Рішення

від 11.12.2008 по справі 13/557

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/557

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.08                                                                                 Справа № 13/557

За позовом державного підприємства “Ровенькиантрацит” м. Ровеньки

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-експортна компанія” м. Луганськ

про стягнення 13060 грн. 82 коп.

ГоловуючийСуддяСуддяЯресько Б.В.Калашник Т.Л.Ворожцов А.Г.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаШамкій В.М. дов. № 1-3/3д-112 від 29.12.06 р.,

Від відповідача Алексєєв О.С. дов. № 26 від 18.01.2007 р.

У судовому засіданні 17.11.2008 р. оголошена перерва до 27.11.2008 р. до 04.12.2008 р., 04.12.2008 р. до 11.12.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення збитків у сумі 13060 грн. 82 коп. в зв'язку з поставкою відповідачем лісоматеріалів без замовлення.

Відповідач позов не визнає частково, посилаючись зокрема на те, що поставка була ним здійснена за замовленням позивача від 01.09.2005 р., позивачем не було повідомлено відповідача про одержання незамовленого товару.

Відповідачем заявлене клопотання про витребування від позивача матеріалів, що підтверджують факт одержання ним від відповідача в вересні 2005 року іншого товару, та прийняття його ним. Зазначене клопотання судом відхиляється оскільки встановлення зазначених обставин не стосується предмета спору.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що 10 лютого 2004 року між сторонами по справі був укладений договір поставки № 127-02т/1-399гп за яким відповідач зобов'язався поставляти позивачу товар. Згідно п. 2.2., 2.3. договору поставка товару повинна здійснюватися на підставі письмової заявки позивача, заявка є дійсною якщо вона направлена відповідачу поштою, факсом, телеграфом, або іншими електронними засобами зв'язку.

Додатковою угодою від 22 грудня 2004 року строк дії договору був продовжений сторонами до 31 грудня 2005 року.

Відповідачем був одержаний лист замовлення № 1721 від 01.09.2005 року на поставку лісоматеріалів. Зазначений лист був підписаний начальником ВП УМТС ДП «Ровенькиантрацит»І.А. Беженарь. Факт підписання зазначеної заявки гр. Беженарь І.А. підтвердив під час надання пояснень слідчому прокуратури м. Ровеньки під час перевірки повідомлення господарського суду Луганської області направленого в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

В вересні 2005 року відповідач здійснив поставку позивачу лісоматеріалів залізничним транспортом.

В наслідок того, що позивач був позбавлений можливості прийняти частину лісоматеріалу в наслідок завантаженості складів на станції призначення, він здійснив переадресування вантажів, які прибули в вагонах № 65225906, 65518961, 66104878, 67372946, 65539801, 67859561, 67869133, 67908087 на інші станції, вартість додаткових витрат позивача в зв'язку з переадресуванням склала 12848 грн. 82 коп., крім того позивач додатково сплатив залізничний тариф в сумі 212 грн. 00 коп. за вагон № 65225104.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача завдані позивачу збитки в сумі 13060 грн. 82 коп. обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в наслідок поставки відповідачем лісоматеріалів без замовлення в порушення умов п. 2.2. договору позивач був вимушений понести зазначені витрати.

Відповідач позов визнає частково, в сумі 212 грн. 00 коп. Проти стягнення з нього витрат по переадресуванню вагонів відповідач заперечує, посилаючись на те, що поставка товару здійснювалася за замовленням позивача, позивач в порушення вимог ст. 670 Цивільного кодексу України не повідомляв відповідача про одержання товару в більшому розмірі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з наданих позивачем листів замовлень № 13 від 02.10.2005 р., № 87 від 25.11.2005 р. № 1362 від 27.09.2005 р. поставка товару відповідачем здійснювалася на підставі замовлень підписаних начальником ВП УМТС ДП «Ровенькиантрацит»І.А. Беженарь.

Під час слідчої перевірки за повідомленням суду гр. Беженарь І.А. підтвердив факт підписання ним листа замовлення № 1721 від 01.09.2005 року на поставку лісоматеріалів, на підставі якого здійснювалося постачання товару в вересні 2005 року.

Належних доказів на підтвердження того, що зазначений лист № 1721 від 01.09.2005 р. є підробленим, у суду немає.

Позивачем не надано суду належних доказів, що підтверджували факт направлення на адресу відповідача листів № 1506 від 16.09.2005 р., № 1491 від 14.09.2005 р.,  з пропозицією розпорядитися товаром, що надійшов позивачу без замовлення.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до положень ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані  цим збитки.

Визначальними  та достатніми підставами для відшкодування збитків чинне цивільне законодавство   визнає  наявність  вини  порушника  договірного  зобов'язання  у заподіянні  збитків  (ст.614 Цивільного кодексу України), доведеність їх розміру (ч.2  ст.623  Цивільного  кодексу  України)  і  наявність  причинно-наслідкового зв'язку  між  діями  порушника  та  понесенням  збитків  кредитором  (ч. 1 ст.22 Цивільного кодексу України).

Позивачем не доведено суду наявності порушення з боку відповідача зобов'язань за договором.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 12848 грн. 82 коп. пов'язаних з переадресуванням вантажів, які прибули в вагонах № 65225906, 65518961, 66104878, 67372946, 65539801, 67859561, 67869133, 67908087 на інші станції є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Факт понесення позивачем витрат по додаткової оплаті залізничного тарифу в сумі 212 грн. 00 коп. за вагоном № 65225104, підтверджується матеріалами справи, та визнається відповідачем.

Відповідно до ст.  78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронювальних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково в сумі 212 грн. 00 коп., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі – 2 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 91 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-експортна компанія»м. Луганськ, Ленінський район, вул. Карла Маркса 7 прим. № 1 ідентифікаційний код 31531347 на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит» м. Ровеньки, вул. Комуністична 6 ідентифікаційний код 32320704 кошти в сумі 212 грн. 00 коп., державне мито у сумі – 2 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 91 коп., наказ видати.

3. В решті позовних вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Головуючий суддя                                                   Б.В. Яресько

Суддя                                                                       Т.Л. Калашник

Суддя                                                                       А.Г. Ворожцов

Дата підписання повного тексту рішення

16.12.2008 р.