Постанова

від 20.11.2008 по справі 22-а-193/2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 20.11.2008

                                      Справа

№ 22-а-193/08                 Попередній № справи 2-а-37/08

                    Севастопольський

апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Лядової Т.Р.,

суддів           Дугаренко О.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання                                   Галайдіна

Г.І.

за участю:

представника третьої особи Рамазанова

Аппас Єнверовича,

позивач та представник відповідача у

судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу

Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України на постанову

Київського районного суду м.Сімферополя 

(суддя  Кукта М.В.) від 04.02.08 у

справі № 2-а-37/08

за позовом

ОСОБА_1(АДРЕСА_1)

до           Військового комісаріату АР Крим Міністерства

оборони України (вул. Київська, 152, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,

95493)

3-тя особа:  Головне управління Пенсійного фонду України в

Автономній Республіці Крим          

(вул. К.Лібкнехта, 3, м.Симферополь, 95000)

про про визнання недійсним рішення

комісії щодо вирішення питань стосовно ветеранів війни,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007р. ОСОБА_1. звернувся з

позовом до Військового комісаріату Автономної республіки Крим, просив суд

визнати неправомірним рішення комісії військового комісаріату щодо відмови у

наданні йому статусу учасника бойових дій. Вимоги позивача мотивовані тим, що

він у період часу з 1988 по 1990 роки перебував на службі Управління Внутрішніх

військ МВС СРСР. У вказаний період позивач неодноразово виконував

службово-військові завдання в умовах надзвичайного стану з метою запобігання

збройних конфліктів та встановлення законності та правопорядку на територіях

Вірменської РСР та Абхазької РСР. Ці відрядження були викликані необхідністю

вирішення міжнаціональних конфліктів, що виникали на території республіки Вірменія

у 1988 році та Абхазії у 1989 році. Позивач зазначає, що він виконував бойові

завдання по ліквідації незаконних збройних формувань і затриманню осіб, що

входили до цих формувань, у зв'язку з чим, має право на визнання його учасником

бойових дій по підставах п.2 ч.1 ст.6 Закону України „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту”, однак відповідач неправомірно відмовив

у наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

Рішенням Київського районного суду

м.Сімферополя АР Крим від 04 лютого 2008р. (суддя Кукта М.В.)  позовні вимоги задоволені частково. Рішення

комісії військового комісаріату АР Крим від 11 липня 2007 року визнано таким,

що не відповідає діючому законодавству. Ухвалою цього ж суду від 11 березня

2008 року у резолютивну частину судового рішення внесені виправлення. Частково

задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що

є загальновідомими факти, що в період, який передував відокремленню колишніх

союзних республік Союзу РСР та створення на їх території незалежних держав, а

саме з 1988 по 1991 роки в СРСР, зокрема кавказьких республіках, виникали

непоодинокі етнічні конфлікти, що супроводжувалися збройними сутичками.

Судом першої інстанції відмовлено

позивачу в задоволенні вимог стосовно встановлення йому у судовому порядку

статусу учасника бойових дій з тих підстав, що законом не передбачено визнання

вказаного статусу судовим рішенням.

На зазначене рішення надійшла

апеляційна скарга від Військового комісаріату АР Крим, в якій ставиться питання

про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у

задоволенні позовних вимог, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають

значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також у

зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального

права.

Ухвалою судді Севастопольського

апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 02.09.2008р. відкрите

провадження по апеляційній скарзі Військового комісаріату АР Крим.

Ухвалою судової колегії суддів

Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2008р. справа

призначена до апеляційного розгляду на 02.10.2008р., 10.00 годин. Згодом

розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ст.150 КАС України на

20.11.2008р., 09.30 год.

Представник третьої особи у

судовому засіданні просив суд відмовити Військовому комісаріату АР Крим в

задоволенні апеляційної скарги, зважаючи на те, що оскаржуване рішення є

законним та обґрунтованим.

Сторони та їх представники у судове

засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним

чином, причин нез'явлення суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС

України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у

відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної

скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, перевіривши доводи

апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин

у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду

скасуванню  з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу

адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та

обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що

рішенням комісії військового комісаріату АР Крим від 11 липня 2007 року

позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій (арк.с.5).

Відповідно до пункту 2 частини 1

статті 6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту” учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території

інших країн -військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту,

Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і

військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР

(включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники

відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили

службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період

велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової

діяльності військ (флотів).

Перелік таких держав та періодів

бойових дій на їх території затверджені постановами Кабінету Міністрів України

від 8 лютого 1994р. № 63 та від 5 серпня 1994р. № 530. Вірменія та Абхазія, а

також інша територія колишнього СРСР не входять в перелік держав, де велись

бойові дії.

Архівною довідкою Центрального

архіву Головного управління внутрішніх військ від 15.03.2007 року

підтверджується, що позивач проходив військову службу у військової частині №

5461 з 07.09.1988р. на посаді керівника майстерні по ремонту речового майна, з

05.04.1990р. -діловодом продовольчої служби, 

в період часу з 21.09.1988р. по 06.10.1988р.; з 21.03.1989р. по

31.03.1989р. -знаходився у службовому відрядженні в м.Єрєван; з 15.07.1989р. по

02.08.1989р.; з 08.08.1989р. по 25.08.1989р. -знаходився у службовому

відрядженні в м.Сухумі (арк.с.4).

Судом першої інстанції визнано

загальновідомими факти, що в період з 1988 по 1991 роки в СРСР, зокрема в

кавказьких республіках, виникали непоодинокі етнічні конфлікти, що

супроводжувалися збройними сутичками, а також то, що збройні сили СРСР і органи

внутрішніх справ в даних регіонах виконували бойові завдання, метою яких було

захист мирного населення та приборкання конфліктуючих сторін.

Разом з тим, вказані обставини, а

також архівна довідка від 15.03.2007р. не можуть безперечно підтверджувати той

факт, що позивач у період знаходження у службовому відрядженні брав участь у

бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.

Крім того, приміткою 6 до постанови

Кабінету Міністрів України № 63 від 8 лютого 1994р. зазначено, що учасниками

бойових дій визнаються особи відповідно до довідок 10 Головного управління

Генерального штабу Збройних сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.

Згідно з п.4 ст.70 КАС України,

обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Таким чином, обставини, щодо участі позивача у бойових діях чи забезпеченні

бойової діяльності військ на території колишнього СРСР повинні бути

підтверджені відповідною довідкою 10 Головного управління Генерального штабу

Збройних сил СРСР.

Дослідивши наявні докази, в їх

сукупності, судова колегія вважає, що рішення про відмову в наданні позивачу

статусу учасника бойових дій прийнято комісією військового комісаріату АР Крим

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають

значення для прийняття рішення, тому, суд першої інстанції помилково визнав

оскаржене рішення таким, що не відповідає діючому законодавству.

За такими обставинами, рішення суду

першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про

відмову позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.195; п.3ч.1ст.198;

п.3ч.1ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

  ПОСТАНОВИВ :

        1. Апеляційну скаргу Військового

комісаріату АР Крим Міністерства оборони України - задовольнити.

2. Постанову Київського районного

суду м.Сімферополя  (суддя  Кукта М.В.) від 04.02.08 у справі № 2-а-37/08

-скасувати.

3.Ухвалити нову постанову,

якої  ОСОБА_1 відмовити в задоволенні

позову до Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України, 3-тя

особа:  Головне управління Пенсійного

фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним рішення

комісії щодо вирішення питань стосовно ветеранів війни.

Постанова набирає законної сили з

моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена

безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з

моменту проголошення.

Головуючий суддя         

підпис                             

Т.Р.Лядова

Судді          

підпис                              

О.В.Дугаренко

 підпис                               О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Помічник судді                                                            

К.В.Краєвська