Постанова

від 05.10.2012 по справі 2а/0570/5582/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/5582/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Пономаренко В.Е.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15.02.2012 р. №0000492340,-

за участю представників сторін:

від позивача: Трофімової О.О. - за дов. від 3 січня 2012 року;

Толубец І.С. - за дов. від 3 січня 2012 року,

від відповідача: Полякової О.Г. - за дов. від 4 квітня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15.02.2012 р. №0000492340.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2012р. відповідача - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Стандартойл» було укладено договори підряду з фізичними особами, згідно з якими проведено відповідні роботи, здійснено їх оплату вказаним фізичним особам, вказує, що проходження працівниками АЗС навчання на спеціальних курсах, на відсутність яких посилається податковий орган в акті перевірки, не є документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, тобто, не є первинним документом. Крім того, зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Стандартойл» є роздрібна торгівля пальним. Товариство не має у власності майнових комплексів автозаправних станцій, тому для виконання основного виду діяльності позивачем було укладено з ТОВ «РосУкрОйл», ТОВ «Екогаз», ТОВ «Донбаснафтапродукт», ТОВ «Богатир», ТОВ «Газові Автомобільні Заправки» відповідні договори оренди. З грудня 2009 року ТОВ «Стандартойл» здійснює роздрібний продаж пального через мережу орендованих АЗС. Майнові комплекси автозаправних станцій використовувались та продовжують використовуватися на цей час у господарській діяльності, тому витрати на оренду були правомірно включені до валових витрат.

Крім того, вказує на безпідставність заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. в сумі 1 050 636,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2011р. № 0004082340. Вважає помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в 1 050 636,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України. Не погоджується з доводами відповідача про незаконне включення до складу валових витрат 1-го кв. 2011р. від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередні податкові періоди (за 2010р.) в сумі 1 050 636,00 грн., так як за результатами фінансово-господарської діяльності підприємством отримані збитки, внаслідок чого задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Частиною 2 п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України визначено, що, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. На думку позивача, всі розрахунки як об'єкту оподаткування, так і податку, що підлягає сплаті в 2-му кв. 2011р. він виконав вірно.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. Вказали, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМ України від 20.12.1997р. № 1442, до роботи оператором АЗС допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які пройшли навчання на спеціальних курсах з одержанням відповідного посвідчення. Усі працівники АЗС та спеціалізованих магазинів проходять навчання і інструктаж з перевіркою знань з питань охорони праці. Зазначені працівники повинні знати правила пожежної та екологічної безпеки, правила користування засобами вимірювальної техніки, умови утримання території АЗС і приміщень магазинів у належному санітарному стані, вимоги нормативних документів щодо продажу нафтопродуктів, супутніх товарів, а також торговельного обслуговування споживачів. На порушення вказаних норм, позивачем було уклало з фізичними особами договори підряду, при цьому до перевірки не надано посвідчення про проходження вказаними фізичними особами спеціальних курсів для роботи на АЗС, в актах приймання-передачі не зазначено, які види робіт виконувалися цими фізичними особами. Крім того, на порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неправомірно включено до складу витрат послуги оренди у 4 кварталі 20098 року. До того ж, зазначає, що підприємством неправомірно було включено до складу від'ємного, значення об'єкта оподаткування податком на прибуток витрати попередніх податкових періодів, чим порушено ст. 150 Податкового кодексу України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 13.12.2010р., включене до ЄДРПОУ за номером 36695538 (арк. справи 14, том 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Серед прав, наданих податковим органам, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної планової перевірки платника податків. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявний наказ ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Стандартойл» від 03.08.2011р. № 901, «Про продовження термінів документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Стандартойл» від 26.09.11, який вручено платнику податків 27.09.2011р. та направлення на перевірку, які вручені платнику податків 30.08.2011р. (арк. справи 57 - 70, том 8).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства щодо підстав проведення перевірки.

З 30.08.2011р. по 10.10.2011р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС здійснена планова виїзна перевірка ТОВ «Стандартойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.09.2009р. по 30.06.2011р. (арк. справи 45 - 112, том 1).

