Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а/2370/3806/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3806/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі -Левчуку А.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 за посвідченням; представника позивача -ОСОБА_2 за посвідченням, відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю, третьої особи - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №195 ОСОБА_1 до кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №195 ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - політична партія «Удар»(Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка про визнання протиправними дій кандидата в народні депутати і зобов'язання утриматися від вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №195 ОСОБА_1 звернувся до суду 01.10.2012р. о 17 годині 17 хвилин з адміністративним позовом до кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №195 ОСОБА_4 про визнання протиправними дій кандидата в народні депутати і зобов'язання утриматися від вчинення дій.

Позов обґрунтовано тим, що 30 вересня 2012 року кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 195 ОСОБА_4 проводив передвиборну агітацію в с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області. Під час проведення агітації кандидат в народні депутати ОСОБА_4 та його представник передали виборцям сертифікат на отримання грошових коштів та грошові кошти у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень представнику місцевої церкви . Надалі позивач вказує, що 27-28 вересня 2012р. ОСОБА_7 працівник філії ощадбанку, 18-28 вересня 2012 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 28-29 вересня 2012р. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за дорученням кандидата в народні депутати України ОСОБА_4, проводили агітацію жителів с. Головківка Чигиринського району Черкаської області, с. Кантакузівка, с. Коломийці Драбівського району та смт. Драбів Черкаської області, виплатою громадянам по 150 грн. за погодження віддати свої голоси у підтримку кандидата в народні депутати ОСОБА_4, а також обіцянки заплатити по 150 грн. у майбутньому, якщо ОСОБА_4 оберуть народним депутатом до Верховної Ради України. Позивач вказує, що у газеті «Вечірні Черкаси»від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1 відповідач розмістив статті, де заявляє, що уже надав окремим громадянам, установам та закладам допомогу та у подальшому продовжуватиме таку діяльність. З позиції позивача, зазначені дії відповідача та його уповноважених осіб суперечать Конституції України, статтям 6, 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України»та караються згідно зі статтею 157 КК України.

На підставі наведених обставин позивач просив: визнати дії кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 195 ОСОБА_4 протиправними; зобов'язати кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 195 ОСОБА_4 утриматися від вчинення дій, що порушують закони України; постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати органи МВС та Прокуратури України припинити вчинення злочинів та попередити їх вчинення в майбутньому.

Позивач та представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, у судовому засіданні, наголосили, що повністю підтримують позовні вимоги та зазначили, що доказами на підтвердження вказаних обставин є акти про фіксацію порушень виборчого законодавства, що складено учасником виборчого процесу -ОСОБА_1 у присутності виборців та безпосередньо можуть бути доведені показами свідків як належними доказами з оцінкою судом при вирішенні справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю, надавши відповідне письмове заперечення та наголосивши, що під час передвиборчої агітації порушень виборчого законодавства не допущено, фактів передачі матеріальних цінностей, сертифікату, грошей від імені чи за дорученням кандидата у народні депутати ОСОБА_4 не встановлено, не виявлено, не було і не могло бути, оскільки останній опікується проблемами жителів Черкаської області та вживає заходи для вирішення їх нагальних питань і потреб у межах діючого законодавства.

Представник третьої особи повністю підтримав позовні вимоги та клопотання позивача і відповідача про залучення свідків для з'ясування обставин справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, покази свідків, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Основні засади виборів народних депутатів України та порядок організації проведення виборів, зокрема проведення передвиборчої агітації кандидатами у народні депутати України, визначено Законом України від 17 листопада 2011р. №4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (надалі за текстом Закон №4061-VI).

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 зареєстрований згідно постанови ЦВК від 09.10.2012р. №218 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка", в одномандатних виборчих округах»як кандидат у народні депутати -суб'єкт висування Політична партія «Удар»(Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка та відповідач - ОСОБА_4 зареєстрований кандидатом у народні депутати (самовисування) згідно постанови ЦВК від 17.08.2012р. №479 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування»у одномандатному виборчому окрузі №195.

Відповідно до частин 1, 2 статті 10 Закону №4061-VI виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом. Виборчий процес здійснюється на засадах: дотримання принципів виборчого права, зазначених у статтях 2 - 10 цього Закону; законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес. Згідно ст. 6 Закону №4061-VI вибори депутатів є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.

