Рішення

від 27.09.2012 по справі 5011-27/7336-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/7336-2012 27.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіестел Дмі»

про стягнення 195 564, 57 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Телюк С.О.

від відповідача: Злобіна О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіестел Дмі" (далі-відповідач) про стягнення штрафу за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 40 435, 98 грн., штрафу за прострочення поставки у розмірі 7 320, 22 грн., неустойки за прострочення постачання у сумі 80 076, 50 грн., неустойки за прострочення виконання робіт у сумі 11 121, 50 грн. та штрафу за прострочення виконання робіт у сумі 56 610, 37 грн. у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товару з виконанням робіт № 1079-11від 10.06.2011 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2012 року відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі № 5023/1679/12 та призначено розгляд справи на 26.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2012 року справу № 5023/1679/12 передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року справу № 5023/1679/12 прийнято до свого провадження, присвоєно справі № 5011-27/7336-2012 та призначено до розгляду на 26.06.2012 року.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

За результатом повторного автоматичного розподілу справ, який проведено 12.07.2012 р. у зв'язку з обранням судді Дідиченко М.А. на посуду судді Київського апеляційного господарського суду, матеріали справи № 5011-27/7336-2012 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2012 р. суддя Бондарчук В.В. справу №5011-27/7336-2012 прийняла до свого провадження та призначила до розгляду у судовому засіданні на 26.07.2012 р. за участю представників сторін.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та пояснив, що позивач порушив п.4.1. та п.5.4. договору, у зв'язку з чим, відповідач затримав поставку товару.

У судовому засіданні 26.07.2012 р. судом оголошувалась перерва до 28.08.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що відповідач у відзиві підтверджує порушення строків постачання товару на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт за договором у зв'язку зі зміною технічної конфігурації товару. Крім того, ПАТ «Київенерго»не погоджувало зміни до технічної конфігурації товару.

У судовому засіданні 13.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 27.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

27.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що строки поставки визначені специфікацією, а відповідно до умов специфікації відповідачем не було порушено жодного пункту договору. Щодо затримки виконання робіт з монтажу обладнання, то така затримка відбулась не за вини відповідача, а внаслідок затримки поставки обладнання компанією Neumann Elektronik Gmbh.

У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про тлумачення змісту договору №1079-11 від 18.06.2011 р., в якій просить визначити наступні строки виконання відповідачем зобов'язань за договором: - строки поставки товару -протягом 60 днів з дня укладання договору; - строк виконання робіт -протягом 90 днів з дати укладання договору.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд відзначає наступне.

Згідно ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ч. 2, 3 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Оскільки позивач просить розтлумачити зміст договору №1079-11 від 18.06.2011 р., а саме, визначити строки поставки товару -протягом 60 днів з дня укладання договору; - строк виконання робіт -протягом 90 днів з дати укладання договору, хоча зазначені терміни і так встановлені у вищевказаному договорі в п. 5.1.,п. 5.2. договору, суд відмовляє позивачеві у задоволенні поданої заяви.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіестел Дмі» укладено договір про закупівлю товару з виконанням робіт №1079-11, умовами яких передбачено, що відповідач зобов'язується у 2011 р. поставити позивачу товар: «32.20.2 «Апаратура електрозв'язку»(Цифрова система диспетчерського гучномовного зв'язку з виконанням монтажних та пусконалагоджувальних робіт)»зазначені в специфікації (додаток №1 до договору), а позивач -прийняти і оплатити товар та виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару здійснюється в асортименті, номенклатурі, у кількості, строки, за ціною та за якісними характеристиками, узгодженими сторонами у специфікації (додаток 1 до договору).

Згідно п. 1.3. договору роботи, які вказані у п. 1.1. цього договору, виконуються на підставі затвердженої кошторисної документації та погодженого сторонами розрахунку договірної ціни (додаток 2 до договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна цього договору становить по ТЕЦ-5 482 927,00 грн., по ТЕЦ-6 325 792,60 грн.

У п. 3.1.1. договору зазначено, що вартість товару згідно зі специфікацією становить по ТЕЦ-5 -437 594,40 грн., по ТЕЦ-6 -294 427,20 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. договору вартість монтажних робіт згідно з розрахунком договірної ціни становить по ТЕЦ-5 -45 332,60 грн., по ТЕЦ-6 -31 365,40 грн.

