Рішення

від 02.10.2012 по справі 5015/3436/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12 Справа№ 5015/3436/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд», м. Київ, до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон», м. Львів, відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія», с. Свободне, про: Визнання правочину недійсним. Суддя М. М. Синчук При секретарі Григорчук Н.В. За участю представників: позивача:Ліва М.В. -довіреність б/н від 12.07.2011 р. відповідача 1:Цукорник С.Г. -довіреність б/н від 06.08.2012 р., Княжев С.В. -директор. відповідача 2:Не з'явився.

Представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»про визнання правочину недійсним. Ухвалою від 15.08.2012 р. провадження у справі порушено справу призначено до розгляду на 04.09.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним правочин поруки від 30.11.2011 р., як такий, що суперечить законодавству України.

В судове засідання 04.09.2012 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 15.08.2012 р. не виконав.

В судове засідання 04.09.2012 р. представник відповідача 1 з'явився. Через канцелярію суду 04.09.2012 р. подав відзив на позовну заяву, простить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вимоги ухвали суду від 15.08.2012 р. виконав.

В судове засідання 04.09.2012 р. представник відповідача 2 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною в Спеціальному витязі з ЄДРПОУ, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 15.08.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні 04.09.2012 р. розгляд справи відкладено на 18.09.2012 р.

В судове засідання 18.09.2012 р. представник позивача з'явився. Позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 18.09.2012 р. представник відповідач 1 з'явися, щодо заявлених позовних вимог заперечив.

В судове засідання 18.09.2012 р. представник відповідача 2 повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 15.08.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.09.2012 р.

24.09.2012 р. представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

В судове засідання 25.09.2012 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог. Позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 25.09.2012 р. представник відповідача 1 з'явився. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судове засідання 25.09.2012 р. представник відповідача 2 повторно не з'явився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 15.08.2012 р. не виконав.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 02.10.2012 р.

В судове засідання 02.10.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 02.10.2012 р. представники відповідача 1 з'явилися, надали пояснення по справі. Подали клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, що підтверджують звернення відповідача 1 з вимогою до позивача від 23.02.2012 р.

В судове засідання 02.10.2012 р. представник відповідача 2 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, поштове відправлення з ухвалою суду від 15.08.2012 р. надіслане за зазначеною в ЄДРПОУ адресою: с. Свободне, вул. Леніна, 149, Донецька область, 85770, повернулось до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання", причин неприбуття в судове засідання не повідомив. Вимог ухвали суду від 15.08.2012 р. не виконав без поважних причин.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.07.2011 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір №6/07-11 на постачання бетону. За умовами цього Договору постачальник (відповідач 1 у справі) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач 2 у справі) прийняти та оплатити товарний бетон (товар), в кількості, асортиментах і в строки відповідно до дійсного Договору і додатково погоджених Специфікацій, що додаються до цього Договору і є його невід ємною частиною.

Згідно Додатку №1 до договору №6/07-11 -Специфікації №1, товар поставляється до об'єкта будівництва стадіону в м. Львові по вул. Стрийській.

Довіреністю від 14.09.2011 р., посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу -Хмельницьким О.О., Товариство з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд», від імені якого на підставі Статуту, діє генеральний директор Колоцей А.В., уповноважило Огородніка Василя Івановича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд», пов'язані з будівництвом об'єкту -Стадіон по вул. Стрийська -кільцева дорога в м. Львові. Довіреністю від 14.09.2011 р. Огородніку Василю Івановичу надано право від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»укладати господарські договори, а також додатки до зазначених договорів, в т.ч. специфікації, цінові узгодження, акти приймання-передачі, контракти, подавати заяви та інші документи …., ставити підпис на документах, пов'язаних з будівництвом об'єкту -Стадіон по вул. Стрийська - кільцева дорога в м. Львів , а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана без права передоручення та дійсна до першого червня дві тисячі дванадцятого року.

Листом від 29.11.2011 р. відповідач 1 звернувся до позивача з проханням виступити поручителем перед відповідачем 1 за виконання відповідачем 2 обов'язку оплати повної вартості поставленого товару згідно договору №6/07-11 на постачання бетону від 06.07.011 р.

30.11.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»(поручитель), в особі директора Огородіка В.І., на підставі довіреності від 14.09.2011 р. поручилося перед відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон»(кредитор) за виконання відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»(боржник) обов'язку щодо сплати кредитору (відповідачеві 1) повної вартості отриманої продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»згідно договору №6/07-11 від 06.07.2011 р. для будівництва стадіону "Арена Львів" (м. Стрийська -Кільцева дорога) та стадіону "Скіф (м. Львів вул. Черемшини, 17). Зобов'язалося, що у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як встановлено в судовому засіданні, порука від 30.11.2011 р. зафіксована в письмовому документі.

Щодо твердження позивача про відсутність підпису боржника на договорі чи повідомлення його кредитором про вчинену угоду суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Таким чином, за правочином поруки виникають взаємні права та обов'язки саме між кредитором і поручителем, так як безпосередньо цим договором регулюються їх права та обов'язки у разі невиконання боржником свого зобов'язання перед кредитором. Згоди чи обов'язку кредитора повідомити про укладення договору поруки закон не передбачає. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін , спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 553, ч. 1 ст. 547 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено в судовому засіданні договір поруки укладено саме між кредитором і поручителем, оскільки безпосередньо цим договором регулюються їх права та обов'язки у разі невиконання боржником свого зобов'язання перед кредитором.

Оспорюваний договір поруки укладено з додержанням вимог до письмової форми правочину, які визначені ст. 207 ЦК України.

Щодо твердження позивача про те, що в договорі поруки відсутні умови щодо ціни та строку дії договору, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 558 ЦК України, поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові. Проте названа стаття не забороняє суб'єктам виступати поручителями безоплатно, оскільки така можливість для осіб визнається в силу ч. 3 ст. 6 ЦК України, відповідно до якої, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 632 ЦК України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Наведені умови також не суперечать чинному законодавству, оскільки відповідно до п. 3 ст. 3, ст. 12 ЦК України, загальними засадами судочинства є свобода договору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено в судовому засіданні, довіреністю від 14.09.2011 р., посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу -Хмельницьким О.О., Товариство з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд», від імені якого на підставі Статуту, діє генеральний директор Колоцей А.В., уповноважило Огородніка Василя Івановича укладати господарські договори, а також додатки до зазначених договорів, в т.ч. специфікації, цінові узгодження, акти приймання-передачі, контракти, подавати заяви та інші документи …., ставити підпис на документах, пов'язаних з будівництвом об'єкту -Стадіон по вул. Стрийська - кільцева дорога в м. Львів , а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність видана без права передоручення та дійсна до першого червня дві тисячі дванадцятого року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним правочину поруки від 30.11.2011 р. частково підлягають задоволенню, а саме в частині будівництва стадіону "Скіф" (м. Львів, вул. Черемшини, 17). В інші частині, а саме визнання недійсним правочину поруки від 30.11.2011 р. в частині будівництва Стадіону по вул. Стрийська -кільцева дорога в м. Львів вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягаю задоволенню.

Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 15, 205, 207, 215, 553, 547, 558, 559, 626, 627, 628, 637, 638, 640 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 179, 180, 198 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним правочин поруки вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»в частині будівництва стадіону "Скіф" (м. Львів, вул. Черемшини, 17).

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський бетон»(адреса: вул. Ґрунтова, 1, м. Львів, 79066; ідентифікаційний код 34814969 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»(адреса: вул. Старокиївська, 10 "Г", м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 34290829 ) 536,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова українська компанія»(адреса: вул. Леніна, 149, с. Свободне, 85770, Донецька область;Волноваський район, ідентифікаційний код 37079804 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»(адреса: вул. Старокиївська, 10 "Г", м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 34290829 ) 536,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

6. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.10.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.