Постанова

від 02.10.2012 по справі 58/589

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 58/589

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Скрипка І.М.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір»я»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012

у справі № 58/589 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних

прав»

до Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір»я»

про стягнення авторської винагороди, 131 285,22 грн.

за участю представників:

від позивача: Дитинюк Я.Л. - дов. № 16 від 05.05.2012р.

від відповідача: Новікова Н.А. - дов. № б/н від 10.02.2012р.

Постанова приймається 02.10.2012р. у зв»язку з оголошенням в судовому засіданні 18.09.2012р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 у справі № 58/589 в позові позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з закладу культури "Київська академічна майстерня театрального мистецтва "Сузір'я" на користь Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав"суму боргу в розмірі 119 136,10 грн., 7 763,06 грн. інфляційних втрат, 4 386,06 грн. -3% річних та 2 625,70 грн. судового збору.

Київська академічна майстерня театрального мистецтва "Сузір'я", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 у справі № 58/589 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. (головуючий суддя Борисенко І.В., судді Сотніков С.В., Шипко В.В.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

У зв'язку з обранням судді-доповідача Борисенко І.В. на посаду судді Вищого адміністративного суду України, розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №02-15/434 від 03.07.2012р. було призначено повторний автоматичний розподіл по справі, за результатами якого справу передано судді-доповідачу Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. розгляд справи 58/589 було призначено на 24.07.2012р.

Розпорядження секретаря судової пали Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. було внесено зміни до складу колегії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012р. апеляційну скаргу Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір»я» було прийнято до провадження.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012р. розгляд справи № 58/589 було відкладено на 18.09.2012р.

У зв»язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується, в судовому засіданні 18.09.2012р. відповідачем заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. продовжено строк вирішення спору у справі № 58/589 на п»ятнадцять днів.

В судовому засіданні 18.09.2012р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 02.10.2012р.

Через відділ документального забезпечення 01.10.2012р. представником позивача були подані пояснення по справі в яких просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Між Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (позивач) та Київською академічною майстернею театрального мистецтва "Сузір'я"(користувач, відповідач) було укладено генеральний ліцензійний договір (з додатками) №Т-62/07 від 04.01.2007 р. про порядок використання оприлюднених творів, виплату авторської винагороди (роялті) та надання документації (далі - Генеральний ліцензійний договір).

Відповідно до п. 2.1. Генерального ліцензійною договору, користувач, яким здійснюється публічне виконання Творів у приміщенні (стаціонарному сценічному майданчику), що має 80 та 21 посадочних місць розташованого за адресою: Ярославів Вал, 14-Б та Ярославів Вал, 16, визнає умови даного договору обов'язковими для виконання та зобов'язується виплачувати авторську винагороду (роялті) за публічне виконання творів у всіх випадках як при платному, так і безоплатному вході.

Відповідно до п.п. 3.3.5 п. 3.3 Відповідач зобов'язувався до 10 числа кожного місяця надавати Позивачу належним чином заповнені та підписані розрахункові листи за минулий місяць (додаток 3), що мають містити відомості про суми валового збору, одержаного від продажу квитків (при платному вході) або загальної суми витрат на проведення спектаклю, під час здійснення якого відбувалось використання творів (при безплатному вході).

Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацію колективного правління, яка діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженого Міністерством освіти і науки України 03.02.2003 року і зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 10.02.2003 року № 12080, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 3/2003 від 22.08.2003 р. та згідно із статями 47-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права можуть доручати управління своїми майновими правами організації колективного управління. Повноваження на здійснення колективного управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права на основі договорів, укладених в письмовій формі.

Відповідно до статтей 47-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а також на підставі письмових угод про управління майновими правами авторів Позивачу передано виключне право на території України укладати з юридичними та фізичними особами угоди (надавати дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводити збір, розподіл і виплату авторської винагороди, вчиняти дії, пов'язані з захистом порушених авторських прав.

Статтею 426 Цивільного кодексу України передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності. Умови надання дозволу на використання об'єкта можуть бути визначені ліцензійним договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторською договору. Частиною 5 статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що автор (чи інша особа, яка мас авторське право) має право вимагані виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, що використовують твори.

Згідно до ст.12 Закону України від 31 травня 2005 року "Про театри і театральну справу" театр (в даному випадку Відповідач), який здійснює публічне виконання та публічний показ театральних постановок, зобов'язаний укладати договори щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти права інтелектуальної власності із суб'єктами авторського і (або) суміжних прав безпосередньо або через організацію колективного у правління, що їх представляє.

Умовами Генерального ліцензійного договору, пунктом 3.9 сторони погодили, що відповідач не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем зобов'язується перераховувати на рахунок Позивача суму авторської винагороди, зазначену в розрахункових листах.

Відповідач в супереч умовам договору не виконав, авторську винагороду за період з 01.07.2009р. по 31.05.2011р. зазначену в розрахункових листах від 20.10.09р., 10.11.09р., 10.12.09 р., 15.01.10 р., 17.01.10 р., 15.03.10 р., 24.03.10 р., 28.04.10 р., 01.06.10 р., 25.10.10 р., 25.10.10 р., 25.10.10 р., 25.10.10 р., 05.11.10р., 30.05.11 р., 30.05.11 р., 01.06.11 р., 01.06.11 ., 05.06.11 р., 15.06.11 р., 01.07.11 р. на рахунок Позивача не перерахував.

Посилання апелянта на те, що позивач не має статусу уповноваженої організації колективного управління та не має будь-яких прав на збирання і розподіл винагороди за публічне виконання фонограм, публічну демонстрацію відеограм, опублікованих із комерційною метою та зафіксованих у них виконань не приймаються колегією суддів у зв»язку з тим, що предметом позову є стягнення роялті за використання творів у порядку встановленому Генеральним ліцензійним договором № Т-62/07 від 04.01.2007р.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Генеральний ліцензійний договір є чинним, відповідачем не ос порений (змінений, розірваний), а тому умови договору є обов'язковим для виконання відповідачем.

Згідно довідки позивача за підписом головного бухгалтера та директора, загальна сума отриманих роялті від відповідача за період березень 2011-січень 2012 становить 43704,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за період з 01.07.2009р. по 31.05 2011 р. складає 119136, 10 грн.

Проте, доказів сплати вищевказаної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем на час звернення з позовом до суду складає 119136, 10 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути 7763, 06 грн. інфляційних нарахуваннь та 4386,06 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні даного спору дійшов правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача 119136,10 грн. основного боргу, 4386,06 грн. 3 % річних та 7763, 06 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 58/589.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір»я» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.02.2012р. у справі № 58/589 - без змін.

2. Матеріали справи № 58/589 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Скрипка І.М.

Остапенко О.М.