Згідно ч. 1 ст. 68 Закону №4061-VI передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №4061-VI усі кандидати у народні депутати України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

Суб'єктами виборчого процесу є (ст. 12 Закону №4061-VI ): виборець; Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Судом у судовому засіданні досліджено акти про порушення Закону №4061-VI від 30.09.2012р. (с. Головківка, Чигиринський район, Черкаська область), від 30.09.2012р. (с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область), від 01.10.2012р. (смт. Драбів Черкаська область) та від 01.10.2012р. (с. Кантакузівка, Драбівський район, Черкаська область). , у яких записано, що 27-28 вересня 2012р. ОСОБА_7 працівник філії ощадбанку, 18-28 вересня 2012 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 28-29 вересня 2012р. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за дорученням кандидата в народні депутати України ОСОБА_4, проводили відповідну агітацію жителів с. Головківка Чигиринського району Черкаської області, с. Кантакузівка та с. Коломийці Драбівського району Черкаської області та здійснювали (акт від 30.09.2012р. - с. Головківка, Чигиринський район, Черкаська область … «нам було заявлено про те, що працівником філії Ощадбанку ОСОБА_7 пропонувалося жителям села віддавати свої голоси на виборах»; акт від 30.09.2012р. - с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область … «нам заявив про те, що він надає підкуп виборцям»; акт від 01.10.2012р. - смт. Драбів Черкаська область … «нам повідомлено про факти підкупу виборців на користь кандидата у народні депутати України ОСОБА_4»; акт від 01.10.2012р. - с. Кантакузівка, Драбівський район, Черкаська область … «нам було повідомлено факти підкупу виборців кандидатом у народні депутати ОСОБА_4») виплати громадянам по 150 грн. за погодження віддати свої голоси за кандидата в народні депутати ОСОБА_4, а також обіцяли заплатити по 150 грн. у майбутньому, якщо ОСОБА_4 оберуть народним депутатом до Верховної Ради України. З акта про порушення Закону України «Про вибори народних депутатів України»від 30 вересня 2012 року вбачається, що кандидат в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 195 ОСОБА_4 30 вересня 2012 року проводив передвиборну агітацію в с. Медведівка Чигиринського району Черкаської області. Під час виступу перед виборцями відповідач надав слово голові благодійного фонду, вони з ОСОБА_4 вручили сертифікат на отримання грошових коштів. Голова фонду в присутності відповідача передав 10 000 грн. готівковою отцю ОСОБА_12.

За змістом п. 5 ч. 14 ст. 75, ч. 13 ст. 76, п. 6 ч. 9 ст. 78 Закону №4061-VI уповноважена особа партії, кандидат у народні депутати України, його довірена особа, офіційний спостерігач від партії, кандидата у народні депутати України, громадської організації мають право складати акт про виявлення порушення Закону, що підписується ними та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду. На переконання позивача і представника позивача у актах про порушення Закону України «Про вибори народних депутатів України»зазначено про факти підкупу виборців за сприяння (у присутності) кандидата у народні депутати України ОСОБА_4. Проте, з таким твердженням у судовому засіданні не погодилась представник відповідача.

Судом встановлено, що усі акти підписано: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (акт від 01.10.2012р. - с. Кантакузівка, Драбівський район, Черкаська область, акт від 01.10.2012р. - смт. Драбів Черкаська область та акт від 30.09.2012р. - с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область); ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (акт від 30.09.2012р. - с. Головківка, Чигиринський район, Черкаська область).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до постанови ЦВК від 20.09.2012р. №998 «Про реєстрацію довірених осіб кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах»ОСОБА_16 є довіреною особою кандидата у народні депутати до Верховної Ради України ОСОБА_1

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_14 (с. Кантакузівка, Драбівський район, Черкаська область) повідомив, що зі слів (заяв) місцевих жителів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 агітували за кандидата у народні депутати ОСОБА_4, збирали паспорти, складали списки, проте він особисто не бачив, що виборцям видавались (виплачувались) гроші.

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_15 (с. Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область) повідомив, що 30.09.2012р. (в суботу чи в неділю, точно не пам'ятає) чи то кандидат у народні депутати ОСОБА_4 чи представник фонду вручив сертифікат представнику місцевої церкви у присутності місцевих жителів, проте наголосив, що зміст цього сертифікату ніхто не читав та не бачив.

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_16 повідомив, що він як агітатор їздив по селах і розмовляв з людьми. Саме від людей почув, що особи від кандидата у народні депутати ОСОБА_4 роздають по 150 грн. громадянам, які погоджувались віддати свої голоси за нього, крім того обіцяно заплатити у майбутньому, якщо ОСОБА_4 оберуть депутатом до Верховної Ради України. Крім того, свідок повідомив, що 30.09.2012р. у с. Медведівка, с. Головківка Чигиринського району Черкаської області під час спілкування з виборцями ОСОБА_4 зазначив, що може хтось і підкупає, а він допомагає. ОСОБА_16 повідомив про вручення на зустрічі із виборцями з особою від фонду сертифікату, проте на яку суму, йому не відомо. ОСОБА_16 наголосив, що надходили інформація, розмови, домисли щодо виплати, проте ніхто не сказав кому саме платити гроші.

