Постанова

від 09.10.2012 по справі 5019/234/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5019/234/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції, м. Рівне (далі - Насіннєва інспекція),

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012

зі справи № 5019/234/12

за позовом Насіннєвої інспекції

до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі -відділення АМК),

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Насіннєвої інспекції -Бережнюка В.В.,

відділення АМК -Барбашової О.В., Сітковського М.Л.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Насіннєва інспекція звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 16.12.2011 № 102 у справі № 05-03/29-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі -рішення № 102).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.04.2012 (суддя Войтюк В.Р.) позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 (колегія суддів у складі: суддя Огороднік К.М. -головуючий, судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено.

Насіннєва інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на невірне застосування апеляційним господарським судом положення пункту 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК заперечує проти її доводів і просить оскаржувану постанову залишити без змін як законну і обґрунтовану.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередні судові інстанції у розгляді справи виходили з таких фактичних обставин:

- згідно з рішенням № 102:

Насіннєва інспекція в територіальних межах Рівненської області за результатами діяльності в 2010 році та першому півріччі 2011 року займала монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з визначення посівних якостей насіння сільськогосподарських культур, апробації сортових посівів та відбору пробних партій, що підлягають реалізації (пункт 1 резолютивної частини рішення № 102);

дії Насіннєвої інспекції, що полягали в установленні різних умов оплати за послуги з визначення посівних якостей насіння сільськогосподарських культур та за послуги зі здійснення апробації сортових посівів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання без об'єктивно виправданих на те причин (пункт 2 резолютивної частини рішення № 102);

дії Насіннєвої інспекції, що полягали в вибірковому включенні до загальної вартості робіт та послуг за укладеними договорами плати за відбір проб насіння з партій, які підлягають реалізації, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б установити за умови існування значної конкуренції на ринку (пункт 3 резолютивної частини рішення № 102);

за кожне з вказаних порушень законодавства про захист економічної конкуренції на Насіннєву інспекцію накладено штраф у сумі 1 500 грн. (пункти 4, 5 резолютивної частини рішення № 102);

- у мотивувальній частині рішенням № 102 зазначено, що:

зміст порушення, кваліфікованого в рішенні № 102 за пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, полягає в тому, що за умовами укладених Насіннєвою інспекцією договорів з визначення посівних якостей насіння передбачено оплату наданих робіт та послуг протягом визначеного часу після їх надання, а за умовами договорів зі здійснення апробації сортових посівів сільського господарських культур -стовідсоткову попередню оплату;

зміст порушення, кваліфікованого в рішенні № 102 за пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, полягає в тому, що Насіннєва інспекція, визначаючи вартість оплати за договорами з визначення посівних якостей насіння, в частину виставлених рахунків та актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг включала вартість кожної з відібраних середніх (репрезентаційних) проб насіння, а інша частина досліджених в рішенні № 102 договорів оплату таких робіт та послуг не передбачала;

- неправомірність дій Насіннєвої інспекції щодо заниження кількості проб насіння в окремих партіях установлена наявним у справі складеним Контрольно-ревізійним управлінням у Рівненській області (Фінансовою інспекцією в Рівненькій області) актом ревізії фінансово-господарської діяльності Насіннєвої інспекції за 2008-2010 роки від 28.03.2011№ 17-06-06/26.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.

У пункті 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

У частині першій статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, попередні судові інстанції встановили, що фактичними обставинами підтверджується наведені в рішенні № 102 доводи про те, що Насіннєва інстанція була зобов'язана в укладених нею договорах про послуги з визначення посівних якостей насіння сільськогосподарських культур вказувати вартість послуг з відбору проб з досліджуваних партій насіння, проте в частині укладених договорів вартість цих послуг не зазначалася.

При цьому судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що вказане порушення свідчить не лише про порушення Насіннєвою інспекції фінансового законодавства, а й законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки такі дії ущемлювали інтереси частини контрагентів Насіннєвої інспекції.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов про визнання недійсним рішення № 102, виходив з того, що угоди про визначення посівних якостей насіння та здійснення апробації сортових посівів сільського господарських культур не є рівнозначними. Так, у рішенні місцевого господарського суду зазначено, що ці договори суттєво відрізняються за змістом та обсягом робіт та послуг, а саме: посівні якості насіння сільськогосподарських культур визначаються в лабораторії відповідно до державного стандарту ДСТУ 4138-2002; змістом організації та контролю за проведенням апробації сортових посів є підтвердження того, що ознаки сорту залишилися не змінними, тому згідно з Порядком здійснення організації та контролю за проведенням апробації сортових посівів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 03.07.2009 № 463, виконується комплекс робіт та послуг, що включає, зокрема, попереднє та остаточне інспектування посівів на місці. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що предмети згаданих договорів є різними.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення місцевого господарського суду, у своїй постанові зазначив, що: Насіннєва інспекція, за умов наявності конкуренції, на досліджуваному ринку, до всіх видів досліджуваних договорів застосовувала б умови оплати вартості робіт та послуг після їх фактичного виконання; місцевий господарський суд не встановив будь-яких фактичних даних на підтвердження наявності у Насіннєвої станції витрат, що потребують попередньої оплати.

Вищий господарський суд України не може погодитися з таким висновком апеляційного господарського суду, оскільки наявність або відсутність об'єктивно виправданих причин до застосування різних умов оплати послуг має значення для кваліфікації дій за пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" лише в тому випадку, коли умови угод, що укладаються з суб'єктами господарювання є рівнозначними. Між тим, апеляційним господарським судом не спростовано доводів суду першої інстанції про те, що умови досліджених у рішенні № 102 угод відрізняються за обсягом та змістом робіт та послуг.

Отже, місцевим господарським судом правильно зазначено, що рішення № 102 є необгрунтованим в частині в частині наявності в діях Насіннєвої інспекції порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

З огляду на викладене постанову апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволенні позову Насіннєвої інспекції про визнання недійсними пунктів 2, 4 резолютивної частини рішення № 102 слід скасувати, а рішення місцевого господарського суду в цій частині залишити силі.

Керуючись статтями 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 зі справи № 5019/234/12 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції про визнання недійсними пунктів 2, 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2011 № 102 у справі № 05-03/29-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішення господарського суду Рівненської області від 11.04.2012 у справі № 5019/234/12 в цій частині залишити в силі.

3. У решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 зі справи № 5019/234/12 залишити без змін.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко