Рішення

від 10.10.2012 по справі 2-2501/12

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

Справа № 2-2501

2012 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого -судді Бугери О.В.

при секретарі -Тихенькій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ»про стягнення заборгованості за договором позики та визнання права власності, третя особа -Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ»до ОСОБА_1, третя особа - Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду відповідний позов, в обґрунтування позову зазначено наступне. 19.12.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір безвідсоткової цільової позики № 1.

Відповідно до умов договору ним в порядку та на умовах, визначених Договором, було надано безвідсоткову позику у розмірі -40 000,00 грн., а ТОВ «Гестія» зобов'язався використати її згідно цільового призначення та повернути позику у строк до 19 грудня 2011 року. Цільове призначення позики було визначено п. 3.1 Договору, а саме позика була надана для здійснення ремонту та перепланування адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2002 року та підтверджується реєстраційним посвідченням на адміністративний будинок, виданий МКП Бюро технічної інвентаризації 05 липня 2002 року за реєстраційним номером № 422.

Договором було визначено, що ТОВ «Гестія» за первісним позовом в строк до 19 грудня 2011 року зобов'язаний був надати документи, які засвідчують цільовий характер використання позики. У разі ненадання документів, які засвідчують цільовий характер використання позики ТОВ «Гестія» був зобов'язаний повернути суму позики у розмірі 40 000 грн. впродовж 10 календарних днів з наступного дня з моменту настання терміну, визначеного в Договорі, тобто у строк до 29 грудня 2011 року.

Позивач посилався, що відповідно до п. 6.1 розділу 6 відповідач у разі невиконання був зобов'язаний відступити право власності на частину адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ, , що належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі -продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2002 року та підтверджується реєстраційним посвідченням на адміністративний будинок. Тому представник позивача звернувся до суду і просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок заборгованості за Договором безвідсоткової цільової позики № 1 від 19.12.08 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, вимоги позову підтримав, проти задоволенні вимог за зустрічним позовом заперечував.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав суду заяву, в якій вимоги позову не визнав, просив розглядати справу за його відсутності, до початку розгляду справи подав зустрічну позовну заяву, вимоги якої підтримав. В обґрунтування зустрічного позову було зазначено, що дійсно 19 грудня 2008 року між сторонами було укладено Договір безвідсоткової цільової позики № 1. Відповідно до умов договору розмір позики складав 40 000,00 грн. Позика була надана для здійснення ремонту адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Дана будівля належить позивачу за зустрічним позовом на підставі договору купівлі -продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2002 року та підтверджується реєстраційним посвідченням на адміністративний будинок, виданий МКП Бюро технічної інвентаризації 05 липня 2002 року за реєстраційним номером 422. За отримані за договором позики грошові кошти ними було здійснено ремонт адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Вчинення ремонту та перепланування у вказаній будівлі підтверджується технічними паспортом на будинок від 20.07.2012 року. № 52673. Окрім цього, на виконання умов Договору ними було повернуто ОСОБА_1 займану суму коштів в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується видатково-касовим ордером від 23.12.11 року. Тобто, посилався на те, що вони повністю виконали умови Договору позики від 19.12.08 № 1, а тому на їх думку ОСОБА_1 не має права на визнання за собою права власності на частину адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторони (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України встановлено божник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 19.12.2008 року між сторонами у справі було укладено договір безвідсоткової цільової позики № 1 /а.с.11-13/.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 в порядку та на умовах, визначених Договором, було надано безвідсоткову позику у розмірі -40 000,00 грн., а ТОВ «Гестія» зобов'язався використати її згідно цільового призначення та повернути позику у строк до 29 грудня 2010 року.

Цільове призначення позики було визначено п. 3.1 Договору, а саме позика була надана для здійснення ремонту та перепланування адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 червня 2002 року та підтверджується реєстраційним посвідченням на адміністративний будинок, виданий МКП Бюро технічної інвентаризації 05 липня 2002 року за реєстраційним номером № 422.

Грошові кошти на виконання умов договору були отримані ТОВ «Гестія»19.12.2008 року, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №37, 38, 39, 40 /а.с.17-20/.

29 грудня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1, згідно до якої продовжено строк дії договору до 19 грудня 2011 року /а.с.14/.

26.01.2012 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 було спрямовано на адресу ТОВ «Гестія»претензію-вимогу щодо виконання умов договору /а.с.15-16/.

З наданої копії технічного паспорту ТОВ «Гестія»на об'єкт нерухомості вбачається, що умови договору були виконані, а саме проведено перебудову та ремонт. А саме, об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, складається з: А -2 нежитлова будівля, з прибудовами: А1 - 1, А2 -2, А3- 1; «а2», «а3», «а4»- вхідні ганки, «а5»- сходи, пд -підвал, а -вхід в підвал, а1 -тамбур, загальною площею будівлі -1030,1 кв.м., N1, N 2 -огорожа, І -замощення /а.с.32-44/.

На виконання умов договору безвідсоткової цільової позики від 19.12.2008 року № 1 відповідачем за первісним позовом -ТОВ «ГЕСТІЯ»здійснено ремонт та перепланування адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Також відповідачем за первісним позовом повернуто позивачу займану суму коштів у розмірі 40 000,00 грн. у строки передбачені договором.

Тобто, судом встановлено, що на виконання умов договору здійснено ремонт та перепланування будівлі, повернуто позивачу займану суму коштів. Враховуюч наведене суд вважає, що підстав для задоволення вимог первісного позову не вбачається.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України: „Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Оскільки право власності ТОВ «Гестія»оспорюється ОСОБА_1 суд вважає, що вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 509, 526, 527, 530, 1046, ч.1 ст. 1044 ЦК України, ст.ст. 10, 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом -відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ» за зустрічним позовом -задовольнити

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕСТІЯ»(код ЄДРПОУ 31910612, адреса: АДРЕСА_1) право власності на нежитлову будівлю з прибудовами, підвалом, входом в підвал, тамбуром, вхідними ганками, сходами, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: А - 2 нежитлова будівля, з прибудовами: А1 - 1, А2 -2, А3- 1; «а2», «а3», «а4»- вхідні ганки, «а5»- сходи, пд -підвал, а -вхід в підвал, а1 -тамбур, загальною площею будівлі -1030,1 кв.м., N1, N 2 -огорожа, І -замощення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: суддя О.В.Бугера