Постанова

від 01.06.2011 по справі 2а-1870/2137/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2137/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кролевецький маслозавод" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

13.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Кролевецький маслозавод» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Кролевецький маслозавод») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Глухівська МДПІ) у якій просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.04.2011 р.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Глухівською МДПІ з 31.01.2011 року по 14.03.2011 року проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Кролевецький маслозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Глухівською МДПІ було складено акт від 21.03.2011 року № 403/23/05464744 про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року (далі по тексту- акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту перевірки 04.04.2011 року Глухівською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (далі по тексту податкове повідомлення-рішення) - згідно з яким відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ на підставі акта перевірки від 21.03.2011 року № 403/23/05464744 встановлено порушення п.п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ВАТ «Кролевецький маслозавод» по податку на додану вартість в сумі 168005, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 134404, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33 601, 00 грн.

Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки не згоден, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України з тих підстав, що у висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ВАТ «Кролевецький маслозавод»: 1. п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 168006, 00 грн. , у тому за 3 квартал 2010 року у сумі 168006, 00 грн. та - 2. п.п. 7.4.1., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 134404 грн., у тому числі за вересень 2010 р. в сумі 134404 грн.

Позивач заперечує висновок відповідача про те, що фінансово-господарські відносини між ВАТ «Кролевецький маслозавод» та ПП «СТК Молоко» не мали реального характеру, носять нікчемний характер, з рішенням відповідача не згодно та вважае, що правочин з ПП «СТК Молоко» м.Житомир є чинним, відповідае діючому законодавству, всі зобов'язання сторонами належним чином виконані, що також відображено повністю в акті перевірки. Реальність правочину підтверджується договором поставки товару № 17/06-19 від 01.09.2010 року, витягом із журналу видачи довіренностій на отримання товару від 20.09.2010 року за № 105, накладними від 20.09.2010 року, податковими накладними від 20.09.2010 року, платіжними дорученнями № 497 від 28.10.2010 р. та № 540 від 23.11.2010 р., актом звірки розрахунків на 01.12.2010 р., прибутковими ордерами на товар від 20.09.2010 року іншими документами, поясненнями, а також актом перевірки, товарно-транспортні накладні у позивача правомірно відсутні, тому сума податку на додану вартість правомірно включена до складу податкового кредиту.

Позивач також зазначає, що відповідач необгрунтовано вважае, що відсутні реальні наслідки за договором між ВАТ «Кролевецький маслозавод» та ПП «СТК Молоко», оскільки господарськи операції відображені по бухгалтерському і податковому обліку, підтверджуються первинними документами та іншими документами подальшого руху товару, зокрема договором комісії № 22/02-КРЛ від 22.02.2010 року (з додатками від 20.09.2010 року та від 30.09.2010 року), накладної № 64 від 20.09.2010 року, звітом комісіонера від 30.09.2010 року, митною декларацією від 21.09.2010 року - згідно яким товар, придбаний позивачем у ПП «СТК Молоко», був експортований до Азербайджанської республіки і результатом було те, що ВАТ «Кролевецький маслозавод» одержало прибуток в сумі 12403,45 грн., про що також зазначено і в акті перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю через те, що укладений між позивачем та Приватним підприємством "СТК Молоко" договір поставки №17/06-19 від 01.09.2010 р. є таким, що укладений без мети настання реальних правових наслідків та є нікчемним, оскільки у позивача на підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та ПП «СТК Молоко» відсутні товарно-траснпортні накладні та, крім того від ГВПМ ДПІ у м. Житомирі отримано інформацію, що ПП "СТК Молоко" за своїм місцезнаходженням, а саме м. Житомир вул. Корольова, 21-А не знаходиться про що складено довідку за формою 3-ОПП та направлено до РОПП ДПІ у м.Житомирі з метою припинення (ліквідації) державної реєстрації та анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Основним видом діяльності ПП "СТК Молоко" є перероблення молока, виробництво сиру. ПП "СТК Молоко" не має на балансі основних засобів, а саме: виробничих потужностей, складських приміщень та транспортних засобів. Опитати директора ПП "СТК Молоко" ОСОБА_3 з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з ВАТ "'Кролевецький маслозавод" та витребувати у нього підтверджуючи документи не представилось можливим, оскільки останній на виклик до ГВПМ ДПІ у м.Житомирі не з'явився, за своїм місцем прописки не проживає. Посада головного бухгалтера на ПП "СТК Молоко" установчими документами не передбачена.

