Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-576/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-576/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»звернулися з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 0000682304.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 11.08.1998 року ТОВ «Комплекс «Агромарс»зареєстровано державним реєстратором Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, як платника податків на додану вартість та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області та відповідно до Свідоцтва № 100342764 про реєстрацію платника податку.

Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр-авто», ТОВ «Агросоюз земля», ТОВ «Агрофірма «Аграрник», ПП «Олпостач»за липень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 07.10.2011 № 2152/23-1/30160757 (а.с.14-40).

Так, вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Комплекс Агромарс»п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , а саме -ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-авто»завищено суму податкового кредиту, яка включена до складу скороченої податкової декларації з податку на додану вартість сільськогосподарського підприємства у сумі 1 865 486,88 грн., за липень 2011 року.

Відповідно податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682304 від 27.10.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 865 486,88 грн. за основним платежем та 932 743,42 грн. штрафних санкцій, всього на суму 2 798 230,30 грн. (а.с.41).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с.57-64).

Рішенням Державної податкової адміністрації в Київські області № 3570/0/25-017/355-1794 від 29.12.2011 року податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0000682304 від 27.10.2011 року -залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с.65-67).

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»звернулися до Державної податкової адміністрації України зі скаргою вих. № 18/2012-Ю від 06.01.2012 року, в якій просили скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області № 0000682304 від 27.10.2011 року (а.с.68-74).

Рішенням Державної податкової служби України №941/6/10-2215 від 16.01.2012 року скаргу залишено без розгляду (а.с.75).

Проте, позивач вважає, що підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000682304 від 27.10.2011 року є протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: посередництво в торгівлі, с/г сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво м'ясних продуктів; 52.22.0 роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; змішане сільське господарство; 15.12.0 виробництво м'яса свійської птиці та кролів; оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; розведення птиці; роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйі виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; інші види оптової торгівлі; вирощування зернових та технічних культура 01.41.0 надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; діяльність автомобільного вантажного транспорту; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.; діяльність кафе.

Матеріали справи свідчать, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»та перелічені порушення пов'язуються з придбанням позивачем саме у цього підприємства послуг.

Як встановлено під час перевірки, між позивачем та ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»укладено договори поставки:

- від 11.05.2011 року № 11-1131/бф-ю (а.с.193-197),

- від 31.05.2011 року № 1132/бф-ю (а.с.185-189),

- від 31.05.2011 року № 1130 (а.с.176-181),

- від 31.05.2011 року № 11-1135/КК-ю (а.с.199-203).

Предметом вказаних договорів є поставка товару -макухи соєвої та олії соєвої на склади позивача у місті Києві та місті Борисполі.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем за товар, поставлений ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»включено позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року у сумі 1 865 486,88 грн.

До ДПІ у Вишгородському районі Київської області надійшов лист ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 21.09.2011 року № 16267/7/23-0209, яким відповідачу надіслано Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»код за ЄДРПОУ 37168019, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість від 20.09.2011 №9996/23-07/37168019.

Вказаним актом перевірки, податковим органом встановлено порушення статтей ч.5 203 , 215 , 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»при придбанні та продажу товарів (послуг).

Управлінням податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано службову записку від 09.09.2011 № 5314/7/26-09/06, якою отримано копію висновку почеркознавчого дослідження від 06.09.2011 року № 303 по ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто».

Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр-авто»Сікорчука Й.М. на первинних бухгалерських документах ймовірно виконані іншими особами, а також ймовірно виконані за допомогою кліше (факсімільє) підпису.

На підставі аналізу матеріалів перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач дійшов висновку про те, що оформлення ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»первинних бухгалтерських документів є таким, що суперечить чинному законодавству, а тому господарські правовідносини за наслідками яких оформлені ці бухгалтерські документи є нікчемними, а отже, права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі зазначених документів у ТОВ «Комплекс Агромарс»не вбачається.

Згідно ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу , зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України , актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України : правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В матеріалах справи містяться надані позивачем копії рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, платіжних доручень, довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, актів приймання продукції та актів заліку однорідних вимог за перевіряємий період, з яких вбачається, що ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто» було поставлено, а позивачем отримано товар макуху і олію соєву (том 1, а.с.214-240, том 2, а.с.1-225, том 3, а.с. 1-244).

Вказані документи підтверджують факт транспортування придбаного Товариством у контрагента товару.

Одночасно, позивачем подано до суду копію довідки Бориспільської філії ТОВ «Комплекс Агромарс», згідно з якою у липні 2011 року позивачем отримано макуху соєву і олію соєву у кількості 811,72 тон, яка використана у виробництві комбікормів (а.с.3).

Також надано звіт про витрати сировини по рецептам по постачальнику ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр -авто»за липень 2011 року, згідно з яким позивачем використано макуху соєву і олію соєву для виробництва комбікормів (а.с.4-5).

Такого ж змісту довідку, позивачем надано суду, від філії Київкомбікорм ТОВ «Комплекс Агромарс»про отримання макухи соєвої і олії соєвої у кількості 986,08 тон, яка використана у виробництві комбікормів, а також звіт про витрати сировини по рецептам по постачальнику ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»за липень-серпень 2011 року для виробництва комбікормів (а.с.6-11).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що представником відповідача не заперечується той факт, що основним видом діяльності ТОВ «Комплекс Агромарс»за КВЕД є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо поставки макухи соєвої та олії соєвої, з урахуванням його виду діяльності.

Також не заперечується і той факт, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість. Крім того, в акті перевірки та в позовній заяві немає жодних посилань на те, що установчі документи, Свідоцтво про державну реєстрацію та Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр-авто»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання правочину.

Разом з цим, як вбачається з акту перевірки у періоді що перевірявся податковим органом не встановлено у ТОВ «Комплекс Агромарс»відсутності виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності, трудових ресурсів.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оформлення ТОВ «АТК «Днепр-Авто»первинних документів щодо реалізації товарів на адресу ТОВ «Комплекс Агромарс»є такими, що суперечать вказаним нормам ЦК України.

Колегія суддів, апеляційного суду зазначає, що у висновку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України 09.09.2011 № 5314/7/26-09/06, зазначено, що підписи від імені директора ТОВ «Авто Транспортна Компанія «Днепр -авто»ймовірно виконані іншими особами, а також ймовірно за допомогою кліше (факсімільє) підпису, тобто, вказаний висновок спеціаліста не містить точного заключення, яке не містить категоричного значення, а тому посилання відповідача на висновок експерта є безпідставним.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Виходячи із системного аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної, але, скористатися цим правом можливо лише при наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Тобто, саме, відсутність належним чином оформлених податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів апеляційного суду, звертає увагу, що Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг).

Судом апеляційної інстанції, встановлено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України , а тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно з дотриманням норм податкового законодавства сформовано податковий кредит з ПДВ по вищезазначених господарських операціях.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України , обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160 , 167 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.