cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" січня 2013 р. Справа № 5015/3436/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бетон" на постанову від 22.11.2012 Львівського апеляційного господарського суду у справі№5015/3436/12 господарського суду Львівської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Альткомкиївбуд" до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бетон" 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова українська компанія" провизнання правочину недійсним за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 02.10.2012 (суддя М. Синчук) позов задоволено частково. Розглянувши справу по суті, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним договору поруки від 30.11.2011 підлягають задоволенню в частині будівництва стадіону "Скіф" (м. Львів, вул. Черемшини, 17). Що стосується визнання недійсним договору поруки від 30.11.2011 в частині будівництва Стадіону по вул. Стрийська - кільцева дорога в м. Львів, то вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 (судді Г. Кордюк, В. Гриців, Л. Давид) рішення господарського суду Львівської області від 02.10.2012 року - скасовано. Матеріали справи повернуто до господарського суду Львівської області для направлення справи за встановленою підсудністю.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський бетон" - відповідач 1 у справі - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду. Вважає, що апеляційним судом порушено приписи ст.ст. 15,104 ГПК України.
Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В оскаржуваній постанові апеляційним судом зазначено, що на момент подання позову, стороною зобов'язаною здійснити певні дії, з огляду на умови поруки від 30.11.2011 року є поручитель - ТОВ «Альткомкиївбуд», місцезнаходження якого згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 09.08.2012 року - м. Київ, вул. Старокиївська, 10«Г» (а.с. 11-23).
Тому, застосовуючи до спірних правовідносин ст.ст. 15,17 ГПК України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що місцевим судом прийнято рішення з порушенням ст. 15 ГПК України, що відповідно до ч. 3 п. 6 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з передачею справи до господарського суду Львівської області для подальшого її скерування за встановленою підсудністю.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Судами встановлено, що 30.11.2011 ТОВ «Альткомкиївбуд» поручилося перед відповідачем-1 - ТОВ «Львівський бетон» за виконання відповідачем-2 - ТОВ «Нафтова українська компанія» обов'язку щодо сплати (відповідачеві-1) повної вартості отриманої продукції ТОВ «Нафтова українська компанія» згідно договору № 6/07-11 від 06.07.2011 року для будівництва стадіону «Арена Львів» (м. Львів, вул.. Стрийська - Кільцева дорога) та стадіону «Скіф» (м. Львів, вул. Черемшини, 17). У разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що саме поручитель - ТОВ «Альткомкиївбуд» - є особою, яка відповідно до договору поруки від 30.11.2011, зобов'язана сплатити ТОВ «Львівський бетон» повну вартість отриманої ТОВ «Нафтова українська компанія» продукції згідно договору № 6/07-11 від 06.07.2011.
Вже після виконання свого обов'язку за договором, ТОВ «Альткомкиївбуд» (поручитель) набуває прав, передбачених ст.ст. 557,558 ЦК України, про які зазначає ТОВ "Львівський бетон" у касаційній скарзі. Втім, виникнення у поручителя цих прав не може впливати на визначення судом підсудності, як помилково вважає скаржник.
В свою чергу, ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії , такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Такою стороною, як вже було зазначено, є ТОВ «Альткомкиївбуд».
Апеляційним судом встановлено місцезнаходження цієї сторони, а саме: м. Київ, вул. Старокиївська, 10«Г» (а.с. 11-23).
Таким чином, господарський суд Львівської області, розглянувши зазначену справу дійсно порушив правила територіальної підсудності, визначені ст. 15 ГПК України, а відтак, у апеляційного суду були підстави для застосування п.6 ч. 3 ст. 104 ГПК України, яким визначено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.
Отже, постанова Львівського апеляційного господарського суду винесена з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника в частині порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 15,104 ГПК України, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються викладеним вище.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський бетон" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 у справі №5015/3436/12 - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2013 |
Оприлюднено | 30.01.2013 |
Номер документу | 28912807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Цвігун В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні