Рішення

від 04.10.2012 по справі 5023/3610/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3610/12 вх. № 3610/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю : позивача - Константинова Є.К. за дор. № 171 від 23.08.12 року, Аксьонов С.В. за дор. № 99 від 04.05.12 року; відповідача - Усова С.П., за дорученням,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Інтерпро", м. Харків

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ПП "Інтерпро", м. Харків до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків полягають у визнанні недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №93-К від 27.06.2012р. по справі №2/20-22-12.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.2012 року до 04.10.2012 року до 11:00 години.

04.10.2012 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення відповідачу копії уточнень до позовної заяви.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

04.10.2012 року до господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву, в яких він просить суд долучити до матеріалів справи копію постанови ВГСУ від 28.08.2012 року по справі № 19/2а.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням № 93-К адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2012 року по справі № 2/20-22-12 визнано:

- що ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРПРО"(ідентифікаційний код -33481141), розмістивши на фасаді будівлі за адресою: вул. Полтавський шлях, 48, м. Харків вивіску із словосполученням "СОЦІАЛЬНА АПТЕКА", вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, що могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання;

- відповідно до абзацу другого статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", частини шостої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене в пункті 1 цього рішення, накладено на ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРПРО" штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп.;

- зобов'язано ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРПРО" у місячний термін з дня отримання цього рішення припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом демонтажу вивіски зі словосполученням "Соціальна аптека", про що повідомити територіальне відділення.

У ході проведеної відділенням АМК перевірки було проведено опитування громадян м. Харкова, у тому числі громадян, які досягли пенсійного віку або отримали статус пенсіонера за інвалідністю. Під час опитування респондентам (50 особам) були задані наступні запитання:

- "Що, на Вашу думку, може означати вивіска над аптечним закладом зі словосполученням "СОЦІАЛЬНА АПТЕКА"?";

- "Чи може вивіска "СОЦІАЛЬНА АПТЕКА", розміщена над аптечним закладом,

вплинути на Ваш намір придбати ліки в цьому аптечному закладі?".

За результатами проведеного опитування встановлено, що розміщена над аптечним закладом вивіска зі словосполученням "СОЦІАЛЬНА АПТЕКА", може вплинути на наміри більшості респондентів (92 %) придбати ліки в цьому аптечному закладі. При цьому:

- 70 % респондентів ототожнюють вивіску зі словосполученням "СОЦІАЛЬНА АПТЕКА" з участю аптечного закладу в соціальних програмах міста;

- 30 % респондентів ототожнюють зазначену вивіску з реалізацією лікарських засобів в аптечному закладі за найнижчими цінами.

При розгляді справи, судом встановлено, що Підприємство зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.05.2005 року № 14801020000010166, ідентифікаційний код - 33481141. Місцезнаходження: вул. Матросова, 20, м. Харків, 61036.

Підприємство діє на підставі статуту (надалі - Статут), нова редакція якого затверджена рішенням засновника Підприємства від 07.02.2007 року. Державну реєстрацію змін до Статуту проведено виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.03.2007 року.

Пунктом 2.1. Статуту передбачено, що Підприємство створено з метою здійснення виробничої, комерційної і посередницької діяльності, а також з метою задоволення громадських потреб у його продукції, роботах, послугах та реалізації на основі здобутого прибутку соціальних та економічних інтересів засновника Підприємства та трудового колективу.

Згідно із Довідкою АА № 424420 з ЄДРПОУ від 10.06.2011 року одним із основних видів діяльності Підприємства є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами (код за КВЕД -52.31.0).

Відповідно до ліцензії Серії АВ № 341263 (надалі - Ліцензія), виданої Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення (рішення про видачу ліцензії від 30.05.2007 року (№44), Підприємство здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами з 30.05.2007 року до 30.05.2012 року.

Відповідно до Ліцензії Підприємство проваджувало діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мережу аптечних закладів, до яких, зокрема, відноситься Аптека Соціальна № 6 (надалі - Аптека № 6), місцезнаходження: вул. Полтавський Шлях, 48, м. Харків (рішення про видачу копії Ліцензії від 30.05.2007 року №44).

Таким чином, роздрібна торгівля лікарськими засобами є продуктом діяльності Підприємства, призначеним для реалізації, і розглядається як товар.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом та, зокрема, Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 року актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

У статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" зазначено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.

Стаття 7 Закону України "Про соціальні послуги" зобов'язує суб'єкти, що надають соціальні послуги, зазначити в установчих документах (положенні або статуті) перелік соціальних послуг, категорій осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що соціальні послуги -це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про соціальні послуги" соціальні послуги надають державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, юридичні особи, створенні відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, фізичні особи.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що на вимоги голови територіального відділення щодо участі Підприємства у будь-яких соціальних муніципальних або соціальних державних програмах (заходах) протягом 2010 -2011 років з метою розповсюдження лікарських засобів населенню м. Харкова та Харківської області, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації листом від 06.01.2012 року № 01-22/113 повідомило, що йому не відомі такі факти. У переліку медичних закладів, з якими укладені договори на забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ліками за пільговими рецептами лікарів Підприємство не значиться. Крім того, Головне управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації листом від 17.01.2012 року № 08-12/110 зазначило, що лікарські засоби у Підприємства протягом 2010 - 2011 років не закуповувались. Підприємство листом від 10.04.2012 року № 75 підтвердило, що воно не приймало участі у будь - яких соціальних муніципальних або соціальних державних програмах (заходах) протягом 2010-2012 років з метою розповсюдження лікарських засобів населенню.

Отже, в жодній з соціальних програм м. Харкова Підприємство протягом 2010-2011 років, січня - квітня 2012 року участі не приймало.

Крім того, Підприємство листом від 26.06.2012 року № 138 зазначило, що не надає соціальні послуги. Відтак посилання позивача на соціальну направленість своїх аптечних закладів є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що в рішенні № 93-К дії ПП "Інтерпро" вірно кваліфіковані як поширення інформації, що вводить в оману невизначене коло осіб (споживачів лікарських засобів) відносно особливостей реалізації товару за статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та про відсутність підстави для визнання недійсним рішення № 93-К.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 08 жовтня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.