Рішення

від 25.11.2008 по справі 25/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/431

25.11.08

За позовом       Закритого акціонерного товариства „Івла-Опт”

до                       Підприємства „Інтеграція”   

про                     стягнення заборгованості             

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:      Васькова І.К. (довіреність № 1 від 20.05.2008)                                                

від відповідача:  не з'явилися

             В судовому засіданні 25 листопада 2008 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Івла-Опт” (надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з  Підприємства „Інтеграція” (надалі –відповідач) заборгованості за поставлену продукцію в сумі 513545,08 російських рублів, що на дату подання позову складає 96947,04 грн.,  в тому числі основного боргу в розмірі 475000,00 російських рублів, процентів річних за користування чужими коштами в сумі 38545,08 російських рублів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов'язки за договором не виконав, вартість переданого товару  не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено  договір купівлі - продажу №05/13.08.07 (надалі –Договір), згідно з умовами  якого  позивач зобов'язався   продати, а відповідач придбати газосигналізатори „ГІК” (надалі –товар) вартістю 9500 російських рублів в кількості 50 штук.

У відповідності до п. 5.2.1 Договору відповідач зобов'язався сплатити передбачену Договором вартість товару у відповідності до умов Договору.

У відповідності до п. 4.1 Договору умови поставки товару -  СРТ –станція Київ, згідно ИНКОТЕРМС 2000.

У відповідності до умов ІНКОТЕРМС 2000 поставка товару на умовах СРТ («фрахт/перевезення оплачені до...») означає, що обов'язки продавця щодо поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару перевізнику.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 475000,00 російських рублів, що підтверджується наявними в справі накладними Перевізним документом, квитанцією за послуги залізничного транспорту та вантажно-митною декларацією (належним чином засвідчені документи містяться в матеріалах справи), у відповідності до яких товар був переданий перевізнику 19.09.2007.

Згідно п. 6.1 Договору відповідач зобов'язався оплатити товар протягом 90 днів з дня отримання, тобто не пізніше 20 грудня 2007 року. Однак зобов'язання відповідача з оплати позивачу поставленого товару не виконані.

Згідно із ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

У відповідності до ч. 2 ст. З Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікованої постановою Верховної ради України № N 2889-ХІІ від 19.12.92 визначено, що господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав мають на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав право без перешкод звертатися до судів, арбітражних (господарських) судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (в подальшому - компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, висувати позови та здійснювати інші процесуальні дії.

Згідно зі ст. 1 ГПК України звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні).

Згідно з п. «а»ч. 1 ст. 4 згаданої вище Угоди, компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 Угоди спори, якщо на території цієї держави відповідач мав постійне місце знаходження на день висування позову. Розгляд спорів за місцем знаходження відповідача передбачений позивачем та відповідачем у п. 8.2 Договору № 05/13.08.07 від 13.08.07.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право»право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні. У відповідності до ст. 32 цього закону, у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином, і якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місцезнаходження. При цьому згідно п.1 ч. 1 ст. 44 того ж закону, у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до ст. 32 цього Закону.

З урахуванням того, що стороною, яка повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору купівлі-продажу, є продавець (позивач), місце знаходження якого у Російській Федерації, господарський суд приходить до висновку про те, що стосовно спірних правовідносин позивача і відповідача в цій справі має застосовуватися законодавство Російської Федерації (РФ), зокрема її Цивільний кодекс (ЦК). Останнє прямо узгоджується з п «є»ст. 11 згаданої вище Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

У відповідності до ст. 309 Цивільного кодексу РФ зобов'язання мають виконуватися належним чином у відповідності з умовами зобов'язання та вимогами закону, інших правових актів.

За правилом ст. 310 ЦК РФ одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна його умов не допускаються.

Відповідно до частини другої ст. 486 ЦК РФ якщо договором купівлі-продажу не передбачено розстрочення оплати товару, покупець зобов'язаний оплатити продавцю ціну переданого товару повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 314 ЦК РФ якщо зобов'язання передбачає або дозволяє визначити день його виконання чи період часу, протягом якого воно має бути виконане, зобов'язання підлягає виконанню у той день чи, відповідно, у будь-який момент у межах такого періоду.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за договором в строк, встановлений договором не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає  475000,00 російських рублів.

Згідно із частиною третьою ст. 486 ЦК РФ якщо покупець своєчасно не сплачує переданий у відповідності з договором купівлі –продажу товар, продавець вправі вимагати сплати товару і процентів у відповідності до ст. 395 цього кодексу.

Згідно з ст. 395 ЦК РФ за користування чужими грошовими коштами внаслідок їх протиправного утримання, ухилення від повернення, іншого прострочення з їх сплати належать сплаті проценти на суму цих коштів. Розмір процентів визначається існуючою у місці знаходження кредитора обліковою ставкою банківського проценту на день подання позову. Проценти за користування чужими грошовими коштами стягуються по день сплати цих коштів кредитору.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати  вартості товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума процентів в розмірі 38545,08 російських рублів.  

За таких обставин,  позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 5546,00 російських рублів державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства „Інтеграція” (ідентифікаційний код 30779905, адреса: 03150, м. Київ, вул. Любченка 15) на користь Закритого акціонерного товариства «Івла - опт» (адреса: 432030, Росія, м. Ульянівськ, вул. Толбухіна 62, р/р № 40702810000230001200 в УФ ОАО АКБ „Свіязь-банк”, кор./рах № 30101810500000000864 БИК 047308864) 513 545,08 (п'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять російських рублів 08 копійок) російських рублів. Видати наказ.

Стягнути з Підприємства „Інтеграція” (ідентифікаційний код 30779905, адреса: 03150, м. Київ, вул. Любченка 15) на користь Закритого акціонерного товариства «Івла - опт» (адреса: 432030, Росія, м. Ульянівськ, вул. Толбухіна 62, р/р № 40702810000230001200 в УФ ОАО АКБ „Свіязь-банк”, кор./рах № 30101810500000000864 БИК 047308864) державне мито в розмірі 5546,00 (п'ять тисяч п'ятсот сорок шість  російських рублів) російських рублів. Видати наказ.

Стягнути з Підприємства „Інтеграція” (ідентифікаційний код 30779905, адреса: 03150, м. Київ, вул. Любченка 15) на користь Закритого акціонерного товариства «Івла - опт» (адреса: 432030, Росія, м. Ульянівськ, вул. Толбухіна 62, р/р № 40702810000230001200 в УФ ОАО АКБ „Свіязь-банк”, кор./рах № 30101810500000000864 БИК 047308864) 118,00 (сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення   01.12.2008р.