Рішення

від 28.09.2012 по справі 5011-54/10689-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/10689-2012 28.09.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест», м. Київ

про стягнення 15224288,27 грн.

при секретарі судового засідання Яковлевій К.А.

представники:

від позивача -Марчук А.М. (дов. від 18.06.2012 р.);

від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»(далі-відповідач) про стягнення 15224288,27 грн., з яких 9884080,58 грн. заборгованості за кредитом, 1000,00 грн. заборгованості за комісією, 1550153,30 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 156,83 грн. пені за прострочення сплати комісії, 3788897,56 грн. упущеної вигоди.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за Кредитним договором № 16 від 06.08.2008 року, з огляду на що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9884080,58 грн. за кредитом, право вимоги якої позивач набув на підставі Договору факторингу від 29.11.2011 року. шляхом купівлі права грошової вимоги. Зважаючи на наявність заборгованості за кредитом позивачем нараховано відповідачу 1000,00 грн. заборгованості за комісією, 1550153,30 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 156,83 грн. пені за прострочення сплати комісії, 3788897,56 грн. упущеної вигоди. Всього ціна позову становить 15224288,27 грн.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2008 року між ПАТ «Кредобанк»(банк) та ТОВ «Українсько-Польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»(позичальник) укладено Кредитний договір № 16, згідно умов якого Банк видає позичальнику кредит в розмірі 10000000,00 грн. на поповнення обігових коштів (оплата за земельні ділянки, загальною площею 11,9974 га) зі сплатою 25% річних та кінцевим терміном повернення - 05 серпня 2009 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

На виконання умов Кредитного договору № 16 Банком видано позичальнику кредит в розмірі, визначеному умовами договору.

В порушення умов договору, у строки передбачені умовами договору, позичальником не сплачено банку кредитні кошти.

29.11.2011 року між ПАТ «Кредобанк»(Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»(Новий кредитор) укладено договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги, згідно з умовами якого Банк продає та відступає Новому кредитору права вимоги, відповідно, Новий кредитор купує та приймає від Банку права вимоги, визначені в Додатку № 1 до договору. Пунктом 3.2. Договору від 29.11.2011 року встановлено, що сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок Банку Акт прийому-передачі Портфеля заборгованостей. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за Портфелем заборгованості відповідно до умов Договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного Акта. Відповідно до п. 4.1. Договору сторони узгодили, що ціна відступлення за Договором становить 30,8% розміру портфеля заборгованості.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Додатку № 1 до Договору від 29.11.2011 року, Банком передано позивачу прострочену заборгованість відповідача перед банком за Кредитним договором № 16 в розмірі 9884080,58 грн.

14 грудня 2011 року між Банком та Новим кредитором підписано Акт прийому-передачі портфеля заборгованості, згідно з яким банк передає, а новий кредитор приймає Портфель заборгованості згідно з Додатком № 1 до Договору.

Пунктом 3.5. Договору факторингу від 29.11.2011 року встановлено, що протягом 5 календарних днів з дня сплати ціни відступлення банк зобов'язується підготувати та направити кожному з позичальників повідомлення про проведене відступлення прав вимоги.

19 грудня 2012 року Банком направлено відповідачу повідомлення № 714 про відступлення позивачу права вимоги за Кредитним договором № 16 від 06 серпня 2008 року.

04 квітня 2012 року, 13 квітня 2012 року та 17 липня 2012 року позивачем направлено відповідачу вимоги про сплату заборгованості за Кредитним договором № 16.

Відповідач листом від 24 квітня 2012 року визнав наявність заборгованості за Кредитним договором № 16, проте заборгованість не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 9884080,58 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на час прийняття рішення відповідачем не сплачено позивачу 9884080,58 грн. заборгованості за кредитом, розмір якої відповідає матеріалами справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення з відповідача 9884080,58 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Також позивач, з посиланням на умови п. 7.5. Кредитного договору і Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені Постановою Національного банку України № 255 від 18.06.2003 року, просить стягнути з відповідача 1000,00 грн. заборгованості за комісією та 3788897,56 грн. упущеної вигоди.

Розділом 1 Договору факторингу від 29 листопада 2011 року визначено, що «Портфель заборгованості»це сукупність невиконаних (несплачених) Позичальниками грошових зобов'язань перед Банком, нарахованих відповідно до умов Кредитних договорів і ще не сплачених на день підписання цього Договору, зокрема, пов'язаних із сумою основного боргу по кредиту, процентам, комісіями, штрафними санкціями тощо; «Заборгованість»означає невиконані (несплачені) певним позичальником грошові зобов'язання перед Банком, розраховані відповідно до умов Кредитного договору і ще не сплачені на день підписання Договору.

Згідно з п. 7.5. Кредитного договору № 16 у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту або його частини, позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрат або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку, що збитки мають відшкодовуватися саме особі, права якої було порушено внаслідок невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами Кредитного договору № 16 визначений обов'язок відшкодування відповідачем збитків завданих саме Банку.

Як встановлено судом, згідно з Додатком № 1 за Договором факторингу позивачу передано прострочену заборгованість відповідача перед банком за Кредитним договором № 16 в розмірі 9884080,58 грн., як існувала станом на момент укладення Договору факторингу, упущена вигода Банком за Кредитним договором № 16 не нараховувалась та за Договором факторингу від 29.11.2011 року позивачу не передавалась.

Для стягнення збитків за загальним правилом необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини.

При зверненні з вимогою про стягнення з відповідача 3788897,56 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, позивачем не доведено наявність всього складу цивільного правопорушення, необхідно для стягнення збитків, та понесення саме ним заявлених до стягнення збитків.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 1000,00 грн. комісії на підставі Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління Національного банку України, № 255 від 18 червня 2003 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 1.1., 1.3. Правил ці Правила, розроблені відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ґрунтуються на основних принципах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Правила застосовуються банками та їх структурними підрозділами для відображення в бухгалтерському обліку нарахованих, отриманих (сплачених) доходів і витрат, простроченої заборгованості за нарахованими доходами, а також списання безнадійних до отримання нарахованих доходів за рахунок спеціальних резервів.

Отже, вказаними Правилами чітко врегульовано можливість їх застосування виключно спеціальними суб'єктами господарювання-банківськими установами при ведені бухгалтерського обліку, та не передбачена можливість їх застосування всіма суб'єктами господарювання, тому застосування позивачем, який не є спеціальним суб'єктом господарювання-банківською установою, вказаних правил є безпідставним.

Як вбачається з Додатку № 1 до Договору факторингу від 29.11.2011 року Банком позивачу заборгованість за комісією в розмірі 1000,00 грн. не передавалась.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що умовами Кредитного договору № 16 та приписами нормативного акта, на які посилається позивач, передбачені права на одержання комісій та упущеної вигоди саме Банка як кредитора при наданні відповідачу як клієнту фінансових послуг та порушення відповідачем Кредитного договору, за Додатком № 1 до Договору факторингу від 29.11.2011 року право вимоги 1000,00 грн. заборгованості за комісією та 3788897,56 грн. упущеної вигоди позивачу не передавалось, понесення саме позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди позивачем не доведено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. заборгованості за комісією та 3788897,56 грн. упущеної вигоди задоволенню не підлягають.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п.п. 4.5., 7.1. Кредитного договору № 16 від 06 серпня 2008 року 1550153,30 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 156,83 грн. пені за прострочення сплати комісії, яка нарахована за період з 15 липня 2011 року по 16 липня 2012 року.

Пунктом 7.1 Кредитного договору № 16 передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки.

Згідно з умовами Договору факторингу від 29.11.2011 року позивачу передано право вимоги сплати відповідачем невиконаних грошових зобов'язань, нарахованих відповідно до умов кредитного договору і ще не сплачених на день підписання договору, зокрема, штрафних санкцій.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд за прострочення повернення кредиту в розмірі 9884080,58 грн. стягнути з відповідача 1550153,30 грн. пені, нарахованої за період з 15 липня 2011 року по 16 липня 2012 року, проте, оскільки Договір факторингу укладений між Банком та позивачем 29 листопада 2011 року, але право вимоги пені за період з 15 липня 2011 року по 29 листопада 2011 згідно з Додатком № 1 позивачу не передавалось, строк виконання відповідачем зобов'язання за Кредитним договором № 16 настав 05 серпня 2009 року, отже, період нарахування пені з 29 листопада 2011 року по 16 липня 2012 року не відповідає вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 1550153,30 грн. нарахованої за прострочення повернення кредиту за період з 15 липня 2011 року по 15 липня 2012 року задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 156,83 грн. за прострочення сплати комісії, то вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки є похідної від вимоги про стягнення комісії в задоволенні якої позивачу відмовлено.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-польська інвестиційна компанія «Укрполінвест»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21, код 35256401) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Приватні інвестиції»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 52 «А», офіс 147, код 37356981) 9884080,58 грн. (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі вісімдесят грн. 58коп.) заборгованості за кредитом, 41795,50 грн. (сорок одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять грн. 55 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова