Рішення

від 26.09.2012 по справі 22/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

26 вересня 2012 року Справа №5028/22/18/2012

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто", пров. Новопечерський, 19/3, м. Київ

В особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто", вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14027

про стягнення 8696,23 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Коваленко Ю.В. -юрисконсульт, дов. № 301-1-4/36 від 19.12.11 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 5028/22/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8696,23 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою від 06.09.12 р. розгляд справи відкладався на 26.09.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач особисто в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив, про поважні причини неявки суд не повідомлений.

Про дату та час проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач письмового відзиву на позов та документів, витребуваних ухвалами суду від 17.08.12 р. та 06.09.12 р. суд не надав.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи до суду не надходило.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності відповідача особисто або його представника не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача особисто або його представника, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими стороною доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно довідки ДАІ від 27.07.09 р. 27 липня 2009 року в м. Києві на перехресті бульвара Івана Лепсе -вулиці Каблукова сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля марки "Рено Преміум", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який належить Фізичні особі -підприємцю ОСОБА_1 та автомобіля "Фольксваген Поло", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_6, внаслідок якої вказаний автомобіль "Фольксваген Поло" отримав механічні пошкодження.

ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_5 п.п.10.6 Правил дорожнього руху України.

Постановою Солом'янівського районного суду міста Києва від 10.08.09 р. по справі № 3-3556-1/2009 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В результаті вказаної ДТП автомобіль «Фольксваген Поло»д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику ДТЗ № 10Б\07 від 07.08.09 р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 (сертифікат №7300/08, виданий Фондом державного майна України 17.06.08 р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген Поло»ОСОБА_6, державний номер НОМЕР_2, становить 9206,23 грн.

Згідно ст.1 Закону України "Про страхування" страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу п.6 ч.4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Як передбачено ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Автомобіль «Фольксваген Поло»д/н НОМЕР_2 був застрахований власником в ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»на підставі «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (авто каско)»за Договором страхування наземних транспортних засобів № 260541815 від 08.01.08 р. Термін дії договору з 09.01.08 р. по 08.01.15 р.

За змістом п. 3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч.16 ст.9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до Страхових актів № 45576 від 03.08.09 р. та № 47289 від 12.10.09 р. ПрАТ «АСК «Інго Україна» виплатила страхове відшкодування на користь власника автомобіля «Фольксваген Поло»ОСОБА_6 платіжним дорученням № 5633 від 12.08.09р. в сумі 8109,95 грн. та видатковим касовим ордером № 4392 від 22.10.09 р. в сумі 1489,39 грн., всього 9599,34 грн. (на підставі рахунку № СС0043178 від 28.07.09 р. та акта виконаних робіт № СН00133630 від 01.10.09 р.).

Належний відповідачу автомобіль «Рено Преміум»державний номер НОМЕР_1 застрахований в ПАТ УСК «Гарант - Авто»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4409858. Згідно Полісу № ВВ/4409858 страхувальником -особа, цивільно -правова відповідальність якої застрахована за Полісом, визначено СПД ОСОБА_1 Строк дії даного Полісу з 15.12.08 р. до 14.12.09 р. включно.

Згідно із п.2 полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500 грн., франшиза -510 грн.

Підпунктом 1.1. ч. 1 ст. 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначене поняття страхувальника. Це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

12 травня 2011 р. ПАТ «УСК «Гарант Авто»складено страховий акт № 1022642(122010), згідно якого зіткнення двох транспортних засобів на перехресті бульвара І. Лепсе - вул. Каблукова в м Києві визнано страховою подією та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 8696,23 грн. (9206,53 грн. (матеріальний збиток) -510,00 грн. (франшиза за Полісом ВВ/4409858)).

30 травня 2011 р. між ПАТ «УСК «Гарант -Авто»(Сторона 1) та ПрАТ «АСК «Інго Україна»(Сторона 2) було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно п.1 якого на підставі наявних одна до одної зустрічних однорідних грошових вимог, термін виконання яких настав, і керуючись ст. 601 ЦК України, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за регресними вимогами щодо заборгованостей по виплаті страхових відшкодувань.

Згідно наказу № 162 від 31.05.11 р. ПАТ «УСК «Гарант -Авто»«Про проведення централізованого зарахування зустрічних однорідних вимог із ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»на виконання укладеного між ПАТ «УСК «Гарант -Авто»та ПрАТ «УСК «ІНГО Україна»договору про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 30.05.11 р. було проведено централізоване зарахування зустрічних однорідних вимог із ПрАТ «УСК «ІНГО Україна»по справах, вказаних в Договорі від 30.05.11 р.

Так як належний відповідачу автомобіль «Рено Преміум»державний номер НОМЕР_1 було застраховано в ПАТ УСК «Гарант - Авто»згідно полісу № ВВ/4409858, позивач згідно наказу № 162 від 31.05.11 р. «Про проведення централізованого зарахування зустрічних однорідних вимог із ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Фольксваген Поло»державний номер НОМЕР_2 в розмірі 8696,23 грн.

Відповідно до пп. 38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього Закону.

Згідно з пп. 33.1.2. п.33.1. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, приписами нормами даного закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспорту пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, про ДТП, яке відбулося 27.07.09 р., страхувальник всупереч вимогам вказаного Закону страховика (позивача) не повідомив.

Даний факт підтверджується наданою позивачем копією листа ТОВ «ЄвроАсистанс»№ 0435 від 11.05.11 р., відповідно до якого в період з 27.07.09 р. по 07.08.09 р. повідомлення про подію за договором ОСЦПВВНТЗ № ВВ/4409858, що мала місце 27.07.09 р. на вул. Лепсе -вул. Каблукова в м. Києві, забезпечений транспортний засіб «Рено», д/н НОМЕР_1, від страхувальника ОСОБА_1 або водія ОСОБА_5, диспетчерський центр не отримував.

Отже, учасник дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний був невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів повідомити позивача про настання ДТП. Відповідач жодних доказів про наявність повідомлення страховика про настання ДТП або доказів відсутності такого обов'язку щодо повідомлення суду не надав.

Натомість пунктом 2.1. Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, у т.ч. поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вказує про можливість повідомлення.

Позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія № 420 від 27.06.11 р. (повторно 20.02.12 р.) про сплату суми виплаченого страхового відшкодування в добровільному порядку. Дані претензії отримані відповідачем, що підтверджується копіями поштових повідомлення про вручення, наявних в матеріалах справи, проте залишені відповідачем без відповіді та виконання.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 8696,23 грн. в порядку регресу.

В силу п.9 ч.1 ст.7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є одним із видів обов'язкового страхування, яке здійснюються в Україні.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.6 вищевказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вимогами ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з частиною 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, оскільки ні страхувальник, ні водій, що спричинив ДТП, не повідомили відповідача у строки, визначені у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" про настання ДТП, а тому відповідно до приписів пп. 38.1.1. п.38.1 ст.38 вищевказаного Закону позивач набув право регресного позову саме до відповідача.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8696,23 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 64, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" (вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 21390910, р/р 26507716637924 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 8696,23 грн. страхового відшкодування, 1609,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 01 жовтня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон

26.09.12