Рішення

від 09.12.2008 по справі 21/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.08                                                                                           Справа№ 21/233

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського відділення Державного інноваційного фонду України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Карамелла”, м. Львів

про стягнення 491600 грн.

Суддя Масловська Л.З.

За участю представників сторін:

від прокурора    –не з'явився

від позивача      –Гуцій В.З., Руккас Д.М. - представники

від відповідача –не з'явився

Суть спору: Позовну заяву подано прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського відділення Державного інноваційного фонду України, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Карамелла”, м. Львів, про стягнення 491600 грн. боргу.

Провадження у справі  (№4/974-22/159, суддя Дух Я.В.) було порушене 24.03.2000 р. та призначено розгляд справи на 11.04.2000 р.. Ухвалою суду від 11.04.2000 р. провадження у справі було зупинене. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 08.10.2002 р. дану справу передано для розгляду судді Станько Л.Л.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.12.2002 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 26.12.2002 р.. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області дану справу передано для розгляду судді Костів Т.С.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.12.2002 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2003 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 04.02.2003 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.03.2003 р.  зупинено провадження у справі у зв'язку із розглядом господарським судом Львівської області пов'язаної із даною справою справи №2/1618-21/125 про банкрутство ТзОВ “Компанія Карамелла”, в ході розгляду якої вирішується питання про включення вимог позивача, заявлених по цій справі, до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.02.2004 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 19.02.2004 р.. Розгляд справи відкладався на 11.03.2004 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 19.02.2004 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2004 р. зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.01.2004 р. у справі №2/1618-21/125 визнано вимоги кредитора –Української державної інноваційної компанії, заявлені до ТзОВ “Компанія Карамелла”, на суму 491600 грн.. Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2004 р. у справі №2/1618-21/125 ухвалу господарського суду Львівської області від 20.01.2004 р. у справі №2/1618-21/125 в частині визнання вимог, зокрема, Української державної інвестиційної компанії, скасовано, а врешті залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 30.12.2004 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.02.2005 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 22.02.2005 р.. Розгляд справи відкладався на 17.03.2005 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 22.02.2005 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.03.2005 р. позов залишено без розгляду у зв'язку із перебуванням у провадженні господарського суду іншої справи з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 17.03.2005 р. у справі №4/974-22/159 скасовано, а справу передано на розгляд в господарський суд Львівської області. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначив, що тотожність вимог позивача по цій справі та справі про банкрутство відповідача не є ознакою тотожності предмету спору, оскільки у справі про банкрутство розглядається процедурне питання визнання позивача кредитором щодо відповідача.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2005 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.09.2005 р.. Ухвалою суду від 29.09.2005 р. на клопотання позивача зупинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07-11.06.2007 р. у справі №2/1618-21/125 (6/13-7/26) відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Компанія Карамелла”, оскільки сума вимог чергового єдиного кредитора –ВАТ “Укртелеком” становить лише 396,69 грн.. Ухвалою суду від 27.07.2007 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.09.2007 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 11.09.2007 р., 27.09.2007 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2007 р. було залишено позов без розгляду з мотивів ненадання без поважних причин доказів правонаступництва позивача –Української державної інноваційної компанії щодо прав та обов'язків Державного інноваційного фонду України. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. були задоволені апеляційна скарга Української державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення та апеляційне подання прокурора Залізничного району м. Львова, ухвалу господарського суду Львівської області від 11.10.2007 р. скасовано, а справу передано в місцевий суд для розгляду по суті. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що Українська державна інноваційна компанія є правонаступником Державного інноваційного фонду України, а ТзОВ “Компанія “Карамелла” має заборгованість перед Українською державною інноваційною компанією в сумі 491600 грн. за інноваційним договором №0206-96 від 13.06.1996 р.. Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 р.  постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. у справі №4/2185-15/328 (4/974-22/159) залишено без змін, а касаційну скаргу ТзОВ “Компанія “Карамелла” –без задоволення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2008 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.07.2008 р. Однак, ухвалою суду від 23.06.2008 р. було зупинено провадження у справі у зв'язку із необхідністю направлення справи Верховному Суду України для розгляду касаційної скарги ТзОВ “Компанія “Карамелла” про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 13.05.2008 р.. Ухвалою Верховного Суду України від 31.07.2008 р. було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України. Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.09.2008 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.10.2008 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду.

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст.22 ГПК України. У відповідності до ст.75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях прокурор позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 13.06.1996 р. між позивачем та відповідачем був укладений інноваційний договір №0206-96 на впровадження у виробництво та реалізацію натуральних соків з концентрату. У відповідності до п. 2 додаткової угоди від 01.12.1997 р. до інноваційного договору №0206-96 від 13.06.1996 р. відповідач зобов'язався до 01.07.1999 р. повернути позивачу отримані у нього кошти в сумі 491600 грн.. Указом Президента України від 15.12.1999 р. “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” вирішено ліквідувати Державний інноваційний фонд України. Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 13.04.2000 р. “Про утворення Української державної інноваційної компанії”, на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, що ліквідуються, було утворено Українську державну інноваційну компанію, яка є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень. Додатковою угодою №3 від 08.09.2000 р. до інноваційного договору №206-96 від 13.06.1996 р. відповідач підтвердив свою заборгованість перед правонаступником позивача в сумі 491600 грн.. Просить позов задоволити.

Представник відповідача відзив на позов не подав, явку повноважного представника в судове засідання не подав, хоча належним чином був повідомлений.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив.

13.06.1996 р. між Львівським відділенням Державного інноваційного фонду України (інвестор) та відповідачем (підприємство), з метою здійснення інноваційного проекту з впровадження у виробництво та реалізації натуральних соків з концентратів, було укладено інноваційний договір №206-96, згідно із п. 1 якого інвестор зобов'язався внести цільовий вклад у вигляді інноваційної позики, а підприємство зобов'язалось виконати всі роботи з реалізації зазначеного проекту та повернути інвестору його вклад у встановлені строки.

01.12.1997 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до інноваційного договору №206-96 від 13.06.1996 р., згідно із п. 3 якої інвестор зобов'язався сплатити протягом травня і червня 1999 р. 491600 грн. Відповідно до п. 2 зазначеної додаткової угоди підприємство зобов'язалось повернути інвестору його вклад до 01.07.1999 р..

Відповідач у судових засіданнях визнав факт отримання ним від Львівського відділення Державного інноваційного фонду України інноваційної позики в сумі 491600 грн., що підтверджується, зокрема, відзивом по справі.

Указом Президента України від 15.12.1999 р. “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” вирішено ліквідувати Державний інноваційний фонд України та зобов'язано Кабінет Міністрів України вирішити питання щодо створення, зокрема, державної небанківської фінансово-кредитної установи на базі ліквідованого Державного інноваційного фонду України, яка підпорядковується Міністерству освіти і науки України. Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 13.04.2000 р. "Про створення Української державної інноваційної компанії" вирішено створити її на базі Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, що ліквідуються (п. 1) та встановлено, що Українська державна інноваційна компанія є правонаступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень (п. 2). Постановою Кабінету Міністрів України №979 від 15.06.2000 р. "Питання Української державної інноваційної компанії" затверджено статут Української державної інноваційної компанії, згідно із п. 1.2. якого компанія є наступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1007 від 08.08.2007 р. Українську державну інноваційну компанію перейменовано у Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

Як вбачається з матеріалів справи та фактів, встановлених постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р., залишеної без змін Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2008 р., Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є правонаступником Української державної інноваційної компанії, яка у свою чергу виступала правонаступником Державного інноваційного фонду України, а ТзОВ “Компанія “Карамелла” має заборгованість перед Українською державною інноваційною компанією в сумі 491600 грн. за інноваційним договором №0206-96 від 13.06.1996 р.. У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Крім того, ця обставина додатково підтверджується визнанням відповідачем факту отримання зазначеної суми, додатковою угодою №3 від 08.09.2000 р. до інноваційного договору №206-96 від 13.06.1996 р., відповідно до якої відповідач визнав та підтвердив свою заборгованість в сумі 491600 грн. за інноваційним договором №206-96 від 13.06.1996 р. та додатковими угодами до нього перед позивачем. Доказів визнання такої додаткової угоди недійсною суду надано не було.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від обов'язку повернути отримані кошти, суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити, судові витрати покласти на відповідача у відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Карамелла” (м. Львів, вул. Грінченка, 4/69) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Львівського регіонального відділення (м. Львів, вул. Лазаренка, 4)- 491600 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Карамелла” (м. Львів, вул. Грінченка, 4/69) в дохід державного бюджету 4916 грн. державного мита

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Карамелла” (м. Львів, вул. Грінченка, 4/69) в дохід місцевого бюджету Личаківського р-ну м.Львова- 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.