Постанова

від 08.10.2012 по справі 28/5014/1207/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.10.2012 р. справа №28/5014/1207/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Башта М.І., директор від відповідача:Панчук Д.П., довіреність№2 від 18.09.2012р. розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с. Червоний Прапор Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. (повний текст підписано 25.07.2012р.) у справі№28/5014/1207/2012 (суддя Семендяєва І.В.) за позовом до проПриватного підприємства "Даллєр ЛТД Компані", м. Брянка Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с. Червоний Прапор Луганської області стягнення 185 160грн.00коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. у справі №28/5014/1207/2012 (з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. у справі №28/5014/1207/2012 про виправлення описки у рішенні господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. у справі №28/5014/1207/2012) позовні вимоги Приватного підприємства "Даллєр ЛТД Компані", м. Брянка були задоволені частково та з Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с.Червоний Прапор Луганської області стягнуто заборгованість у сумі 165 500грн.00коп. та інфляційні нарахування у сумі 19 660грн.00коп. Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 12 650грн.54коп. припинено у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.

Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с. Червоний Прапор Луганської області подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що суду не було надано належних доказів надання позивачем послуг охорони в червні 2010р., а також зазначає, що надані позивачем докази у підтвердження позовних вимог не можуть розцінюватись судом як належні та допустимі, оскільки мають ряд суттєвих недоліків.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення.

Відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, рішення скасувати, у позові відмовити.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Приватне підприємство "Даллєр ЛТД Компані", м. Брянка звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с.Червоний Прапор Луганської області про стягнення заборгованості в розмірі 201 155грн.04коп., яка складається з суми основного боргу за послуги охорони за договором № 154 від 25.06.2007 в розмірі 165 500грн.00коп., пені в розмірі 12 650грн.54коп. та інфляційних втрат в розмірі 23 004грн.50коп.

В подальшому позивачем надавались уточнення до позову та остаточно до стягнення заявлено заборгованість в розмірі 185 160грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 165 500грн.00коп. та інфляційних витрат в розмірі 19 660грн.00коп.

В процесі розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 12 650грн.54коп., у зв`язку з чим судом на підставі ст.78, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с.Червоний Прапор обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про охорону об'єкта №154 від 25.06.2007р., що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. Так, за твердженням позивача, за наведеним договором відповідачу надавались послуги охорони в період з травня 2009р. по червень 2010р., що підтверджує наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт та виставленими рахунками, вартість яких відповідач у повному обсязі не оплатив. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 165 500грн.00коп., як зазначає позивач, є невиконаними. На суму боргу позивачем, згідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано індекс інфляції.

Задовольняючи позовні вимоги до відповідача, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором про охорону об'єкта №154 від 25.06.2007р.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи заявника апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 25.06.2007р. між Приватним підприємством "Даллєр ЛТД Компані" та Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор" укладено договір про охорону об'єкта №154, за умовами якого позивач (охорона) зобов'язується здійснити охорону території відповідача (власника), переліченої в дислокації, а власник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах та в порядку встановленому даним договором.

Відповідно до п.3.1 договору сума договору визначається сторонами, виходячи з нормативних актів, вартості матеріальних та трудових витрат охорони, необхідних для здійснення належного рівня безпеки, на підставі розрахунку (додатку № 2) і може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.5 договору встановлено наступний порядок розрахунку:

- з підписанням даного договору проводиться разова передоплата в розмірі 50% місячної оплати послуг охорони;

- оплата власником послуги охорони в розмірі 100% місячного платежу проводиться в кінці місяця (30-31 числа), але не пізніше, ніж 5 числа місяця, наступного за тим, що оплачується.

Даний договір укладено строком на 1 рік та набирає чинності 26.06.2007р. та діє до 01.07.2008р. (п.8.1 договору).

Якщо за місяць до закінчення дії договору не надійде заява від однієї зі сторін про припинення або зміну договору, він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах, передбачених договором (п.8.4 договору).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.

01.02.2008р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 154 від 25.06.2007р., відповідно до якої договір доповнено п.п. 4.1.3.1, 4.1.3.2, 5.7.

Відповідно до додатку №2 до договору №154 від 25.06.2007р., що є невід'ємною частиною даного договору, загальна вартість охоронних послуг за місяць складає 45 000грн.00коп.

Охоронні послуги надавалися позивачем відповідачу з дня набрання чинності договором на підставі наказу Приватного підприємства "Даллєр ЛТД Компані" №21 від 25.06.2007р. про прийняття під охорону території Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" згідно дислокації об'єктів, що передаються під охорону (додаток №1 до договору).

Як встановлено місцевим судом, позивачем надані відповідачу обумовлені договором охоронні послуги, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.05.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.06.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.06.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.07.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.08.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.09.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.10.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.11.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.12.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.01.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 28.02.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.03.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.04.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.05.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 29.06.2010р. на суму 40 500грн.00коп. Зазначені акти (окрім акту від 29.06.2010р. на суму 40 500грн.00коп.) підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

На оплату наданих послуг відповідачу виставлені рахунки: №17 від 25.05.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №22 від 25.06.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №25 від 24.07.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №27 від 25.08.2009 на суму 45 000грн.00коп., №29 від 23.09.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №31 від 26.10.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №33 від 27.11.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №34 від 28.12.2009р. на суму 45 000грн.00коп., №1 від 28.01.2010р. на суму 45 000грн.00коп., №2 від 25.02.2010р. на суму 45 000грн.00коп., №3 від 25.03.2010р. на суму 45 000грн.00коп., №4 від 26.04.2010р. на суму 45 000грн.00коп., №5 від 26.05.2010р. на суму 45 000грн.00коп., №6 від 29.06.2010р. на суму 40 500грн.00коп., всього на суму 625 500грн.00коп.

Відповідач отримані послуги сплатив частково у сумі 460 000грн.00коп., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками та актами звірки розрахунків.

У зв'язку з несплатою відповідачем частини наданих послуг, позивач виставив відповідачу претензії №95/09 від 07.07.2009р. на суму 90 000грн.00коп., №106/09 від 05.08.2009р. на суму 105 000грн.00коп., №108/09 від 10.08.2009р. на суму 105 000грн.00коп., №74/2010 від 17.06.2010р. на суму 125 000грн.00коп., №82/2010 від 28.06.2010р. на суму 165 500грн.00коп., №2/2011 від 24.02.2011р. на суму 165 500грн.00коп. Докази відправки зазначених претензії залучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, до теперішнього часу несплаченими залишилися послуги у сумі 165 500грн.00коп., які і заявлені до стягнення за даним позовом.

Наразі, предметом спору у даній справі є матеріально -правова вимога Приватного підприємства "Даллєр ЛТД Компані" до Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" про стягнення заборгованості за охоронні послуги у сумі 165 500грн.00коп.

Так, з матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін виникли внаслідок укладання ними договору про охорону об'єкта №154 від 25.06.2007р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За приписами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача у сумі 165 500грн.00коп. за договором про охорону об'єкта №154 від 25.06.2007р., оскільки останнім без заперечень підписані акти виконаних робіт від 31.05.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.06.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.06.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.07.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.08.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.09.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.10.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.11.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.12.2009р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.01.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 28.02.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.03.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 30.04.2010р. на суму 45 000грн.00коп., від 31.05.2010р. на суму 45 000грн.00коп., на загальну суму 125 000грн.00коп.

В свою чергу, часткова оплата наданих за даними актами послуг підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок та актом звірки взаєморозрахунків.

Наразі, акт виконаних робіт від 29.06.2010р. на суму 40 500грн.00коп. з боку відповідача не підписаний. Крім того, відповідач заперечує проти надання послуг з охорони об'єкта в червні 2010 року та вважає акт виконаних робіт одностороннім документом, а тому неналежним та недопустимим доказом у справі.

Колегія суддів з такими запереченнями відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору .

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Так, незважаючи на те, що акт виконаних робіт від 29.06.2010р. дійсно не підписаний відповідачем, факт надання позивачем охоронних послуг в червні 2010 року (з 1 по 28 включно) підтверджується наданими позивачем доказами, які судом першої інстанції досліджені в процесі розгляду справи та їм надана відповідна правова оцінка.

Відповідні заперечення відповідача суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки акт виконаних робіт є лише підтвердженням факту надання послуг і не може бути підставою для проведення розрахунків між сторонами за надані послуги. У цьому ж зв'язку господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що обов'язок відповідача оплатити позивачу надані послуги настає незалежно від підписання актів виконаних робіт.

Одночасно, аналізуючи умови договору №154 від 25.06.2007р., вбачається, що сторони не домовлялись оформлювати проведення робіт щомісячно актом виконаних робіт; сума договору визначена згідно додатку №2, за яким загальна вартість охоронних послуг за місяць складає 45 000грн.00коп., які згідно п.п.3.4, 3.5 договору перераховується безготівковим переказом не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, що сплачується.

За таких обставин, заперечення відповідача щодо не надання позивачем послуг з охорони об'єкта в червні 2010 року спростовуються вищевикладеними доказами. Також, зазначеними вище висновками суду спростовуються і заперечення відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів.

На ряду з зазначеним, колегія суддів приймає до уваги наявність рішення господарського суду Луганської області у справі №9/214 від 27.09.2010р., яке було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2011р., але залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2011р. Рішення прийнято за результатами розгляду позову ВАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор" до Приватного підприємства "Даллєр ЛТД Компані" про стягнення 259 344грн.06коп. збитків, спричинених внаслідок невиконання договірних зобов'язань за договором №154 від 25.06.2007р. (ПП "Даллєр ЛТД Компані" не повідомив ВАТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" про зупинку роботи вентилятора пташнику, внаслідок чого 2-3 червня 2010 року сталась загибель птиці у кількості 10 204 штук).

Так, в рамках розгляду даної справи було встановлено, що ВАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор" допустив порушення грошового зобов'язання за договором та не сплатив надані охоронні послуги належним чином; заборгованість станом на 31.05.2010р. склала 80 000грн.00коп., крім того не були сплачені платежі за травень 2010р. у розмірі 45 000грн.00коп., за червень 2010р. у сумі 40 500грн.00коп., а разом 165 500грн.00коп. Відповідачем при розгляді справи №9/124 наявність заборгованості у сумі 165 500грн.00коп. не була оспорена.

Таким чином, беручи до уваги зазначені вище обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду щодо правомірності заявлених позивачем до стягнення вартості неоплачених послуг у сумі 165 500грн.00коп., в тому числі, наданих протягом 28 днів червня 2010 року.

Як зазначено вище, за умовами договору №154 від 25.06.2007р. строк оплати наданих послуг у відповідності до п.3.5 даного договору настає в кінці місяця (30-31 числа), але не пізніше 5 числа місяця, наступного за тим, що оплачується.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Публічним акціонерним товариством "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с. Червоний Прапор допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 165 500грн.00коп. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Апеляційна інстанція також погоджується з правильністю висновків місцевого суду щодо суми інфляційних витрат у сумі 19 660грн.00коп., які підлягають стягненню на користь позивача, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, інфляційні втрати ним обчислені з суми боргу 165 500грн.00коп. за період з липня 2010 року по січень 2012 року у сумі 19 660грн.00коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та враховуючи доведеність основного боргу, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції щодо правомірності задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 19 660грн.00коп.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, заперечення відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів спростовані матеріалами справи та вищевикладеним висновками суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. у справі №28/5014/1207/2012 (з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 17.09.2012р. у справі №28/5014/1207/2012 про виправлення описки у рішенні господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. у справі №28/5014/1207/2012) ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами -без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор", с. Червоний Прапор Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2012р. у справі №28/5014/1207/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 02.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 05.10.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: В.М.Татенко

О.О. Радіонова

Надруковано: 5 прим.

1 -позивачу;

1 -відповідачу;

1 -до справи;

1 -гос. суду Луганської області;

1 -ДАГС.