Рішення

від 08.10.2012 по справі 5021/1059/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.12 Справа № 5021/1059/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріор Компані», м. Бровари, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга», с. Пирогівка, Шосткинський район, Сумська область

про стягнення 804 303 грн. 05 коп.

Суддя М.С. Лущик

За участю представників сторін:

від позивача: Колодяжний А.О., довіреність б/н від 20.04.2012р.

від відповідача: Сибільв В.В., довіреність б/н, б/д

При секретарі судового засідання Григор'євої О.І.

Суть спору: позивач, відповідно до поданого ним позову, просить суд стягнути з відповідача 804 303 грн. 05 коп. заборгованості, з них: 690 228 грн. боргу за поставлений товар відповідно до видаткової накладної № ТК-000007 від 25.05.2009р., який виник станом на 18.07.2012 року; 64 920 грн. 26 коп. інфляційних збитків та 49 154 грн. 79 коп. - 3 % річних за період з 05.03.2010р. по 18.07.2012р., а також судовий збір в розмірі 16 086 грн. 04 коп.

Відповідач в запереченні на позов б/н, б/д (вх. № 10204 від 26.07.2012р.), просить суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на відсутність у представника позивача права на звернення до суду з даним позовом, а вимога про сплату боргу № 12 від 23.02.2010р. на адресу відповідача не надходила, оскільки дана вимога, на думку відповідача, є підробленим документом, так як відповідно до опису про її направлення, дана вимога направлена на адресу останнього 21.02.2010р., тобто за два дні до її створення.

Також, відповідач у вказаному запереченні зазначив, що надана до суду позивачем копія видаткової накладної № ТК-000007 від 25.05.2009р. є підробленою, оскільки на ній відсутній відтиск печатки ТОВ «Елга», як того потребує Закон України «Про бухгалтерський облік» та підпис, який знаходиться над прізвищем Полещук А.П. не належить останньому та зроблений невідомою особою.

Відповідачем 30.07.2012р. в судовому засіданні надані клопотання про витребування оригіналів документів б/н, б/д (вх. № 10272 та вх. № 10273 від 30.07.2012р.), де останній просить суд витребувати від позивача оригінали наступних документів для підтвердження їх дійсності: довіреність від 20 квітня 2011р. видану на ім'я Колодяжного Андрія Олександровича за підписом Горбач О.М.; рахунок-фактуру № ТК-0000006 від 25.05.2009р.; видаткову накладну № ТК-000007 від 25.05.2009р.; податкову накладну від 25.05.2009р.; вимогу про сплату боргу № 12 від 23.02.2010р.; опис про направлення вимоги на адресу ТОВ «Елга» від 21.02.2010р.; договір укладений ТОВ «Тріор Компані» та ТОВ «Елга»; а також витребувати з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців довідку про те, хто саме був директором ТОВ «Тріор Компані» та хто мав право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи станом на 20 квітня 2011р. та на якій підставі. Дані клопотання відповідача задоволені судом у відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Крім наведеного, відповідач у клопотанні про витребування документів б/н, б/д (вх. № 1074 від 30.07.2012р.) просив суд витребувати з поштового відділення с. Пирогівка, Шосткинського району, Сумської області, вул. Привокзальна, 9, 41123, дані чи отримувало ТОВ «Елга» цінний лист від ТОВ «Тріор Компані» від 21.02.2010р. з описом, звідки воно було направлено та хто отримував даний лист.

Проте, судом відмовлено в задоволенні даного клопотання відповідача, оскільки вказаний доказ, який він просить витребувати, відповідач може отримати від поштового відділення с. Пирогівка, Шосткинського району, Сумської області, вул. Привокзальна, 9, 41123, шляхом подання офіційного запиту.

10.08.2012 року до господарського суду Сумської області надійшла заява б/н від 06.08.2012р. (вх. № 10863 від 10.08.12р.), в якій від імені позивача за підписом директора - Горбач Е.Ц., зазначено, що позивачем ніяких претензій про сплату заборгованості на адресу відповідача не направлялось, так як між підприємствами складено акт про відсутність заборгованості між ТОВ «Тріор Компані» та ТОВ «Елга». Зазначені заяву та акт судом долучено до матеріалів справи.

У письмових поясненнях № 1708 від 17.08.2012р. та б/н від 13.09.2012р. (вх. 12264) позивач зазначив, що повноваження представника позивача адвоката Колодяжного А.О. підтверджуються довіреністю, виданою ТОВ «Тріор Компані» від 20.04.2011р., яка підписана гр. Горбачем О.М., який був директором товариства з 26.08.2008р. по 22.12.2011р., та договором про надання адвокатських послуг № 8-07/12 від 09.07.2012р.

На виконання вимог суду позивачем надано копію виписки з ЄДР серії ААВ № 535358 від 27.12.2011р., копію довідки з управління статистики АА № 417003 від 29.12.2011р., копію протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Тріор Компані» № 2/08 від 26.08.2008р., копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Тріор Компані» від 22.12.2011р., копію статуту ТОВ «Тріор Компані» в редакції 2008р., копію статуту ТОВ «Тріор Компані» (нова редакція) в редакції 2011р., копію змін до статуту ТОВ «Тріор Компані» в редакції 2011р., копію нотаріально засвідченої заяви директора ТОВ «Тріор Компані» № 4213 від 10.09.2012р.

Щодо обгрунтування позовних вимог з урахуванням заперечень відповідача позивач надав письмові пояснення від 13.09.2012р. (вх. № 12265 від 13.09.2012р.), де зазначив, що між сторонами у справі було укладено договір поставки № 10 від 05.09.2008р. строком дії до 31.12.2008р. В підтвердження належного виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду на огляд договір поставки № 10 від 05.09.2008р. та первинні облікові документи, копії яких приєднано до матеріалів даної справи. За видатковою накладною № ТК-000007 від 25.05.2009р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 690 228 грн., який було прийнято відповідачем, що підтверджується зазначеною видатковою накладною та довіреністю серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р., але розрахунки за отриманий товар останнім проведені не були, тому, 24.02.2010р. позивачем надіслано на адресу позивача вимогу про негайну сплату бору.

Крім того, позивач також зазначає, що ні договором, ні будь-якими іншими домовленостями, не було визначено строку виконання зобов'язання відповідачем, то воно повинно бути виконано в строк, визначений статтею 530 Цивільного кодексу України.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріор Компані» до суду надано клопотання про направлення повідомлення прокурору б/н від 13.09.2012р. (вх. № 12266 від 13.09.2012р.) та заява про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката б/н від 13.09.2012р. (вх. № 12267 від 13.09.2012р.), де позивач просить суд надіслати до прокуратури Сумської області повідомлення про проведення перевірки за фактом підробки документів та подання їх у судову справу, а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 10 000 грн. В підтвердження факту отримання таких послуг позивач надає копію договору про надання адвокатських послуг № 8-07/12 від 09.07.2012р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 257 від 27.04.2007р. та копію квитанції № 2 від 09.07.2012р. про оплату даних послуг.

Від позивача також надійшли письмові пояснення від 13.09.2012р. (вх. № 12278 від 13.09.2012р.) щодо наявності в матеріалах справи заяви від ТОВ «Тріор Компані» від 06.08.2012р., в якій йдеться про те, що позивач не звертався до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість та не має до нього жодних претензій, та акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р.

З приводу даної заяви та акту звірки позивач зазначає, що вказаних документів ТОВ «Тріор Компані» до суду не подавало, а їх фіктивність підтверджується нотаріально засвідченою заявою директора ТОВ «Тріор Компані» Горбач О.Ц. та висновками експертних досліджень, які проведені щодо цих документів Сумським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, копії яких надано суду для долучення до матеріалів справи.

Відповідач 24.09.2012 року надав письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 12779 від 24.09.2012р.), де просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що у вимозі про сплату боргу № 12 від 23.02.2010р. не зазначено повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства. У зазначеній вимозі є посилання на такі документи, як видаткова накладна № ТК-000007 від 25.05.2009р., рахунок - фактура № ТК-000006 від 25.05.2009р. та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей НБЖ № 539323 від 25.05.2009р., але з вимоги вбачається що такі документи додані не були, як того вимагають норми ст. 6 ГПК України. Також, у вимозі відсутні посилання докази, які б могли підтвердити обставини, на підставі яких пред'явлено таку вимогу та відсутні платіжні реквізити ТОВ «Тріор Компані». ТОВ «Елга» вказаної вимоги не отримувало, а зазначена вимога, на думку відповідача, складена з порушеннями норм діючого законодавства, та не може бути прийнята судом як доказ у справі.

Відповідач вказує, що на підставі зазначеного, строки позовної давності зі зверненням позивача до суду скінчилися 26.05.2012р.

Що стосується вищезазначених висновків досліджень, копії яких були надані до суду представником позивача, то відповідач зазначає наступне, що з таких висновків не вбачається чиї саме підписи були надані експертові для проведення дослідження. До того ж, не встановлено, хто окрім директора ТОВ «Тріор Компані» має право підписувати різного роду документи. Також, на сьогоднішній день печатки юридичних осіб жодним державним органом не реєструються, а тому не відомо скільки печаток має ТОВ «Тріор Компані» у своїй власності та якої саме печатки проводилось дослідження. Отже, за таких обставин, висновки Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, як вважає представник відповідача, не можуть прийматися до уваги суду та розглядатися як доказ у даній справі.

Окрім цього, представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2012р. зазначив, що надав письмове клопотання про витребування у позивача доказів фактичної поставки товару, і відповідно до вказаного клопотання б/н від 24.09.2012р. (вх. № 12778 від 24.09.2012р.), відповідач зазначає, що ТОВ «Елга» фактично не отримало товарно-матеріальних цінностей та просить суд витребувати у позивача докази фактичного здійснення спірної поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи транспортних засобів, сертифікати якості та відповідності на поставлений товар, документи, які підтверджують факт доставки та здачі товару на склад ТОВ «Елга».

Ухвалою від 24.09.2012р. у справі № 5021/1059/12 суд зобов'язав позивача надати письмові пояснення в обгрунтування його позиції по справі з урахуванням обставин, викладених у клопотанні відповідача б/н від 24.09.2012р. (вх. № 12778 від 24.09.2012р.), а також надати докази фактичного здійснення спірної поставки товарно-матеріальних цінностей, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи транспортних засобів, сертифікати якості та відповідності на поставлений товар, документи, які підтверджують факт доставки та здачі товару на склад ТОВ «Елга».

Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення б/н, б/д (вх. № 13268 від 05.10.2012р.), де останній зазначає, що товар на суму 600 000 грн. ТОВ «Елга» поставлений не був та вказує, що строки позовної давності необхідно вираховувати від 25.05.2009р., тобто з моменту отримання товару, а не з моменту надсилання вимоги про сплату боргу.

05.10.2012р. відповідачем також надано заяву про обгрунтування безпідставності позовних вимог та застосування у спорі позовної давності б/н від 04.10.2012р., відповідно до якої останній вказує, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто з 25.05.2009 року.

На виконання вимог суду позивач надав пояснення б/н від 08.10.2012р. (вх. № 13314 від 08.10.2012р.) щодо обгрунтування позовних вимог з урахуванням клопотання відповідача б/н від 24.09.2012р. (вх. № 12778 від 24.09.2012р.) про витребування документів на транспортування товару, де зазначає, що факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковою накладною № ТК-000007 від 25.05.2009р. та довіреністю, виданою відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р., що стосується товарно-транспортних та супровідних документів, представник позивача зазначає, що ТОВ «Тріор Компані» не має у власності вантажного автотранспорту і всі поставки товару ТОВ «Елга» здійснювались або транспортом останнього або фізичними особами-підприємцями на спрощеній системі оподаткування.

Надані сторонами пояснення, документи та клопотання прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи на підставі вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до усної домовленості позивачем по видатковій накладній № ТК-000007 від 25.05.2009р. поставлено відповідачеві товар на суму 690 228 грн., а саме: соду в кількості 2000 кг, вапно в кількості 1000 кг, каталізатор в кількості 2500 кг, кокс в кількості 30 000 кг, респіратори в кількості 20 шт., газогенератори в кількості 2000 шт.

Відповідач в свою чергу отримав вищевказаний товар через уповноважену особу - Поліщук Андрія Петровича, що підтверджується видатковою накладною № ТК-000007 від 25.05.2009р. та довіреністю на отримання цінностей серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25.05.2009р. ТОВ «Тріор Компані» виставлено ТОВ «Елга» рахунок-фактуру № ТК-0000006 на суму - 690 228 грн. на оплату поставленого товару, але відповідачем не було здійснено оплату вартості товару, і станом на 18.07.2012р. відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 690 228 грн.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 639 вказаного Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За умовами статті 205 названого Кодексу, правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до статті 181 цього ж Кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З наведеного вище випливає, що дії позивача по передачі товару по видатковій накладній № ТК-000007 від 25.05.2009р. на суму 690 228 грн. уповноваженому представнику відповідача на підставі довіреності серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р. та дії відповідача по прийняттю товару вказаного у наведеній накладній, свідчать про те, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати отриманого у позивача товару.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, видаткової накладної № ТК-000007 від 25.05.2009р. на суму 690 228 грн., рахунку-фактури № ТК-0000006 від 25.05.2009р. та довіреності серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р., які підтверджують факт поставки товару позивачем та факт отримання вказаного товару уповноваженою особою відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 693 названого Кодексу визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу

Частиною 2 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, 24.02.2010р направлено відповідачеві вимогу про негайну сплату боргу за поставлений товар, але дана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В даному випадку спір між сторонами виник щодо позадоговірної поставки, оскільки договірні відносини між сторонами у справі припинені 31.12.2008р., так як договір поставки № 10 від 05.09.2008р. укладено між сторонами на строк до 31.12.2008р.

Крім того, як було встановлено під час судового слухання даної справи, ні вищевказаним договором, ні будь-якими іншими домовленостями між сторонами, не визначено строку виконання спірного зобов'язання відповідачем, тому суд дійшов висновку, що дане зобов'язання повинно бути виконано відповідачем у справі в строк, визначений частиною 2 статі 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач в заперечення позовним вимогам зазначає, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто в даному випадку з 25.05.2009 року.

Але, положеннями частини другої статті 530 названого Кодексу, визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідну вимогу, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 24.02.2010р. направлено на адресу відповідача, тому клопотання відповідача про застосування при вирішенні спору позовної давності, з огляду на вищевикладене, задоволенню не підлягає.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує факт її здійснення.

Видаткова накладна є первинним документом, який використовується для обліку руху товарно-матеріальних цінностей і розрахунків по них.

Виходячи зі змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, видаткова накладна як документ, який фіксує факт здійснення господарської операції, є первинним документом і як первинний документ не передбачає обов'язкового проставлення круглої печатки, а набирає юридичної сили і доказовості вже за наявності підписів осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 1 статті 9 даного Закону, видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи та цінні папери відпускаються покупцям, або передаються безкоштовно лише за довіреністю одержувачів.

За своєю функцією довіреність, з одного боку, підтверджує повноваження особи, що приїхала за товаром, як повноважного представника покупця, з іншого боку, засвідчує, що товар відпущено за адресою тому, хто заплатив раніше або заплатить потім.

З оглянутої в судовому засіданні видаткової накладної вбачається, що видаткова накладна № ТК-000007 від 25.05.2009р. містить відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість та ціну і підписана посадовими особами як позивача так і відповідача у справі.

З довіреності серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р. вбачається, що відповідальним (уповноваженим) на отримання товару від ТОВ «Елга» був Полещук А.П., який при отриманні товару передав оригінал довіреності ТОВ «Тріор Компані».

Крім того, в судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2012 року, директор ТОВ «Елга» - Полещук А.П. підтвердив ту обставину, що саме він розписувався у видатковій накладній № ТК-000007 від 25.05.2009р. та видав ТОВ «Тріор Компані» оригінал довіреності серії НБЖ № 539323 від 25.05.2009р. на отримання цього товару. За таких обставин, підписання директором ТОВ «Елга» видаткової накладної та передача позивачеві довіреності в повній мірі підтверджують факт відпуску товару відповідачеві та здійснення даної господарської операції.

Що стосується товарно-транспортних та супровідних документів, як зазначив представник позивача у письмовому поясненні б/н від 08.10.2012р. (вх. № 13314), то ТОВ «Тріор Компані» не має у власності вантажного автотранспорту і всі поставки товару ТОВ «Елга» здійснювались або транспортом останнього або фізичними особами-підприємцями на спрощеній системі оподаткування. Оскільки ТОВ «Тріор Компані» не несло затрат на доставку, то і відповідно товарно-транспортні накладні не складались, а супровідні документи передавались ТОВ «Елга» разом з товаром.

Тому, на підставі вищевикладеного, посилання відповідача на те, що ТОВ «Елга» фактично не отримало товар, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту не отримання ним товару по спірній поставці.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 690 228 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 64 920 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 49 154 грн. 79 коп. - 3 % річних за період з 05.03.2010р. по 18.07.2012р., в обґрунтування зазначених вимог позивачем у поданому ним позові наведено обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 64 920 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 49 154 грн. 79 коп. - 3 % річних за період з 05.03.2010р. по 18.07.2012р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріор Компані» надано клопотання про направлення повідомлення прокурору від 13.09.2012р. (вх. № 12266 від 13.09.2012р.), де позивач просить суд надіслати до прокуратури Сумської області повідомлення про проведення перевірки за фактом підробки документів та подання їх у судову справу.

Пунктом 10 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань, тощо.

Відповідно висновку судово-технічного дослідження документів № 3095 складеного 12.03.2012р. та висновку судово-технічного дослідження документів № 3126 складеного 12.09.2012р. за замовленнями адвоката Колодяжного А.О. № 28 від 31.08.2012р. та № 29 від 06.09.2012р., які проведені Сумським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, щодо заяви складеної від імені позивача у справі, датованої 06.08.2012р. та акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р., про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем, скріплених підписами та печаткою позивача, експертними дослідженнями встановлено, що зображення підпису на копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р. між ТОВ «Елга» та ТОВ «Тріор Компані» в графі «От ТОВ «Тріор Компані»» скопійовано з підпису який міститься в оригіналі податкової накладної № 7 від 25.05.2009 року та змінено в масштабі за допомогою комп'ютерних програм чи за допомогою копіювальної техніки; відтиски печаток від імені ТОВ «Тріор Компані» зображення яких міститься в електрографічних копіях - заяви складеної від імені ТОВ «Тріор Компані», датованої 06.08.2012р., та копії акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2009р. між ТОВ «Елга» та ТОВ «Тріор Компані» - скопійовані, ймовірно, лише з одного відтиску чи з одного зображення відтиску печатки.

Вказаними експертними дослідженнями підтверджується факт фіктивності даних документів, тому суд не вбачає підстав для направлення повідомлення до прокуратури Сумської області про проведення перевірки за фактом підробки вищевказаних документів.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката від 13.09.2012р. (вх. № 12267 від 13.09.2012р.), де позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката в сумі 10 000 грн., суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 49 названого Кодексу визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 зазначеного Закону, відповідно до якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Матеріалами справи, зокрема, копією договору про надання адвокатських послуг № 8-07/12 від 09.07.2012р., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 257 від 27.04.2007р. та копією квитанції № 2 від 09.07.2012р., підтверджується факт отримання позивачем адвокатських послуг та їх оплати в сумі 10 000 грн.

Таким чином, відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 16 086 грн. 04 коп. та вартість послуг адвоката в розмірі 10 000 грн., покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елга» (41123, Сумська область, Шосткинський район, с. Пирогівка, пров. Річний, буд. 6; п/р 26004099154100 в АКІБ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 14002505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріор Компані» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 11; п/р 26000212908601 у Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937, код ЄДРПОУ 35725524) 690 228 грн. заборгованості за поставлений товар, 64 920 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 49 154 грн. 79 коп. - 3 % річних, 10 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 16 086 грн. 04 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.10.2012р.

Суддя М.С. Лущик