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_13 (АДРЕСА_1) зазначив, що є водієм кандидата у народні депутати ОСОБА_1 та повідомив, що у с. Нехайки до нього підійшла жінка і сказала , що ОСОБА_4 дав на церкву 10 000 грн., разом з тим при передачі зазначених коштів ОСОБА_13 присутнім не був, але люди про це говорили.

Що стосується свідчень свідків, то суд враховує що зазначені свідки підтвердили факт підписання актів, проте суд не отримав жодного прийнятного та переконливого доказу на підтвердження їх показань щодо предмету спору стосовно протиправності дій кандидата у народні депутати ОСОБА_4 Суд не може довіряти показанням свідків, які пояснювали, що не пам'ятають обставин проведення передвиборчої агітації відповідачем з порушеннями, оскільки не були присутні при виплаті (врученні) грошей, не знали змісту сертифікату та обмежилась повтором аргументації позивача, пов'язуючи усну інформацію місцевих жителів з конкретним кандидатом у народні депутати.

У судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_19 (представник фонду «Лицем до лиця») стосовно взаємовідносин ОСОБА_4 з фондом «Лицем до лиця» за довіреністю пояснив, що відповідач не має до зазначеного фонду ніякого відношення. Вказаний фонд надає допомогу без наказу, вказівок, прохань відповідача, оскільки останній не є учасником (засновником) і ніколи не був ним. Рада фонду «Лицем до лиця»(ідентифікаційний код 35890857) приймає рішення щодо надання допомоги у відповідь на звернення і по мірі можливості. Зазначений фонд працює для усіх жителів Черкаської області, а не тільки для округу №195, прикладом цього є надана допомога Філармонії, ПТУ та громадянам м. Черкаси. Про статтю «ІНФОРМАЦІЯ_1»(«…Проте очі старого неймовірно загорілися, коли представник благодійного фонду «Лицем до лиця», що завітав у село разом із депутатом, вручив директорові школи ОСОБА_21 сертифікат на суму 10 000 грн. Таку ж допомогу від благодійної організації отримала й місцева сільська рада») розміщену у газеті «Вечірні Черкаси»від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1 зазначеному свідку нічого не відомо і будь-яка інформація, вказана у цій статті, є оціночним судженням журналіста.

У судовому засіданні судом досліджено відео-файл (розміщений на оптичному диску -носієві інформації), що містить свідчення священнослужителя стосовно обставин справи. Проте, за твердженням позивача та його представника стосовно свідка о. ОСОБА_12 (начебто, оскільки документів, що ідентифікують особу, матеріали справи не містять) його прізвище - ОСОБА_12 (вх. 18778, вх. 18836), але за твердженням представника відповідача о. ОСОБА_12 - він же ОСОБА_12 Однак жодною із сторін допустимих та належних доказів щодо зазначених обставин до суду не надано. Дослідивши вказаний відео-файл, суд не отримав жодного прийнятного та переконливого доказу на підтвердження фактів проведення передвиборної агітації у заборонений спосіб кандидатом у народні депутати ОСОБА_4, а також згадування, пов'язування його імені з благодійним фондом не встановив.

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України «Про інформацію»від 2 жовтня 1992 року №2657-XI, надалі за текстом Закон №2657-XI). Одним із основних принципів інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації (ст. 2 Закону №2657-XI).

Частиною 2 ст. 5 Закону №2657-XI передбачено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 112 Закону №4061-VI обставини (факти), для доведення яких законом встановлені певні засоби доказування, не можуть доводитися іншими засобами доказування.

Суд зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 з 2007р. є народним депутатом України 6-го скликання (а.с. 10) . Відповідно до п. 11 ст. 24 Закону №4061-VI народний депутат України має право постійно підтримувати зв'язок з виборцями.

За змістом ст. 7 Закону України «Про статус народного депутата України»17 листопада 1992 року №2790-XII народний депутат постійно підтримує зв'язки з виборцями у порядку, встановленому законом. Інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

При розгляді справи, судом досліджено статті «ІНФОРМАЦІЯ_1»та «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розміщені у газеті «Вечірні Черкаси»від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1 (а.с. 8-26). Суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 68 Закону №4061-VI передвиборна агітація може проводитися у таких формах: проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо - та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; публічні заклики голосувати за або не голосувати за партію - суб'єкта виборчого процесу, кандидата у депутати або публічні оцінки діяльності цих партій чи кандидатів у депутати; в інших формах, що не суперечать Конституції України та законам України.