Згідно довідки одержаної від ДПІ у м. Житомирі від 24.01.2011 року № 222/15-2/36548926 «Про виявлення в ході перевірки ознак нікчемності угод ПП СТК «Молоко» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання» в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено наступне: підприємство не знаходиться на юридичною адресою м. Житомир, вул. Корольова, 6. 21/а кв.1, основні засоби у ПП СТК «Молоко» відсутні». Відповідно до декларант по податку на прибуток, (додаток К1/1), поданих до ДПІ в м. Житомирі за 1 півріччя 2010 року значення табл. 2 та З відсутні. Значення в рядках 4.10. «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні; в результаті проведеного аналізу податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки на ПП «СТК Молоко» відсутні складські приміщення, виробничі потужності, для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов"язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат, та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Листом ДПІ в м. Житомирі від 26.01.2011 року № 4908/23-2 «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів» «ПОДАТКОВА ЯМА» направлено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «СТК Молоко» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року». Згідно акту перевірки основним видом діяльності ПП «СТК Молоко» є перероблення молока та виробництво сиру. Документів, які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства у сфері перероблення молока та виробництво сиру. Документів, які б підтверджували виконання вимог діючого законодавства у сфері перероблення молока та виробництва сиру (сертифікати відповідності, посвідчення про якість, ветеринарні документи та інше), які повинні бути наявності у підприємства, яке здійснює відповідний вид діяльності, а також здійснення оптової торгівлі молочними продуктами та інші документи до перевірки не надані.

В ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «СТК Молоко» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. В порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «СТК Молоко» з постачальниками та покупцями.

На порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), ч.1,5 ст.203 Цивільного Кодексу України ВАТ "Кролевецький маслозавод" завищено податковий кредит на загальну суму 134404 грн., в тому числі: за вересень 2010 р. в сумі 134404 грн. в результаті здійснення операцій з ПП "СТК "Молоко" (код 36548926, М.Житомир)

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований 28.02.1996 року та включений до Єдиного державного реєстру відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 284540 від 21.10.2010 року, виданої відділом статистики у Кролевецькому районі Сумській області (а.с. 7), а також копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 109490, виданого Кролевецькою районною державною адміністрацією Сумської області (а.с. 6) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, ідентифікаційний код підприємства 05464744, місцезнаходження - 41300, Сумська обл., м. Кролевець, вул. Леніна, 28.

Згідно копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 284540 від 21.10.2010 року, виданої відділом статистики у Кролевецькому районі Сумській області (а.с. 7) позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: складське господарство, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; здавання в оренду власного нерухомого майна, оренда інших машин та устаткування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як вказано у п.п. 3.1.1. п. 3.1. розділу 3 акту перевірки з період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. ВАТ «Кролевецький маслозавод» задекларовано валовий дохід у сумі 15257433 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. не встановлено його заниження або завищення.

ВАТ «Кролевецький маслозавод» з метою зберігання молока та молочних продуктів в інших містах України, зокрема у м. Житомир та м. Старокостянтинів, уклало договір зберігання № 87 від 17.06.2002 року із ВАТ «Молочник» та договір зберігання № 11з-1 від 04.01.2010 р. із ДП «Старокостянтинівський молочний завод» відповідно (а.с. 137-138).

За допомогою складських приміщень зберігачів позивач веде подальшу господарську діяльність із реалізації продукції. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

За перевіряє мий період позивач подавав податкову звітність та сплачував податки, що підтверджується актом перевірки.

Стаття 62 ГК України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Протягом здійснення господарської діяльності з реалізації молочної продукції між позивачем (покупець) та ПП «СТК Молоко» (постачальник) був укладений договір поставки № 17/06-19 від 01.09.2010 року (а.с. 83-84).

Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити у зумовлені договором строки молочну сировину та продукцію, інші продовольчі товари, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Найменування, вид, асортимент, ціна за одиицю товару, кількість загальна вартість товару зазначається у видатковій накладній на кожну партію товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку дії договору. Оплата товару здійснюється покупцем безготівковим розрахунком у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за попередньою оплатою або з відстрочкою платежу на протязі 90 банківських днів з моменту отримання товару покупцем. Поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року на умовах DDU. Строк дії договору по 31.12.2010 р. З боку постачальника - ПП «СТК Молоко» договір підписано директором ОСОБА_3

03.09.2010 року позивачем на адресу ПП «СТК Молоко» було направлено листа №117, відповідно до якого позивач розпорядився про поставку товарів за вищезазначеним договором на адресу ПП «Укрпродекспорт» (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20) згідно умов поставки DDU правил Інкотермс в редакції 2000 року (а.с. 139). З останнім у позивача був підписаний договір комісії №22/02-КРЛ від 22.02.2010 р., який діяв на момент здійснення поставки товару (а.с. 92-94).

Згідно отриманого позивачем листа від 10.09.2011 р. № 69906/10/28-01 ПП «СТК Молоко» погодилось постачати товар на склад за вищезазначеною адресою ПП «Укрпродекспорт» (а.с. 140).

Відповідно до умов поставки товару за правилами, визначеними сторонами у п. 4.1. договору № 17/06-19 від 01.09.2010 року, продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок договір перевезення товару до названого місця призначення та зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця чи іншої особи, зазначеної покупцем, у невідвантаженому виді на будь-якім прибулому транспортному засобі в названому місці призначення в погоджену дату чи в межах погодженого для постачання терміну.

20.09.2010 р. ПП «СТК Молоко» поставило товар позивачу на вищезазначених умовах договору на адресу ПП «Укрпродекспорт» (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20), а саме: згідно видаткової накладної № СТ-00980 від 20.09.2010 р. - сир пл. Голандський в кількості 1003,500 кг, та сир пл. Російський в кількості 1003,500 кг на загальну суму 47365,20 грн. (а.с. 88) та згідно видаткової накладної № СТ-00978 від 20.09.2010 р. - масло "Наш молочник" в кількості 12000 кг. та продукт сирний в кількості 3000 кг на загальну суму 759060 гри. (а.с.86), на що позивачем були отримані відповідні накладні за № 01015 від 20.09.2010 р. на суму ПДВ - 7894,20 грн. (а.с. 89), та №01014 від 20.09.2010р. на суму ПДВ 126510 грн. (а.с. 87).

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в

Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем.

Згідно із п. п. 11.6, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 від 14.10.1997 року, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В даному випадку вантажовідправником було ПП «СТК «Молоко», а вантажоодержувачем - ПП «Укрпроекспорт».

Таким чином, у покупця - ВАТ «Кролевецький маслозавод» відсутні обов'язки щодо постачання товару, а продавець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару до місця призначення. А тому товарно-транспортні накладні у позивача правомірно відсутні.

На отримання продукції було виписано довіреність (а.с. 85).

Відповідно до копій прибуткових ордерів №№ 14, 15, 16, 17 від 20.09.2010 р. поставлений товар позивачем було оприходовано на склад (а.с. 90,91).

Постачання товару також підтверджується копією додатку №3 від 20.09.2010 р. до договору комісії №22/02-КРЛ від 22.02.2010 р., укладеного між позивачем та ПП «Укрпродекспорт» (31104, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. І. Франка, 20) згідно з яким останній зобов'язався продати придбану позивачем у ПП «СТК Молоко» вищезазначену продукцію (а.с. 95).

Розрахунок за поставлений товар було здійснено на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «СТК Молоко», що підтверджується копіями платіжних доручень №497 від 28.10.2010 р. та № 540 від 23.11.2010 р. (а.с. 146, 147).

Відповідно до копії акту звірки розрахунків на 01.12.2010 р. заборгованість між сторонами договору № 17/06-19 від 01.09.2010 року відсутня.

Згідно із ст. 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, згідно зі ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із договором комісії №22/02-КРЛ від 22.02.2010 р., укладеного між позивачем (комітент) та ПП «Укрпродекспорт» (комісіонер), останній зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укладати від власного імені зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів, найменування, ціна і кількість яких, визначається сторонами у додатках до цього договору, які є його невідємною частиною.

Відповідно до копії накладної №64 від 20.09.2010 р. позивач передав товар, придбаний у ПП «СТК Молоко» комісіонеру для його подальшої реалізації відповідно до договору комісії №22/02-КРЛ від 22.02.2010 р.

Як зазначається в акті перевірки (а.с. 36, 37) 21.09.2010 р. молочна продукція була реалізована комісіонером до Азербайджанської Республіки на загальну суму 684424,45 грн., про що свідчить копія митної декларації (а.с. 99-101), згідно якої 21.09.2010 р. молочна продукція була надана під митний контроль та 24.09.2010 р. перетнула межі митної території України, та також підтверджується копією звіту комісіонера за період з 01.09.10р. по 30.09.10 р. включно про виконання робіт, за дорученням ВАТ "Кролевецький маслозавод" (а.с. 98). Як зазначається в акті перевірки «зазначену господарську операцію позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліку. Підставою для бухгалтерському обліку вище значених господарських операцій були первинні документи, які були складені та оформленя належним чином, під час здійснення господарської операції. В податковому обліку в Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року у рядку 01.1 Декларації відображено "доходи від продажу товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 6609864 грн., і включена сума реалізованої молочної продукції до Азербайджанської Республіки на суму 684428,45 грн., а у рядку 04.1 Декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", показників у загальній сумі 3924948 гри., і включена сума купленої молочної продукції у ПП "СТК Молоко" на суму 672021 грн. Товариство здійснювало вищезазначену господарську операцію з єдиною метою-це поліпшення фінансового стану Товарства та отримання прибутку. Так, як в результаті господарсько-фінансової операції ВАТ "Кролевецький маслозавод" отримав прибутку в сумі 12403,45 грн., то господарська операція по купівлі-продажу молочної продукції є рентабельною, яка склала по даній операції 2%».

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, згідно пункту 1 статті 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Молочні продукти придбавалися у ПП «СТК Молоко» з метою їх подальшого продажу. На підставі накладних позивачем оприбутковувано та здійснено облік. В акті перевірки зауваження щодо сум визначених валових доходів та приростів залишків товарно-матеріальних цінностей у певіряємих періодах відсутні.

Згідно пункту 1.32 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 287/97 (із змінами та доповненнями), що діяв до 01.01.2011 р, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Тобто, господарська діяльність повинна бути направлена на отримання доходу. Згідно акту перевірки та наданих до справи матеріалів вбачається, що за перевіряємий період позивач отримав дохід від реалізації молочних продуктів, придбаних у ПП «СТК Молоко» та у подальшому мав прибуток від такої господарської діяльності.

Висновки відповідача про неможливість здійснення господарських операцій через відсутність ПП «СТК Молоко» трудових та матеріальних ресурсів, неподання податкової звітності та неможливість перевірити підприємство через його незнаходження за місцем реєстрації і через це про нікчемність вчиненого правочину між позивачем та ПП «СТК Молоко» є такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Так, згідно копії листа ДПІ у м. Житомирі від 14.03.2011 р. №14936/7/26-3 кількість працюючих на ПП «СТК Молоко» за сумісництвом станом на 2010 р. становила 19 чоловік (а.с. 161).

