Постанова

від 27.09.2012 по справі 25/5005/194/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 року Справа № 25/5005/194/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є. -доповідач ,

суддів: Дмитренко А.К., Стрелець Т.Г.

При секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від відповідача: Ямковий В.І., довіреність №4/2 від 05.04.12, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Віва М", с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012р . у справі № 25/5005/194/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

до сільськогосподарського фермерського господарства "Віва М", с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області

про стягнення 211 926 грн. 07 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012 року у справі №25/5005/194/2012 (суддя Чередко А.Є.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до СФГ "Віва М" про стягнення суми основного боргу у розмірі 167 426 грн., пені у розмірі 3 699 грн. 52 коп., 30% річних у розмірі 7 147 грн. 92 коп., індексу інфляції у розмірі 167 грн. 43 коп. та штрафу у розмірі 33 485 грн. 20 коп. за договором №КГ/9-00015 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14.03.2011р.

Не погодившись з рішенням господарського суду селянське (фермерське) господарство "Віва М" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині стягнення з селянського (фермерського) господарства "Віва М" штрафу у розмірі 33 485 грн. 20 коп., відмовивши в задоволенні позову в зазначеній частині, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року між ТОВ „Технік Енерджі" (продавець) та СФГ "Віва М" (покупець) був укладений договір №КГ/9-00015 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу. У даному договорі визначено умови купівлі-продажу товару (засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння) на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару. Згідно із п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Пункт 3.1. договору вказує, що товар може передаватися покупцю партіями.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару (п. 4.7. договору).

Відповідно до умов договору, додатків до нього та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 237 986 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується наступними документами: видаткова накладна №КГ/9-0056 від 26.04.2011р.; видаткова накладна №КГ/9-0069 від 12.05.2011р.; видаткова накладна №КГ/9-0071 від 12.05.2011р.; довіреність серія ААГ №440955 від 21.04.2011р.; довіреність серія ААГ №440959 від 26.04.2011р.; довіреність серія ААГ №440954 від 12.05.2011р.

У пункт 5.1. договору зазначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п. 2.4 та розділу 5 даного договору.

У пунктом 5.5. договору сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 30% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 31 березня 2011 року; 70% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 17 жовтня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору, до настання обумовленої у договорі дати, лише частково оплатив товар у сумі 70 560 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 01.04.2011р. по 18.04.2011р.

На час розгляду справи в суді першої інстанції заборгованість СФГ "Віва М" перед ТОВ „Технік Енерджі" за договором №КГ/9-00015 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 14 березня 2011 року становить 167 426 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно п. 8.2. договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що сторони згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та згідно пункту 8.6. договору позивачем здійснено нарахування 30% річних за період із 18 жовтня 2011 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 08 грудня 2011 року (дата звернення до суду) та розмір річних становить 7 147 гривень 92 копійки.

Відповідно до пункту 8.2. договору нарахування пені здійснено позивачем за період із 18 жовтня 2011 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 08 грудня 2011 року (дата звернення до суду) та розмір пені становить 3 699 гривень 52 копійки.

Нарахування втрат від інфляції здійснено позивачем за жовтень та листопад 2011 року та їх сума становить 167 гривень 43 копійки.

Також, відповідно до п. 8.4. договору, за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Сума штрафу становить 33 485 гривень 20 копійок, виходячи із наступного: загальна вартість неоплаченого товару 167 426,00 х 20% = 33 485,20 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі та вважає доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, необґрунтованими за наступних підстав.

Апеляційним господарським судом відхиляються посилання скаржника на порушення господарським судом норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи при відсутності доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, здійсненого за електронним запитом судді Чередко А.Є. від 25.01.2012р., - СФГ «Віва М»(код ЄДРПОУ 31142534), знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, П'ятихатський район, село Жовте, що відповідає адресі відповідача, вказаній на поштовому конверті, який було повернуто до господарського суду з позначкою «за даною адресою не існує».

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи за повного дотримання судом першої інстанції вимог Господарського процесуального кодексу України при проведенні судового розгляду та винесенні рішення.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що через його відсутність у судових засіданнях суд не з'ясував, що між сторонами існувала суперечка з приводу якості поставленого товару, який не відповідав заявленій у договорі якості, та вказані обставини мали суттєве значення для справи.

Ухвалою від 12.06.2012р. апеляційний господарський суд зупинив провадження по справі до розгляду справи №5013/541/12 господарським судом Кіровоградської області, предметом розгляду якої є з'ясування спірних питань щодо якості поставленого позивачем насіння та зменшення ціни поставленого товару.

13 червня 2012р. господарським судом Кіровоградської області по справі №5013/541/12 винесено ухвалу про надіслання справи №5013/541/12 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Господарським судом м. Києва номер справи 5013/541/12 змінено на №5011-73/7990-2012.

16 серпня 2012р. господарським судом м. Києва по справі №5011-73/7990-2012 винесено ухвалу, якою позовні вимоги СФГ «Віва М»залишено без розгляду.

Повторне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з оскарженням ухвали господарського суду м. Києва від 16.08.2012р. по справі №5011-73/7990-2012 апеляційним господарським судом не задоволено, оскільки відповідачем не надано доказів відкриття апеляційного провадження за вказаною скаргою, що суперечить приписам ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2.6 договору якість товару, який поставляється продавцем, відповідає якості, яка обумовлюється сторонами та може на вимогу покупця бути підтверджена відповідними сертифікатами.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що якщо продавцеві на протязі трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятим покупцем, як такий, що відповідає вимогам.

Також відхиляються доводи скаржника про покладення на нього додаткової відповідальності, крім стягнення пені, за порушення того ж самого грошового зобов'язання у вигляді штрафу в розмірі 20% від ціни договору.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності можуть застосовуватися різні види санкцій.

Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Віва М", с. Жовте П'ятихатського району Дніпропетровської області залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2012р. у справі №25/5005/194/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України .

Головуючий А.Є.Прокопенко

Суддя А.К.Дмитренко

Суддя Т.Г. Стрелець

Постанова складена 02.10.2012р.