Постанова

від 23.10.2007 по справі 6/158

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/158

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.10.2007                                                                                           № 6/158

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - ГончароваМ.В. – представник, дов. №15-10/07 від 01.10.2007,

 від відповідача - АнісімовВ.М. – заст. нач. управління, дов. №32 від 19.04.2007,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна адміністрація Залізничого транспорту України "Укрзалізниця"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.05.2007

 у справі № 6/158  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус"

 до                                                   Державна адміністрація Залізничого транспорту України "Укрзалізниця"

 про                                                  стягнення 41471,35 грн.

 На підставі ст.69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 6/158 продовжено.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 18.09.2007, 02.10.2007, 09.10.2007 розгляд справи відкладався на 02.10.2007, 09.10.2007, 23.10.2007.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі №6/158 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 41 319,32 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 152,03 грн. 3% річних, 414,71 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач плату за договором № 26/06 за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року не вніс, акти передання-прийняття послуг від 25.09.2006, 25.10.2006, 25.11.2006, 25.12.2006 не підписав, рахунки-фактури №№ 11, 12, 13, 14 не оплатив; судом не приймаються заперечення відповідача проти позову з мотивів невиконання позивачем робіт та ненадання послуг за договором № 26/06 за спірний період у зв'язку з тим, що умови чинного договору № 26/06 не містять визначення вартості робіт та послуг окремо по кожному виду робіт (послуг), вартість робіт встановлена в фіксованій сумі в місяць (10 000 грн.), яка підлягає сплаті незалежно від обсягів виконаних робіт, тобто договір № 26/06 не є договором підряду; сторони дійшли згоди, що грошові кошти у вказаному розмірі сплачуються незалежно від об'єму абонентських юридичних послуг, жодних доказів відмови відповідача від послуг позивача суду не надано; також не є правомірними посилання відповідача на застосування позивачем нечинних умов договору, у зв'язку з їх зміною листом № ЦН-15/631 від 08.09.2006; оскільки правовідносини щодо зміни умов договору є подібними до правовідносин щодо укладення договору, в силу ч. 1 ст. 8 ЦК України правила ч. 1 ст. 642 ЦК України як аналогія закону можуть бути застосовані для регулювання перших, у той же час, відповідач не надав доказів повного і безумовного прийняття позивачем змін до умов договору № 26/06, наведених у листі № ЦН-15/631 від 08.09.2006, що свідчить про невнесення змін до договору № 26/06.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі № 6/158 з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та залишити позов без розгляду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Відповідач стверджує, що протягом періоду з січня по серпень 2006 року відповідачем проведені всі щомісячні розрахунки за виконану роботу згідно з підписаними актами передання-прийняття виконаних робіт за договором № 26/06 і станом на 01.09.2006 заборгованості по оплаті виконаних робіт не існувало.

Заявник вказує, що листом від 08.09.2007 №ЦН-15/631 відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо внесення змін до договору №26/06, в тому числі і в частині розміру плати, із дотриманням вимог законодавства щодо форми внесення змін до договору, а позивач у відповідь на адресу відповідача надіслав акт передання-прийняття послуг до договору №26/06 від 10.01.2006, датований 25.09.2006, та рахунок-фактуру №11 від 25.09.2006 на суму 7 500 грн., що відповідає змінам, запропонованим відповідачем в листі від 08.09.2007 №ЦН-15/631.

Зазначені дії позивача, на думку відповідача, засвідчують прийняття позивачем пропозиції відповідача про зміну умов договору відповідно до ст. 642 ЦК України, а висновок суду не відповідає обставинам справи.

Заявник стверджує про невідповідність між даними документів, які надсилались позивачем відповідачу та доданих позивачем до позовної заяви.

