Постанова

від 03.07.2009 по справі 3/507

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 год. 55 хв.

 03.07.2009 р.                                                                                

№ 3/507

Окружний адміністративний суд міста

Києва у складі головуючої судді  

Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

За позовом                         

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2та ОСОБА_3

 про

 стягнення недоотриманих сум

На підставі частини 3 статті 160

Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 3 липня 2009

року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

                                     О Б С Т А

В И Н И  С П Р А В И

ОСОБА_1 (надалі -Позивач)

звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до

ОСОБА_2(надалі -Відповідач 1), ОСОБА_3 (надалі -Відповідач 2) про визнання

протиправними дій відповідачів щодо недоплати Позивачу щомісячної державної

допомоги на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відповідачів виплатити

Позивачу грошову допомогу по догляду за дитиною за 2007 рік в сумі 4 205 грн.

12 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

розміри виплачених Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку у 2007 році не відповідають чинному

законодавству України, чим порушують права Позивача, які гарантовані Законом

України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Конституцією України.

На думку Позивача, сплата їй

щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

здійснювалась без врахування доходів та вимог зазначених в рішенні

Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007. Позивач вважає, що сума

недоплати, яка утворилась внаслідок неправомірних дій Відповідача 1 повинна

бути відшкодована ним в повному обсязі.

Представник Відповідача 1 проти

заявлених позовних вимог заперечив, вказавши на їх необґрунтованість та

неправомірність. Представником ОСОБА_2було зазначено, що всі передбачені

законодавством соціальні виплати здійснюються відповідними органами в межах

видаткової частини Державного бюджету України, а тому правові підстави для

перерахунку Позивачеві щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку, відсутні.

В обгрунтування заперечень на позов

представник Відповідача 1 вказав, що чинним законодавством не передбачено порядок

відшкодування та механізм сплати недоотриманих сум коштів допомоги по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок коштів Державного

бюджету. Також було зазначено, що рішення Конституційного Суду України від 9

липня 2007 року стосується тільки пункту 7 статті 71 та абзацу 3 частини 2

статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо

зупинення деяких статей Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,

видаткова частина Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»залишилась

без змін.

Представник Відповідача 2 в

судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в обґрунтування чого

зазначив, що ОСОБА_3, як орган виконавчої влади, керується в своїй роботі

чинними нормативно-правовими актами та діяв в межах правового поля, а тому

відсутні законні підстави для виплати Романюк Наталії Володимирівні суми

різниці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку за 2007 рік, оскільки виплата зазначеного виду допомоги проведена Позивачу

у відповідності з чинним законодавством шляхом перерахування на її особовий

рахунок. ОСОБА_3, як було зазначено представником Відповідача 2, проводить

виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно

розпоряджень, які надходять з управлінь праці та соціального захисту населення

у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірах, визначених

Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на відповідний

рік.

Представником ОСОБА_3 також було

зазначено, що виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку у 2007 році було проведено у розмірах відповідно до чинного

національного законодавства на момент виплати.

Розглянувши подані сторонами

документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача

1 та представника Відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які

мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний

адміністративний суд міста Києва

                                        В С Т А

Н О В И В

Відповідно до положень частини 1

статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»громадяни

України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право

на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та

іншими законами України.

Як підтверджується матеріалами

справи, Позивач -ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2,

-є матір'ю та здійснює догляд дитини до трьох років -ОСОБА_4, 19 липня

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 29 липня 2005 року).

На підставі зазначеного, Суд

вважає, що Позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за

дитиною відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до Типового положення

про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м.

Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету

Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790 одним з основних завдань

управління є призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших

соціальних виплат, встановлених законодавством (підпункт 4 пункту 3 Типового

положення).

Згідно з Типовим положенням про

центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом

Міністерства праці та соціальної політики України від 25 квітня 2006 року № 147

головними завданнями центру є підготовка документів на виплату всіх видів

соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого

і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам,

виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших

грошових виплат (далі - соціальна допомога, інші грошові виплати); здійснення

контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх

видів соціальної допомоги, інших грошових виплат; здійснення державного нагляду

за правильністю призначення (перерахунку) та виплати пенсій і цільової грошової

допомоги органами Пенсійного фонду в разі, якщо такі функції здійснювалися

Центрами на момент набрання чинності цим Положенням (пункт 3 Типового

положення) та виконує функції по здійсненню вхідного обліку та контролю

документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які

надходять від органів праці та соціального захисту населення, підприємств,

організацій та установ; перевіряє правильність визначення органами праці та

соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших

видів грошових виплат; забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних

документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків;

проводить перевірку правильності призначення (перерахунку) та виплати пенсій і

цільової грошової допомоги органами Пенсійного фонду у разі, якщо такі функції

здійснювалися Центрами на момент набрання чинності цим Положенням; забезпечує

своєчасний розгляд усних та письмових звернень громадян з віднесених до його

компетенції питань, здійснює їх аналіз, уживає заходів щодо усунення причин, що

їх породжують; готує та передає органам праці та соціального захисту населення

документи з питань виплати соціальної допомоги, інших грошових виплат через

державні підприємства зв'язку та установи банків тощо (пункт 4 Типового

положення).

