Постанова

від 18.12.2008 по справі 48/113

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/113

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 грудня 2008 р.                                                                                    № 48/113  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М. Остапенка,Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Науково-технічний центр "Алвіго"

на постановувід 16.09.2008

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 48/113

за позовомВідкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Концерн Стірол"

доТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго"

про стягнення 353 721 грн. 14 коп.

за зустрічним позовомТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго"

доВАТ "Концерн Стірол"

простягнення 276 568 грн. 39 коп.

В судове засідання прибули представники сторін:

ВАТ "Концерн Стірол"Мальований К.Г. (дов. від 17.01.2008)

ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго"Карпович А.Р. (дов. від 25.09.2008)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року до господарського суду звернулось ВАТ "Концерн Стірол" з позовом до ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" про стягнення 353 721 грн. 14 коп.

У травні 2008 року ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" звернулося до суду із зустрічним позовом про стягнення пені в розмірі 106 166,07 грн., суму інфляційних в розмірі 132624,81 грн., суму трьох процентів річних в розмірі 37777,51 грн. - всього 276 568,39 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2008 (суддя Сулім В.В.), яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 (колегія суддів: Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) залишено без зміни, первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" на користь ВАТ "Концерн Стірол" пеню у розмірі 352399,64 грн. та судові витрати; у задоволені інших вимог за первісним позовом відмовлено; зустрічний позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Концерн Стірол" на користь ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" три проценти річних у сумі 37572,76 грн., суми інфляційних у розмірі 132624,81 грн. та судові витрати; у задоволені інших вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

25.02.2005 між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) було укладено договір № 27-НТЦ-2005. За умовами Договору виконавець зобов'язувався виконати роботи та передати об'єкти інтелектуальної власності, вказані в п.п. 1.2, 1.3 Договору, необхідні для проведення реконструкції двох агрегатів УКЛ-7 №3 та №6 по виробництву азотної кислоти на основі заміни ГТТ-3М на нові газотурбінні установки ГТУ-8 на території замовника, а замовник зобов'язувався прийняти ці роботи і об'єкти інтелектуальної власності та оплатити їх (п. 1.1 Договору).

Умовами Договору передбачено виконання відповідачем цілого комплексу робіт (п.п. 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4, 1.2.5 та ін. Договору), строк виконання яких погоджено сторонами в додатку № 3 до Договору (п. 3.1 Договору).

Сторони в додатку № 3 до Договору погодили строки початку кожного з етапу робіт. Так перебіг строку виконання кожного з етапів робіт починався зі дня сплати позивачем відповідачеві визначеної суми авансу (передбаченої, зокрема, в п. 2.4.1 Договору). Після завершення робіт по відповідному етапу робіт, вказані роботи підлягають оплаті повністю у визначений Договором (п. 2.4.4, 2.4.5, 2.4.6, 2.4.7, 2.4.8 та ін. Договору) строк.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2007 у справі № 45/42 за позовом ВАТ "Концерн Стірол" до ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" про стягнення пені за період з 05.09.2006 по 25.11.2006 в сумі 167239,99 грн. та пені за період з 26.11.2006 по 05.01.2007 в сумі 84652,34 грн. у задоволенні позову було відмовлено повністю та встановлено, що Позивачем вказані роботи етапу №4 оплачено частково в сумі 1500000,00 грн.

Позивач надав суду першої інстанції докази здійснення остаточних розрахунків за етапом 23.06.2007, що підтверджується платіжним дорученням № 5578 від 22.06.2007 на суму 1245600,00 грн.

Суд першої інстанції дослідив положення Договору та встановив, що в силу п.3.6 Договору строки виконання наступних етапів робіт і поставок обладнання Відповідачем продовжуються автоматично на відповідний період затримки.

Позивач в порядку п. 2.4.1 Договору перерахував Відповідачу за платіжними дорученнями від 05.07.2005 № 6230 на суму 4192960,00 грн., від 19.05.2005 № 4620 на суму 100000,00 грн., від 20.05.2005 № 4668 на суму 100000,00 грн., всього 4 392 960,00 грн.

Отже, з врахуванням строків, встановлених в додатку № 3 до Договору, відповідач зобов'язаний був поставити  позивачеві протягом 12 місяців з дня авансового платежу газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3, та протягом 14 місяців з дня авансового платежу - газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 6, за умови сплати позивачем платежів за раніше виконані роботи (п. 3.6 Договору).

Проте, враховуючи те, що етап № 4 Відповідач зобов'язаний був завершити повністю за 4 місяці до завершення етапу № 1, та за 6 місяців до завершення етапу № 3 та те, що Позивач повністю не оплатив вартість робіт етапу № 4, то на підставі п. 3.6 Договору строки виконання по іншим етапам автоматично продовжуються на строк затримки повної оплати робіт по етапу №4.

Враховуючи вищенаведене, Відповідач зобов'язаний поставити газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3 та газотурбінну установку ГТУ-8 в комплектності згідно ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 6 після отримання останнього платежу за 4 етап робіт за Договором, тобто строк виконання Відповідачем обов'язків з поставки Позивачеві газотурбінної установки ГТУ-8 в комплектності ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3 та № 6 настав 23.06.2007. Відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань із поставки обладнання.

