Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2-222/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7815/12 Справа № 2-222/09 Головуючий у 1 й інстанції - Єланський О.Г. Доповідач - Петренко І.О. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М. при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати її сплатити відповідачу ? вартості спірного будинку.

В обґрунтування позовних вимог вона посилалася на те, що з відповідачем вона перебувала в шлюбі з 22 лютого 1996 року по 25 жовтня 2006 року, коли шлюб між було розірвано, від сумісного проживання з відповідачем неповнолітніх дітей не мають. За період шлюбу був придбаний житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за 6000 грн. Договір оформлено на неї та на відповідача. Відповідач не проживає у вказаному будинку з грудня 2006 року. На даний час, у зв'язку з неправомірними діями відповідача, який ображає, принижує та не дає можливості їй та її матері нормально проживати в спірному будинку, виникла необхідність розподілу даного володіння. Крім того, сумісне проживання в одному будинку, хоча б і розділеному, з відповідачем не можливе, в зв'язку з тим, що він постійно, при відвідуванні її будинку, вчиняє сварки, руйнує меблі та елементи будівлі. Також, позивачкою були значно поліпшені умови проживання в даному будинку, а саме: проведена реконструкція та капітальний ремонт опалення, проведена заміна вхідної та двох кімнатних дверей, замінена цементова отмостка та поріг будинку, встановлена віконна рама в переході до літньої кухні, проведена в будинку вода, ремонт стелі ванної кімнати, виготовлена та встановлена арка для винограду, сплачено Синельниківському БТІ послуги за виготовлену документацію на будинок.

В судове засідання сторони надіслали заяву про закінчення справи мировою угодою. Позивачка ОСОБА_2 запропонувала відповідачеві ОСОБА_3 укласти мирову угоду, згідно з умовами якої: ОСОБА_2 зобов'язується сплатити відповідачу домовлену між ними вартість ? частини спірного домоволодіння в сумі 21 500 грн. в строк до 15 серпня 2009 року, а відповідач в свою чергу забирає з помешкання два електрочайники, килим, килимову доріжку, книги, слесарно-столярний інструмент та інші побутові речі за домовленістю сторін.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року затверджено мирову угоду, яку уклали ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню із направленням цивільної справи до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1п.3ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно ч.1ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

За положеннями ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 з відповідачем перебувала в шлюбі з 22 лютого 1996 року по 25 жовтня 2006 року, коли шлюб між сторонами розірвано. Від спільного проживання з відповідачем сторони неповнолітніх дітей не мають. За час шлюбу сторонами був придбаний житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться за АДРЕСА_1, за 6000 грн. Договір оформлено на позивачку та ОСОБА_3 Відповідач не проживає у вказаному будинку з грудня 2006 року.

Отже, визнаючи умови мирової угоди, за якою будинок АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю подружжя, суд не врахував, що до технічного паспорту на вказаний будинок відносяться ще господарські будівлі, а саме: сарай Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, сарай Е-1, вбиральня №1, огорожа №2-4, басейн №5, свердловина №6 та не зазначив їх в ухвалі про затвердження мирової угоди.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, її належить скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2009 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .

Судді: