Постанова

від 02.10.2012 по справі 17/165пн/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 17/165пн/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. у справігосподарського суду Луганської області за позовомтовариства з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс", м. Луганськ доАкціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат", м. Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Луганської обласної дирекції залізничних перевезень, м. Луганськ провизнання права власності та витребування майна з незаконного володіння за участю представників:

позивача: Красовська Н.В. (представник за дов. від 27.04.2012р. №82),

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Луганський домобудівельний комбінат" про визнання за ТОВ "Транспорт-Сервіс" право власності на залізничні колії №16, 24, загальною довжиною 324 м, розташовані на території відповідача за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1; залізничні колії №17, 18 загальною довжиною 512 м, розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1-1; та витребування їх з незаконного володіння відповідача.

Ухвалою господарського суду Луганської області по справі №17/167пн/2011 від 13.12.2011р. здійснено заміну неналежного відповідача у справі -ТОВ "Укрбізнес-Альянс" на належного - АТЗТ "Луганський домобудівельний комбінат", справи №17/165пн/2011 та №17/167пн/2011 об'єднано в одну, шляхом приєднання справи № 17/167пн/2011 до справи №17/165пн/2011.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.12.2011р. у справі №17/165пн/2011 позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ТОВ "Транспорт-Сервіс" право власності на залізничні колії №16, 24, загальною довжиною 324 м., розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, та на залізничні колії №17, 18 загальною довжиною 512 м., розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1-1. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовано наявністю у позивача документів, що підтверджують його право власності на спірні колії, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог -безпідставністю таких вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. рішення господарського суду Луганської області від 28.12.2011р. у справі №17/165пн/2011 скасовано в частині визнання права власності та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення мотивована відсутністю у позивача належних документів, що підтверджують його право власності на спірне майно.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Транспорт-Сервіс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що суд апеляційної інстанції неповно та не об'єктивно дослідив докази, не надав їм належної юридичної оцінки, що призвело до порушення застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 64, 67 Статуту залізниць України, ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між РВ ФДМ України по Луганській області та орендним підприємством "Луганськспецбуд" 30.07.1993р. було укладено договір купівлі-продажу державного майна цілого майнового комплексу.

Листом РВ ФДМ України по Луганській області від 29.08.2011 №11-08-04193 підтверджено той факт, що 19,7 км залізничних колій увійшли до складу цілісного майнового фонду при здійсненні приватизації.

До складу приватизованого майна цілісного майнового комплексу колективного підприємства "Луганськспецбуд" увійшло Об'єднане господарство залізничного транспорту, на балансі якого знаходились дані залізничні колії.

Відповідно до протоколу №2 засідання правління колективного підприємства -"Трест Луганськспецбуд" від 20.03.1998 було прийнято рішення про перетворення підрозділів, що входять до складу треста "Луганськспецбуд" в закриті акціонерні товариства, в результаті чого Об'єднане господарство залізничного транспорту було перетворено в закрите акціонерне товариство "Транспорт-Сервіс" з передачею основних фондів, оборотних і грошових засобів, які включають всі будівлі, інше нерухоме майно цілісного майнового комплексу, яке, в свою чергу, у зв'язку з прийняттям ЗУ "Про акціонерні товариства" було перейменовано в ПрАТ "Транспорт-Сервіс".

В подальшому ПрАТ "Транспорт-Сервіс" було перетворено на товариство з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ПрАТ "Транспорт-Сервіс" (п. 1.1 Статуту ТДВ "Транспорт-Сервіс").

Спірні залізничні колії проходить через територію АТЗТ "Луганський домобудівельний комбінат"(відповідач у справі), на адресу якого ПрАТ "Транспорт-Сервіс" направило лист з проханням надати допуск на його територію та здійснити обслуговування колії, на що останній відповіді з цього приводу не надав.

Судом також встановлено, що за позивачем було визнано право власності на залізничні колії довжиною 17173 м. згідно рішення господарського суду Луганської області від 22.04.2002р. у справі № 5/62пн, яке ухвалою від 04.11.2011р. було роз'яснено, зокрема, що право власності позивача розповсюджується в тому числі на: залізничну колію № 16 від стрілки 33 до упору, довжиною 204 метри; залізничну колію № 17 від стрілки 49 через стрілку 54 до упору, довжиною 499 метрів, залізничну колію № 18 довжиною 46 метрів, залізничну колію № 24 від стрілки 33 до упору, довжиною 120 метрів. Рішення мотивоване тим, що право власності позивача, яке в БТІ своєчасно зареєстровано не було, окрім договору купівлі-продажу від 30.07.1993р., підтверджується також реєстраційним посвідченням від 22.09.1993р. № 1/16 про право власності, видане Комітетом комунального майна м. Луганська, та довідкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 04.02.1997 № 1-3/44.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції Закону, що діяв на момент приватизації цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганськспецбуд", єдиними (цілісними) майновими комплексами є майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства.

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, місцевим господарським судом встановлено факт набуття позивачем права власності на спірне майно за наслідками приватизації державного майна (цілісний майновий комплекс), до складу якого увійшли і спірні залізничні під'їзні колії, власником яких згідно з технічним паспортом на даний час є позивач.

Також, на підтвердження наявності у позивача права власності на спірне майно, місцевим господарським судом прийнято та оцінено як опосередкований доказ, наданий позивачем пакет документів, перелік яких визначений Статутом залізниць України (ст. 64, 67), Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій (п.п. 1.3., 1.4., 1.5.), як то: - акт обстеження під'їзних шляхів ЗАТ "Транспорт-Сервіс" від 16-24,26.05.2006, договір № 4/63 від 15.06.2007 на експлуатацію під'їзної колії; - Інструкція про порядок обслуговування залізничної під'їзної колії ЗАТ "Транспорт-Сервіс"; - паспорт залізничних колій ЗАТ "Транс-сервіс"; - Єдиний технологічний процес; - паспорт колійного господарства Об'єднаного господарства залізничного транспорту тресту "Ворошиловградспецбуд".

Отже, оскільки матеріали справи містять достатньо, як прямих, так і опосередкованих доказів на підтвердження наявності у позивача права власності на залізничні під'їзні колії №№ 16, 17, 18, 24, яким судом першої інстанції надано належну оцінку, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

В свою чергу, висновки суду апеляційної інстанції щодо скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про визнання права власності із відмовою в позові в цій частині колегія вважає такими, що зроблені без врахування законодавства про приватизацію державного майна та з порушенням норм процесуального права, оскільки суд 2-ї інстанції в результаті неповного дослідження матеріалів та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору, дійшов такого висновку лише на підставі переоцінки доказів, які суд 1-ї інстанції визначив як опосередковані, що призвело до прийняття неправомірного рішення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови в названій частині із залишенням рішення місцевого господарського суду в цій частині силі, оскільки воно відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.

В решті, тобто в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння відповідача спірних колій, враховуючи правильність висновків господарського суду попередніх інстанцій та факт неоскарження судових актів в цій частині, постанова суду апеляційної інстанції має бути залишена без змін.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. у справі №17/165пн/2011 щодо відмови в позові в частині визнання за товариством з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" права власності на залізничні колії №16, 24, загальною довжиною 324 м., розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, та на залізничні колії №17,18 загальною довжиною 512 м., розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1-1, скасувати.

Рішення господарського суду Луганської області від 28.12.2011р. у справі №17/165пн/2011 в цій частині залишити в силі.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. у справі №17/165пн/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

С.В. Куровський