Постанова

від 08.04.2009 по справі 46/373

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

46/373

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 квітня 2009 р.                                                                                    № 46/373  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Грека Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Державної установи "70 управління начальника робіт" Міністерства оборони України

на рішеннявідта на постановувідгосподарського суду м. Києва19.11.2007Київського апеляційного господарського суду09.12.2008

у справі№ 46/373

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БУДАРС"

доДержавної установи "70 управління начальника робіт" Міністерства оборони України

простягнення 2 868 487,04 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- прокуратуриГриненко Г.Є.

- позивачане з'явився;

- відповідачаКоваль О.Б.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 07.04.2009 № 02(02-10)144, розгляд справи № 46/373 господарського суду м. Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. –головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Грек Б.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДАРС" (далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної установи "70 управління начальника робіт" Міністерства оборони України (далі –відповідач) про стягнення 2 581 121,25 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до контракту субпідряду № 09/02/06 від 14.03.2006, 226 317,19 грн. інфляційних нарахувань та 61 048,60 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2007 у справі № 46/373 (суддя Шабунін С.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 581 121,25 грн. боргу, 226 317,19 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 61 048,60 3% річних з простроченої суми, 25 000,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 у справі № 46/373 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. –головуючий суддя, судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2007 –без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, Заступник військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Державної установи "70 управління начальника робіт" Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням від 15.01.2009 № 10/132, в якому просить скасувати оскаржувані рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційним поданням, Заступник військового прокурора Центрального регіону посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (ст. 43, ч. ч. 2, 3 ст. 84 ГПК України; ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України), неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відзив на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДАРС" не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання Заступника військового прокурора Центрального регіону не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 06.05.2004 Міністерство оборони України (замовник) та військова частина А-2917 (генеральний підрядник) уклали договір підряду № 7/16-04, за умов якого замовник доручає, а генеральний підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи по будівництву 186-квартирного житлового будинку площею 16 042,1 м2 у м. Києві по вул. Бориспільській, 26.

Державна установа "70 Управління начальника робіт" є правонаступником генерального підрядника за договором від 06.05.2004.

Відповідно до п. 5.15 договору генеральний підрядник має право залучати до виконання робіт інших суб'єктів господарської діяльності (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.

14.03.2006 відповідач (підрядник), та позивач (субпідрядник) уклали контракт субпідряду № 09/02/06, за умовами якого субпідрядник зобов'язався виконати за замовленням підрядника будівельно-ремонтні роботи по влаштуванню фасаду на об'єкті (житловий будинок № 3 по вул. Бориспільській, 26), а підрядник - прийняти виконану роботу і своєчасно оплатити її.

Пунктом 6.1 контракту від 14.03.2006 сторони погодили, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним законодавством, будівельними нормами і правилами та оформлюється актами здачі-приймання.

На виконання зобов'язань за контрактом від 14.03.2006 позивач виконав відповідні субпідрядні роботи на загальну суму 6 311 385,60 грн., що підтверджується актами за формою КБ-2в та довідками за формою КБ-3, а саме: за березень 2006 року на суму 1 094 782,80 грн., за квітень 2006 року на суму 31 458,00 грн., за червень 2006 року на суму 71 616,00 грн. та на суму 4 957,20 грн., за липень 2006 року на суму 2 784,00 грн. та на суму 159 184,80 грн., за серпень 2006 року на суму 43 657,20 грн. та на суму 57 981,60 грн., за вересень 2006 року на суму 4 469 805,60 грн., за жовтень 2006 року на суму 101 995,20 грн., 28 878,80 грн., 52 494,00 грн. та 193 790,40 грн.

Виходячи з положень п. 5 контракту від 14.03.2006 підрядник забезпечує безперервну оплату робіт та щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом 15-ти банківських днів після підсисання форми № КБ-2в та форми № КБ-3 при умові розрахунку замовника з підрядником. Остаточні розрахунки за виконані роботи підрядник проводить з субпідрядником після повного закінчення всіх його робіт, усунення недоліків на об'єкті і оформлення актів звірки взаєморозрахунків, при умові розрахунку замовника з генпідрядником.

За виконані обумовленим контрактом від 14.03.2006 роботи відповідач частково розрахувався з позивачем шляхом перерахування грошових коштів в сумі 3 730 264,35 грн. (підтвердженням чого є банківські виписки від 06.04.2006, 05.05.2006, 22.06.2006, 30.06.2006, 21.07.2006, 17.08.2006, 26.09.2006, 27.10.2006, 07.11.2006, 15.11.2006, 15.12.2006, 25.12.2006, 26.12.2006, 28.12.2006). Крім того, на суму 128 690,35 грн. сторонами проведено взаємозалік.

Таким чином, борг відповідача за виконані роботи становить 2 581 121,25 грн.

Відповідач визнав наявність зазначеної заборгованості, однак, посилається на відсутність грошових надходжень з боку замовника робіт, надаючи при цьому акт звірки взаємних розрахунків по договору № 7/16-04 від 06.05.2004 станом на 01.01.2007 та власну довідку від 05.10.2007 № 411.

Відповідно до довідки від 05.10.2007 № 411 за період з 01.01.2007 по 15.10.2007 грошових коштів від замовника будівництва по договору № 7/16-04 від 06.05.2004 до Державної установи "70 Управління начальника робіт" не надходило, а з акту звірки взаємних розрахунків, складеного станом на 01.01.2007, слідує, що дебетове сальдо генпідрядника за договором від 06.05.2004 № 7/16 04 у розрахунках з замовником становить 4 253 627,33 грн.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов, з наступних підстав.

Суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на акт, оскільки він містить дані станом на 01.01.2007, в той час як рішення прийнято 19.11.2007, а довідка від 05.10.2007 № 411 складена від імені самого відповідача і не містить відомостей від замовника підрядних робіт. Тобто, відповідач не надав доказів, якими б підтвердив, що змовник не перерахував генпідряднику кошти за підрядні роботи згідно з договором від 06.05.2004 № 7/16-04 у 2007 році.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що відповідач належним чином не підтвердив відсутність надходження коштів від замовника робіт, оскільки він не був позбавлений можливості отримати від обслуговуючої розрахункової установи витягу з рахунку за відповідний період, яким би підтверджувався факт відсутності грошових надходжень від замовника робіт.

Зважаючи на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не довів того, що строк виконання зобов'язань по оплаті вартості субпідрядних робіт за контрактом від 14.03.2006 не настав.

Посилання відповідача на те, що п. 5.3. контракту субпідряду передбачена оплата виконаних позивачем робіт лише після розрахунку з ним замовника будівництва, обґрунтовано не були прийняті судами до уваги, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів того, що ним були вжиті заходи щодо погашення Міністерством оборони України даної заборгованості.

Сторони, виконуючи взяті на себе зобов'язання, повинні діяти добросовісно, розумно та справедливо. Разом з тим, відповідач не вчинив дій щодо вирішення питання про повний розрахунок замовника за виконані підрядні роботи, що свідчить про те, що відповідач фактично ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо розрахунку з позивачем за виконані роботи.

Виходячи з положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, доводи касаційного подання спростовуються вищенаведеним. При цьому, відповідно до положень ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційного подання щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. ч. 2, 3 ст. 84 ГПК України, оскільки в описовій частині оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не відобразив факт заявлення клопотання відповідачем про залучення Міністерства оборони України до розгляду справи та не зазначив доводів та підстав з яких виходив суд відмовляючи у задоволенні такого клопотання не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, тому як таке порушення не призвело до прийняття неправильного рішення.   

Таким чином, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнили позов, відтак відсутні підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень, які визнають такими, що прийняті у повній відповідності та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Державної установи "70 управління начальника робіт" Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 19.11.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 у справі № 46/373 –без змін.

Головуючий суддя                                                                            Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                            Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                       Б.М. ГРЕК