Відповідно до частини 1 статті 15

Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції Закону

України від 9 липня 2007 року, яка була чинною до 28 грудня 2007 року) допомога

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі

встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як вбачається з матеріалів справи,

а саме з Довідки ОСОБА_2 від 3 березня 2008 року та не заперечувалося в

судовому засіданні сторонами, Позивач у січні 2007 року отримала щомісячну

допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі

103,14 грн., в лютому 2007 року -103,14 грн., в березні 2007 року -104,49 грн.,

в квітні 2007 року -104,49 грн., в травні 2007 року -104,49 грн., в червні 2007

року -104,49 грн., в липні 2007 року -105,93 грн., в серпні 2007 року -108,18

грн., у вересні 2007 року -109,62 грн., в жовтні 2007 року -109,62 грн., в

листопаді 2007 року -112,50 грн., в грудні 2007 року -115,65 грн.

Стосовно позовної вимоги про

стягнення з відповідачів недоотриманої Позивачем щомісячної допомоги по догляду

за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, Суд вважає за

необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону України

«Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції Закону України від 9 липня

2007 року, яка була чинною до 28 грудня 2007 року) було передбачено, що

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у

розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року N 489-V дію

частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу

сім'ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.

Абзацом 3 частини 2 статті 56

Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007

році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям

з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок

коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких

розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -у

розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї

в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень

для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 62 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік»N 489-V затверджено на 2007 рік

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -

492 гривні, з 1 квітня - 501 гривня, з 1 жовтня - 510 гривень та для тих, хто

відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком

до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 442 гривні, з 1 жовтня - 450

гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 558 гривень, з 1 квітня -

568 гривень, з 1 жовтня - 579 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 525

гривень, з 1 квітня - 535 гривень, з 1 жовтня - 548 гривень; осіб, які втратили

працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня -

395 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 62

Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»N 489-V розміри

державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від

прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та

нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів

України від 11 січня 2007 року N 13 «Деякі питання призначення і виплати

допомоги сім'ям з дітьми»установлено, що на виконання статті 56 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі

загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та

виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання

дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що

дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для

працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на

одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний

розмір).

Рішенням Конституційного Суду

України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають

Конституції України (є неконституційними) положення пункту 14 статті 71 Закону

України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення на 2007

рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII

"Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу

сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку; абзацу третього частини другої статті 56

щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого

для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку

на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для

незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3

резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року

N 6-рп/2007 положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті

56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30,

39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані

неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом

України цього Рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152

Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що

визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Суд звертає увагу на

те, що відповідно до приписів Конституції України, саме з 9 липня 2007 року (з

моменту ухвалення Конституційним судом України рішення від 9 липня 2007 року N

6-рп/2007) втрачає чинність норма закону про державний бюджет щодо зупинення

дії частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу

сім'ям з дітьми" та норма статті 56 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік»щодо встановлення відповідного розміру щомісячної допомоги

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До цього часу, і, зокрема, на

момент нарахування та виплати Позивачу щомісячної допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку за період січень 2007 року -9 липня

2007 року підлягало застосуванню саме положення статті абзацу 3 частини 2

статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»N 489-V,

якою встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку -різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого

для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку

на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для

незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого

для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України та положення Постанови Кабінету Міністрів України

від 11 січня 2007 року N 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги

сім'ям з дітьми», якою установлено, що на виконання статті 56 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі

загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та

виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та

виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у

розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму,

встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї

в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень

(мінімальний розмір).

Водночас, Суд звертає увагу на те,

що, починаючи з 9 липня 2007 року (з моменту ухвалення Конституційним Судом

України Рішення № 6-рп/2007), норми статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність як такі, що

визнано неконституційними.

Таким чином, починаючи з 9 липня

2007 року до 31 грудня 2007 року Відповідачами повинно було нараховуватися та

виплачуватися Позивачу розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку у відповідності до вимог частини 1 статті 15

Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції Закону

України від 9 липня 2007 року), тобто  у

розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, як випливає із наявної в

матеріалах справи Довідки ОСОБА_2 від 3 березня 2008 року Позивач отримала

наступні розміри щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку: в липні 2007 року -105,93 грн., в серпні 2007 року -108,18

грн., у вересні 2007 року -109,62 грн., в жовтні 2007 року -109,62 грн., в

листопаді 2007 року -112,50 грн., в грудні 2007 року -115,65 грн.