На думку відповідача, позовну заяву ТОВ „Статус” підписано особою, що не має права її підписувати, що відповідно до ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідач вказує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 28 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що згідно п. 3.1. договору № 26/06 відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в розмірі 10 000,00 грн. незалежно від об'єму абонентських юридичних послуг, що надані виконавцем в тому чи іншому місяці протягом строку дії цього договору; лист відповідача № ЦН-15/631 від 08.09.2006 позивач не отримував, вказаний лист не може викликати наслідки, передбачені ст. 653 ЦК України; абонентська оплата послуг здійснена не була, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача з оплати послуг перед позивачем у розмірі 40 000,00 грн.; представник позивача Барановський Д.Є. правомірно представляв інтереси позивача на підставі довіреності № 3/01-07 від 09.01.2007, якою надані повноваження, передбачені ст. 22 ГПК України.

У додатковому поясненні за № 12-10/07 від 03.10.2007 позивач вказує, що 25.09.2006 позивачем були надані відповідачу акт передання-прийняття виконаних робіт від 25.09.2006 та рахунок № 11 від 25.09.2006 за вересень 2006 р. на суму 7 500,00 грн., однак оскільки оплата від відповідача не надійшла, позивачем 24.10.2006 був повторно направлений акт виконаних робіт за вересень 2006 р. та рахунок-фактуру за надані послуги у вересні 2006 р. на суму 10 000,00 грн.; про надсилання відповідачу актів передання-прийняття, рахунків-фактур свідчать фіскальні чеки.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу і додаткового пояснення, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг за договором № 26/06 у розмірі 41 471,35 грн., в тому числі 40 000,00 грн. основного боргу, на підставі ст. 625 ЦК України 1 319,32 грн. інфляційних втрат, 152,03 грн. 3% річних, а також судових витрат.

Відповідно до умов договору про абонентське юридичне обслуговування, виконання юридичних робіт та надання консалтингових послуг № 26/06 від 10.01.2006 позивач, за договором виконавець, здійснює абонентське юридичне обслуговування відповідача, за договором замовника, на платній основі. Перелік послуг та робіт визначений в п.п. 1.2.1, 1.2.2 цього договору.

Пунктом 3.1 договору № 26/06 встановлено, що за надання абонентських юридичних (консалтингових) послуг відповідач щомісяця сплачує позивачу абонентську плату – чітко визначену суму, що вказана в п. 3.2 цього договору; вказана сума сплачується відповідачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача незалежно від об'єму абонентських юридичних послуг, що надані позивачем в тому чи іншому місяці протягом строку дії договору.

Пунктом 3.2 договору № 26/06 визначено, що за надання абонентських юридичних послуг відповідач щомісяця сплачує абонентську плату в розмірі 10 000,00 грн. в наступному порядку: до 25 числа звітного місяця позивач надає відповідачу акт передання-прийняття виконаних робіт з переліком юридичних робіт та юридичних послуг, виконаних і наданих позивачем протягом звітного місяця в межах абонентського юридичного обслуговування; протягом 5-ти банківських днів з дня отримання акту передання-прийняття виконаних робіт відповідач перераховує на поточний рахунок позивача вказану в п. 3.2 цього договору суму.

Позивачем були надіслані відповідачу акти передання-прийняття послуг від 25.09.2006, від 25.10.2006, від 25.11.2006, від 25.12.2006 та рахунки-фактури №№ 11, 12 від 25.10.2006 за вересень і жовтень 2006 р., № 13 від 25.11.2006 за листопад 2006 р., № 14 від 25.12.2006 за грудень 2006 р. на суму 10 000,00 грн. кожний, що підтверджується фіскальними чеками підприємства поштового зв'язку № 8224 від 24.10.2006, № 0248 від 15.11.2006, № 1766 від 27.11.2006, № 4212 від 26.12.2006.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п. 3.2.2 договору № 26/06 сторони погодили умову про те, що обов'язок відповідача перерахувати позивачу суму абонентської плати настає з дня отримання акту передання-прийняття виконаних робіт. Оскільки ані позивач, ані відповідач не виконали вимогу ухвали апеляційного господарського суду від 18.09.2007 у справі № 6/158 щодо надання доказів часу одержання актів передання-прийняття, то для визначення часу їх одержання слід застосувати чинний нормативний строк пересилання поштових відправлень, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 759 від 14.11.2005, зареєстрованим Міністерством юстиції України 29.11.2005 за № 1435/11715, щодо кожного акту передання-прийняття, виходячи із дат надсилання.

Відповідач свої зобов'язання з оплати послуг за період з вересня по грудень 2006 р. за договором № 26/06 протягом 5-ти банківських днів з дня отримання актів передання-прийняття виконаних робіт, а також у подальшому не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 40 000,00 грн., отже позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем при здійсненні розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних не враховано дати одержання актів передання-прийняття послуг і рахунків-фактур за період з вересня по грудень 2006 р. як це передбачено п. 3.2.2 договору № 26/06.

Таким чином є такими, що відповідають умовам договору та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 456,58 грн. та 3% річних в розмірі 99,45 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо періоду нарахування інфляційних втрат та річних.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості за період з вересня по грудень 2006 р., а про наявність заборгованості за період з січня по серпень 2006 р. нічого не зазначається.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідачем був надісланий лист № ЦН-15/631 від 08.09.2006, в якому запропоновано позивачу внести зміни до договору № 26/06, в тому числі щодо зменшення розміру плати до 7 500,00 грн.

Оскільки ані законом, ані договором № 26/06 не передбачено внесення змін до цього договору в односторонньому порядку та позивач не повідомив відповідача про результати розгляду листа № ЦН-15/631 від 08.09.2006, також відповідачем не надано рішення суду щодо внесення до договору № 26/06 змін, визначених в листі № ЦН-15/631, то відсутні підстави для твердження, що до договору № 26/06 були внесені зміни, визначені відповідачем в листі № ЦН-15/631.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані відповідачу акт передання-прийняття послуг від 25.09.2006 та рахунок-фактура № 11 від 25.09.2006 за вересень 2006 р. на суму 7 500,00 грн., однак, відповідачем зазначений акт не був підписаний, а рахунок-фактура не була оплачена, у зв'язку з чим є підстави для твердження, що відповідач не погодився на внесення запропонованих позивачем змін до договору № 26/06 щодо зменшення суми плати за надані послуги за вересень 2006 р. до 7 500,00 грн.; оскільки позивачем надавався відповідачу рахунок-фактура із зазначенням суми 7 500,00 грн. лише на вересень 2006 р., то такі дії слід визнати пропозицією позивача, а не згодою на пропозицію відповідача у його листі № ЦН-15/631.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України встановлено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Зі змісту довіреності № 3/01-07 від 09.01.2007 вбачається наявність у представника позивача повноваження підписувати позовну заяву, відповідачем не доведено відповідно до ст. 33 ГПК України наявності порушень судом першої інстанції норм ст. 28 ГПК України, крім того, згідно з ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Також відповідачем не доведено того, що позивачем були надіслані відповідачу інші документи ніж ті, які додані до позовної заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі № 6/158 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; рахунок № 26003000281 в АБ „Експрес-Банк”, МФО 322959; код ЄДРПОУ 14306033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Статус” (03115; м. Київ, вул. А. Вернадського, 16-в; рахунок № 26006037406700 у філії АКІБ „УкрСиббанк” Київське регіональне управління, МФО 351005; код ЄДРПОУ 32920087) 40 000,00 грн. основного боргу, 456,58 грн. інфляційних втрат, 99,45 грн. 3% річних, 202,78 грн. державного мита, 115,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити”.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Статус” (03115; м. Київ, вул. А. Вернадського, 16-в; рахунок № 26006037406700 у філії АКІБ „УкрСиббанк” Київське регіональне управління, МФО 351005; код ЄДРПОУ 32920087) на користь Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; рахунок № 26003000281 в АБ „Експрес-Банк”, МФО 322959; код ЄДРПОУ 14306033) 4,58 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 6/158 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Ропій  Л.М.