Рішення

від 30.08.2012 по справі 2-631/12

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-631/12

№ 1019/1765/12

копія

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді Залеської А.О.

при секретарі Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАН-АВТО» в особі Полтавської філії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», який є правонаступником ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», залишок некомпенсованої суми страхового відшкодування в розмірі 27550 грн.00 коп., а також судові витрати в розмірі 275грн. 50 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1, який керував автомобілем «Фольцваген» д/н НОМЕР_2, винен в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 13 січня 2010 року, поблизу с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, внаслідок якої зазнав механічних ушкоджень автомобіль марки «ДАФ ТЕ 95№ державний номер НОМЕР_1, що належить ТЕПП «ТЕМП». 30.04.2010 року ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якої є ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», виплатила страхове відшкодування ТЕПП «ТЕМП» в розмірі 52040, 55 грн. за полісом добровільного страхування. В свою чергу СТ «Українська пожежно-страхова компанія», де була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фольцваген», перерахувала в порядку регресу позивачу суму страхового відшкодування згідно ліміту відповідальності, а саме - 24990 грн.00 коп. За таких обставин ПАТ ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, як особи винної в настанні страхового випадку, залишок страхового відшкодування, виплаченого потерпілій стороні, який становить 27550 грн.

В судове засідання представник позивача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» не з'явився, направив заяву про слухання справи в його відсутності.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково на суму 10000 грн., не погоджується з вартістю пошкодженого автомобіля, та посилається на те, що стягнення страхового відшкодування в розмірі 27550 грн. 00 коп. поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище. До того ж він має грошове зобов'язання перед власником автомобіля «Фольцваген», яким він керував та який після ДТП є непридатним для експлуатації. Представник відповідача надала суду письмові докази, що характеризують його майновий стан.

Вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

02 квітня 2009 року між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», був укладений Договір(поліс) №19G-0226344 добровільного страхування автотранспорту, відповідно до якого застраховано автомобіль ДАФ д/нНОМЕР_1.

13 січня 2010 року відповідач ОСОБА_1 близько 20 год.00 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, на 71 км автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ, поблизу с. Циблі, Переяслав-Хм. району, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Тойота РАФ4», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку. Після вказаного зіткнення автомобіль «Фольксваген», виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з вантажним автомобілем марки «ДАФ ТЕ 95» д/н НОМЕР_1, який рухався по своїй смузі в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження.

Вина відповідача у вказаній дорожньо-транспортній пригоді підтверджується постановою Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України від 12.02.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2010 року адміністративна справа відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрита в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Разом з тим, суддя при розгляді справи встановив винність водія ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 13.01.2010 р.

14.01.2010 року від ТЕПП «ТЕМП», як власника пошкодженого автомобіля ДАФ д/н НОМЕР_1 на адресу позивача надійшла заява про настання страхового випадку з проханням виплатити страхове відшкодування на підставі полісу за договором добровільного страхування транспортних засобів.

Відповідно до Договору добровільного страхування транспортних засобів №48 від 31.09.2009 року п.7.16 «При страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли розмір збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу».

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця №73-03-10 від 11.03.2010 року вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля ДАФ д/н НОМЕР_1 пошкодженого в результаті ДТП становить 107065 грн. 44 коп.

Відповідно до зобов'язальної пропозиції Порталу «АВТОонлайн» з використанням системи «АУДАТЕКС» комерційна пропозиція щодо вартості пошкодженого в результаті ДТП автомобіля ДАФ д/н НОМЕР_1 становила 42000 грн.00 коп.

На підставі страхового акту №99300 від 29.04.2010 року, ВАЕ «УСК «Дженералі Гарант» страхувальнику ТЕПП «ТЕМП» виплатила страхове відшкодування в розмірі 52040 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2534 від 30.04.2010 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу-автомобіля «Фольксваген» д/нНОМЕР_2, яким керував відповідач, ОСОБА_3 була застрахована в Страховій компанії «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/9494068.

07.07.2010 року позивач звернувся до Страхової компанії «Українська пожежно-страхова компанія» з проханням перерахувати на їх користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 52040 грн.55 коп. в порядку регресу.

Страхова компанія «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнила претензію позивача, перерахувала на його користь суму страхового відшкодування в порядку регресу згідно ліміту відповідальності 24990 грн.00 коп.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Це також передбачено і ч.1 ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із положенням ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із положеннями ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача із листом про виплату різниці між фактичним розміром збитку та страховим відшкодуванням здійсненим Страховою компанією «Українська пожежно-страхова компанія» в розмірі 27550 грн. ( лист № 22 від 02.02.2012 року), але відповідач не задовольнив вимоги позивача.

Таким чином, відповідач має обов'язок перед позивачем відшкодувати витрати понесені ним у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.

Позивач та відповідач між собою в договірних відносинах не перебувають, а тому на ці правовідносини поширюються загальні підстави про цивільно-правову відповідальність за спричинення позадоговірної шкоди передбачені ст. 1166 ЦК України.

Разом з цим, суд частково враховує доводи представника наведені ним в запереченні на позов, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідач одружений, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Працює водієм у ФОП ОСОБА_5 і його середньомісячна заробітна плата складає 1100 грн., а середньомісячна заробітна плата дружини відповідача ОСОБА_6 складає 1269 грн. Крім цього відповідач не має у власності будь-яке рухоме майно в т.ч. земельні ділянки, що надавало б йому можливість отримувати додатковий дохід.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наданими в суді.

Також встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 13.01.2010 р. з вини відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди не лише ТЕПП «Темп», а й іншим особам, зокрема власнику пошкодженого автомобіля «Фольцваген» ОСОБА_3 Таким чином відповідач має обовязок по відшкодуванню збитків і перед цією особою.

За таких обставин, суд вважає, що повне задоволення позовних вимог страхової компанії «ГАРАНТ-АВТО» поставить відповідача та його сім'ю у скрутне матеріальне становище і, навпаки часткове задоволення позовних вимог суттєво не відобразиться на фінансовому стані позивача.

За правилами ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Разом з цим, суд не приймає твердження відповідача про неправильність визначення позивачем залишкової вартості пошкодженого автомобіля, оскільки відповідач не спростував докази надані позивачем, а лише заперечив про їх достовірність, та в обґрунтування своїх заперечень надав докази виключно в підтвердження свого матеріального стану.

Таким чином, враховуючи матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 та встановлений законом його позадоговірний обов'язок перед позивачем, а також платіжоспроможність страхової компанії та наявність у неї обов'язку перед страхувальником, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 15000 гривень.

В силу ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також і понесені ним судові витрати, але пропорційно до задоволених позовних вимог з врахуванням положень ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 988, 1191, 1193, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно ст. ст. 10, 57-63, 88, 212- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Полтавської філії до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1,( ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» в особі Полтавської філії, м. Полтава, вул. Чапаєва 9, (р/р 26508716998316 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО - 380805, ЄДРПОУ 21044533) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська СК «ГАРАНТ-АВТО» судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя