Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-5240/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5240/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді: Собківа Я.М.,

суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,

при секретарі: Варченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АОЛА»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АОЛА»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.03.2011 року № 0001493540/0, яким ТОВ «Компанія з управління активами «АОЛА»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 2 225 055,00 грн. (у тому числі за основним платежем -1 780 044,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -445 011,00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АОЛА»задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 14.02.2011 року по 23.02.2011року працівниками ДПА у місті Києві було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія з управління активами «АОЛА», в управлінні якого перебувають активи ПВІФ «Венчурний капіталіст»НВЗТ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по операціях з придбання та продажу акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого останнім занижено податок на прибуток за звітні періоди півріччя 2008 року на загальну суму 1 780 044,00 грн.

За результатами проведення перевірки заступником начальника відділу Перевірок сумнівних операцій Управління боротьби з відмиванням боротьби, одержаних злочинним шляхом ДПА у місті Києві було складено акт від 02.03.2011 року № №04/35-40/32985411, на підставі якого ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0001493540/0, яким ТОВ «Компанія з управління активами «АОЛА» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 225 055,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 7801 044,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 445011,00 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем було подано заперечення № 22 від 09.03.2011 року, за результатом розгляду якого ДПА у місті Києві прийняла рішення про відсутність підстав для скасування акту перевірки від 02.03.2011 року № №04/35-40/32985411.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, визначаються Законом України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»від 15.03.2001 року № 2299-ІІІ (із змінами та доповненнями).

У відповідності з нормами вказаного Закону:

активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та «мог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

інвестиційний сертифікат - цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді;

інститут спільного інвестування (ICI) - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням ( залученням ) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість;

компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ICI на підставі ліцензії, що видається Комісією;

кошти спільного інвестування - кошти, залучені від інвесторів ICI, доходи від здійснення операцій з активами ICI та доходи, нараховані за активами ICI.

Пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Положенням статті 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)"визначено, що пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Мінімальний обсяг активів пайового інвестиційного фонду не може бути меншим розміру початкового статутного капіталу (фонду) корпоративного інвестиційного фонду. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 28 грудня 2005 року № К-12-28-07/05, укладеного між ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА", що є компанією з управління активами Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу, представленого повіреним - ТОВ "Регіональне фінансове агенство" (Покупець) та Адвокатським об'єднанням "Тимошенко і партнери" (Продавець), було придбано пакети цінних паперів (за умовами вказаного Договору Покупець купує та приймає пакети цінних паперів), зокрема, прості іменні акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" загальною кількістю 7 990 000 штук договірною вартістю 1 997 500,00 грн. На виконання умов вказаного Договору, сторонами було підписано акт прийому-передачі цінних паперів від 29 грудня 2005 року та акт виконання взаємних зобов'язань від 29 грудня 2005 року, відповідно до яких реєстрація переходу права власності на цінні папери Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" була здійснена у повному обсязі в депозитарних установах.

Разом з тим, на виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року № 396-08-Б, ТОВ "Компанія з управління активами "АОЛА" (Продавець), що діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" не диверсифікованого виду закритого типу, продала цінні папери, що входять до складу активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу, зокрема, прості іменні акції ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" загальною кількістю 7 990 000 штук договірною вартістю 7 750 000,00 грн. ТОВ «ОЛТІС»(Покупець) через професійного учасника фондового ринку (торговця цінними паперами) - ТОВ "Трансфербутик".

Згідно пункту 3.2.4 зазначеного Договору, грошові кошти, отримані за продажу цінних паперів, були зараховані до активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Венчурний капіталіст" недиверсифікованого виду закритого типу.

На виконання умов договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року № 396-08-Б, сторони підписали акт приймання - передачі цінних паперів від 15 травня 2008 року. Додатковою угодою від 02 липня 2008 року №1 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 05 травня 2008 року №396-08-Б змінено вартість пакету акцій ВАТ "Східні енергопостачальні мережі" з 7 750 000,00 грн. на 7 120 176,00 грн.

Згідно банківських виписок, копії яких містяться в матеріалах даної справи, ТОВ "ОЛТІС" на користь ТОВ"Компанія з управління активами "АОЛА" було перераховано грошові кошти в сумі 7 120 176,00 грн.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України , об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», цінний папір - документ, який засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Під визначенням «акція»в контексті ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» слід розуміти іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 р. № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 р. № 398 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 р. за N 180/3473.

Даним Порядком зокрема передбачено, що скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюється у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2010 року по справі № 2906/10 було визнано недійсними із часу реєстрації Статут ТОВ «Східні енергопостачальні мережі»(код ЄДРПОУ 33102436) зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.09.2004р та Статут ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»(код ЄДРПОУ 33102436), зареєстрований Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 18.02.2005р., а також визнано недійсними від дати видачі свідоцтва платника податку на додану вартість реєстрацію TOB «Східні енергопостачальні мережі»і ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»в якості платника податку на додану вартість, та реєстрацію випуску акцій і свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»№ 134/1/05 від 23.03.05 р. від дати видачі свідоцтва, а саме: з 23.03.05 р.

Згідно із ст. 178 Цивільного кодексу України , об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід»ємними від фізичної чи юридичної особи».

У разі здійснення суб'єктами господарської діяльності операцій з акціями, емітованими підприємствами (діяльність яких припинилася), щодо яких судом визнано недійсними установчі документи з моменту їх реєстрації і визнано недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від дати видачі свідоцтва, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери». У такому разі, оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у період, з якого припинилася діяльність емітента, або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Так, відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення так і досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті 208 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина: 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Аналізуючи обставини даної справи з наявними в ній доказами, колегія суддів приходить до висновку, що здійснення TOB «Компанія з управління активами «АОЛА», в управлінні якого перебувають активи ПВІФ «Венчурний капіталіст»НВЗТ, операцій з продажу акцій, емітованих ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»на суму 7 120 176,00 грн. (реєстрація випуску яких визнана недійсною з моменту внесення інформації до Загального реєстру випуску цінних паперів), не спрямоване на реальне настання правових наслідків та суперечить вимогами законодавства.

Таким чином, в період з 07.05.2008 р. по 25.06.2008 р. (дата зарахування коштів на рахунок TOB «Компанія з управління активами «АОЛА», в управлінні якого перебувають активи ПВІФ «Венчурний капіталіст»НВЗТ), акції емітента ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»не могли бути майном, сформованим за рахунок коштів спільного інвестування, оскільки дані акції в цей період не мали статусу цінного паперу по причині набрання законної сили рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2010 року по справі № 2906/10.

Отже, в період з 07.05.2008 р. по25.06.2008 р. акції емітента ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»не являлися активами інституту спільного інвестування, а тому кошти отримані на рахунок TOB «Компанія з управління активами «АОЛА», в управлінні якого перебувають активи ПВІФ «Венчурний капіталіст»НВЗТ, не можуть бути доходом від здійснення операцій з активами ICI ПВІФ «Венчурний капіталіст»НВЗТ у звітному періоді півріччя 2008 року.

Відповідно до п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994, № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), до валового доходу не включаються кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ICI), доходи від здійснення операцій з активами ICI та доходи, нараховані за активами ICI, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АОЛА»слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АОЛА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Борисюк Л.П.