Ухвала

від 28.09.2012 по справі 24/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28.09.12 р. № 24/31

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» м. Селидове

про: визнання наказу господарського суду Донецької області № 24/31 від 01.07.2011 р. таким, що не підлягає виконанню частково на 211 666,12 грн.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРСНАБГРУПП»

до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля»

про: стягнення стягнення коштів у розмірі 273 392,15 грн.

представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Красильнікова С.О. (за довіреністю № 1/187 від 14.02.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. по справі №24/31 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРСНАБГРУПП» м. Донецьк до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення 264 120,80 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 6 330,86 гри. - 3% річних.

З Державного підприємства «Селидіввугілля» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРСНАБГРУПП» стягнуто 264 120,80 грн. боргу за договором №228/09-УС від 28.04.2009р. про відвантаження вугільної продукції з урахуванням індексу інфляції та 6310,86 грн. 3% річних, а також 2 704,32 грн. державного мита та 235,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

01.07.2011р. рішення суду набрало чинності. На виконання рішення господарського суду від 16.06.2011р. видано наказ від 01.07.2011р. по справі № 24/31.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Селидівського районного управління юстиції Манойло О.В. від 04.08.2011р. відкрито виконавче проваджена №27993899 щодо виконання відповідного наказу суду.

18.09.2012 р. до канцелярії господарського суду надійшла заява № 4/2117 від 17.09.2012 р. Державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання наказу господарського суду Донецької області від 01.07.2011 р. у справі 24/31 таким, що не підлягає виконанню частково на 211 666,12 грн.

Мотивуючи свою заяву ДП «Селидівугілля» посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 15.02.11р. по справі № 6/275пд задоволено частково позовні вимоги ДП «Селидіввугілля» до ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП». Розірвано договори №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р.укладені між ДП «Селидіввугілля» та ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП»; зобов'язано ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП» повернути ДП «Селидіввугілля» обладнання, передане в ремонт за договорами №255-09ЕМС від 28.05.2009р., №263-09ЕМС від 02.06.2009р., а саме: гідровставку комбайна РКУ-13, редуктор ріжучої частини (лівий) комбайна РКУ-1З до 15.03.2011р.; стягнуто з ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП» на користь ДП «Селидіввугілля» передоплату розмірі 179 338,30 грн., пеню за несвоєчасне виконання ремонтів у розмірі 20 000грн., штраф у розмірі 10000грн., витрати по сплаті держмита у сумі 2 178,38 грн., витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 149,44 грн.

Рішення набрало чинності 28.02.2011р. На виконання даного рішення господарського суду 28.02.2011р. видано два накази про примусове виконання рішення на підставі яких постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку від 07.04.2011р. відкрито виконавче провадження № 25698618.

Заявник зазначив, що 31.07.2012р. між сторонами підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого обов'язок ДП «Селидіввугілля» перед ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП» по сплаті заборгованості за договором №228/09-УС від 28.04.2009р. про відвантаження вугільної продукції відсутній частково на суму 211 666,12 грн. та складає 61705,84грн.

На підтвердження таких обставин заявник надав суду: копію акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.2012 р.

В судовому засіданні представник відповідача просила задовольнити вимоги повністю на підставі доводів викладених у заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково на 211 666,12 грн. Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд заяви до суду не з'явився, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява ДП «Селидіввугілля» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини четвертої статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Аналіз наведеної процесуальної норми дає підстави для висновку, що коло причин, з яких наказ господарського суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, пов'язується саме з відсутністю у боржника обов'язку сплатити борг за таким наказом повністю чи частково.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2006 р. № 01-8/908 «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження» зазначається, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню слід розглядати за правилами ГПК.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити два зустрічних зобов'язання за умови рівності розміру вимог. Якщо ж зустрічні вимоги нерівні, то може мати місце часткове зарахування: більше за розміром зобов'язання продовжує існувати у частині, що перевищує менше. Зарахування можливе при наявності таких умов:

