Ухвала

від 04.10.2012 по справі 10/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

"04" жовтня 2012 р. справа № 10/39

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В. розглянув справу № 10/39 від 18.02.2008 р.

за заявою прокурора Олександрівського району в інтересах держави в особі

кредитора - Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Знам'янка Кіровоградської області,

до боржника - Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства, смт. Олександрівка Кіровоградської області,

про банкрутство відсутнього боржника

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - участі не брали;

від кредитора - участі не брали;

від банкрута - ліквідатор, арбітражний керуючий Ретьман О.А.

В С Т А Н О В И В:

Кредитор звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство щодо відсутнього боржника Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства з причин неспроможності останнього сплатити заборгованість по земельному податку, по штрафним (фінансовим) санкціям по земельному податку, по комунальному податку, штрафним (фінансовим) санкціям по комунальному податку, штрафним (фінансовим) санкціям по податку на додану вартість, заборгованості по платежах (відрахування до Фонду Чорнобиля), пені в загальній сумі 4025,67 грн.

Ухвалою від 18.02.2008 року господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою від 04.03.2008 р. господарський суд визнав відсутнього боржника Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора.

Ухвалою від 16.09.09 р. господарський суд зупинив провадження у справі № 10/39 про банкрутство Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства до набрання законної сили рішенням у справі № 14/114 за позовом Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства до відповідачів: 1. Олександрівської селищної ради Кіровоградської області, 2. Виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Олександрівського районного споживчого товариства про визнання частково недійсним рішення і нечинним свідоцтва про право власності та рішенням у справі № 14/115 за позовом Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства, до відповідачів: 1. Олександрівського районного споживчого товариства, 2. Кооперативного підприємства "Джерело", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області, про зобов'язання повернути нерухоме майно, що розглядаються господарським судом Кіровоградської області.

Господарським судом Кіровоградської області 19.11.09 р. у справі № 14/114 прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства та припинено провадження у справі щодо позовних вимог до виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Кіровоградської області, яке постановою від 08.07.10 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду залишено без змін.

У справі № 14/115 господарський суд Кіровоградської області 20.12.10 р. прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства в повному обсязі.

Ухвалою від 21.01.11 р. господарський суд поновив провадження у справі.

Господарський суд ухвалою від 02.09.11 р. припинив обов'язки арбітражного керуючого Ніколаєнко Я.А. в якості ліквідатора банкрута, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ретьмана О.А.

Ухвалою від 15.03.12 р. господарський суд продовжив строк ліквідаційної процедури банкрута до 02.07.2012 року та зобов'язав ліквідатора арбітражного керуючого Ретьмана О.А. не пізніше 02.07.2012 року подати господарському суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, що відповідають вимогам ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ліквідатор 04.07.12 р. подав до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, звіт про витрати, які ухвалою від 16.07.12 р. господарський суд призначив до розгляду.

До заяви про порушення справи про банкрутство, на підтвердження податкового боргу боржника в загальній сумі 4025,67 грн. по земельному податку, по штрафним (фінансовим) санкціям по земельному податку, по комунальному податку, штрафним (фінансовим) санкціям по комунальному податку, штрафним (фінансовим) санкціям по податку на додану вартість, заборгованості по платежах (відрахування до Фонду Чорнобиля), пені ініціюючим кредитором надано розрахунок суми земельного податку, корінці податкових повідомлень - рішень за період 2003-2005 р.р.

Вказана сума заборгованості не підтверджена виконавчими документами, так як із позовами про стягнення за рахунок активів боржника ОДПІ не зверталась.

Згідно Пленуму Верховного Суду України, постанови від 18.12.2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону).

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16).

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Згідно ст. 52 Закону, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що необхідними підставами порушення господарським судом справи про банкрутство є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що вимоги кредитора (кредиторів), який подав таку заяву, є безспірними.

Особливості банкрутства відсутнього боржника передбачені ст. 52 Закону, відповідно до змісту якої, у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно з вимогами Закону, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника може бути порушене за наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 названого Закону.

Проаналізувавши норми Закону у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що при розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за процедурою, яка регулюється ст. 52 Закону існують дві особливості, а саме: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону.

Отже, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за процедурою банкрутства відсутнього боржника грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

В свою чергу, згідно із абз. 8 ст. 1 Закону безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника (в редакції Закону, як станом на 2008 рік так і станом на 2012 рік).

Підстави списання грошових коштів з рахунка визначені статтею 1071 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Виходячи з системного аналізу положень Закону, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 17.10.2006 р. по справі № 3/157 та Вищого господарського суду України від 10.02.2010 р. по справі № 05-5-50/26553.

Ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог в загальній в сумі 4025,67 грн. до боржника в розумінні Закону, зокрема документів про відкриття виконавчою службою виконавчого провадження.

Обставини законності (незаконності) порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону оцінюється судом при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом.

На підставі приписів ст. 5 Закону і ст. 4-1 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.

Відповідно до п. 36 постанови пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство, зокрема, за ст. 52 Закону та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 10/39 про банкрутство Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства (код 01756585) припинити.

2. Вважати закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного ухвалою суду від 18.02.2008 року про порушення провадження у справі.

3. Скасувати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в частині заборони Об'єднанню підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства відчужувати у будь - який спосіб належних боржнику на праві власності та закріплених за ним на праві повного господарського відання основних засобів (фондів) та вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника, застосовані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 18.02.2008 року.

4. Поновити дію податкової застави майна боржника Об'єднання підприємств громадського харчування Олександрівського районного споживчого товариства, зупинену ухвалою суду від 18.02.08 р. про порушення провадження у справі.

5. Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

6. Примірники цієї ухвали направити Знам'янській ОДПІ (вул. Чайковського, 7/55, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27400), Олександрівському відділенню Знам'янської ОДПІ (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Леніна, 63), управлінню Пенсійного фонду України в Олександрівському районі (вул. Леніна, 82, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300), Олександрівському районному центру зайнятості (вул. Перемоги, 1, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300), відділу державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції (пров. Суворова, 1, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300), гр. Титаренко О.С. (Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Лесі Українки, 20); гр. Гречкосій В.І. (Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Комсомольська, 6), гр. Іщенко Т.І. (Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Партизанська, 25), прокурору Олександрівського району ( вул. Гагаріна, 46, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300), прокуратурі Кіровоградської області (вул. В. Пермська, 4, м. Кіровоград, 25006), Головному управлінню статистики у Кіровоградській області (вул. 50 років Жовтня, 7а, м. Кіровоград, 25006), Олександрівській районній державній адміністрації для державного реєстратора (вул. Леніна, 78, смт. Олександрівка, Кіровоградська область, 27300).

Суддя Л. В. Деревінська