Рішення

від 04.10.2012 по справі 9/61/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 жовтня 2012 р. Справа 9/61/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О. , при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л. , за участю представників сторін:

прокуратури: Стецюк Н.Д., посвідчення № 002268 від 03.09.2012р.(прокурор);

позивача: Поштар Н.Л., довіреність № 52 від 17.05.12, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи Департаменту самоврядного контролю;

відповідача: не з'явився

розглянувши в приміщенні суду справу за позовом:Заступника прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) до:Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе, 12, м. Вінниця, 21009; вул. 1-травня,3, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 6 930,44 грн. згідно договору оренди приміщень

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Вінницької міської ради подано позов про стягнення з приватного підприємства "Авеста" заборгованості з орендної плати в сумі 6 844,25 грн. та 86,19 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.09.2012р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/61/2012/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2012р.

Однак, зважаючи на неявку на визначену дату в судове засідання представника відповідача й не подання витребуваних доказів, суд ухвалою від 25.09.2012р. відклав розгляд справи на 04.10.2012р.

В судовому засіданні 04.10.2012р. прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач вдруге вимоги суду щодо забезпечення явки до суду уповноваженого представника, надання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів не виконав, письмових пояснень з обґрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав.

Слід зазначити, що ухвали суду від 11.09.2012р. та 25.09.2012р. надсилались відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009), зазначена адреса ідентична тій, що вказана у з витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.09.2012 року.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи - є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4 ст. 89 ЦК України). Отже, місцезнаходженням відповідача є адреса, зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено на виконавчий орган юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства до повноважень господарського суду не віднесено розшук сторін у справі, у разі зміни їх місцезнаходження без внесення відповідних даних до ЄДР.

Разом з тим, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, судом направлено ухвалу про відкладення розгляду справи від 25.09.2012 року також на адресу орендованого відповідачем приміщення, а саме: вул. Першотравнева, 3, м. Вінниця. Отримання зазначеної ухвали відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 57824380, яке повернулось до суду 03.10.2012р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

24.03.2011р. між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Авеста" (орендар) укладено договір оренди приміщень (будівель, споруд) № 14-106.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення /будівлю, споруду/, надалі "об'єкт", на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 743 від 24.03.2011р. за адресою: м.Вінниця, вул. Першотравнева, 3, загальною площею 102,8 кв.м. Характер використання приміщень: розміщення кафе.(1.2. договору).

В пункті 1.4. договору сторони визначили термін оренди з 24.03.2011 року по 24.02.2014 року.

У розділі 2 договору сторони передбачили розмір та порядок проведення орендної плати. А саме:

- орендна плата перераховується управлінню комунального майна Вінницької міської ради щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця. Орендна плата за базовий місяць при укладенні договору оренди складає 1829,15 грн., крім того ПДВ 20% (п. 2.1. договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (крім бюджетних установ чи закладів)(п. 2.2. договору);

- орендна плата нараховується з моменту підписання акта прийому-передачі приміщення (будівлі, споруди) (п. 2.3. договору);

- при частковій сплаті орендної плати в першу чергу зараховуються витрати орендодавця, пов'язані з одержанням виконання грошових зобов'язань, в другу - пеня за прострочення платежів, а потім орендна плата, згідно ст. 534 ЦК України (п. 2.4. договору).

Згідно п.4.2.4. договору орендар зобов'язався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

01.04.2011 року сторонами було внесено зміни до договору оренди приміщень /будівель, споруд/ № 14-106 від 24.03.2011 року.

Вказаний в п.1.1. договору об'єкт оренди був переданий орендарю згідно з актом прийому-передачі від 12.04.07р.

Відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договору своїх обов'язків щодо своєчасної та повної сплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим за період з травня по липень 2012р. включно утворилась заборгованість в розмірі 6 844,25 грн.

Наведене стверджується: рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №743 від 24.03.2011р., договором оренди приміщень /будівель, споруд/ № 14-106 від 24.03.2011 року, змінами до нього від 01.04.2011 року, актом прийому-передачі приміщення (будівлі, споруди) від 12.04.2007р., обґрунтованим розрахунком орендної плати та іншими матеріалами справи.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України (далі ГК), господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК) зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань заявлено до стягнення 86,19 грн. - пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

В п. 2.5. договору сторони визначили, що своєчасно несплачені Орендарем суми орендної плати стягуються за весь період заборгованості з пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення 86,19 грн. - пені, суд дійшов висновку, що дана вимога заявлена та нарахована правильно, а відтак підлягає задоволенню.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи із встановлених обставин справи, викладених вище норм законодавства, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з травня по липень 2012 року правомірною та обґрунтованою.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в сумі 6 844,25 грн. - боргу та 86,19 грн. - пені.

Судові витрати слід віднести на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 4-5, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009) на користь Виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813 (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) 6 844,25 грн. - основного боргу; 86,19 грн. - пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Авеста", код ЄДРПОУ 20112066 (вул. Фрунзе,12, м. Вінниця, 21009) до Державного бюджету України 1609,50 грн. - судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 жовтня 2012 р.

Суддя Балтак О.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 -відповідачу (вул. Фрунзе, 12, м. Вінниця, 21009; вул. Першотравнева,3, м. Вінниця, 21000)