Частиною 1 статті 62 Закону України

«Про державний бюджет України на 2007 рік»N 489-V затверджено на 2007 рік

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня -

492 гривні, з 1 квітня -501 гривня, з 1 жовтня -510 гривень та для тих, хто

відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком

до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 442 гривні, з 1 жовтня - 450

гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 558 гривень, з 1 квітня -

568 гривень, з 1 жовтня - 579 гривень; працездатних осіб: з 1 січня - 525

гривень, з 1 квітня - 535 гривень, з 1 жовтня - 548 гривень; осіб, які втратили

працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня -

395 гривень.

Таким чином, Суд звертає увагу на

те, що за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року Позивачу

виплачувалася допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

в розмірі, який не відповідає чинному на вказаний період  законодавству, а тому підлягає перерахунку та

виплаті недоотриманих сум.

Суд також звертає увагу сторін на

наступне.

На період виникнення частини

спірних правовідносин (а саме, правовідносин по виплаті Позивачу щомісячної

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з

січня 2007 по 9 липня 2007 року), були наявні нормативно-правові акти, які

мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щомісячної

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а саме -Закон

України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»та

Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»).

Конституція України не встановлює

пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від

предмету правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював

питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Відтак, оскільки чинним

законодавством України, зокрема, Конституцією України, не передбачено

розмежування нормативно-правових актів на загальні та спеціальні, то, виходячи

з принципів теорії держави і права, застосуванню підлягає той закон (норма),

який останній регулює суспільно-правові відносини.

Звичайною є практика, коли

наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового

скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту,

якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується

однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Отже, за наявності декількох

законів, норми яких по-різному  регулюють

конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах

застосовуються положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом

пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином, оскільки на момент

здійснення виплат Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку в період з січня 2007 по 9 липня 2007 року діяли

статті 56 та 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», і

вказані статті (станом на момент здійснення виплат в період з січня 2007 по

липень 2007 року) не було визнано неконституційними, Суд вважає, що суми

виплат, здійснених Позивачу в за період з січня 2007 року по 9 липня 2007 року,

відповідають розміру, визначеному чинним на момент здійснення зазначених виплат

законодавству.

Судом не приймаються до уваги

посилання Позивача на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007

року N 6-рп/2007 як на підставу задоволення позовних вимог за період з січня

2007 по 9 липня 2007 року, оскільки норми законів, які було визнано

неконституційними вищезазначеними рішеннями, втратили чинність лише з 9 липня

2007 року, а відповідно до чинного законодавства України рішення

Конституційного Суду України не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов

висновку про те, що нарахування та виплату Позивачу щомісячної допомоги по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007

року по 9 липня 2007 року здійснено у відповідності до чинного на час виплати

законодавства  та з дотриманням

принципів, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного

судочинства України.

Водночас, нарахування та виплата

Позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року не відповідає чинному

законодавству України, а тому вказані виплати підлягають перерахунку з виплатою

недоотриманих сум.

          Згідно з статтею 6 Конституції

України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

           Статтею 19 Конституції України

передбачено, що органи державної влади та органи  місцевого 

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та 

законами України.

Відповідно до вимог частини 3

статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: …(3) обґрунтовано,

тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

(вчинення дії).

Частиною 1 статті 11 Кодексу

адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а

частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення.   

Виходячи з меж заявлених позовних

вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів

справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є

частково обґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню

частково.

Водночас, Суд також звертає увагу

на те, що відповідно до частини 3 статті 152 Конституції України матеріальна чи

моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що

визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом

порядку.

Вимоги про відшкодування шкоди,

завданої особі актом, який визнано неконституційним, вирішуються в порядку

цивільного чи господарського судочинства.

           На підставі вищевикладеного, керуючись

статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

                                         П О

С Т А Н О В И В

Адміністративний позов задовольнити

частково.

1. Визнати протиправною

бездіяльність ОСОБА_2та ОСОБА_3 щодо невчинення з 9 липня 2007 року дій по

перерахунку та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення

нею трирічного віку відповідно до вимог чинного законодавства України.

2. Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3

вчинити дії, спрямовані на перерахунок та забезпечення виплати

ОСОБА_1недоотриманої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007

року відповідно до вимог Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”

у редакції закону від 9 липня 2007 року.

3. В задоволенні решти позовних

вимог -відмовити.

4. Стягнути з Державного Бюджету

України на користь ОСОБА_1 2,00 грн. судових витрат.

Постанова відповідно до частини 1

статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими статтями 

185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                      Н.

Є.  Блажівська