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються позивачем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача впродовж 30 банківських днів після отримання товару позивачем, підписання акту приймання-передавання товару та акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що строк поставки товару -протягом 60 днів з дня укладання договору.

У п. 5.2. договору передбачено, що строк виконання робіт -протягом 90 днів з дати укладання договору.

Відповідно до п. 5.3. договору поставка товару здійснюється відповідачем на умовах DDP («ІНКОМТЕРМС-2000») на об'єкт за адресою: ТЕЦ-6 по вул. Пухівській, 1-А; ТЕЦ-5 по вул. Промисловій, 4 або за реквізитами, повідомленими позивачем письмово.

Згідно п. 5.4. договору поставка товару здійснюється в порядку та на умовах, погоджених сторонами у специфікації (додаток 1 до договору). У разі якщо в специфікації до договору визначені інші умови, ніж передбачені договором, сторони керуються положеннями специфікації.

Відповідно до п. 6.3.1. договору відповідач зобов'язаний забезпечувати поставку товару та виконувати роботи у строки, встановлені цим договором.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань цього договору відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5 % від суми цього договору.

Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що у разі поставки товару з характеристиками якості нижчими, ніж зазначені в договорі та специфікації, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5 % від вартості поставленого товару неналежної якості. Оплата штрафу не виключає права позивача використати оперативно-господарську санкцію, передбачену п.7.5 договору.

Відповідно до п. 7.3.2. договору у разі відмови від здійснення поставки або прострочення поставки або недопоставки товару відповідно до умов та строків, передбачених відповідною специфікацією до цього договору, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 1 % вартості недопоставленого товару. Крім того, у разі прострочення поставки або недопоставки товару в терміни, передбачені специфікацією, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення його постачання.

Згідно п. 7.3.3. договору у разі прострочення відповідачем термінів заміни (укомплектації) поставленого неякісного (некомплектного) товару він сплачує позивачу неустойку у розмірі 0,1 % від вартості неякісного (некомплектного) товару за кожний день прострочення заміни неякісного (некомплектного) товару на якісний (прострочення укомплектування).

Відповідно до п. 7.3.4. договору у разі порушення термінів виконання робіт за цим договором відповідач, зобов`язується сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 0,1% вартості робіт, в результаті яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% загальної вартості цього договору.

Пунктом 8.6. договору встановлено, що під випадком у цьому договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою відповідно до п. 8.5. цього договору і які безпосередньо не обумовлені діями сторін і не пов'язані з ними причинним зв'язком, які виникають без вини сторін, поза волею або всупереч волі і бажанню сторін, і які не можна за умови застосування звичайних для цього заходів передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути).

Відповідно до п. 8.7. договору не вважається випадком, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом тієї сторони, що порушила зобов'язання за цим договором, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання за цим договором, відсутність у сторони, що порушила зобов'язання необхідних коштів.

Згідно п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2011 р. включно, а в частині гарантійних зобов'язань та проведення розрахунків -до їх повного завершення.

Відповідно до п. 3 специфікації обладнання на виконання умов договору №1079-11 від 10.06.2011 р. термін постачання товару: протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем, підписання акту приймання-передавання товару та акту виконаних робіт.

Однак, дослідивши вказаний пункт специфікації, суд приходить до висновку, що сторони здійснили помилку у викладенні положення пункту, оскільки його дотримання унеможливлює виконання та відповідно сторони погодили саме термін оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач поставив позивачеві товар на суму 294 427,20 грн., що підтверджується актом приймання-передавання від 24.11.2011 р. та на суму 437 594,40 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 28.11.2011 р. (копії в матеріалах справи).

Крім того, на виконання умов договору відповідачем були виконані передбачені договором роботи, що підтверджується актами приймання будівельних робіт за січень 2012 р. на суму 31 365,40 грн. та 40 564,50 грн. (копії в матеріалах справи).

Також матеріалами справи підтверджується, що платіжними дорученнями №661, №660 від 20.01.2012 р. позивач перерахував відповідачеві 437 594,40 грн. та 294 427,20 грн. відповідно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором про закупівлю товару з виконанням робіт №1079-11 від 10.06.2011 р. щодо своєчасної поставки товару та виконанні робіт, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 40 435,98 грн., штраф за прострочення поставки у розмірі 7 320,22 грн., неустойку за прострочення постачання у розмірі 80 076,50 грн., неустойку за прострочення виконання робіт у розмірі 11 121,50 грн., штраф за прострочення виконання робіт у розмірі 56 610,37 грн., загальною сумою 195 564,57 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про закупівлю товару з виконанням робіт №1079-11 від 10.06.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, що поєднує в собі одночасно договір поставки та договір підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, на виконання умов договорів поставив позивачеві товар на суму 294 427,20 грн., що підтверджується актом приймання-передавання від 24.11.2011 р. та на суму 437 594,40 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 28.11.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач повинен був поставити товар, враховуючи положення п. 5.1. договору, до 11.08.2011 р., однак відповідач цього строку не дотримався.

Передбачені договором роботи були виконані відповідачем у січні 2012 р. що підтверджується актами приймання будівельних робіт за січень 2012 р. на суму 31 365,40 грн. та 40 564,50 грн.

Обов'язок відповідача виконати роботи, договором було встановлено до 11.09.2011 р., однак відповідач його також вчасно не виконав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає відповідач, сторінки 12 та 14 документації Конкурсних торгів на закупівлю товару «32.20.2 Апаратура електрозв'язку (цифрова система диспетчерського гучномовного зв'язку з виконанням монтажних та пусконаладжувальних робіт», затверджена рішенням Комітету з конкурсних торгів АК «Київенерго», протокол №11/451-109 від 03.03.2011 р., містять наступну вимогу до обладнання: повинна забезпечуватись повна інтеграція з системою Neumann DS-6, що встановлена на першому етапі, з метою забезпечення функціонування всієї системи оповіщення ТЕЦ, як єдиної цілої мережі з можливістю подальшого розвитку. Таким чином, позивач ще на стадії розробки тендерної документації та проведення тендеру, чітко визначив обов'язковість співпраці учасника торгів, з німецькою компанією Neumann Elektronik GmbH. Тобто, можливості вибору контрагента для закупівлі обладнання у ТОВ «Сіестел Дмі»не існувало, відповідно прострочення поставки товару відбулось не з вини відповідача.

Щодо вищевказаних тверджень позивача суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, укладаючи договір, сторони самі визначали конкретні зобов'язання для себе.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, сторони, визначивши в договорі взаємні обов'язки, повинні їх належним чином виконувати.

За таких обставин, суд не приймає зазначені твердження відповідача до уваги.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про закупівлю товару з виконанням робіт №1079-11 від 10.06.2011 р. щодо строків поставки товару та виконання робіт, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що в п. 7.3.2. та п. 7.3.3. договору сторони передбачили подвійну відповідальність відповідача за порушення строків поставки товару та виконання робіт, а саме: встановили стягнення штрафу та неустойки.

Так, враховуючи положення законодавства, за порушення строків виконання зобов'язань за договором, до порушника можливе застосування штрафу. Пеня застосовується виключно за невиконання грошових зобов'язань, які у справі не є предметом спору.

Разом з тим, позивач одночасно просить стягнути з відповідача неустойку та штраф, який саме є різновидом неустойки.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, оскільки штраф є різновидом неустойки, то відповідно, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про нарахування штрафних санкцій у вигляді неустойки.

Крім того, позивач просить стягнути штраф на підставі п. 7.2. договору за порушення зобов'язання за договором в загальному, що не є обґрунтованим, оскільки, в п. 7.3. договору конкретизуються санкції за порушення цих же зобов'язань за договором.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу за прострочення поставки товару та порушення термінів робіт, який відповідає умовам договору та чинного законодавства, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення поставки у розмірі 7 320,22 грн. та штраф за прострочення виконання робіт у розмірі 56 610,37 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіестел Дмі» (02095, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 1/8, кв. 107, код ЄДРПОУ -36371485) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ -00131305) штраф за прострочення поставки у розмірі 7 320 (сім тисяч триста двадцять дві) грн. 22 коп., штраф за прострочення виконання робіт у розмірі 56 610 (п'ятдесят шість тисяч шістсот десять) грн. 37 коп. та 1278 (одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн. 62 коп. судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 01.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.