язку з викладеним, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №15/259 за грудень 2005р. на суму 408,58 грн., про отримання якого свідчить підпис представника відповідача на самому рахунку із зазначенням дати отримання – 16.12.2005р.

Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за електроенергію за грудень 2005р. у розмірі 408 грн. 58 коп.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 408 грн. 58 коп. підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період за січень 2006р. – вересень 2008р. інфляційні – 216 грн. 54 коп. та з 22.12.2005р. по 31.10.2008р. 3% річних – 35 грн. 10 коп.

Суд, перерахувавши інфляційні та 3% річних, дійшов висновку, що ці суми нараховані позивачем з урахуванням умов договору, відповідно до чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених цим договором та Додатком до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 38 грн. 24 коп. за період з 22.12.2005р. по 21.06.2006р. застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Суд, перерахувавши пеню, дійшов висновку, що ця сума нарахована позивачем з урахуванням умов договору, відповідно до чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р.,  Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442, у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон Сервіс” смт.Тельманово про стягнення заборгованості за активну електроенергію – 408 грн. 58 коп., інфляційних – 216 грн. 54 коп., 3% річних – 35 грн. 10 коп., пені – 38 грн. 24 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон Сервіс” (87100, Донецька область, мст.Тельманове, вул..Леніна, 307, ЄДРПОУ 31961164) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж (87528, Донецька область, м.Маруполь, вул..Войнич, 2, ЗКПО 001311096) на р/р 260373011294 в ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106 – заборгованість у розмірі 408 грн. 58 коп.; на р/р 26004900175231 в Першому Українському Міжнародному банку м.Маріуполь, МФО 335742 – 3% річних у сумі 35 грн. 10 коп., інфляційні у сумі  216 грн. 54 коп., пеню у сумі 38 грн. 24 коп.., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.