Таким чином, Відповідач допустив порушення строків виконання договору, передбачених у додатку № 3 з урахуванням положень п. 3.6 Договору, оскільки не здійснив поставки Позивачу обладнання, визначеного в етапі робіт № 1 та в етапі робіт № 3.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт та строків поставки обладнання, передбачених графіком (Додаток 3), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який вона сплачується, від суми вартості несвоєчасно поставленого обладнання або робіт за кожний день прострочення, але не більше 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт та поставок. Отже, Відповідач у разі допущення прострочення поставок має сплатити пеню, виходячи із суми авансового платежу, передбаченого п. 2.4.1 Договору - 4392960,00 грн.

Оскільки для Відповідача строк виконання обов'язку по поставці позивачеві газотурбінної установки ГТУ-8 в комплектності ТУ У 29.1-14308345-006-2004 для агрегату УКЛ-7 № 3 та № 6 настав 23.06.2007, а він це зобов'язання не виконав, то у Позивача наявне право вимагати стягнення з Відповідача пені за допущене останнім договірне порушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши суми пені, нарахованої Позивачем за період прострочення Відповідача з 23.06.2007 по 22.12.2007, суди першої та апеляційної інстанції не погодились з розрахунком позивача та задовольнили вимоги Позивача в частині стягнення пені у розмірі 352399,64 грн.

Розрахунок пені:

4392960,00 грн. х ((2 х 8,0%) / 365 днів) х 183 дні) = 352399,64 грн.

Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що первісний позов ВАТ "Концерн Стірол" до ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіто" підлягає задоволенню у частині стягнення пені у розмірі 352399,64 грн.

Щодо вимог за зустрічним позовом суди встановили, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2007 у справі № 45/42 було встановлено, що 08.06.2006 між сторонами складено акт приймання передачі виконаних робіт по Договору. Згідно цього акту Позивачем за зустрічним позовом виконано роботи по 4 етапу графіку виконання робіт (Додаток 3 до Договору). Вартість виконаних робіт складає 2745600,00 грн. Враховуючи умови п. 2.4.5 Договору Відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був сплатити вартість робіт до 19.06.2006 включно.

Відповідач за зустрічним позовом повністю сплатив вартість робіт за 4 етапом робіт 22.06.2007, тобто ним було допущено прострочення грошового зобов'язання.

Розрахунком пені, суми інфляційних та трьох процентів річних, заявлених згідно зустрічного позову від 02.06.2008, при цьому пеню Позивач за зустрічним позовом нараховує з 19.06.2006 по 19.12.2006, індекс інфляції та три проценти річних - з 19.06.2006 по 21.06.2007.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що порушення наступило 19.06.2006, проте як встановлено у рішенні господарського суду міста Києва від 22.01.2007 у справі № 45/42, Відповідач мав здійснити платежі до 19.06.2006 включно, тобто порушення наступило 20.06.2006.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність за вимогою зустрічного позову про стягнення пені сплила 20.12.2007.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" до ВАТ "Концерн Стірол" в частині вимог про стягнення трьох процентів річних суди задовольнили частково у сумі 37572,76 грн., а про стягнення сум інфляційних у повному обсязі - у сумі 132624,81 грн.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" просить рішення та постанову у справі скасувати в частині задоволення первісного позову та зобов'язати ВАТ "Концерн Стірол" здійснити належний розрахунок пені, визнаючи строк поставки позивачу газотурбінної установки ГТУ-8 в комплекті для агрегату УКЛ-7 № 3 та № 6 датою 09.07.2007, оскільки авансовий платіж здійснений 05.07.2005, а поставка обладнання передбачена договором та графіком протягом 12 місяців від дати авансового платежу з урахуванням автоматичного продовження цього строку на час затримки позивачем платежів за раніше виконані роботи (п.3.6 договору), яка (затримка) складає 368 календарних днів. Визначення судами попередніх інстанцій строку поставки обладнання датою 23.06.2007, тобто лише з урахуванням повної оплати робіт по етапу № 4, є помилковою.

Скаржник просить також рішення та постанову у справі скасувати в частині відмови ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" в стягненні пені в розмірі 106 166,07 грн. за зустрічним позовом, оскільки застосовуючи строки позовної давності, початок перебігу якого визначений настанням строку оплати виконаних робіт за актом від 08.06.2006, яким є 19.06.2006, суди попередніх інстанцій не застосували положення ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу строку позовної давності шляхом оплати 22.06.2007 боргу.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.

Відповідно до Графіку поставки обладнання і виконання робіт (додаток № 3 до договору) строки поставки і виконання робіт відліковуються від дати авансового платежу, визначеного п.2.4.1 договору. Пункт 3.6 договору містить застереження, за яким виконання наступних етапів робіт забезпечується оплатою замовником раніше виконаних робіт, тобто оплата раніше виконаних робіт є умовою виконання наступних етапів робіт, що відповідає висновкам судів попередніх інстанцій.

Оплата боржником простроченого грошового зобов'язання не є дією боржника, що свідчить про визнання ним свого боргу у розумінні підстав переривання перебігу позовної давності (ст. 264 ЦК України).

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Науково-технічний центр "Алвіго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2008, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі № 48/113 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                    М. Остапенко

Судді:                                                                                         Є. Борденюк

                                                                                                    В. Харченко