Постанова

від 29.01.2009 по справі 13/557

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/557

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.2009  року                                                            Справа № 13/557

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:

від позивача                              провідний юрисконсульт Шамкій В.М.,

довіреність №1-3/3д-14 від 26.12.2008;          

провідний юрисконсульт Босова І.В.,

довіреність №1-3/3д-16 від 26.12.2008;

від  відповідача                               представник по довіреності Алексеєв О.С.,

довіреність №002 від 01.01.2009;          

розглянувши

апеляційну скаргу                    Державного підприємства

„Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки

Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  11.12.2008

по справі                                     №13/557 (головуючий суддя –Яресько Б.В.,

судді –Калашник Т.Л., Ворожцов А.Г.)

за позовом                                        Державного підприємства

„Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки

Луганської області

до  відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-експортна компанія”, м.Луганськ

про                                             стягнення 13060 грн. 82 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-експортна компанія”, м.Луганськ про стягнення збитків у сумі 13060 грн. 82 коп. у зв"язку з поставкою відповідачем лісоматеріалів без замовлення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.12.2008 позов задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у сумі 212 грн. 00 коп., державне мито в сумі 2 грн. 12 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 1 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 11.12.2008 Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи та оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.01.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2008 по справі №13/557 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Бойченко К.І. - суддя, Журавльова Л.І.–суддя.

Відповідач відзивом на апеляційну скаргу б/н та без дати вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких віднесено і відшкодування збитків.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 Цивільного кодексу України, до яких віднесені договори та інші правочини.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та чинного законодавства.

Стаття 174 Господарського кодексу України визначає підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких також віднесені господарські договори, а ст.193 Господарського кодексу України визначає, що господарські договори повинні виконуватися відповідно до умов господарського договору.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини сторін встановлені згідно договору поставки №127-02т/1-399 гп від 10.02.2004 зі строком дії до 31.12.2004. Додатковою угодою №2 від 22.12.2004 сторони продовжили дію даного договору до 31.12.2005.

Згідно п.2.2 та п.2.3 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки Покупця, та заявка дійсна, якщо вона відправлена Постачальнику поштою, факсом, телеграфом або електронним зв'язком.

Підставою для звернення позивача з даним позовом є відправлення відповідачем вагонів №№ 65225906, 65518961, 66104878, 67372946, 65539801, 67859561, 67869133, 67908087 у вересні 2005 без заявки позивача, у зв'язку з чим він поніс збитки у зв'язку з оплатою залізниці плати за переадресування, зберігання та тарифів на перевезення вантажів, які прибули у вищеперелічених вагонах на станції переадресування на загальну суму 13060 грн. 82 коп.

Відповідно до положень ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані  цим збитки.

Визначальними  та достатніми підставами для відшкодування збитків чинне цивільне законодавство   визнає  наявність  вини  порушника  договірного  зобов'язання  у заподіянні  збитків  (ст.614 Цивільного кодексу України), доведеність їх розміру (ч.2  ст.623  Цивільного  кодексу  України)  і  наявність  причинно-наслідкового зв'язку  між  діями  порушника  та  понесенням  збитків  кредитором  (ч. 1 ст.22 Цивільного кодексу України).

Відповідач надав в суд першої інстанції заявку позивача за №1721 від 01.09.2005 за підписом начальника ОП УМТС ДП „Ровенькиантрацит”         І.А. Беженарь.

Позивачем факт відправки даної заявки оспорюється з тих підстав, що дана заявка не зареєстрована у журналі вихідної кореспонденції за цей період.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з наданих позивачем листів замовлень № 13 від 02.10.2005, № 87 від 25.11.2005 № 1362 від 27.09.2005 поставка товару відповідачем здійснювалася на підставі замовлень підписаних начальником  ОП УМТС ДП „Ровенькиантрацит” І.А. Беженарь.

За ухвалою господарського суду Луганської області від 04.10.2007 та повідомленням від 04.10.2007 по даній справі прокуратурою м.Ровеньки проведена перевірка фактичних обставин стосовно фальсифікації відповідачем заявки позивача №1721 від 01.09.2005 за підписом начальника ОП УМТС ДП „Ровенькиантрацит” І.А. Беженарь.

Постановою про відмову у відкритті кримінальної справи від 01.11.2007 старшим слідчим прокуратури м.Ровеньки встановлено, що під час слідчої перевірки за повідомленням суду громадянин Беженарь І.А. підтвердив факт підписання ним листа замовлення № 1721 від 01.09.2005 на поставку лісоматеріалів, на підставі якого здійснювалося постачання товару у вересні 2005 року (а.с.90, т.1).

Крім того, в ході слідчої перевірки в результаті вивчення книг вихідної кореспонденції ОП УМТС ДП „Ровенькиантрацит” за період з 04.01.2005 по 30.12.2005 встановлено, що книги не пронумеровані, мається збій при нумерації вихідної кореспонденції і відсутній запис заявки за №1721 від 01.09.2005.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок господарського суду щодо належних доказів на підтвердження того, що зазначений лист №1721 від 01.09.2005 є підробленим, немає.

Не доведеним є і факт не відправлення цього листа у зв'язку з відсутністю запису у книзі вихідної кореспонденції враховуючі дані вищезазначеної слідчої перевірки порядку ведення книги відправки кореспонденції.

Позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних доказів, що підтверджували факт направлення на адресу відповідача листів № 1506 від 16.09.2005, № 1491 від 14.09.2005,  з пропозицією розпорядитися товаром, що надійшов позивачу без замовлення.

Крім того, позивач мав можливість відмовитися від отримання вантажу, який ним за його доводами не був заявлений, що останнім не було здійснено і вантаж був прийнятий.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Позивачем не доведено суду наявності порушення з боку відповідача зобов'язань за договором відповідно до вимог ст.22 та ст.614 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 12848 грн. 82 коп. пов'язаних з переадресуванням вантажів, які прибули в вагонах № 65225906, 65518961, 66104878, 67372946, 65539801, 67859561, 67869133, 67908087 на інші станції є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені відповідно до чинного законодавства і спростовуються матеріалами справи.

Факт понесення позивачем витрат по додаткової оплаті залізничного тарифу в сумі 212 грн. 00 коп. за вагоном № 65225104, підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, тому ці витрати обґрунтовано підлягають стягненню.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2008 по справі №13/557 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника – Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2008 по справі №13/557 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.12.2008 по справі №13/557 –без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

       Помічник судді                                              С.І.Заєць