Суд наголошує, що реальні події, їх висвітлення у вказаних актах про порушення виборчого законодавства (а.с. 4-7) та ЗМІ можуть відрізнятися та бути припущенням, а відповідач як кандидат у народні депутати несе відповідальність виключно за свої дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні у справі докази, пояснення сторін не дають підстави стверджувати про здійснення відповідачем передвиборної агітації, що суперечить Закону №4061-VI.

У зазначеному випадку тягар доказування покладається на позивача, який має довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення. У даному випадку з врахуванням вищенаведеного, позивачем не надано доказів достатніх для висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновків, що з боку відповідача - кандидата в народні депутати України ОСОБА_4 відсутні дії, що можуть бути розцінені як непрямий або прямий підкуп виборців.

Стосовно заявленої вимоги позивача - зобов'язати кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 195 ОСОБА_4 утриматися від вчинення дій, що порушують закони України, то суд зазначає, що відповідно до: ч. 2 ст. 6 Закону №4061-VI застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється, ч. 13 ст. 74 Закону №4061-VI забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців , а тому підстави для зазначення такої заборони окремо у постанові суду не вбачається, оскільки вже самим Законом №4061-VI передбачено обов'язок осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій. На підставі зазначеного, вказана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати органи МВС та Прокуратури України припинити вчинення злочинів та попередити їх вчинення в майбутньому, суд зазначає наступне. Принципові засади дій персоналу Міністерства внутрішніх справ України визначаються ст . 3 Закону України «Про міліцію» 20 грудня 1990 року №565-XII (надалі за текстом Закон №565-XII): у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

На всіх етапах виборчого процесу спрямованість діяльності міліції визначається ст. 2 Закону №565-XII, згідно з якою основними завданнями працівників міліції під час несення служби є:1) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; 2) запобігання правопорушенням та їх припинення; 3) охорона і забезпечення громадського порядку; 4) захист власності від злочинних посягань; 5) сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Зі змісту Закону №565-XII вбачається, що міліція має запобігати порушенням законодавства, охороняти виборчі права громадян України і громадський порядок. Разом з тим, у разі вчинення порушень працівники органів внутрішніх справ мусять вчасно їх виявляти, розслідувати і розкривати, усувати їх наслідки в межах своєї компетенції.

Суд зазначає, що забезпечення нормального перебігу виборчого процесу працівниками органів внутрішніх справ ґрунтується, зокрема на чіткому дотриманні Конституції України, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про вибори народних депутатів України», Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про прокуратуру»від 5 листопада 1991 року №1789-XII (надалі за текстом Закон №1789-XII) повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.

Як вбачається зі змісту ст. 6 Закону №1789-XII органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

Стаття 7 Закону №1789-XII встановлює заборону щодо втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, засобів масової інформації, громадсько-політичних організацій (рухів) та їх представників у діяльність прокуратури по нагляду за додержанням законів або по розслідуванню діянь, що містять ознаки злочину.

Згідно з ч. 25 ст. 74 Закону №4061-VI у разі надходження до Центральної виборчої комісії або окружної виборчої комісії заяви чи іншого повідомлення щодо порушень, що мають ознаки вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, відповідна виборча комісія невідкладно звертається до правоохоронних органів щодо перевірки зазначеного повідомлення та реагування згідно законів України.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що з актами про порушення виборчого законодавства чи із заявами до правоохоронних органів позивач не звертався, оскільки дієвим у часі є судовий захист з метою припинення правопорушень

Суд наголошує на тому, що у судовому засіданні позивач не обґрунтував з наданням відповідних доказів (постанова про порушення кримінальної справи, заява, повідомлення про злочин, тощо), що саме за злочини необхідно припинити, попередити їх вчинення у майбутньому органами МВС та Прокуратури України. У цьому контексті суд зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості постановлення окремої ухвали, якою необхідно зобов'язати органи МВС та Прокуратури України припинити вчинення злочинів та попередити їх вчинення в майбутньому, тому зазначена вимога не підлягає до задоволення, оскільки вимога (клопотання) зокрема не містить конкретизації стосовно особи, неправомірну (злочинну) поведінку якої потрібно припинити.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162, 167, 172, 177 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені частиною 5 статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова