Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2270/3202/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3202/12

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Новатор" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення боргу з бюджетного відшкодування по податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2012 року державне підприємство "Новатор" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000262307 та №0000141505 від 20 березня 2012 року, стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 224503 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 04 липня 2012 року позов задовольнив.

Від представників позивача та відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Новатор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та складено акт від 12 березня 2012 року №1811/15-5/22987900.

Як зазначено на аркуші 3 акту перевірки від 06.03.2012 pоку, "перевіркою не підтверджено правомірність формування податкового кредиту грудня 2011 року по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Інтеграл-сервіс" (код ЄДРПОУ 22955366) всього на суму ПДВ 109341 грн., від ТОВ "ТДС" (код ЄДРПОУ 22859467) на суму ПДВ 75 505 грн., від ТОВ "Фірма "АТТ" (код ЄДРПОУ 19476484) на суму ПДВ 35 857 грн., від ПП "Стальтехсервіс" (код ЄДРПОУ 24610045) на суму ПДВ 3800 грн.

На підставі висновків вказаного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000141505 Форми-В1, №0000262307 Форми - В4.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що між Державним підприємством "Новатор" (Покупець) та ТОВ "Інтеграл-Сервіс" (Покупець) укладено договір №2 від 10 січня 2011 року відповідно до якого Продавець зобов'язується продати та передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її. Кількість і найменування реалізованої в умовах даного Договору продукції вказується в рахунках-фактурах, узгоджених Продавцем та Покупцем (том 1, а. с. 107).

Виконання умов вказаного договору підтверджується платіжними дорученнями, податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, накладними та отримання багажу, листами ТОВ "Інтеграл-сервіс" про відповідність товару технічним умовам, рахунками-фактурами (том 1, а. с. 109-250, том 2, а. с. 1-16).

Між Державним підприємством "Новатор" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТДС" (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу №7 від 21 березня 2011 року. Відповідно до п. 1 вказаного договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити конденсатори (керамічні, електролітні та інші - далі продукція), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її дольове співвідношення (асортимент, номеклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у рахунках-фактурах, що є його невід'ємною частиною (том 2, а. с. 17-19).

Виконання умов вказаного договору підтверджується платіжними дорученнями, податковими, видатковими накладними, рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, сертифікатами якості, товарно-транспортними накладними (том 2, а. с. 20-208).

Між приватним підприємством "Стальтехсервіс" (Продавець) та Державним підприємством "Новатор" (Покупець) було укладено договір №13/02 від 13 лютого 2010 року. Відповідно до п. 1 вказаного Договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) товар, а Покупець прийняти його. Найменування товару відповідно до рахунку-фактури (том 2, а. с. 212-213).

Виконання умов вказаного Договору підтверджується платіжним дорученням, податковою, видатковою накладною, рахунком-фактури, прибутковим ордером, посвідченням про відрядження, подорожнім листом вантажного автомобіля (том 2, а. с. 214-222).

Між ТОВ "Фірма АТТ" (Продавець) та Державним підприємством "Новатор" (Покупець) було укладено договір №5 від 05 січня 2011 року. Відповідно до п. 1 вказаного Договору Продавець зобов'язується поставити комплектуючі радіоелементи, електронні прилади, кабелі, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її. Кількість і найменування Продукції вказується в рахунках-фактурах, узгоджених двома сторонами. (том 2, а. с. 223-224).

Виконання умов вказаного договору підтверджується платіжними дорученнями, податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, накладними на отримання товару, рахунками-фактурами, листами про відповідність товару технічним умовам (том 2, а. с. 225-250, том 3, а. с. 1-2).

Вказаними первинними документами підтверджується реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Враховуючи, що наявні у справі документи в повній мірі підтверджують реальність укладених правочинів, податкові накладні відповідають вимогам, що до них ставляться законом, висновок відповідача про завищення підприємством суми від'ємного значення ПДВ за січень 2012 року на 224503 грн. є безпідставним.

Відповідно до п. 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно позбавлено позивача бюджетного відшкодування податку на додану вартість при відсутності з його боку порушень чинного законодавства України. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.