За результатами перевірки керівником податкового органу 06.12.2011р. на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, за порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.1., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004082340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 47 615,75 грн., з них 42 054,00 грн. - основний платіж та 5 561,75 грн. - штрафні санкції (арк. справи 44 том 1).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків в адміністративному порядку до ДПА у Донецькій області. Рішенням ДПА у Донецькій області від 10.02.2012р. № 644/10/10-213-1 податкове повідомлення-рішення частково скасовано в частині нарахування штрафних санкцій на суму 3 144,00 грн., в інший частині - залишено без змін. За результатами вказаного оскарження, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012р. № 0000492340, яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до ДПА України, скаргу платника податків залишено без задоволення (рішення від 24.04.2012р. № 7269/6/10-2115).

Стосовно включення до складу валових витрат - витрат за договорами підряду, укладеними з фізичними особами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК, ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Так, актом перевірки встановлено, що ТОВ «Стандартойл» укладено договори, які мають назву «договори підряду» з фізичними особами, які здійснювали розрахунки з клієнтами (арк. справи 57, том 1).

Згідно з умовами вказаних договорів, Виконавець (фізична особа) зобов'язується виконати за свій ризик по завданню Замовника (ТОВ «Стандартойл») певні види робіт: обслуговування автоматизованих систем заправки паливно-мастильними матеріалами, ввод та відображення інформації апаратного блока, перевірка точності і контроль видачі палива автозаправною колонкою, настройка обладнання ремонт і заміна несправних частин i вузлів системи, а Замовник зобов'язується прийняти i оплатити їх в порядку i на умовах, зазначених у договорі.

Слід відмітити, що види робіт, які виконувались фізичними особами за вказаними договорами підряду носять тимчасовий характер. У зв'язку з великою плинністю кадрів, з метою якісного обслуговування клієнтів та недопущення простою на автозаправних станціях, позивачем не укладались з фізичними особами трудові договори, що знайшло свої відображення в п.1.2. договорів підряду: «Даний договір не носить характеру трудового

договору i на нього, відповідно, не поширюється дія норм чинного в Україні трудового

законодавства».

Згідно з п.2.1.9 договорів, «Виконавець зобов'язується надавати Замовнику Акт виконаних робіт, що містить інформацію про виконану роботу та її вартість, який є невід'ємною частиною даного договору. Двусторонньо підписаний акт є підставою для здійснення Замовником оплати виконаних робіт».

На виконання вказаних договорів, фізичними особами було здійснено ряд робіт, відображених в актах виконаних робіт, підписаних з одного боку ОСОБА_6 - від Замовника, та фізичними особами - з іншого боку.

При цьому, слід зазначити, що вказаними договорами передбачено дотримання техніки безпеки на виробництві, виконання вимог інструкцій з експлуатації обладнання (арк. справи 81 - 250, том 2; 1 - 250, том 3; 1 - 250, том 4; 1 - 250, том 5; 1 - 66, том 6).

Платником податків відображено операції по договорам підряду з фізичними особами в бухгалтерському обліку по рахунку 663: «Співробітники; Місяць нарахування ЗП» (арк. справи 67 - 78, том 6). Вказане не заперечується співробітниками податкового органу та відображено в акті перевірки.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42, 43 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За приписами ст. 627 ЦК, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було з урахуванням норм чинного законодавства добровільно укладено з фізичними особами договори підряду, які сторонами виконані в повному обсязі. Проведення розрахунків за виконані роботи позивачем підтверджено відомостями на виплату грошей та банківськими виписками (арк. справи 201 - 250, том 7; 1 - 43, том 8).

Стосовно не визначення видів робіт, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні накази ТОВ «Стандартойл» «Про розцінки на виконання робіт»:

- від 04.12.2009р. № 3/3, в якому зазначені види робіт та їх розцінки, а саме: обслуговування автоматизованих систем заправки паливно-мастильних матеріалів, ввод та відображення інформації апаратного блоку - 70 грн., перевірка точності та контроль відпуску палива автозаправної колонки - 25 грн., настойка обладнання, ремонт та заміна несправних частин та узлів системи - 10 грн., контроль правильності відображення інформації на табло, індикаторних лампах - 10 грн., зняття перфоленти з інформацією, заміна касет, здійснення записів в блоку пам'яті - 10 грн., розрахунки з клієнтами, а також операції по прийманню, обліку, видачі та зберіганню грошових коштів - 25 грн. (арк. справи 46, том 8);

- від 05.02.2010р. № 14р, в якому зазначені види робіт та їх розцінки, а саме: обслуговування автоматизованих систем заправки паливно-мастильних матеріалів, ввод та відображення інформації апаратного блоку - 70 грн., перевірка точності та контроль відпуску палива автозаправної колонки - 28,43 грн., настойка обладнання, ремонт та заміна несправних частин та узлів системи - 10 грн., контроль правильності відображення інформації на табло, індикаторних лампах - 10 грн., зняття перфоленти з інформацією, заміна касет, здійснення записів в блоку пам'яті - 10 грн., розрахунки з клієнтами, а також операції по прийманню, обліку, видачі та зберіганню грошових коштів - 26,15 грн. (арк. справи 45, том 8);

- від 06.01.2011р. № 37р, в якому зазначені види робіт та їх розцінки, а саме: обслуговування автоматизованих систем заправки паливно-мастильних матеріалів, ввод та відображення інформації апаратного блоку - 70,79 грн., перевірка точності та контроль відпуску палива автозаправної колонки - 28,43 грн., настойка обладнання, ремонт та заміна несправних частин та узлів системи - 10 грн. (арк. справи 44, том 8).

Вказане спростовує доводи відповідача про недоведеність розшифровки виконаних фізичними особами робіт під час виконання договорів підряду.

Крім зазначеного, відповідачем не доведено, що вищевказані договори підряду визнавались недійсними в судовому порядку.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Господарською діяльністю у розумінні п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як зазначається в п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З вказаного випливає, що посилання відповідача на порушення позивачем Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМ України від 20.12.1997р. № 1442, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998р. № 113/98-ВР та відповідне корегування його податкового обліку з урахуванням вказаних нормативно-правових актів є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про підтвердженість матеріалами справи витрат з договорами підряду, укладеними з фізичними особами, а тому, позивач правомірно включив вказані витрати до складу валових витрат.

Стосовно віднесення до валових витрат витрат по договорам оренди автозаправних станцій.

Крім того, проведеною ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС плановою перевіркою встановлено, що ТОВ «Стнадартрйл» було укладено договори оренди автозаправних станцій, витрати з оренди по яких включено позивачем до складу валових витрат, при цьому, не використано у власній господарській діяльності товариства.

Відповідно до ст.ст. 759, 760 Цивільного кодексу України (далі - ЦК, ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За приписами ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ст. 762, 763 ЦК, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

При цьому, відповідно до ст. 773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Стандартойл» укладено наступні договори оренди, на які йдеться посилання в акті перевірки:

1) Договір №04/15 від 03.12.2009 року, укладений з МПП НВФ «Богатир», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції за виключенням 8м операторної та побутових приміщень, який знаходиться за адресою: м. Харцизьк, траса Донецьк-Міллерово-Харцизьк. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 1 - 8, том 2).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 23.12.2009р. (арк. справи 112 - 113, том 6).

2) Договір №04/16 від 03.12.2009 року, укладений з МПП НВФ «Богатир», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції за виключенням 8м операторної та побутових приміщень, який знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Філатова, 1. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 233 - 240, том 1).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 31.10.2009р. (арк. справи 114 - 117, том 6).

3) Договір №04-38 від 30.11.2009 року, укладений з ТОВ «РосУкрОйл», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції, за виключенням 8м операторної та побутових приміщень, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Kупріна, 290. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 9 - 16, том 2).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 09.12.2009р. (арк. справи 95 - 97, том 6).

4) Договір №04-39 від 30.11.2009 року, укладений з ТОВ «РосУкрОйл», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції, за виключенням 8м операторної та побутових приміщень, який знаходиться за адресою: м. Макіївка, вул. Донецька, 25. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 241 - 248, том 1).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 04.12.2009р. (арк. справи 101 - 103, том 6).

5) Договір №3 від 03.12.2009 року, укладений з ТОВ «Екогаз», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції та 10м операторної та побутових приміщень, за виключенням магазина та залишкових побутових приміщень, автомийки, який знаходиться за адресою: м. Іловайськ, вул. Ломоносова, 191. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 163 - 171, том 1).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 16.12.2009р. (арк. справи 91 - 92, том 6).

6) Договір №А-12/09 від 03.12.2009 року, укладений з ТОВ «Пелагос», згідно з яким отримано у оренду майновий комплекс автозаправної станції, за виключенням 8м операторної та побутових приміщень, який знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Араратська, 1. За договором Орендодавець зобов'язується передати у тимчасове оплатне користування, а Орендар - прийняти та використовувати майновий комплекс автозаправної станції, перелік складу якого зазначений в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, для ведення господарської діяльності на умовах, зазначених в договорі. Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату за користування об'єктом оренди, яка перераховується до 25 числа місяця, що передує місяцю оренди (арк. справи 225 - 232, том 1).

Майновий комплекс автозаправної станції передано у користування за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 09.12.2009р. (арк. справи 118 - 120, том 6).

Оплата за надання вказаних автозаправних станцій в оренду проводилась згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. справи 146 - 234, том 6). На вищевказані об'єкти оренди було видано формуляри (паспорти) з зазначенням найменувань переданого майна та проведених стосовно нього перевірок (арк. справи 37 - 89, том 7).

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії ФФ № 053071, підприємство здійснює, в тому числі, такі види діяльності за КВЕД: 23.20.0 - виробництво продуктів нафто перероблення, 51.51.0 - оптова торгівля пальним, 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним. Статутом позивача також передбачено виробництво та збут продуктів нафтоперероблення (арк. справи 15, 18 - 43, том 1).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Господарською діяльністю у розумінні п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи

З урахуванням зареєстрованих видів діяльності, шляхом укладення договорів оренди автозаправних станцій, у зв'язку з відсутністю власних потужностей, ТОВ «Стандартойл» здійснювало оптову та роздрібну торгівлю пальним на орендованих площах, що підтверджується періодичними звітами та фіскальними чеками на реалізацію пального, в яких вказано адреси саме орендованих АЗС за вищевказаними договорами оренди (арк. справи 90-182, том 7).

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем, шляхом укладення договорів оренди автозаправних станцій, які було використано за цільовим призначенням, було правомірно сформовано валові витрати за операціями оренди, які проводились в межах господарської діяльності позивача.

Стосовно включення до від'ємного значення об'єкта оподаткування І-го та ІІ-го кварталів 2011 року від'ємного значення попередніх періодів та донарахування з вказаних підстав грошового зобов'язання.

Судом в рамках розгляду даної справи були встановлені обставини, які були підставами для визначення податкових зобов'язань позивачу, а також були предметом розгляду в іншій, пов'язаній судовій справі.

27.06.2012р. Донецьким окружним адміністративним судом було розглянуто справу № 2а/0570/5563/2012 про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. № 0000502340, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 050 871,00 грн., позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.08.2012р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Під час розгляду справи № 2а/0570/5563/2012 судом встановлено наступне.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.09.2009р. по 30.06.2011р., по закінченню якої було складено акт перевірки №1191/23-2/36695538 від 17.10.2011р.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою відображених у рядку 06.6 декларацій «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року) за період з 01.04.2011р.-30.06.2011р. у загальній сумі 1 324 216,00 грн. встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування виникло у 2010 році - 1 050 636,00 грн. та 1 кварталі 2011 року - 273 580,00 грн.

