Постанова

від 26.02.2008 по справі 3/507

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/507

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.02.2008                                                                                           № 3/507

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Барицької  Т.Л.

          Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - ТопаловаО.Є. – представник, дов. №2542 від 30.10.2007,

 від відповідача - КовальчукС.М. – представник, дов. б/н від 14.02.2008,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективне підприємство торговельно-виробничої фірми "Магазин 834"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.01.2008

 у справі № 3/507 (Сівакова В.В.)

 за позовом                               Комунальне підприємство "Господар" Дарницького району м.Києва

 до                                                   Колективне підприємство торговельно-виробничої фірми "Магазин 834"

 про                                                  виселення

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2008 у справі №3/507 позов задоволено повністю, виселено відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 856,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 1, передавши вказане приміщення по акту приймання-передачі позивачу; з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2005 у справі № 17/244, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2005, встановлено, що за відсутності доказів того, що договір оренди № 34-2 від 01.09.2001 припинив свою дію, він є продовженим на тих же умовах і на той же строк, тобто до 01.09.2007, тому відповідно до ст. 35 ГПК України ці обставини не потребують доведення; як вбачається з матеріалів справи, позивач листами № 1996 від 04.09.2007 та № 2050 від 11.09.2007 повідомив відповідача про те, що договір оренди № 34-2 від 01.09.2001 на нежитлове приміщення по пров. Руднєва, 1 у м. Києві закінчився 01.09.2007 і на новий термін продовжений не буде та вимагав у 15-денний строк звільнити орендоване приміщення, здавши його за актом приймання-передачі позивачу; відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, чим заважає позивачу здійснювати господарську діяльність в зазначеному приміщенні; вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 1, площею 856,50 кв.м. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2008 у справі № 3/507 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 856,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 1.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що суд першої інстанції мав відомості про причини неявки представника відповідача у судове засідання, яке відбулося 15.01.2008, та був ознайомлений з клопотанням про відкладення розгляду справи і відповідними доказами, однак клопотання не було прийняте судом, а в рішенні зазначено, що суд не був повідомлений про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

На думку заявника, суд першої інстанції порушив права відповідача, передбачені ст. 22 ГПК України, чим позбавив відповідача права надати відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що договір оренди № 34-2 вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений, та на тих самих умовах, оскільки ані відповідачем, ані позивачем не було подано заяву про припинення чи зміну договору оренди № 34-2 протягом місяця з 01.09.2007.

Заявник вказує, що не отримував від позивача листів № 1996 від 04.09.2007 та № 2050 від 11.09.2007, а позивачем не надано доказів їх вручення уповноваженій на отримання поштової кореспонденції особі відповідача.

На думку відповідача, надсилання повідомлень, листів про припинення договору № 34-2 засновникам відповідача не вважається належним повідомленням орендаря про припинення договору оренди.

Заявник посилається на те, що належним повідомленням відповідача є лист чи повідомлення, адресовані на його юридичну адресу чи адресу постійного або переважного місця знаходження його органу управління, а юридичною та фактичною адресою відповідача є: м. Київ, пров. Руднєва, 1.

Відповідач стверджує, що оголошення в офіційному друкованому засобі масової інформації не може вважатись належним повідомленням про припинення договору оренди, оскільки такий спосіб не передбачений положеннями ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Також не є належним та допустимим доказом вручення попередження про закінчення терміну дії договору акт комісії ЖЕО № 221 позивача.

Заявник вказує, що судом першої інстанції не було повідомлено про час та місце розгляду справи Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію, яка була залучена позивачем під час подання позову в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що сторонам про розгляд справи, яку призначено на 15.01.2008, було повідомлено 13.12.2007, що надало можливість належним чином підготуватись до судового засідання; орендар є належним чином повідомлений про розірвання договору оренди не з моменту вручення відповідної заяви, а з моменту її надсилання, при цьому відповідні заяви надсилалися відповідачу на всі відомі адреси рекомендованими листами, повідомленнями телеграфом, а також позивачем надано відповідне оголошення в газеті „Урядовий кур'єр”; кошти, які перераховувались відповідачем на рахунок позивача в якості оплати за договором оренди, після закінчення його дії протягом місяця повертались відповідачу, як помилково перераховані, а також в графі призначення платежу зазначалось про закінчення терміну дії договору, що в свою чергу також є заявою про відсутність бажання продовжити договірні відносини; відповідно до ст. 27 ГПК України Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація може бути третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, участь якої у справі не впливає на суть рішення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 856,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди № 34-2 від 01.09.2001 та стягнення з відповідача судових витрат.

Згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 34-2 від 01.09.2001 Державне комунальне підприємство „Господар”, за договором орендодавець, передає, а відповідач, за договором орендар, приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: пр. Руднєва, 1, загальною площею 856,5 кв.м. для використання під магазин.

Вказане приміщення було передане відповідачу за актом приймання-передачі від 01.09.2001.

Пунктом 7.1 договору № 34-2 встановлено, що цей договір діє з 01.09.2001 до 01.09.2004 строком на 3 роки.

Згідно з п. 1.1 Статуту Комунального підприємства „Господар” Дарницького району м. Києва, зареєстрованого 24.10.2001 за № 00041, Комунальне підприємство „Господар” Дарницького району м. Києва є правонаступником прав та обов'язків реорганізованого Державного комунального підприємства „Господар”.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2005 у справі № 17/244, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2005, встановлено, що позивачем не надано доказів того, що договір оренди № 34-2 є таким, що припинив свою дію і відповідач повинен звільнити орендоване ним приміщення.

Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу; до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже договір № 34-2 продовжив свою дію на підставі ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 № 2269-XII (далі – Закон № 2269) на тих же умовах строком на 3 роки, тобто до 01.09.2007.

Позивачем на адресу місцезнаходження відповідача: 02099, м. Київ, провулок Руднєва, 1, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданому державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (а.с. 31), та на яку відповідач в апеляційній скарзі посилається як на свою юридичну і фактичну адресу, були надіслані попередження № 1996 від 04.09.2007 та № 2050 від 11.09.2007, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 04.09.2007 та фіскальними чеками № 8861 від 04.09.2007 і № 9591 від 12.09.2007.

В зазначених попередженнях позивач вказав, зокрема, що 01.09.2007 строк дії договору оренди № 34-2 закінчився і на новий термін продовжений не буде; позивач вимагає у 15-денний строк повністю звільнити орендоване приміщення та здати його по акту приймання-передачі представникам позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 17 Закону № 2269 встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону № 2269 передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, відповідно до норм ч. 4 ст. 284, ч. 2 ст. 291 ГК України, ч. 1 ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону № 2269 договір № 34-2 від 01.09.2001 припинив свою дію 01.09.2007.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону № 2269 у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.2 договору № 34-2 встановлено, що після закінчення строку дії, відповідач зобов'язаний у 15-денний строк здати позивачу приміщення з отриманим від нього обладнанням та інвентарем в повному порядку по акту приймання-передачі.

Оскільки, як вже було встановлено вище, договір № 34-2 припинив свою дію 01.09.2007, а інших підстав користування відповідачем нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 1, загальною площею 856,5 кв.м., з матеріалів справи не вбачається та відповідачем їх наявність відповідно до ст. 33 ГПК України не доведена, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

В протоколі судового засідання Господарського суду міста Києва від 15.01.2008 по справі № 3/507 зазначено, що заяв та клопотань не надійшло.

Згідно зі ст. 811 ГПК України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу; зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів як подання клопотання про відкладення розгляду справи, так і подання відповідачем зауважень на протокол судового засідання з приводу неправильностей щодо заявлення відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим твердження про те, що суд першої інстанції був ознайомлений з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи і відповідними доказами, є необґрунтованим.

Посилання відповідача на неодержання попереджень № 1996 від 04.09.2007 та № 2050 від 11.09.2007 є голослівним та не може бути підставою для твердження про продовження договору № 34-2 на тих самих умовах та на той самий строк, оскільки таке продовження відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 можливе лише у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, проте, як було встановлено вище, позивачем були надіслані відповідачу попередження № 1996 від 04.09.2007 та № 2050 від 11.09.2007 про припинення договору № 34-2, при цьому зазначеними нормами законів факт припинення договору оренди пов'язується з фактом наявності такої заяви, а не з фактом одержання такої заяви іншою стороною.

Відповідач мав право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, подавати суду першої інстанції відзив на позовну заяву, відповідні докази та користуватися іншими правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, тому посилання на порушення місцевим господарським судом прав відповідача, встановлених ст. 22 ГПК України, є безпідставним, крім того, згідно з ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Згідно зі ст. 59 ГПК України відповідач мав право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи. що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було залучено Дарницьку районну у м. Києві державну адміністрацію до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а зазначення позивачем у позовній заяві Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації в якості третьої особи не надає їй статусу такого учасника судового процесу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2008 у справі №3/507 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2.          Справу № 3/507 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 29.02.08 (відправлено)