Ухвала

від 26.07.2012 по справі 2а-1870/2137/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К/9991/5197/12

Виший адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Островича СЕ.

Суддів Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства «Кролевецький маслозавод»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року

у справі № 2а-1870/2137/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кролевецький маслозавод»

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Кролевецький маслозавод»(далі по тексту -позивач, ВАТ «Кролевецький маслозавод») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту -відповідач, Глухівська МДПІ Сумської області) від 04.04.2011 року № 0000042301.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як такс, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Кролевецький маслозавод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., складено акт № 403/23/05464744 від 21.03.2011 року, в якому зафіксовано порушення: пп. 7.4.1. пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року на суму 134 404 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 04.04.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 168 005 грн., в т.ч.: 134 404 грн. основного платежу та 33 601 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.09.2010р. між позивачем (покупець) та ПП «СТК Молоко»(постачальник) був укладений договір № 17/06-19 на поставку молочної продукції, згідно умов якого останній зобов'язується поставити у визначені договором строки молочну сировину та продукцію, інші продовольчі товари, а перший зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вказаного правочину, у вересні 2010 року були виписані видаткові та податкові накладні на загальну суму 134 404 грн. податку на додану вартість, перерахування коштів підтверджено платіжними дорученнями, товар оприбуткований згідно прибуткових ордерів.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що під час перевірки було встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «СТК Молоко»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу та відсутність спрямованості на реальне настання правових наслідків, обумовлених по правочинах, здійснених ПП «СТК Молоко»з постачальниками та покупцями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення реальністю здійснення господарських операцій. підтвердженням належними документами факту сплати податку на додану вартість позивачем в ціні отриманого товару за вищевказаним договором.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що угода, укладена між ВАТ «Кролевецький маслозавод»та ПП «СТК Молоко»не носила реального характеру та не була спрямована на реальне настання правових наслідків, а мала на меті лише оформлення відповідних документів, які давали б право на формування податкового кредиту.

Суд касаційної інстанції з висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, враховуючи таке.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки матеріалами справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій у перевіряємий період між позивачем та його контрагентом - ПП «СТК Молоко», спрямованість їх на отримання доходу, а не податкової вигоди, та придбання позивачем молочної продукції з метою її подальшого продажу, тому є обгрнутованим висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту на суму 134 404 грн.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Кролевецький маслозавод»підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року скасуванню, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223. 226. 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кролевецький маслозавод»задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року скасувати та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий С.Е. Острович

Судді О.І. Степашко

М.О. Федоров