Проведеною перевіркою показників, відображених позивачем у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього у сумі 1 152 312 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 1 050 636,00 грн. та від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у сумі 101 676,00 грн. внаслідок чого завищені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування (рядок 04 декларації) у сумі 1 152 312,00 грн.

Перевіркою показників, відображених позивачем у рядку А3.1 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» у додатку ТП до рядків 08 та 12 декларації за II квартал 2011 року встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 1 050 636,00 грн., внаслідок чого завищені інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів, зазначених у рядку А1 (рядок А3 додатку ТП до декларації) у сумі 1 050 636,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню (рядок 08 декларації) у сумі 1 050 636,00 грн.

Позивач за 1 квартал 2011 року у декларації з податку на прибуток підприємства відобразив наступні показники:

- рядок 03 «Скоригований валовий дохід» - 4 131 691,00 грн.;

- рядок 06 «Скориговані валові витрати» - 5 452 969,00 грн. (в тому числі рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» - 1 050 636,00 грн. (за 2010 рік);

- рядок 07 «Сума амортизаційних відрахувань» - 2 938,00 грн.;

- рядок 08 «Об'єкт оподаткування від'ємний (-)» - 1 324 216,00 грн.

В подальшому від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 1 050 636,00 грн. позивач відобразив за 2 квартал 2011 року у рядках:

- 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року» декларації з податку на прибуток підприємства, внаслідок чого було сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» декларації з податку на прибуток підприємства у сумі 1 050 871,00 грн.;

- А3.1 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» додатку ТП до рядків 08 та 12 декларації, внаслідок чого було сформовано від'ємне значення об'єкту оподаткування у рядку 08 «Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню» у сумі 1 052 812,00 грн.

Позивач за 2 квартал 2011 року у декларації з податку на прибуток підприємства відобразив наступні показники:

- рядок 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» - 8 381 155,00 грн.;

- рядок 04 «Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» - 9 432 026,00 грн. (в тому числі рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року» - 1 324 216,00 грн. (1 050 636,00 грн. - за 2010 рік та 273 580,00 грн. - за 1 квартал 2011 року);

- рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» (від'ємний) - -1 050 871,00 грн.;

- рядок 08 «Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню» (від'ємний) - -1 052 812,00 грн.;

- рядок 11 «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню» - 446,00 грн.

Відповідачем зазначено, що до складу витрат у 2 кварталі 2011 року віднесено від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 1 кварталі 2011 року у сумі 273 580,00 грн., однак, з урахуванням порушень допущених позивачем у 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло у 1 кварталі 2011 року та яке включається до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (рядок 04 декларації) у 2 кварталі 2011 року складає 171 904,00 грн.

Таким чином, під час розгляду справи 2а/0570/5563/2012 суд встановив, що висновки податкового органу вмотивовані тим, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат другого кварталу 2011 року (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано до 1 січня 2011 року в сумі 1 050 871,00 грн. та враховане у декларації з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2011р.

На підставі акту перевірки від 17.10.2011р. відповідачем було винесене спірне податкове повідомлення-рішення №0000502340 від 15.02.2012р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на 1 050 871,00 грн. За наслідками адміністративного оскарження спірне рішення залишене без змін.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» якого, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 01.04.2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим п.3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Судом не прийнято висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011р. ТОВ «Стандартойл» неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 1 050 636,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п.3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кв. 2011р., у якій законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

З п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011р.

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що спірне рішення прийнято необґрунтовано та є неправомірними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд при розгляді даної справи доходить висновку, оскільки платником податків не було порушено приписи п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України стосовно відображення в податковій звітності від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та вказане питання досліджено судом, донарахування податкових зобов'язань з цього питання до нього є безпідставним.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства з податку на прибуток на суму 42 054,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 5561,75 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 15.02.2012р. №0000492340 є безпідставним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15.02.2012 р. №0000492340 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 15.02.2012 р. №0000492340, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47 615,75 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» витрати по сплаті судового збору у розмірі 476 грн. 19 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 жовтня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 10 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.