Постанова

від 09.12.2008 по справі 46/373

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/373

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 09.12.2008                                                                                           № 46/373

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Третьякова Л.М. (дов. № 1 від 08.01.2008р.);

 від відповідача - Ісаєва Л.М. (дов. б/н від 06.06.2008р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна установа "70 Управління начальника робіт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.11.2007

 у справі № 46/373  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Бударс"

 до                                                   Державна установа "70 Управління начальника робіт"

 про                                                   стягнення 2868487,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

 У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “БУДАРС” звернулось до господарського суду з позовом до Державної установи “70 Управління начальника робіт” про стягнення 2868487,04 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.2007р. у справі №46/373 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державної установи “70 Управління начальника робіт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАРС” 2581121,25 грн. боргу, 226317,19 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 61048,60 грн. 3 % річних з простроченої суми, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державна установа “70 Управління начальника робіт”, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2007р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно п. 5.3 договору субпідряду, підрядник проводить розрахунки з субпідрядником за умови розрахунку замовника (Міністерства оборони України) з підрядником. В свою чергу замовник не розрахувався з підрядником в повному обсязі, а останнім виконувались умови контракту субпідряду, отже відсутні ознаки цивільного зобов'язання та прострочки боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2007р. апеляційна скарга відповідача прийнята до провадження.

Позивачем надано відзив, в якому він заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. На думку позивача, відповідачем не вжито жодних заходів стягнення дебіторської заборгованості з замовника будівництва, а отже відсутні підстави звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання за договором субпідряду.

Ухвалою від 20.03.2008р. апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2008р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2008р. скасовано, а справу передано на розгляд апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2008р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача і порушено апеляційне провадження у даній справі.

08.07.2008р. в судовому засіданні представником відповідача Сєтовим М.О. заявлено відвід судді Сотнікову С.В.

Ухвалою в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. заяву про відвід головуючого судді Сотнікова С.В. залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2008р. розгляд справи призначено на 04.09.2008р.

04.09.2008р. в судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 46/373 у зв'язку з подачею касаційної скарги на ухвалу в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р. про залишення заяви про відвід судді без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2008р. провадження у справі зупинено до до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на ухвалу в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2008р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги на ухвалу в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. апеляційне провадження у справі № 46/373 поновлено.

Ухвалою від 18.11.2008р. розгляд справи відкладався.

09.12.2008р. при розгляді справи в судовому засіданні здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами (звукозапис) за клопотанням позивача.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2004p. між Міністерством оборони України як замовником та військовою частиною А-2917 (правонаступником якого є відповідач) як генеральним підрядником укладено договір підряду № 7/16-04, відповідно до якого замовник доручає, а генеральний підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по будівництву 186 квартирного житлового будинку, загальною площею 16042,1 кв.м у м. Києві по вул. Бориспільській, 26.

Згідно з п. 5.15 вказаного договору підряду № 7/16-04 від 06.05.2004р. генеральний підрядник має право залучати до виконання робіт другі суб'єкти діяльності (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.

14.03.2006р. Державною установою “70 Управління начальника робіт” (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БУДАРС” (субпідрядник) укладено контракт субпідряду 09/02/06 на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту: житловий будинок по вул. Бориспільська, 26 (далі – контракт субпідряду).

Відповідно до умов зазначеного контракту субпідряду, субпідрядник зобов'язується виконати за замовленням підрядника будівельно-ремонтні роботи по влаштуванню фасаду на об'єкті (житловий будинок № 3 по вул. Бориспільській, 26), а підрядник – прийняти виконану роботу і своєчасно оплатити її (п. 1.1, 1.2 контракту).

Згідно п. 2.1 контракту субпідряду вартість будівельно-монтажних робіт та витрат за контрактом орієнтовно складає 6607475 грн., яка уточнюється на підставі оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до розділу 5 “Порядок розрахунків і платежів” контракту субпідряду підрядник забезпечує безперервну оплату робіт. Підрядник щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом 15-ти банківських днів після підписання акта приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт при умові розрахунку Замовника з Підрядником. (п. 5.1, 5.3 контракту).

Згідно п. 6.1 контракту субпідряду здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством, будівельними нормами і правилами та оформлюється актами здачі.

На виконання умов контракту субпідряду субпідрядник виконав, а підрядник прийняв роботи на загальну суму 6311385,60 грн., що підтверджується актами форми КБ-2в та довідками форми КБ-3 за період березень-жовтень 2006 року.

В свою чергу за виконані відповідно до контракту субпідряду роботи відповідач розрахувався з позивачем частково шляхом перерахування грошових коштів в сумі 3730264,35 грн. та провів взаємозалік на суму 128690,35 грн.

На час прийняття рішення судом першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становить 2581121,25 грн.

Зазначені вище обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Визнаючи наявність зазначеної вище заборгованості, відповідач посилається на відсутність грошових надходжень з боку замовника робіт – Міністерства оборони України, надаючи при цьому акт звірки взаємних розрахунків по договору № 7/16-04 від 06.05.2004 р. станом на 01.01.2007р. та власну довідку від 05.10.2007 р. № 411.

Відповідно до довідки від 05.10.2007 р. № 411, за період з 01.01.2007р. по 15.10.2007 р. грошових коштів від замовника будівництва по договору № 7/16-04 від 06.05.2004р. до 70 Управління начальника робіт не надходило, а з акту звірки взаємних розрахунків, складеного станом на 01.01.2007 р., слідує, що дебетове сальдо генпідрядника за договором від 06.05.2004р. № 7/16 04 у розрахунках з замовником становить 4253627,33 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного посилання відповідачем на акт звірки, оскільки він містить дані станом на 01.01.2007 р., в той час як рішення прийнято 19.11.2007 р., а довідка від 05.10.2007 р. № 411 складена від імені самого відповідача і не містить відомостей від замовника підрядних робіт.

Отже, відповідачем не надано беззаперечних доказів, на підтвердження того, що змовник не перерахував генпідряднику кошти за підрядні роботи згідно з договором від 06.05.2004 р. № 7/16-04 у 2007 році.

Крім того, відповідач належним чином не підтвердив надходження коштів від замовника робіт, оскільки він не був позбавлений можливості отримати від обслуговуючої розрахункової установи витяг з рахунку за відповідний період, яким би стверджувався факт відсутності грошових надходжень від замовника робіт.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано доказів на підтвердження ненастання строку виконання зобов'язань по оплаті вартості субпідрядних робіт за контрактом субпідряду.

Крім того, апеляційна колегія вважає безпідставними посилання відповідача на те, що п. 5.3. договору субпідряду передбачена оплата виконаних робіт позивачем лише після розрахунку з ним замовника будівництва, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів на підтвердження вжиття ним заходів щодо погашення Міністерством оборони України даної заборгованості.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 837 ЦК України передбачає за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2581121,25 грн. основної заборгованості.

Відповідно до ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача також підлягає стягненню з відповідача інфляційні нарахування в сумі 226317,19 грн. та 3 % річних в сумі 61048,60 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва  від 19.11.2007р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державної установи “70 Управління начальника робіт”залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2007р. у справі  № 46/373 – без змін.

Матеріали справи № 46/373 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді