Постанова

від 27.02.2007 по справі 16/479

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/479

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.02.2007                                                                                           № 16/479

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 від відповідача1 - Жигала О.С. - нач. юр. сектору (дов. № 605-НЮ від 26.02.2007);

від відповідача2 - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2006

 у справі № 16/479 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо"

 до                                                   Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

                                                  Колективне підприємство збагачувальна фабрика "Центральна"

 про                                                  стягнення 1039,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у справі №16/479 позов задоволено повністю, з кожного із  відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 519,55 грн. основного боргу, 51,00 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що оскільки до завантаження вантажу у вагон № 65556227 залізницею був поданий несправний вагон, вантажовідправник не відмовився від поданого вагону та здійснив завантаження, хоча несправність міг бачити до завантаження, то відповідальність за нестачу вантажу покладається на залізницю і відправника порівну.

В апеляційній скарзі перший відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у справі № 16/479 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,  порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до першого відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що згідно із залізничною накладною № 48216363 вантаж завантажено засобами вантажовідправника, тому згідно із ст.ст. 31, 32 Статуту залізниць України, п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу останній зобов'язаний був перевірити придатність перевізного засобу для перевезення вантажу та вжити необхідних заходів до забезпечення збереження вантажу в процесі транспортування, про що також зазначається в п. 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Позивачем та другим відповідачем письмові відзиви на апеляційну скаргу не надано, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до залізничної накладної № 48216363 другим відповідачем, за накладною відправником, відвантажено на адресу структурного підрозділу позивача, за накладною одержувача, антрацит АС у вагоні № 65556227.

Згідно із даними накладної вантаж навантажено засобами відправника.

Відповідно до актів загальної форми станції Знам'янка від 11.04.2006 №№ 1791, 1795 після прибуття поїзду на станцію та огляді виявлено у вагоні № 65556227 заглиблення на поверхні навантаження над 6-7 люками, довжиною 2 700 мм, шириною 2 400 мм, глибиною 600 мм зі скошенням до 6-го люка, витікання вантажу у шостий люк, у якого деформована кришка, є зазор між кришкою люка та поперечною балкою по ширині 40 мм, деформація старого походження, вкрита іржею, зазор закладений дошкою та клоччям, витікання вантажу усунено.

Згідно із актом про технічний стан вагону станції Знам'янка № 271 від 11.04.2006 при огляді вагону № 65556227 встановлено, що кришка 6-го люка деформована, має місце зазор між кришкою люка і поперечною балкою по ширині 40 мм на всю довжину кришки люка, деформація старого походження, вкрита іржею; причина виникнення: в процесі експлуатації; внаслідок зазначеної несправності втрата вантажу можлива, до навантаження несправність вантажовідправник бачити міг, але заходів по усуненню несправності не вжив.

При перевірці та переважуванні вантажу на станції Знам'янка у вагоні № 65556227 виявлено нестачу 4 000 тонн антрациту проти даних, зазначених відправником у накладній, про що складено комерційний акт № 041729406/2 від 12.04.2006.

Згідно із даними розділу Ж комерційного акту від 12.04.2006 при переважуванні вугілля на станції Турбів розходження із даними комерційного акту не виявлено.

Оскільки нестача вантажу за відправкою № 48216363 підтверджена комерційним актом № 041729406/2, відвантаження здійснене на виконання договору № 1-21 від 15.02.2005, укладеного позивачем із Приватним підприємством "Розма плюс" і рахунок останнього за № 79-1 від 10.04.2006 позивачем оплачено за платіжними дорученнями №№ 2614, 2615, то апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції у тій частині, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Як зазначалось вище, вантаж у вагон № 65556227 завантажено засобами відправника, а відповідно до п. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні вагонів визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 796/5987 в редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.09.2005 № 540, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу; у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Таким чином, оскільки, як підтверджено актом про технічний стан вагону № 271, актами загальної форми №№ 1791, 1795, комерційним актом № 041729406/2 нестача антрациту за відправкою № 48216363 сталася внаслідок витікання частини вантажу через наявність зазору між кришкою 6-го люка та поперечною балкою у вагоні № 65556227 в процесі транспортування; несправність вагону мала видимий характер та була старого погодження, тому відправник перед завантаженням міг її бачити; вантаж складається із дрібних фракцій, отже відправник повинен був передбачити витікання вантажу в процесі транспортування, то слід дійти висновку про те, що нестача сталася саме через порушення відправником обов'язків, встановлених законодавством щодо забезпечення ним схоронності вантажу, тому відповідальність належить покласти на відправника повністю.

У випадках коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601).

Із висновком суду першої інстанції у тій частині, що позовні вимоги у розмірі 50-ти відсотків суми збитків від нестачі підлягають задоволенню за рахунок перевізника, немає підстав погодитись, як із таким, що не підтверджений матеріалами справи, адже відсутні докази, обгрунтовуючі розмір відповідальності перевізника за спірним перевезенням, крім того слід зазначити, що саме порушення відправника, який здійснював завантаження конкретного вантажу, було визначальною причиною нестачі, тому що технічна несправність напіввагону, зокрема, у вигляді зазору між кришкою люку та поперечною балкою, не є беззаперечною умовою, причиною нестачі вантажу, а має значення конкретне співвідношення розмірів зазору та окремих частин вантажу, який перевозиться, тому розмір відповідальності кожної сторони за договором перевезення належить досліджувати у кожному конкретному випадку, враховуючи всі обставини виконання сторонами своїх обов'язків за договором перевезення, встановлених законодавством.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у справі №16/479 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" (94613, м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1; код ЄДРПОУ 32226023) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, код ЄДРПОУ 01880670) 1 039 грн. 10 коп. збитків, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" відмовити."

2. Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" (94613, м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1, код 32226023) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) 51 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 16/479 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.