1) зустрічність вимог, коли сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

2) однорідність вимог (грошові, однорідні речі), при цьому сторони з метою проведення зарахування своєю угодою не можуть змінювати предмет вимог (наприклад, оцінити речі в грошах). Така штучна однорідність не має правового значення, і зарахування не можливе. Однорідність повинна виявлятися й у природі зобов'язань;

3) дозрілість вимог. Необхідно, щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто, виконання можна було вимагати в будь-який момент;

4) ясність вимог, це коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання та інше. Якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду, і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи 31.07.2012р. між ДП «Селидіввугілля» та ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП» підписано акт про зарахування зустрічних однорідних вимог(а.с. 80).

Відповідно до п. 1 акту Сторона 1 (ДП «Селидіввугілля») на момент підписання акту мала перед Стороною 2 (ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП») непогашене грошове зобов'язання у сумі 273 371,96 грн., яке виникло на підставі договору від 28.04.2009р. № 228/09-УС про відвантаження вугільної продукції на суму 242 981,41грн. (в т. ч. залізничний тариф 719,20грн.) та рішення Господарського суду Донецької області по справі №24/31 про стягнення з Сторони 1 на користь Сторони 2 інфляційної суми у сумі у розмірі 21 139,39грн., 3% річних у розмірі 6 310,86 грн., витрат по сплаті держмита у розмірі 2 704,32 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,987 грн.

Відповідно до п.2 акту Сторона 2 мала перед Стороною 1 непогашене грошове зобов'язання у сумі 211 666,12 грн., яке виникло на підставі договорів на капітальний ремонт гірничошахтного обладнання від 02.06.2009 р. №263-09 ЕМС на суму 89 819,15грн., від 28.05.2009р. №255-09 ЕМС на суму 89 519,15 грн., укладених між сторонами, та згідно рішення господарського суду Донецької області по справі №6/275пд про стягнення з Сторони 2 на користь Сторони 1 пені за несвоєчасне виконання ремонтів у розмірі 20 000,00грн., штрафу у розмірі 10 000,00грн., витрат по сплаті держмита у розмірі 2 178,38 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 149,44 грн.

Строк виконання зобов'язань, зазначених у п.1 та п.2 акта, настав.

Відповідно до п.5 акту сторони, керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п. 1 та п.2 цього акта, у сумі 211 666,12 грн. і таким чином з моменту підписання цього акта вважають: зобов'язання Сторони 2 (п.2) таким, що припинено у повному обсязі, заборгованості Сторони 2 перед Стороною 1, що визначена у п. 2, немає; зобов'язання Сторони 1 (п.1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2, що визначена у п.1, становить 61 705,84 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством передбачена процедура припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та враховуючи, що умови на яких сторонами було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.07.2012р. співпадають з умовами на яких взагалі можливе відповідне зарахування та акт підписаний та скріплений печатками обох підприємств, суд дійшов висновку, що обов'язок ДП «Селидіввугілля» перед ТОВ «ВТОРСНАБГРУПП» по сплаті заборгованості за договором №228/09-УС від 28.04.2009р. про відвантаження вугільної продукції та рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. по справі №24/31 (наказ Господарського суду Донецької області № 24/31від 01.07.2011р.) відсутній частково на суму 211 666,12грн. та складає 61 705,84грн.

Керуючись ст. ст. 86, 117 ГПК України, ст.601 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання наказу господарського суду Донецької області № 24/31 від 01.07.2011 р. таким, що не підлягає виконанню частково на 211 666,12 грн.

Визнати наказ господарського суду Донецької області № 24/31 від 01.07.2011р. таким, що не підлягає виконанню на суму 211 666,12 грн.

Ця ухвала є виконавчим документом, в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», набирає законної сили в день її ухвалення та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом року з наступного дня після її винесення (до 28.09.2013року).

Суддя Величко Н.В.