Відповідно до копії постанови Житомирського окружного адміністративного суду 18.10.2010 р. у справі № 2а-7522/10/ 0670 (а.с. 118-120), яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 р. (а.с.132-136) позов ПП «СТК Молоко» до ДПІ у м. Житомирі задоволено. Визнано дії ДПІ у м. Житомирі щодо неприйняття декларацій ПП «СТК Молоко» з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010 року та з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року як податкової звітності, незаконними, та зобов'язано ДПІ у м. Житомирі визнати подані ПП «СТК Молоко» декларації податковою звітністю. Крім того, як зазначно у постанові суду першої інстанції та ухвалі Житомирського апеляційного адміністративного суду, суди, заслухавши представників сторін встановили, що ПП «СТК Молоко» є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ у м. Житомирі. Ці обставини були встановлені судом на час розгляду справи та винесення судових рішенн по справі № 2а-7522/10/ 0670, тобто станом на 18 жовтня 2010 р. та 13.04.2011 р. Від позивача - ПП «СТК Молоко» у судових засіданнях брав участь представник за довіреністю від 17.09.2010 р. ОСОБА_4

Крім того, висновки відповідача про неможливість здійснення господарських операцій через відсутність ПП «СТК Молоко» трудових та матеріальних ресурсів, неподання податкової звітності та неможливість перевірити підприємство через його незнаходження за місцем реєстрації і через це про нікчемність вчиненого правочину між позивачем та ПП «СТК Молоко» не є підставою для висновку про безтоварність операцій та підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 11, 16, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

ПП «СТК Молоко» законодавством не заборонено мати саме таку кількість працюючих та здійснювати діяльність на підставі інших цивільно-правових договорів з третіми особами для забезпечення діяльності щодо придбання та подальшого продажу продукції оптом та/або в роздріб.

Крім того, законодавство України при купівлі, зокрема, молочної продукції, не зобов'язує покупця товарів з'ясовувати питання про види та мету діяльності продавця товарів, наявність у такого продавця виробничих можливостей і кількості працюючих, та чи відображає ця особа операції в своєму бухгалтерському та податковому обліку і не встановлює через це заборону придбання товарів і укладення відповідних договорів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинним законодавством передбачено низку правочинів, які є недійсними (нікчемними) з моменту їх вчинення і визнання яких недійсними в судовому порядку не вимагається. Зокрема, є недійсними правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (стаття 224 ЦК України), правочини у разі недодержання сторонами вимоги про його нотаріальне посвідчення (стаття 220 ЦК України), правочини, що порушують публічний порядок (статті 228 ЦК України) тощо.

У той же час в акті перевірки не наведено жодної правової підстави і відсутнє посилання на будь-яку правову норму, відповідно до якої правочин, вчинений між ВАТ В«Кролевецький маслозаводВ» і ПП В«СТК МолокоВ» , є нікчемними, тобто такими, недійсність яких встановлена законом і визнання їх недійсними в судовому порядку не вимагається.

Таким чином, враховуючі презумпцію правомірності правочину, вбачається, що угода, вчиненаі між ВАТ В«Кролевецький маслозаводВ» і ПП В«СТК МолокоВ» є правомірними, і жодних підстав для визнання їх такими, що не потягли правових наслідків для сторін, немає.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» із змінами та доповненнями і який був чинним у перевіряєми період, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня Звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.5. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків, з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.7.1. п. 7.7. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на отримання доходу, а не отримання податкової вигоди.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання ВАТ «Кролевецький маслозавод» по податку на додану вартість в сумі 168005, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 134404, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33 601, 00 грн. як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Висновок відповідача про порушення ВАТ «Кролевецький маслозавод» п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України відповідно до опису порушень викладених в пунктах 3.2.2 акту перевірки ВАТ "Кролевецький маслозавод" щодо заниження податку на додану вартість в сумі 134404 грн., у тому числі за вересень 2010 р. в сумі 134404 грн. не знайшов свого підтвердження наданими матеріалами та при розгляді справи.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Кролевецький маслозавод" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.04.2011 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання відкритому акціонерному товариству "Кролевецький маслозавод" з податку на додану вартість в сумі 168005, 00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч п'ять гривень), в тому числі: за основним платежем 134404, 00 грн. (сто тридцять чотирі тисячі чотириста чотири гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями 33601, 00 грн. (тридцять три тисячі шістсот одна гривня).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков